номер провадження справи 15/240/24
16.04.2025 Справа № 908/3497/24
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова І.С., розглянувши матеріали
за позовом Заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області, 69035, м. Запоріжжя, вул. Якова Новицького, буд. 5, в інтересах держави в особі позивачів:
1. Запорізької обласної військової адміністрації, 69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 164
2. Східного офісу Держаудитслужби, 49101, м. Дніпро, вул. Володимира Антоновича, буд. 22, кор. 2, в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області, 69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 129
до відповідачів:
1. Комунальної установи “Комп'ютерний інформаційно-обчислювальний центр» Запорізької обласної ради, 69011, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд. 44
2. Фізичної особи - підприємця Гришко Ірини Миколаївни, АДРЕСА_1
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів - Південно-східне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України, 49004, м. Дніпро, просп. Олександра Поля, 2
про визнання договорів недійсними та застосування наслідків їх недійсності
за участю секретаря судового засідання Пікалової І.С.
за участю представників сторін та учасників процесу:
від прокуратури: Гапонова В.М., посвідчення № 075791 від 01.03.2023;
у минулому засіданні Стешенко В.Є., прокурор, посвідчення № 075793 від 01.03.2023;
від позивача 1: не з'явився;
від позивача 2: не з'явився;
від відповідача 1: не з'явився, у минулому засіданні Начальний В.О., представник, довіреність № 01-25 від 18.02.2025;
від відповідача 2: не з'явився;
від третьої особи: не з'явився;
установив
До Господарського суду Запорізької області через підсистему “Електронний суд» надійшла позовна заява (від 30.12.2024 № 52-103-11986 вих-24) Заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області в інтересах держави в особі позивачів: Запорізької обласної військової адміністрації, Східного офісу Держаудитслужби, Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області до відповідачів: Комунальної установи “Комп'ютерний інформаційно-обчислювальний центр» Запорізької обласної ради, фізичної особи - підприємця Гришко Ірини Миколаївни, про:
- про визнання недійсними договорів про закупівлю товару за державні кошти від 10.08.2016 № 10082016/1, № 10082016/2 та № 10082016/3, укладених між відповідачами;
- про стягнення з Фізичної особи - підприємця Гришко Ірини Миколаївни на користь Комунальної установи “Комп'ютерний інформаційно-обчислювальний центр» Запорізької обласної ради коштів в розмірі 132 673,75 грн, а з Комунальної установи “Комп'ютерний інформаційно-обчислювальний центр» Запорізької обласної ради одержаних ним за рішенням суду коштів у розмірі 132 673,75 грн - стягнути в дохід держави в особі Східного офісу Держаудитслужби.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.12.2024, справу № 908/3497/24 передано на розгляд судді Горохову І.С.
Ухвалою суду від 07.01.2025 позовна заява була залишена без руху для усунення недоліків, допущених Вознесенівською окружною прокуратурою міста Запоріжжя Запорізької області.
15.01.2025 через підсистему “Електронний суд» на адресу суду надійшла заява Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя, Запорізької області про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 17.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3497/24, присвоєно справі номер провадження № 15/240/24, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання суду призначено на 21.02.2025 о/об 10:30 год.
Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачів - Південно-східне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України.
31.01.2025 через систему “Електронний суд» до суду від відповідача 1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю, також надійшло клопотання про доручення доказів.
03.02.2025 до суду від позивача 2 надійшли письмові пояснення.
03.02.2025 через систему “Електронний суд» до суду надійшли додаткові пояснення у справі від позивача 1.
04.02.2025 через систему “Електронний суд» до суду від заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя надійшла відповідь на відзив відповідача 1 в якій зазначив, що доводи є необґрунтованими та такими, що не ґрунтуються на вимогах закону, у зв'язку з чим просив суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
06.02.2025 через систему “Електронний суд» до суду надійшли пояснення третьої особи щодо позову. Просили долучити ці пояснення до матеріалів справи та розгляд справи здійснювати без участі представника відділення.
13.02.2025 до суду від відповідача 2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
19.02.2025 до суду від відповідача 2 надійшла заява про розгляд справи без участі представника відповідача 2, проти заявленого позову заперечив повністю.
