ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
21.04.2025Справа № 910/411/25
За позовом: ДЕПАРТАМЕНТУ ЕКОНОМІКИ ТА ІНВЕСТИЦІЙ ВИКОНАВЧОГО ОРГАНУ КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ);
до: ОБСЛУГОВУЮЧОГО КООПЕРАТИВУ «ЖИТЛОВО-БУДІВЕЛЬНИЙ КООПЕРАТИВ
«ЛОНДОН ПАРК»
про: стягнення 3.006.024,54 грн.
Суддя Сергій Балац
Секретар судового засідання Катерина Вознюк
Представники:
позивача: Бондар-Дякуновська О.Г.;
відповідача: не з'явилися.
ДЕПАРТАМЕНТ ЕКОНОМІКИ ТА ІНВЕСТИЦІЙ ВИКОНАВЧОГО ОРГАНУ КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ) звернувся до господарського суду міста Києва із позовом до ОБСЛУГОВУЮЧОГО КООПЕРАТИВУ «ЖИТЛОВО-БУДІВЕЛЬНИЙ КООПЕРАТИВ «ЛОНДОН ПАРК» про стягнення 3.006.024,54 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не здійснено виконання обов'язку з перерахування до місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (пайової участі), що призвело до звернення позивача до господарського суду з вимогами про стягнення з відповідача грошових коштів в порядку приписів статті 1212 Цивільного кодексу України в сумі 3.006.024,54 грн., з яких: 1.928.174,82 грн. - сума пайового внеску, 173.535,73 грн. - 3 % річних та 904.313,99 грн. - інфляційні втрати.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.01.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/411/25 та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку (за правилами) загального позовного провадження. Підготовче засідання призначене на 26.02.2025.
21.01.2025 від позивача надійшла заява про виправлення технічної помилки у прохальній частині позовної заяви.
06.02.2025 до господарського суду м. Києва надійшов відзив, згідно якого відповідач позов заперечив зазначивши, зокрема, що з 01.01.2020 у замовників будівництва відсутній обов'язок укладати з органом місцевого самоврядування відповідний договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту. Дійсними та такими, що продовжують свою дію до моменту їх виконання, є лише договори про пайову участь, укладені до 01 січня 2020 року. Крім того відповідач просив суд застосувати положення ст. 551 ЦК України та зменшити суму штрафних санкцій.
14.02.2025 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, якою останній зазначив, зокрема про те, що передбачений розділом ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» №132-IX від 20.09.2019 (далі - Закон України № 132-IX) порядок пайової участі замовника будівництва було впроваджено законодавцем для об'єктів будівництва, зведення яких розпочато у попередні роки, однак які станом на 01.01.2020 не були введені в експлуатацію, а договори про сплату пайової участі між замовниками та органами місцевого самоврядування до 01.01.2020 не були укладені. Позивач також зазначив, що відсутність укладеного договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту не усуває зобов'язання забудовника сплатити визначені суми, таке зобов'язання повинне бути виконане до прийнятті новозбудованого об'єкта в експлуатацію.
21.02.2025 до господарського суду м. Києва надійшли заперечення (на відповідь на відзив) від відповідача, які за своїм змістом є тотожними відзиву на позовну заяву.
В підготовчому засіданні 26.02.2025 суд на місці ухвалив: закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 19.03.2025.
В судовому засіданні 19.03.2025 оголошено перерву до 09.04.2025.
В судовому засіданні 09.04.2025 суд перейшов до стадії ухвалення рішення та відклав його проголошення на 21.04.2025.
В судовому засіданні 21.04.2025 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши уповноважених представників сторін по суті спору та дослідивши наявні докази у матеріалах даної справи, господарський суд міста Києва,
05.08.2020 Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зареєстровано повідомлення про початок виконання будівельних робіт на будівництво зблокованого житлового будинку за адресою: м. Київ, вул. Лугова (Солом'янський р-н), 1-Д, 1-Ж, 3-К (КВ051200805686) замовником якого є обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «ЛОНДОН ПАРК», на земельних ділянках з кадастровими номерами: 8000000000:72:528:0103; 8000000000:72:528:0146, 8000000000:72:528:0145. (інформація з Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва від 11.01.2025 (далі - ЄДЕССБ).
Частиною 5 статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації або видачі сертифіката.
12.01.2022 Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зареєстровано за №КВ101211228847 декларацію про готовність до експлуатації об'єкта: Будівництво зблокованого житлового будинку за адресою: 03169, м. Київ, Солом'янський район (мікрорайон "Жуляни"), вул. Лугова, 1-Д, 1-Ж, 3-К (КВ101211228847) (далі - об'єкт будівництва).
