ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
10.04.2025Справа № 910/10936/23 (369/8102/23)
За позовом ОСОБА_1
до ОСОБА_2
про стягнення авансованого платежу за попереднім договором купівлі-продажу квартири та відшкодування моральної шкоди
в межах справи № 910/10936/23
Суддя Івченко А.М.
Представники: не викликались
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06.06.2024 справу № 369/8102/23 передано до розгляду в межах справи № 910/10936/23.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 04.02.2025 справу № 910/10936/23 (369/8102/23) передано судді Івченко А.М.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання); роз'яснено учасникам справи, що відповідно до частини 7 статті 252 Господарського процесуального кодексу України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву; запропоновано відповідачу у строк протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали про відкриття провадження надати суду: - відзив на позов, складений з урахуванням вимог ст. 165 ГПК України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на чинне законодавство та докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення, якщо такі докази не надані позивачем; - докази направлення відзиву позивачу; запропоновано позивачу у строк протягом п'яти днів з дня отримання відзиву на позов надати суду відповідь на відзив на позов, а також докази направлення відповіді на відзив відповідачу; визначено відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив; попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України). При цьому, якщо докази не можуть бути подані разом з відзивом з об'єктивних причин, відповідач повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (ч. 3, 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України).
Позивач та відповідач були повідомлені про відкриття провадження у справі відповідно до вимог чинного законодавства.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Приписами статті 248 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 28 травня 2021 року між ОСОБА_2 (далі по тексту - Відповідач/Продавець), в особі представника за довіреністю ОСОБА_3 , та ОСОБА_1 (далі по тексту - Позивач/Покупець) було укладено попередній договір про укладення договору купівлі-продажу квартири (далі по тексту - Попередній договір), який посвідчений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Михальченко М.М. та зареєстровано за № 1380.
Відповідно до п. 1 Попереднього договору, Продавець зобов'язується передати у власність Покупця з укладенням договору купівлі-продажу (основного договору), а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити квартиру АДРЕСА_1 , збудованому на земельній ділянці площею 0,0322 га, кадастровий номер якої - 3222486200:03:007:5588, що знаходиться в АДРЕСА_2 та підключеному до центральних комунікацій (водопостачання, водовідведення та електроенергії), у порядку та на умовах, передбачених відповідно цим та основнимдоговором.
Відповідно до положень п. 3 Попереднього договору, сторони домовилися зокрема про такі умови Основного договору:
- Продавець зобов'язується збудувати на земельній ділянці площею 0,0322 га, кадастровий номер якої - 3222486200:03:007:5588, що знаходиться в АДРЕСА_2 житловий будинок до 30 березня 2022 року, в якому буде розташовуватись вищезазначена квартира;
- квартира АДРЕСА_1 в житловому будинку згідно плану забудови земельної ділянки знаходиться на четвертому поверсі і буде передана Покупцю по Основному договору в наступному вигляді:
- в квартиру будуть заведені електропровода, будуть встановлені лічильники холодної води та електрики. Буде встановлено запорну арматуру на вводах води, встановлено електричний агрегат на опалення та бойлер для обігріву води. Вхідні двері в квартиру сталеві;
- договір купівлі-продажу квартири має бути нотаріально посвідчений не пізніше 31 березня 2022 року;
- ціна продажу - 282 632 (двісті вісімдесят дві тисячі шістсот тридцять дві) гривні 00 копійок, що на день укладення договору еквівалентно 10 285 (десять тисяч двісті вісімдесят п'ять) доларів США. Ціна за 1 кв.м квартири становить 15 114 (п'ятнадцять тисяч сто чотирнадцять) гривень 00 копійок.
Відповідно до положень п. 4 Попереднього договору, при укладенні цього договору на підтвердження намірів сторін Покупець передав, а Продавець прийняв в розмірі 197 856 (сто дев'яносто сім тисяч вісімсот п'ятдесят шість) гривень 00 копійок, що на день укладення договору еквівалентно 7 200 (сім тисяч двісті) доларів США. Залишок суми у розмірі 84 776 (вісімдесят чотири тисячі сімсот сімдесят) гривень 00 копійок, що на день укладення договору еквівалентно 3 085 (три тисячі вісімдесят п'ять) доларів США Покупець зобов'язується сплатити під час підписання основного договору.
