Рішення від 30.01.2025 по справі 910/6826/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30.01.2025Справа № 910/6826/24 (761/16879/24)

За позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" - 1

Приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Якименка Андрія Олександровича - 2

про стягнення безпідставно набутих грошових коштів

в межах справи № 910/6826/24

Суддя Івченко А.М.

Представники: не викликались

ОСБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляді в Господарському суді міста Києва перебуває справа за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Гіперіон ДК" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" (код ЄДРПОУ 36799749) про банкрутство.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 09.10.2024 справу № 761/16879/24 передано до розгляду в межах справи № 910/6826/24.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 09.12.2024 справу № 910/6826/24 (761/16879/24) передано судді Івченко А.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання); роз'яснено учасникам справи, що відповідно до частини 7 статті 252 Господарського процесуального кодексу України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву; запропоновано відповідачу у строк протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали про відкриття провадження надати суду: - відзив на позов, складений з урахуванням вимог ст. 165 ГПК України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на чинне законодавство та докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення, якщо такі докази не надані позивачем; - докази направлення відзиву позивачу; запропоновано позивачу у строк протягом п'яти днів з дня отримання відзиву на позов надати суду відповідь на відзив на позов, а також докази направлення відповіді на відзив відповідачу; визначено відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України). При цьому, якщо докази не можуть бути подані разом з відзивом з об'єктивних причин, відповідач повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (ч. 3, 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України).

Позивач, відповідач-1 та відповідач-2 були повідомлені про відкриття провадження у справі відповідно до вимог чинного законодавства.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Приписами статті 248 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що 24.05.2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк О. В. було вчинено виконавчий напис № 54046 про стягнення з ОСОБА_1 (далі - позивач) заборгованості в розмірі - 39766,68 грн.

На підставі вищезазначеного виконавчого напису приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Чубаревим О. О. 25.06.2021 було відкрито виконавче провадження № НОМЕР_2 про стягнення з позивача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (далі - відповідач) заборгованості в розмірі 39766,68 грн на підставі виконавчого напису № 54046 виданого 24.05.2021 приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк О. В.

В межах виконавчого провадження приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Чубаревим О. О. здійснено заходи примусового виконання на підставі виконавчого напису № 54046, а саме звернення стягнення 39766,68 грн.

25.06.2021 в межах виконавчого провадження № НОМЕР_2 приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Чубарева О. О. винесено постанову про стягнення з боржника основної винагороди в розмірі 3976,67 грн.

25.06.2021 в межах виконавчого провадження № НОМЕР_2 приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Чубарева О. О. винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження в розмірі 500 грн.

12.07.2021 в межах виконавчого провадження № НОМЕР_2 приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Чубарева О. О. винесено Постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.

20.04.2023 в межах виконавчого провадження № НОМЕР_2 приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Якименком А. О. винесено постанову про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження в розмірі 463,50 грн. 25.04.2023 виконавче провадження № НОМЕР_2 від 25.06.2021 прийнято приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Якименком А. О.

Відповідно до рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 21.03.2024 року по справі № 761/44771/23 виконавчий напис № 54046 виданий 24.05.2021 визнано таким, що не підлягає виконанню. Судове рішення набрало законної сили 23.02.2024.

Відповідно до Звіту про здійснення відрахування та виплат ПАТ «Мотор Січ» відносно

ОСОБА_1 за постановою приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Чубарева О. О. у ВП № НОМЕР_2 на користь відповідача-1 та відповідач-2 було перераховано 26854,59 грн.

Згідно з частиною 4 статті 82 Цивільно-процесуального кодексу України (надалі- ЦК

України) встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з статтею 1212 ЦК України передбачено загальні положення про зобов'язання в зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави.