Відповідно до інформації з ЄДЕССБ щодо технічної інвентаризації TI01:9962-0522-1793-1639 від 07.07.2021, загальна площа об'єкту будівництва становить 5 453,6 м2.
Позивач направив на адресу відповідача вимогу щодо отримання розрахунку та сплати пайової участі у розвитку інфраструктури міста Києва від 26.05.2023 № 050/08-2005, що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовою накладною №0104406022285 від 29.05.2023 та описом вкладення у цінний лист №К-014406022285 від 29.05.2023).
Не отримавши відповіді, позивач повторно надіслав вимоги на адресу відповідача, а саме: № 050/08-1373 від 03.04.2024 (опис вкладення у цінний лист №К-4406193403 від 04.04.2024, поштова накладна №0104406193403 від 04.04.2024) та № 050/08-3160 від 27.08.2024 (поштова накладна та опис вкладення у цінний лист за №0100198373790 від 28.08.2024).
Відповідь на зазначені вимоги позивачем не отримано, кошти пайової участі не сплачено.
Оскільки відповідач не виконав свого обов'язку зі сплати пайової участі у розвитку інфраструктури м. Києва у сумі 1.928.174,82 грн., позивач звернувся з даним позовом до суду.
Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, розгляду в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України договори та інші правочини є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до частин 1, 4 статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності в Україні визначені Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» № 3038-VI від 17.02.2011 р. (далі - Закон № 3038-VI).
Відповідно до ст. 1 Закону № 3038-VI замовником будівництва визначається фізична або юридична особа, яка має намір забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.
Частиною 1 ст. 2 Закону № 3038-VI визначено, що плануванням і забудовою територій є діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, зокрема, розроблення містобудівної та проектної документації, будівництво об'єктів; реконструкцію існуючої забудови та територій; створення та розвиток інженерно-транспортної інфраструктури.
З 01.01.2020 р. набули чинності норми Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» № 132-IX від 20.09.2019 р. (далі - Закон № 132-IX), яким виключено ст. 40 Закону № 3038-VI, що регулювали пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту.
Стаття 40 Закону № 3038-VI (в редакції, що діяла до 01.01.2020 р.) визначала зобов'язання замовника будівництва, який має намір забудови земельної ділянки, шляхом перерахування до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту, де здійснюється будівництво, у строк до прийняття об'єкта в експлуатацію.
За змістом Закону № 132-IX та прикінцевих та перехідних положень до нього, з 01.01.2020 р. у замовників будівництва відсутній обов'язок укладати з органом місцевого самоврядування відповідний договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту. Дійсними та такими, що продовжують свою дію до моменту їх виконання, є лише договори про пайову участь, укладені до 01.01.2020 р.
Таким чином, починаючи з 01.01.2020 р. передбачений до цього ст. 40 Закону № 3038-VI обов'язок замовників забудови земельної ділянки у населеному пункті щодо необхідності укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту перестав існувати.
Законодавцем під час внесення змін до № 3038-VI (шляхом виключення ст. 40 вказаного Закону на підставі Закону № 132-IX від 20.09.2019 р.) було чітко встановлено, що протягом 2020 р. замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (далі - пайова участь) (абз. 2 п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 132-IX у такому розмірі та порядку:
1) розмір пайової участі становить (якщо менший розмір не встановлено рішенням органу місцевого самоврядування, чинним на день набрання чинності цим Законом):
для нежитлових будівель та споруд - 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта;
для житлових будинків - 2 відсотки вартості будівництва об'єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування;
2) пайова участь не сплачується у разі будівництва: об'єктів будь-якого призначення на замовлення державних органів або органів місцевого самоврядування за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів; будівель навчальних закладів, закладів культури, фізичної культури і спорту, медичного і оздоровчого призначення; будинків житлового фонду соціального призначення та доступного житла; індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків загальною площею до 300 квадратних метрів, господарських споруд, розташованих на відповідних земельних ділянках; об'єктів комплексної забудови територій, що здійснюється за результатами інвестиційних конкурсів або аукціонів; об'єктів будівництва за умови спорудження на цій земельній ділянці об'єктів соціальної інфраструктури; об'єктів, що споруджуються замість тих, що пошкоджені або зруйновані внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру; об'єктів, передбачених Державною цільовою програмою підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, за рахунок коштів інвесторів; об'єктів інженерної, транспортної інфраструктури, об'єктів енергетики, зв'язку та дорожнього господарства (крім об'єктів дорожнього сервісу); об'єктів у межах індустріальних парків на замовлення ініціаторів створення індустріальних парків, керуючих компаній індустріальних парків, учасників індустріальних парків; об'єктів, які згідно з державним класифікатором будівель та споруд належать до будівель сільськогосподарського призначення, лісництва та рибного господарства; об'єктів, які згідно з державним класифікатором будівель та споруд належать до будівель промислових; об'єктів, які згідно з державним класифікатором будівель та споруд належать до силосів для зерна та складських майданчиків (для зберігання сільськогосподарської продукції);
3) замовник будівництва зобов'язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об'єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва, до якої додаються документи, які підтверджують вартість будівництва об'єкта. Орган місцевого самоврядування протягом 15 робочих днів з дня отримання зазначених документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об'єкта будівництва;
4) пайова участь сплачується виключно грошовими коштами до прийняття відповідного об'єкта будівництва в експлуатацію;
5) кошти, отримані як пайова участь, можуть використовуватися виключно для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури відповідного населеного пункту;
6) інформація щодо сплати пайової участі зазначається у декларації про готовність об'єкта до експлуатації або в акті готовності об'єкта до експлуатації.