Таким чином, між Позивачем та Відповідачем було укладено Попередній договір відповідно до якого Відповідач зобов'язується до 30 березня 2022 року укласти договір купівлі-продажу та передати у власність Позивача квартиру в багатоквартирному житловому будинку, підключеному до центральних комунікацій (водопостачання, водовідведення та електроенергії), у порядку та на умовах, передбачених відповідно цим та основним договором.
При укладенні цього договору на підтвердження намірів сторін Позивач передав, а Відповідач прийняв передоплату в розмірі 197 856 (сто дев'яносто сім тисяч вісімсот п'ятдесят шість) гривень 00 копійок, що на день укладення договору еквівалентно 7 200 (сім тисяч двісті) доларів США.
Положеннями Попереднього договору визначено, що Відповідач зобов'язується до 30 березня 2022 року укласти договір купівлі-продажу та передати у власність Позивача квартиру в багатоквартирному житловому будинку, підключеному до центральних комунікацій (водопостачання, водовідведення та електроенергії), у порядку та на умовах, передбачених відповідно цим та основним договором.
Проте, у встановлений Попереднім договором строк, договір купівлі-продажу квартири укладено між Позивачем та Відповідачем не було.
Багатоквартирний житловий будинок, який відповідно до положень п. 3 Попереднього договору Відповідач зобов'язувався збудувати на земельній ділянці площею 0,0322 га, кадастровий номер якої - 3222486200:03:007:5588, що знаходиться в АДРЕСА_2 - збудовано та підключено до центральних комунікацій (водопостачання, водовідведення та електроенергії) - не було.
На підтвердження чого Позивач звернувся із запитами:
- у Державну інспекцію архітектури та містобудування України, як до центрального органу виконавчої влади, що видає дозволи на виконання будівельних робіт та приймає в установленому порядку в експлуатацію закінчені будівництвом об'єкти (видає сертифікати про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта або відмовляє в їх видачі);
- до ТОВ «Київська обласна енергопостачальна компанія», що виконує функції постачальника електричної енергії побутовим та малим непобутовим споживачам, на території Київської області;
- до Обслуговуючого кооперативу Товариство користувачів централізованими мережами «Софїївка», що здійснює приєднання багатоквартирних житлових будинків, зданих в експлуатацію до мереж водопостачання та водовідведення у селі Софіївська Борщагівка, Київської області.
У відповідь на вказані запити, Позивач отримав відомості про те, що багатоквартирний житловий будинок по АДРЕСА_2 в експлуатацію - не здавався, до електричної мережі та мереж водопостачання та водовідведення - не підключався.
Позивач також зазначає, що земельну ділянку (площею 0,0322 га, кадастровий номер якої - 3222486200:03:007:5588), яка відповідно до положень п. 2 попереднього договору, на момент укладання цього договору належала Відповідачеві, та на якій Відповідач зобов'язувався побудувати багатоквартирний житловий будинок, було арештовано та реалізовано на аукціоні.
За інформацією із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, вищезазначена земельна ділянка у власності Відповідача - не перебуває.
Таким чином, Відповідачем не було у встановлений строк виконано зобов'язання за Попереднім договором, багатоквартирний житловий будинок не збудовано та не підключено до центральних комунікацій (водопостачання, водовідведення та електроенергії), окрім цього земельна ділянка на якій мав бути збудований багатоквартирний житловий будинок, перестала належати на праві приватної власності Відповідачеві.
Відповідно до приписів ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частина 1 ст. 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до положень ст. 635 ЦК України, попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.
Сторона, яка необгрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства.
Зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.
Згідно із ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1ст. 530 ЦК України).
Згідно вимог ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
З огляду на зазначене, Позивач та Відповідач погодили, що до 30 березня 2022 року має бути укладено договір купівлі-продажу квартири, на підтвердження намірів чого Позивач передав Відповідачеві передоплату у вигляді авансу в розмірі 197 856 (сто дев'яносто сім тисяч вісімсот п'ятдесят шість) гривень 00 копійок, що на день укладення договору еквівалентно 7 200 (сім тисяч двісті) доларів США.