Відповідно до частини 1 статті 1212 ЦК України: «Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала», - фактично, правовою підставою для набуття відповідачем грошових коштів за кредитним договором № 501013146 від 20.03.2018 року є виконавчий напис № 54046 від

24.05.2021, проте рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 21.03.2024 по справі № 761/44771/23 виконавчий напис нотаріуса було визнано таким, що не підлягає виконанню. В розумінні вище викладеного стягнуті кошти з позивача на користь відповідача в межах виконавчого провадження № НОМЕР_2 у сумі 26854,59 грн, є такими, що набуті відповідачем протиправно та безпідставно. Тому грошові кошти в розмірі 26854,59 грн підлягають поверненню позивачу.

Заперечення відповідача-1 викладені у відзиві на позовну заяву судом відхиляються, оскільки правовою підставою для відкриття виконавчого провадження та стягнення грошових коштів у сумі 26854,59 грн є саме виконавчий напис № 54046 від 24.05.2021, який було скасовано рішенням від 21.03.2021, та яке не оскаржувалось відповідачем-1 і набуло законної сили, у зв'язку з чим суд зазначає, що стягнення грошових коштів у сумі 26854,59 грн з позивача на користь відповідача -1,2 було безпідставним.

Заперечення відповідача-1 стосовно суми яка була безпосередньо перерахована відповідачу-1, суд зазначає, що дані заперечення є безпідставними, оскільки матеріали справи містять достатні відомості про розподіл коштів у виконавчому проваджені НОМЕР_2.

На підставі вищезазначеного, позовна заява в частині стягнення з відповідача-1 грошових коштів у сумі 21644,24 грн як безпідставно набутих коштів є законною та підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивача стягнути з відповідача-2 безпідставно набуті кошти в розмірі 4940,17 грн, суд зазначає наступне.

Грошові кошти в розмірі 4940,17 грн були стягнуті з позивача як витрати виконавчого провадження та винагороди приватного виконавця на підставі Закону України «Про виконавче провадження» на користь приватного виконавця, як основна винагорода та витрати виконавчого провадження.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів виконавчих написів нотаріусів.

Частиною другою статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

З наведених норм права вбачається, що Законом України «Про виконавче провадження» встановлено спеціальний порядок судового оскарження рішення, дії чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця щодо стягнення виконавчого збору та/або витрат на проведення виконавчих дій, згідно з яким відповідні спори відносяться до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.02.2020 по справі № 201/8493/18.

Так, підставою для виникнення у боржника обов'язку зі сплати основної винагороди приватному виконавця та витрат виконавчого провадження є сам факт наявності відкритого виконавчого провадження, під час виконання якого приватний виконавець виконував обов'язки, покладені на нього Законом України «Про виконавче провадження». На час здійснення виконавчих дій, безпосередньо виконавчий напис № 54046 від 24.05.2021 не був визнаний таким, що не підлягає виконанню.

Окрім того, позивачем в позовній заяві не зазначено та не надано доказів, що на час погашення заборгованості ним дії приватного виконавця були оскаржені і як наслідок, визначні в цій частині неправомірними.

Враховуючи викладене, грошові кошти в сумі 4940,17 грн, стягнуті з позивача, як витрат виконавчого провадження та основна винагорода приватного виконавця не можуть вважатись безпідставно набутими в розумінні ст. 1212 ЦК України, та стягнуті з виконавця, оскільки як уже було зазначено судом, вони були стягнуті на підставі та відповідно норм Закону України «Про виконавче провадження».

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача-2 безпідставно набутих коштів не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмету спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному зверненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.

З огляду на викладені обставини та наведені норми суд дійшов висновку щодо обґрунтованості заявлених позивачем вимог в частині стягнення безпідставно набутих коштів відповідачем-1, а позовні вимоги про стягнення безпідставно набутих коштів з відповідача-2 залишити без задоволення.

Крім того, керуючись положеннями ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за доцільне стягнути з відповідача-1 на користь позивача витрати зі сплати судового збору.

Керуючись ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 73-74, 129, 234 Господарського процесуального кодексу України суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (ЄДРПОУ 36799749, 04053, м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, 5-Б) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 21644 (двадцять одна тисяча шістсот сорок чотири) грн 24 коп та судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Копію рішення направити учасникам провадження у справі про банкрутство.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 30.04.2025

Суддя А.М.Івченко