Відповідно до пп. 5 п. «а» ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», до власних (самоврядних) повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать залучення на договірних засадах коштів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, розташованих на відповідній території, та коштів населення, а також бюджетних коштів на будівництво, розширення, ремонт і утримання на пайових засадах об'єктів соціальної і виробничої інфраструктури та на заходи щодо охорони навколишнього природного середовища.
Рішенням Київської міської ради від 15.11.2016 року № 411/1415 затверджено Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва (далі - Порядок №411/1415).
За змістом пункту 3.1 розділу ІІІ Порядку №411/1415 (зі змінами і доповненнями, внесеними рішенням Київської міської ради від 19 грудня 2019 року № 460/8033 та від 26.03.2020 року № 908/9078) пайова участь є обов'язковим внеском, який замовник має сплатити до бюджету міста Києва, крім випадків, передбачених законами України та цим Порядком.
Відповідно до пункту 3.3 розділу ІІІ Порядку №411/1415 (зі змінами і доповненнями, внесеними рішенням Київської міської ради від 19 грудня 2019 року № 460/8033 та від 26.03.2020 року № 908/9078) в усіх питаннях щодо залучення коштів пайової участі Київська міська рада виступає в особі Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Пунктом 3.4 розділу ІІІ Порядку №411/1415 (зі змінами і доповненнями, внесеними рішенням Київської міської ради від 19 грудня 2019 року № 460/8033 та від 26.03.2020 року № 908/9078) визначено, що Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) є єдиним органом, уповноваженим здійснювати розрахунок пайової участі та укладання, зміну та розірвання договорів про пайову участь (з урахуванням особливостей інших положень цього Порядку).
Відповідно до п. 4.1 розділу ІV Порядку №411/1415 (зі змінами і доповненнями, внесеними рішенням Київської міської ради від 19 грудня 2019 року № 460/8033 та від 26.03.2020 року № 908/9078), замовник, який здійснює або має намір здійснити нове будівництво або реконструкцію об'єктів (у разі збільшення загальної площі об'єкта), зобов'язаний до прийняття об'єкта в експлуатацію взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Києва, крім випадків, передбачених законодавством та цим Порядком.
Замовник зобов'язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва/реконструкції об'єкта звернутися до Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва/реконструкції. Департамент протягом 15 робочих днів з дня отримання документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об'єкта будівництва.
Отже, обов'язок відповідача, як замовника будівництва, здійснити оплату пайового внеску визначений безпосередньо приписами п. 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» № 132-IX, а також положеннями приведеного у відповідність до цього Закону.
Передбачений Прикінцевими та Перехідними положеннями Закону № 132-IX порядок пайової участі замовника будівництва було впроваджено законодавцем для:
- об'єктів будівництва, зведення яких розпочато у попередні роки, однак які станом на 01.01.2020 р. не були введені в експлуатацію, а договори про сплату пайової участі між замовниками та органами місцевого самоврядування до 01.01.2020 р. не були укладені;
- об'єктів, будівництво яких розпочате у 2020 р.
У вказаних двох випадках, враховуючи вимоги пп. пп. 3, 4 абз. 2 п. 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 132-IX, замовник будівництва зобов'язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об'єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва, а також сплатити пайову участь грошовими коштами до прийняття цього об'єкта в експлуатацію.
