21.04.2025 м. Івано-ФранківськСправа № 909/1245/24
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Малєєвої О. В., секретар судового засідання Поп'юк Я. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу, у якій
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "КАРПАТСМОЛИ",
відповідач - Фізична особа - підприємець Павлуш Ігор Зіновійович,
про встановлення земельного сервітуту,
за участю представників:
від позивача - Захарчук Г. В.,
від відповідача - Федьків В. Б.,
ухвалив таке рішення.
1. Предмет позову.
1.1. Предметом позову є вимога про встановлення земельного сервітуту на таких умовах:
- земельна ділянка, на якій встановлюється земельний сервітут - земельна ділянка з кадастровим номером 2610400000:02:001:0050, площею 1, 0356 га, з цільовим призначенням 11.02: Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, включаючи об'єкти оброблення відходів, зокрема із енергогенеруючим блоком;
- площа земельного сервітуту - 0,062 га;
- строк дії земельного сервітуту - безстроково;
- межі та конфігурація земельного сервітуту: в межах та за координатами згідно з кадастровим планом земельної ділянки з кадастровим номером 2610400000:02:001:0050, виготовленим ПП "Захід-Земля" в 2024 році в процесі розроблення Технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюються права сервітуту;
- плата за земельний сервітут - 1% від нормативної грошової оцінки частини земельної ділянки, на яку поширюється право земельного сервітуту, площа якого складає 0,062 га, вноситься позивачем на розрахунковий рахунок відповідача в 5-денний строк з дня виставлення рахунку за період фактичного користування правом сервітуту.
2. Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.
2.1. Згідно зі ст. 252 ГПК України суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження (ухвала про відкриття провадження від 27.12.2024).
2.2. Відповідач подав письмові пояснення (вх.№ 3856/25). Просив долучити їх до матеріалів справи та врахувати під час ухвалення рішення.
Представниця позивача заперечила щодо прийняття до розгляду вказаних письмових пояснень, оскільки представник відповідач не довів поважності причин їх неподання до початку розгляду справи по суті.
При вирішенні питання про прийняття до розгляду вказаних письмових пояснень суд виходив з того, що відповідно до ч. 5 ст. 161 ГПК України суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним. Зміст письмових пояснень з викладеними у ньому аргументами, запереченнями проти позовних вимог та посиланнями на докази свідчить про те, що вони фактично є відзивом на позов у розумінні ст. 165 ГПК України. В ухвалі про відкриття провадження від 27.12.2024 відповідачу було встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення цієї ухвали. Відповідач цей строк пропустив, клопотання про його поновлення не заявив. Тому подані письмові пояснення суд залишив без розгляду на підставі ч. 2 ст. 118 ГПК України (протокольна ухвала від 05.03.2025).
3. Зміст позовних вимог та заперечень на позов, пояснення учасників справи.
3.1. Позовна заява від 23.12.2024 (вх.№ 11401/24).
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач з 15.07.20211 є орендарем земельної ділянки комунальної власності, загальною площею 9,0723 га, з кадастровим номером 2610400000:02:005:0008, яка розташована за адресою м. Калуш, вул. Заводська 15. Ця земельна ділянка межує із земельною ділянкою з кадастровим номером 2610400000:02:001:0050, яка з 30.05.2024 належить відповідачу на праві власності. Частина земельної ділянки відповідача знаходиться між дорогою загального користування та земельною ділянкою позивача. Доступ до земельної ділянки позивача з 2012 року здійснювався по заїзду, який проходить через земельну ділянку відповідача. В кадастровому плані земельної ділянки відповідача, що міститься в технічній документації 2016 року, позначено частини земельної ділянки, які мають обмеження (право проїзду до суміжних земельних ділянок), площами 0, 0172 га та 0, 1004 га. В переліку обмежень у використанні земельної ділянки від 29.06.2016 № 390/2016, що міститься в складі технічної документації, зазначено: "Земельні сервітути: 07.10 - право проїзду до суміжних земельних ділянок". Проте в червні 2024 року відповідач здійснив блокування заїзду, що унеможливило заїзд спецтранспорту на земельну ділянку позивача і, як наслідок, призвело до екстреної зупинки підприємства. У позасудовому порядку сторони не дійшли згоди щодо укладення договору земельного сервітуту. Позовні вимоги обґрунтовує ст. 98, 99, 100, 186 ЗК України, ст. 401, 402, 404 ЦК України, ст. 21 ЗУ "Про Державний земельний кадастр".