Однак, Відповідачем не було виконано (порушено) зобов'язання визначені Попереднім договором, у зв'язку з чим основний договір не було укладено протягом строку, встановленого Попереднім договором.
Відповідно до п. 5 Попереднього договору, сторони також домовилися, що у випадку відмови (ухилення) Продавця від продажу квартири у строк, передбачений цим договором, або наявної заборони на продаж майна продавцем, або визнання об'єкту будівництва незаконною забудовою, або наявність підстав для визнання забудови як об'єкту будівництва, побудованого з порушенням чинних норм, що не дає можливості ввести його в експлуатацію, Продавець повинен повернути Покупцю одержану від нього всю суму авансового платежу протягом одного місяця.
З огляду на зазначене, бездіяльність Відповідача, яка полягає у невиконанні зобов'язань за Попереднім договором, які зумовлюють продаж квартири (будівництво багатоквартирного житлового будинку та підключено його до центральних комунікацій (водопостачання, водовідведення та електроенергії)) свідчить про відмову (ухилення) Відповідача від продажу квартири у строк, передбачений цим договором.
Згідно зі статтею 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
Ознакою завдатку є те, що він слугує доказом укладення договору, на забезпечення якого його видано, одночасно є способом платежу та способом забезпечення виконання зобов'язання.
На відміну від завдатку, аванс - це лише спосіб платежу. Він не виконує забезпечувальної функції, а виконує функцію попередньої оплати, яка підлягає поверненню у випадку невиконання зобов'язання.
Правила статті 570 ЦК України поширюються на випадки, коли договір було укладено, але одна із сторін ухиляється від його виконання.
Внесення завдатку як способу виконання зобов'язання може мати місце лише у разі наявності зобов'язання, яке повинно було виникати на підставі договору купівлі-продажу.
Таким чином, Відповідач, у зв'язку із невиконанням зобов'язань за Попереднім договором, зобов'язаний повернути Позивачеві сплачену ним передоплату у вигляді авансу.
Позивач передав Відповідачеві передоплату у вигляді авансу в розмірі 197 856 (сто дев'яносто сім тисяч вісімсот п'ятдесят шість) гривень 00 копійок, що на день укладення договору, еквівалентно 7 200 (сім тисяч двісті) доларів США.
Позивач просить суд стягнути з відповідача суму боргу у розмірі 263 293,92 грн, за офіційним курсом Національного банку України станом на дату складання позовної заяви.
Проте, суд вважає за необхідне зазначити, що п. 5 Попереднього договору встановлено, що у випадку відмови (ухилення) Продавця від продажу квартири у строк, передбачений цим Договором, або наявної заборони на продаж майна продавцем, або визнання об'єкта будівництва незаконною забудовою, або наявність підстав для визнання забудови як об'єкту будівництва, побудованого з порушенням чинних норм, що не дає можливості ввести його в експлуатацію, Продавець повинен повернути Покупцю одержану від нього суму авансованого платежу.
Тобто договором чітко встановлено, що поверненню підлягає сума авансу, яка була одержана, тобто - 197 856 (сто дев'яносто сім тисяч вісімсот п'ятдесят шість) гривень 00 копійок, що на день укладення договору, еквівалентно 7 200 (сім тисяч двісті) доларів США.
Таким чином, з урахуванням викладеного, вимоги в частині визнання основного боргу підлягають частковому визнанню в сумі 197 856,00 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Відповідно до п. 5 Попереднього договору, Позивач та Відповідач погодили, що договір купівлі-продажу квартири (основний договір) має бути нотаріально посвідчений не пізніше 30 березня 2022 року та у випадку відмови (ухилення) Відповідача від продажу квартири у зазначений строк, Відповідач повинен повернути Позивачеві одержану від нього всю суму авансового платежу протягом одного місяця.
Позивач заявляє до стягнення з відповідача 3 % річних.