Таким чином, обов'язок замовника будівництва щодо звернення у 2020 р. до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва виникає:
- для об'єктів, будівництво яких розпочато у попередні роки, якщо станом на 01.01.2020 р. вони не введені в експлуатацію і договори про сплату пайової участі не були укладені, - протягом 10 робочих днів після 01.01.2020 р.;
- для об'єктів, будівництво яких розпочате у 2020 р., - протягом 10 робочих днів після початку такого будівництва.
Наведене свідчить про те, що норми абзацу першого та другого пункту 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 132-IX не перебувають у взаємозв'язку та не є взаємодоповнюючими.
Наведені вище правові висновки викладені, зокрема, в постановах Верховного Суду від 13.12.2022 у справі № 910/21307/21, від 23.05.2024 р. у справі № 915/149/23 та від 20.07.2022 у справі № 910/9548/21.
Судом встановлено, що будівництво зблокованого житлового будинку за адресою: м. Київ, вул. Лугова (Солом'янський р-н), 1-Д, 1-Ж, 3-К (КВ051200805686) замовником якого є обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «ЛОНДОН ПАРК», на земельних ділянках з кадастровими номерами: 8000000000:72:528:0103; 8000000000:72:528:0146, 8000000000:72:528:0145 було розпочате 05.08.2020р., відтак застосуванню підлягає абз. 2 п. 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 132-IX, яким визначено обов'язок щодо перерахування замовником об'єкта будівництва до відповідного місцевого бюджету пайової участі до прийняття такого об'єкта в експлуатацію.
Крім того факт початку будівництва в 2020 році підтверджується наданими позивачем фото з моніторингу будівництва ЖК «Лондон Парк» (https://lun.ua/uk/жк-лондон-парк-київ/хід-будівництва), що також відповідачем не заперечується та не спростовано.
Суд не бере до уваги твердження відповідача про те, що у замовників будівництва з 01.01.2020 року відсутній обов'язок укладати з органом місцевого самоврядування відповідний договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, оскільки предметом спору в даній справі є не визнання укладеним договору про пайову участь, а стягнення із замовника будівництва безпідставно збереженого пайового внеску та нарахованих за несвоєчасне виконання відповідного обов'язку компенсаційних виплат.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не звернувся до Департаменту із заявою про визначення розміру пайової участі щодо вказаного об'єкту будівництва протягом 10 робочих днів після 05.08.2020 р. і до введення його в експлуатацію (12.01.2022), не перерахував кошти пайової участі у розвиток інфраструктури м. Києва, чим порушив обов'язок, встановлений п. 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 132-IX.
Абзацом 2 пункту 4.3. Порядку №411/1415 передбачено, що прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію без сплати пайової участі в повному обсязі не звільняє замовника від обов'язку її сплати.
Верховний Суд у постанові від 07.09.2023 р. у справі № 916/2709/22 зазначив, що відсутність звернення замовника будівництва з відповідною заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва на виконання вимог пп. 3 абз. 2 п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 132-ІХ та ненадання ним передбачених цією нормою документів, не є перешкодою для самостійного визначення органом місцевого самоврядування розміру пайової участі на підставі наявних у нього документів із доведенням під час розгляду справи їх обґрунтованості.
Згідно пп. 6.4.2. п. 6.4. Порядку №411/1415 розмір пайової участі при новому будівництві/реконструкції для житлових будинків (крім індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків з господарськими будівлями) та квартир розраховується за наступною формулою: РПУ = Sоб'єкта х Nжитл х 2 %, де РПУ - розмір пайової участі об'єкта (грн); Sоб'єкта - загальна площа (крім загальної площі приміщень, визначених в п. 4.2 цього Порядку) об'єкта будівництва або додатково створені площі в результаті реконструкції (кв.м); Nжитл - норматив одиниці створеної потужності для житлових будинків, який дорівнює опосередкованій вартості спорудження 1 кв.м житлових будинків для міста Києва, яка затверджена наказом Міністерства розвитку громад та територій України і діє на дату здійснення розрахунку (грн./кв.м).
Згідно з наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 16.12.2021 № 337 «Про показники опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України», який діяв на момент введення в експлуатацію об'єкта будівництва, показник опосередкованої вартості спорудження житла в м. Київ становить 17.678,00 грн.
У випадку, якщо замовниками вищевказаних об'єктів будівництва не буде дотримано передбаченого розділом ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 132-IX обов'язку щодо перерахування до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (пайової участі) саме до дати прийняття таких об'єктів в експлуатацію, то, враховуючи викладені у постанові від 14.12.2021 зі справи № 643/21744/19 висновки Великої Палати Верховного Суду, належним та ефективним способом захисту є звернення в подальшому органів місцевого самоврядування з позовом до замовників будівництва про стягнення безпідставно збережених грошових коштів пайової участі на підставі статті 1212 ЦК України.