3.2. В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив та зазначив, що відповідач є власником земельної ділянки та має право на отримання справедливої компенсації за обмеження свого права власності. Вважає запропоновані позивачем умови, а саме безстроковий характер сервітуту та розмір плати в 1% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, необґрунтованими. У зв'язку з цим наполягає на встановленні сервітуту на строк 5 років, а також на визначенні плати в розмірі 16% від нормативної грошової оцінки частини земельної ділянки, яка буде обтяжена сервітутом, посилаючись на своє право власності та ринкову вартість користування землею.
Крім того вказав, що проїзд через земельну не здійснюється транспортом позивача від 28.01.2025, а підприємство позивача може працювати безперебійно і без потреби заїзду через земельну ділянку, якою володіє відповідач. Вважає, що немає потреби в примусовому укладені договору сервітуту.
Водночас відповідач відзив на позов не подав і не навів обґрунтування запропонованих умов договору.
А тому згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України, ч. 2 ст. 178 ГПК України суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.
4. Обставини справи, оцінка доказів.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані у справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 86 ГПК України, суд встановив таке.
4.1. Позивач з 15.07.2011 є орендарем земельної ділянки комунальної власності загальною площею 9,0723 га з кадастровим номером 2610400000:02:005:0008 (м. Калуш, вул. Заводська, 15) на підставі договору оренди землі, який зареєстрований у відділі Держкомзему у м. Калуш Івано-Франківської області, про що у Державному реєстрі земель внесено запис від 14.10.20211 за № 261040004000064. Земельна ділянка передана в оренду для обслуговування виробничої бази. Цільове призначення земельної ділянки - підприємства іншої промисловості.
Договір було продовжено (поновлено) з 16.06.20211 до 16.06.2016 та з 17.06.2021 до 17.06.2026 (додаткова угода від 17.06.2021).
4.2. Відповідач є власником земельної ділянки з кадастровим номером 2610400000:02:001:0050, площею 1, 0356 га (м. Калуш, вул. Заводська, 1, цільове призначення 11.02). Право власності набуте 30.05.2024 на підставі рішення Калуської міської ради від 25.04.2024 № 3166.
4.3. Земельна ділянка відповідача з кадастровим номером 2610400000:02:001:0050 межує з земельною ділянкою позивача з кадастровим номером 2610400000:02:005:0008, а також її частина, яка має форму смуги, розташована між ділянкою позивача і дорогою загального користування.
4.4. Проїзд та обмеження (право проїзду) були відображені в землевпорядній документації попередніх користувачів ділянки 2610400000:02:001:0050.
Зокрема висновок міського відділу архітектури № 1-018/207 від 31.05.2012 (для ПрАТ "Лукор") містив умову забезпечення цілодобового проїзду до будівель та споруд суміжних власників. Технічна документація 2016 року, розроблена ПП "ЗАХІД ЗЕМЛЯ" для ТОВ "БРИКЕТНА ФАБРИКА", містить кадастровий план з позначеними частинами під обмеження (право проїзду) площами 0, 0172 га та 0, 1004 га, а також Перелік обмежень № 39о/2016 від 29.06.2016 із зазначенням сервітуту 07.10 "право проїзду до суміжних земельних ділянок".
4.5. У зв'язку з тим, що в липні 2024 року відповідач перекрив вказаний заїзд, позивач звертався до узгоджувальної комісії по вирішенню земельних спорів Калуської міської ради щодо врегулювання питання розблокування відповідачем доступу до його території і вжиття заходів для відновлення господарської діяльності підприємства.
Згідно з протоколом цієї комісії № 11 від 13.06.2024, який затверджено рішенням Калуської міської ради від 25.07.2024 № 3430, відповідачу рекомендовано в добровільному порядку розблокувати позивачу доступ до його території, рекомендовано сторонам за домовленістю або в судовому порядку укласти договір про встановлення земельного сервітуту і розробити технічну документацію з метою внесення земельної ділянки, на яку поширюється право земельного сервітуту, до Державного земельного кадастру.
4.6. Відповідно до Технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюються права сервітуту, виготовленої ПП "Захід-Земля" у 2024 році, площа та межі частини земельної ділянки відповідача, необхідної для забезпечення проїзду позивачу, становлять 0, 062 га (кадастровий план земельної ділянки з кадастровим номером 2610400000:02:001:0050).
4.7. Сторони в досудовому порядку намагались укласти договір земельного сервітуту.
Позивач звернувся до відповідача із листом від 06.06.2024 № 88/24 про укладення договору про встановлення земельного сервітуту, до якого долучив кадастровий план земельної ділянки, на яку пропонується поширити право земельного сервітуту, та проект договору. Зокрема було запропоновано встановити безстроковий характер сервітуту та визначити розмір плати в розмірі 1% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Відповідач листом від 02.07.2024 повідомив, що ним розглянуто пропозицію позивача, проте не всі запропоновані умови договору є прийнятними. З цим листом відповідач направив позивачу свій проект договору, в якому було передбачено строк земельного сервітуту - 5 років, розмір плати - 16% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки, на яку встановлено земельний сервітут.