Отже, Відповідач повинен був повернути Позивачеві протягом місяця після закінчення строку встановленого на укладання основного договору, тобто з 31.03.2022 р. до 02.05.2022, оскільки останній день строку 30.04.2022 припадає на вихідний та відповідно до ч. 5 ст. 254 ЦК України переноситься на перший за ним робочий день.
Судом здійснено розрахунок 3 % річних від суми авансового платежу 197 856,00 грн у період з 02.05.2022 р. по 31.05.2023 р.:
- з 02.05.2022 по 31.12.2022 = 3 967,96 грн
- з 01.01.2023 по 31.05.2023 = 2 455,58 грн.
Таким чином, загальна сума 3 % річних від майнової шкоди 197 856,00 грн у період з 02.05.2022 р. по 31.05.2023 р. складає 6 423,54 грн.
Окрім цього, позивачем заявлено моральну шкоду у розмірі 15 000,00 грн.
Позивач зазначає, що протиправною бездіяльністю Відповідача завдано Позивачеві немайнових втрат, спричинених моральними стражданнями, які спричинили негативні зміни у його житті: негативні переживання та спогади, насторога, тривога, емоційні реакції при згадуванні, важкість виконання повсякденних обов'язків, фіксованість уваги на проблемі повернення сплаченого авансового платежу, тимчасова відірваність від активного соціального життя, знижений та нестійкій настрій, порушення сну, неприємні сновидіння, емоційна напруга, нервозність, дратівливість, реакції замикання, побоювання щодо майбутнього стану здоров'я. Позивач уже більше 15 років з моменту свого переїзду на постійне проживання до міста Києва змушений орендувати житло для свого проживання. Купівлю власної квартири є давньою мрією Позивача, задля реалізації якої він був змушений впродовж значного проміжку часу відкладати грошові кошти, економлячи при цьому грошові кошти. Усвідомлення того, що будівництво багатоквартирного житлового будинку не здійснюється, що у свою чергу унеможливлює отримання квартири, принесло Позивачеві значний психологічний біль, емоційний стрес, який супроводжувався почуттям розгубленості, тривоги, безпомічності, страху за своє життя.
У подальшому, Позивач був вимушений неодноразово звертатись до Відповідача з метою повернення сплаченого авансового платежу за Попереднім договором, шукати юристів, ходити на консультації, складати та відправляти відповідні листи, запити тощо. Упродовж всього цього періоду Позивач почувався незручно, дискомфортно, змушений і надалі орендувати житло для проживання. Через тривалість часу протягом якого не вдається повернути сплачений авансовий платіж, Позивач втратив надію на відновлення порушених прав, що в свою чергу спричинило постійне почуття пригніченості та невіри у завтрашній день.
Відповідно до положень ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає зокрема: у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної особи.
Моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Верховний суд України в пункті 1 Постанови Пленуму Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди від 31.03.1995 року № 4 (далі по тексту - ППВСУ № 4) звернув увагу судів на те, що встановлене Конституцією та законами України право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян та законних інтересів юридичних осіб. Тому суди повинні забезпечити своєчасне, у повній відповідності із законом, вирішення справ, пов'язаних з відшкодуванням такої шкоди.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (абзац другий частини третьої статті 23 ЦК України).
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
У позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягала ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
За усталеною судовою практикою під моральною шкодою розуміються втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Щодо погіршення стану здоров'я, то позивачем не подано суду доказів.
Проте, враховуючи розумність і справедливість, характер правопорушення, суд вбачає за необхідне задовольнити вимогу позивача щодо стягнення з відповідача моральну шкоду у розмірі 15 000,00 грн.
За таких обставин, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Керуючись Кодексом України з процедур банкрутство, ст. 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_4 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_5 ) авансовий платіж за попереднім договором купівлі-продажу квартири в розмірі 197 856,00 грн, 3% річних у розмірі 6 423,54 грн, моральну шкоду у розмірі 15 000,00 грн, судовий збір у розмірі 2 851,33 грн.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. В іншій частині позовних вимог відмовити.
5. Копію рішення направити учасникам провадження у справі про банкрутство.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено: 30.04.2025
Суддя А.М.Івченко