ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
14.03.2025Справа № 910/11974/21 (910/15865/24)
за позовом Товариства з обмежен6ою відповідальністю "Хортус Україна"
до Герасименка Віктора Валерійовича
про стягнення заборгованості
в межах справи № 910/11974/21
Суддя Івченко А.М.
Представники: не викликались
Товариство з обмежен6ою відповідальністю "Хортус Україна" звернулося до суду із позовною заявою до Герасименка Віктора Валерійовича про стягнення заборгованості в межах справи № 910/11974/21.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання); роз'яснено учасникам справи, що відповідно до частини 7 статті 252 Господарського процесуального кодексу України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву; запропоновано відповідачу у строк протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали про відкриття провадження надати суду: - відзив на позов, складений з урахуванням вимог ст. 165 ГПК України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на чинне законодавство та докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення, якщо такі докази не надані позивачем; - докази направлення відзиву позивачу; запропоновано позивачу у строк протягом п'яти днів з дня отримання відзиву на позов надати суду відповідь на відзив на позов, а також докази направлення відповіді на відзив відповідачу; визначено відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив; попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України). При цьому, якщо докази не можуть бути подані разом з відзивом з об'єктивних причин, відповідач повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (ч. 3, 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України); зобов'язано сторін негайно повідомити суд у разі сплати (часткової) відповідачем заборгованості, яка є предметом даного спору.
Позивач та відповідач були повідомлені про відкриття провадження у справі відповідно до вимог чинного законодавства.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Приписами статті 248 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що на вимогу суду, АТ КБ «ПриватБанк» і АТ «Сенс Банк» були надані виписки за банківськими рахунками ТОВ «Хортус Україна», з яких вбачається, що ТОВ «Хортус Україна» сплатило на рахунок Герасименко В.В. (РНОКПП НОМЕР_1 ) 82 000,00 грн. З призначенням платежу зворотна фінансова допомога і повернення зворотної фінансової допомоги, що підтверджується платіжними дорученнями з АТ КБ «ПриватБанк»:
№ 1218 від 20.08.2019 на суму 5000 грн.;
№ 1211 від 16.08.2019 на суму 10000 грн.;
№ 1209 від 20.08.2019 на суму 20000 грн.;
№ 949 від 22.04.2019 на суму 7000 грн.;
№ 666 від 06.02.2019 на суму 23000 грн.;
№ 1589 від 13.02.2020 на суму 12000 грн.;
№ 1566 від 29.01.2020 на суму 5000 грн.;
Аналіз рахунків також вказує на те, що Відповідач не надавав будь-якої фінансової допомоги ТОВ «Хортус Україна», а також на даний момент не повернув фінансову допомогу, яку отримав від Позивача, що вказує на те, що Герасименко В.В. набув кошти без правової підстави.
Окрім наведеного встановлено, що ТОВ «Хортус Україна» сплатило ФОП Герасименко В.В. кошти у розмірі 95 758,00 грн. з призначенням платежу, сплата за комп'ютерне програмування, згідно договору № 07022020 від 07.02.2020, що підтверджується документами з АТ «Сенс Банк»:
№ 125 від 18.05.2020 на суму 15958 грн.;
№ 130 від 22.05.2020 на суму 14500 грн.;
№ 141 від 29.05.2020 на суму 47000 грн.;
№ 143 від 01.06.2020 на суму 2120 грн.;
№ 125 від 18.05.2020 на суму 15958 грн.;
№ 146 від 03.06.2020 на суму 3180 грн.;
№ 175 від 26.06.2020 на суму 13000 грн.
Позивач зазначає, що згідно відкритих реєстрів, основна діяльність ФОП Герасименко В.В. (73.11) Рекламні агентства (основний). Вказана інформація дає критично віднестися до факту продажу з боку ФОП послуг з комп'ютерного програмування і вказує на безпідставне отримання коштів.
Для з'ясування обставин відповідачу, поштовим листом з тренінгом 0505201027980, з описом вкладення, була направлена вимога в якій вимагалося протягом 7-й (семи) календарних днів, з моменту отримання вимоги, надати оригінали документів які підтверджують господарські операції або оплатити ТОВ «Хортус Україна» загальний борг в розмірі 177758 грн., шляхом перерахування на банківський рахунок позивача. Лист з вимогою повернувся назад Позивачу, як не отриманий.
Відзив відповідач до суду не подав.
З врахуванням наведеного вбачається про наявність боргу Герасименко В.В. перед ТОВ «Хортус Україна» у сумі 177 758,00 грн.
Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (ч. 1,2 ст. 1212 ЦК).
Частиною 1 ст. 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Стаття 11 ЦК України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
В статті 174 ГК України визначено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно ст. 181 ГК України, господарський договір укладається в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського кодексу України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.
Частиною 2 ст. 530 ЦК України визначено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
На підставі вищевикладеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимог в повному обсязі.
За таких обставин, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись Кодексом України з процедур банкрутство, ст. 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Герасименка Віктора Валерійовича (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «Хортус Україна» (код ЄДРПОУ 40834328, 04073, м. Київ, проспект Степана Бандери, 5) кошти у розмірі 177 758,00 грн. та судовий збір у розмірі 2 423,00 грн.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Копію рішення направити учасникам провадження у справі про банкрутство.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено: 30.04.2025
Суддя А.М.Івченко