Позивач з листом від 17.07.2024 вих. № 116/24 направив відповідачу протокол розбіжностей, в якому вказав свої умови щодо строку земельного сервітуту (безстроковий) та розмір плати (1% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки, на яку встановлено земельний сервітут).
Сторони не досягли згоди щодо вказаних умов договору, і договір земельного сервітуту не був укладений.
5. Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.
5.1. Між сторонами існує спір про встановлення земельного сервітуту.
Відповідно до ст. 98 ЗК України право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки чи іншої заінтересованої особи на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою.
В п. б ст. 99 ЗК України передбачено можливість встановлення сервітуту для проходу та проїзду транспортним засобом по наявному шляху. Право користування чужою земельною ділянкою полягає, зокрема, у можливості проходу, проїзду через чужу земельну ділянку (ч. 1 ст. 404 ЦК України).
Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником земельної ділянки (ч. 1 ст. 100 ЗК України, ч. 2 ст. 402 ЦК України).
За приписами ч. 3 ст. 402 ЦК України у разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та його умови, спір вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту.
Суд встановив, що сторони в досудовому порядку намагались укласти договір земельного сервітуту, проте не досягли домовленості про його умови.
5.2. Стаття 401 ЦК України визначає, що сервітут може бути встановлений для задоволення потреб осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.
Суд встановив, що використання земельної ділянки позивача вимагає сполучення з дорогою загального користування через земельну ділянку відповідача, оскільки промислові підприємства, площа яких перевищує 5 га, повинні мати не менше двох в'їздів (пп. 15.3.5. п. 5.3 "Вимоги до проїздів для пожежних автомобілів" розділ 15 "Пожежні вимоги" ДБН Б.2.2-12:2019 "Планування і забудова територій").
Наявність підстав для встановлення земельного сервітуту підтверджується історією використання вказаних земельних ділянок та свідчить про наявність у позивача об'єктивної потреби у встановленні сервітуту, яка не може бути задоволена іншим способом.
Крім того обставини досудової переписки сторін з приводу укладення договору вказують на те, що відповідач не заперечував щодо встановлення сервітуту. Як вже було зазначено, між сторонами існували розбіжності тільки щодо окремих умов договору, а саме строку дії сервітуту та розміру плати за нього.
5.3. Щодо строку дії сервітуту.
Відповідно до ч. 2 ст. 98 ЗК України, яка кореспондується із ч. 2 ст. 403 ЦК України, сервітут може бути встановлений на певний строк або безстроково.
Враховуючи те, що потреба позивача у сервітуті обумовлена його правом користування земельною ділянкою з кадастровим номером 2610400000:02:005:0008 на підставі договору оренди від 15.07.2011 №261040004000064, суд вважає, що строк дії сервітуту повинен відповідати строку землекористування позивача, а саме строку дії зазначеного договору оренди. Це забезпечить баланс інтересів сторін: позивач матиме сервітут на час існування його права користування земельною ділянкою, а відповідач не буде обтяжений безстроковим сервітутом у разі припинення потреби позивача у цьому.
5.4. Щодо плати за сервітут.
В ст. 101 ЗК України та ч. 3 ст. 403 ЦК України передбачено, що власник земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, має право вимагати від осіб, в інтересах яких встановлено земельний сервітут, плату за його встановлення, якщо інше не передбачено законом.
Як зазначено в постанові КГС ВС від 01.02.2023 у справі № 918/302/21, на законодавчому рівні не унормовано механізм визначення плати за земельний сервітут. Єдиним законодавчим актом, який регулює плату за землю, є Податковий кодекс України. Положеннями п. 14.1.72 ст. 14 Податкового кодексу України встановлено, що земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів. Оскільки встановлення сервітуту не означає вибуття із володіння та користування позивача земельної ділянки, то плата за встановлення сервітуту за рішенням суду має компенсаційний характер, і вона не може бути більшою, ніж фактичні витрати позивача на сплату земельного податку,
Відповідно до рішення Калуської міської ради від 29.06.2023 № 2273 "Про встановлення ставок та пільг зі сплати земельного податку на території Калуської міської територіальної громади", яке є в загальному доступі за посиланням https://kalushcity.golos.net.ua/?p=pryynyati_rishennya&sp=single&id=7711, з 01.01.2024 на території Калуської міської територіальної громади ставка земельного податку за всі види цільового призначення категорії земель "землі промисловості" встановлена в розмірі 1% від нормативної грошової оцінки землі.