Аналогічні висновки містяться в постановах Верховного Суду, а саме: від 20.07.2022 у справі № 910/9548/21, 13.12.2022 у справі № 910/21307/21, від 07.09.2023 у справі № 916/2709/22, від 25.05.2024 у справі № 915/149/23.
Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Таким чином, відповідач без достатньої правової підстави та за рахунок територіальної громади міста Києва зберіг у себе кошти, які мав сплатити як пайовий внесок.
З урахуванням зазначеного суд дійшов висновку, що наданий позивачем розрахунок суми пайової участі є правомірним та арифметично вірним, позовна вимога щодо стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів пайової участі в сумі 1.928.174, 82 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.
Позивачем також нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 173.535, 73 грн. 3 % річних та 904.313,99 грн. інфляційних втрат.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань.
Нараховані на суму боргу інфляційні втрати та 3% річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов'язання.
Прийняття об'єкта в експлуатацію є строком, з якого вважається, що забудовник порушує зазначені зобов'язання. Аналогічний висновок зазначено Верховним Судом у постанові від 03.12.2024 у справі № 910/6226/23.
Невиконання боржником грошового зобов'язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову (постанови Верховного Суду від 10.04.2018 та 27.04.2018 у справах № 910/16945/14 та № 908/1394/17, від 16.11.2018 у справі № 918/117/18, від 30.01.2019 у справах № 905/2324/17 та № 922/175/18, від 13.02.2019 у справі № 924/312/18, від 01.06.2021 у справі № 910/9544/19, постанова Великої Палати Верховного Суду від 08.11.2019 у справі № 127/15672/16-ц.
Таким чином, порушення грошового зобов'язання щодо сплати пайової участі починається з 13.01.2022 - наступного дня після введення об'єкту будівництва в експлуатацію. Загальний термін порушення становить 1096 днів (13.01.2021 - 12.01.2025).
Перевіривши обрані позивачем періоди та розрахунки інфляційних втрат та 3% річних, суд дійшов висновку, що вони є обґрунтованими та арифметично вірними, у зв'язку з чим підлягають стягненню з відповідача в заявленому позивачем розмірі.
Приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Решта заперечень відповідача викладених в поданому до суду відзиві судом відхилені з огляду на вказаний вище висновок суду.
Також суд зазначає, що у рішеннях ЄСПЛ склалась стала практика, відповідно до якої рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто мотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.
Таким чином, суд прийняв до уваги лише доводи сторін у суттєвих аспектах справи.
Враховуючи приписи пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає витрати по сплаті судового збору на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з ОБСЛУГОВУЮЧОГО КООПЕРАТИВУ «ЖИТЛОВО-БУДІВЕЛЬНИЙ КООПЕРАТИВ «ЛОНДОН ПАРК» (Україна, 03169, місто Київ, ВУЛИЦЯ ЛУГОВА, 1Д, ідентифікаційний код: 41173344) 1.928.174 (один мільйон дев'ятсот двадцять вісім тисяч сто сімдесят чотири) грн. 82 коп. пайової участі, 3% річних у розмірі 173.535 (сто сімдесят три тисячі п'ятсот тридцять п'ять) грн. 73 коп. та інфляційні втрати у розмірі 904.313 (дев'ятсот чотири тисячі триста тринадцять) грн. 99 коп. на бюджетний рахунок бюджету розвитку спеціального фонду міського бюджету за наступними реквізитами: одержувач: ГУК у м. Києві; код ЄДРПОУ: 37993783; банк одержувача: Казначейство України (ЕАП); код доходів: 24170000; рахунок IBAN: UA538999980314131921000026001.
3. Стягнути з ОБСЛУГОВУЮЧОГО КООПЕРАТИВУ «ЖИТЛОВО-БУДІВЕЛЬНИЙ КООПЕРАТИВ «ЛОНДОН ПАРК» (Україна, 03169, місто Київ, ВУЛИЦЯ ЛУГОВА, 1Д, ідентифікаційний код: 41173344) на користь Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (Україна, 01044, місто Київ, ВУЛ.ХРЕЩАТИК, будинок 36, ідентифікаційний код: 04633423) витрати по сплаті судового збору у розмір 36.072 (тридцять шість тисяч сімдесят дві) грн. 29 коп.
4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.
Рішення господарського суду набирає законної сили та може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст. 241, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України
Повний текст складено 30 квітня 2025 року.
Cуддя Сергій Балац