Вимога відповідача про встановлення плати за сервітут у розмірі 16% є необґрунтованою, оскільки не підтверджена будь-якими доказами. Зокрема не подано жодних доказів понесених відповідачем витрат чи завданих збитків; майнової оцінки незручностей, спричинених встановленням сервітуту. Запропонований розмір виглядає довільним, який не підтверджений розрахунками чи ринковими показниками.
5.5. У визначенні істотних умов сервітуту суд виходить з того, що межі та площі частини земельної ділянки, щодо якої встановлюється сервітут, визначені у технічній документації ПП "Захід-Земля" (2024 р.) і відповідачем не заперечується.
А запропонований позивачем порядок оплати не порушує права відповідача, оскільки дозволяє йому формувати рахунок з урахуванням індексації нормативної грошової оцінки землі і визначати період нарахування.
6. Висновки суду.
6.1. Враховуючи викладене, суд висновує про часткове задоволення позову - належить встановити на користь позивача строковий оплатний земельний сервітут на право проходу та проїзду на таких умовах: земельна ділянка, на якій встановлюється земельний сервітут - земельна ділянка з кадастровим номером 2610400000:02:001:0050, площею 1.0356 га, з цільовим призначенням 11.02: Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, включаючи об'єкти оброблення відходів, зокрема із енергогенеруючим блоком; площа земельного сервітуту - 0,062 га; строк дії земельного сервітуту - на строк дії договору оренди землі від 15.07.2011 №261040004000064; межі та конфігурація земельного сервітуту: в межах та за координатами згідно з кадастровим планом земельної ділянки з кадастровим номером 2610400000:02:001:0050, виготовленим ПП "Захід-Земля" в 2024 р. в процесі розроблення Технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюються права сервітуту; плата за земельний сервітут - 1% від нормативної грошової оцінки частини земельної ділянки, на яку поширюється право земельного сервітуту, площа якого складає 0,062 га, вноситься ТОВ "КАРПАТСМОЛИ" на розрахунковий рахунок Фізичної особи - підприємця Павлуша Ігоря Зіновійовича в 5-денний строк з дня виставлення рахунку за період фактичного користування правом сервітуту. В інші частині позовних вимоги слід відмовити.
7. Судові витрати.
7.1. Згідно із ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
7.2. Позивачем при поданні позову сплачено судовий збір у розмірі 2 422, 40 грн, що підтверджується квитанцією від 23.12.2024 № 6205-4388-9126-5512.
7.3. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, враховуючи часткове задоволення позову, судовий збір покладається на відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог - в розмірі 1 211,20 грн.
Керуючись ст. 2, 86, 129, 233, 236-238, 241, 256 ГПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Встановити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРПАТСМОЛИ" (вул. Заводська, 15, м. Калуш, Івано-Франківська обл., ідентифікаційний код 33578130) строковий оплатний земельний сервітут на право проходу та проїзду на транспортних засобах щодо земельної ділянки з кадастровим номером 2610400000:02:001:0050, яка розташована за адресою: вул. Заводська,1, м. Калуш Івано-Франківської області і належить на праві приватної власності Фізичній особі - підприємцю Павлушу Ігорю Зіновійовичу ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ), визначивши такі істотні умови земельного сервітуту:
- земельна ділянка, на якій встановлюється земельний сервітут - земельна ділянка з
кадастровим номером 2610400000:02:001:0050, площею 1.0356 га, з цільовим призначенням 11.02: Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, включаючи об'єкти оброблення відходів, зокрема із енергогенеруючим блоком;
- площа земельного сервітуту - 0,062 га;
- строк дії земельного сервітуту - на строк дії договору оренди землі від 15.07.2011 №261040004000064;
- межі та конфігурація земельного сервітуту: в межах та за координатами згідно з
кадастровим планом земельної ділянки з кадастровим номером 2610400000:02:001:0050, виготовленим ПП "Захід-Земля" в 2024 р. в процесі розроблення Технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюються права сервітуту;
- плата за земельний сервітут - 1% від нормативної грошової оцінки частини земельної ділянки, на яку поширюється право земельного сервітуту, площа якого складає 0,062 га, вноситься ТОВ "КАРПАТСМОЛИ" на розрахунковий рахунок Фізичної особи - підприємця Павлуша Ігоря Зіновійовича в 5-денний строк з дня виставлення рахунку за період фактичного користування правом сервітуту.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця Павлуша Ігоря Зіновійовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРПАТСМОЛИ" (вул. Заводська, 15, м. Калуш, Івано-Франківська обл., ідентифікаційний код 33578130) 1 211,20 грн (одну тисячу двісті одинадцять гривень двадцять копійок) судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 30.04.2025.
Суддя О. В. Малєєва