20.02.2025 через систему “Електронний суд» до суду від заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя надійшла відповідь на відзив відповідача 2 в якій зазначив, що доводи відповідача 2 є необґрунтованими та такими, що не ґрунтуються на вимогах закону, у зв'язку з чим просив суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою суду від 21.02.2025 продовжено строк підготовчого провадження строком на тридцять днів. Відкладено підготовче засідання на 20.03.2025 о/об 10:30 год.
Ухвалою суду від 20.03.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу № 908/3497/24 до судового розгляду по суті на 16.04.2025 о 11:00 год.
У судовому засіданні 16.04.2025 здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою комплексу “Акорд».
Судом перевірено повноваження представника прокуратури. Відводів складу суду не заявлено.
Обґрунтовуючи позовні вимоги прокурор зазначив, що договори про закупівлю товару за державні кошти укладені відповідачами завідомо суперечить інтересам держави та суспільства з умислу однієї сторони - ФОП Гришко І.М. та підлягають визнанню недійсними на підставі ч. 1 ст. 215, ч. 1 ст. 203 та ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України. Крім того враховуючи наявність умислу лише у ФОП Гришко І.М., як сторони оспорюваних договорів, одержані ним 132 673,75 грн за цими правочинами повинні бути повернуті іншій стороні договору, а отримані нею за рішенням суду кошти - стягнути в дохід держави.
Прокурор в судовому засіданні 16.04.2024 підтримав заявлені позовні вимоги з підстав зазначених у позові № 52/103-11986вих-24 від 31.12.2024, відповіді на відзив відповідача 1 від 05.02.2025, відповіді на відзив відповідача 2 від 19.02.2025.
Представник позивача 1 в судовому засіданні 16.04.2024 не з'явився надіслав письмові пояснення від 03.02.2025 в яких зазначив, що відповідно до наявної інформації, комунальній установі «Комп'ютерний інформаційно-обчислювальний центр» Запорізької обласної ради не було відомо про узгодження своєї поведінки ФОП Гришко І.М. та ФОП Черкасов А.Б. під час проведення закупівлі, а також не було відомо про наявність рішення адміністративної колегії Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 25.10.2017 № 34-рш. Відповідно до наявної інформації в Запорізькій обласній раді під час проведення вищезгаданої закупівлі до Запорізької обласної ради також не надходило інформації про узгодженість поведінки її учасників, про рішення Антимонопольного комітету України від 25.10.2017 № 34-рш також стало відомо лише з листа прокуратури від 06.11.2024 № 52-103-10513вих-24, про що їх було проінформовано листом від 04.12.2024 № 17270/08-46.
Представник позивача 2 в судовому засіданні 16.04.2024 не з'явився, надіслав письмові пояснення № 040825-17/248-2025 від 28.01.2025, в яких зазначив, що процедуру проведення перевірок закупівель Держаудитслужбою, її міжрегіональними територіальними органами визначено постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2013 № 631 зі змінами. Планування заходів державного фінансового контролю здійснюється Управлінням на підставі Постанови Кабінету Міністру України від 08.08.2001 № 955 «Про затвердження Порядку планування заходів державного фінансового контролю Державною аудиторською службою та її міжрегіональними територіальними органами» зі змінами та на підставі Інструкції з планування діяльності органів державного фінансового контролю, затвердженої наказом Голов КРУ України від 26.10.2005 № 319 (в редакції наказу Держаудитслужби від 26.12.2019 №366). Управлінням Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області за період з 2008 по теперішній час заходи державного фінансового контролю, під час яких здійснювалось дослідження договорів від 10.08.2016 № 10082016/1, № 10082016/2 та № 10082016/3, не проводились, встановлення та документування порушень не відбувалось. Органам Держаудитслужби як суб'єктам владних повноважень (у розумінні положень Кодексу адміністративного судочинства України), правовий статус яких визначено Законом № 2939, надано право звертатися до суду з відповідним позовом про відшкодування збитків. Фактично категорію спорів, у яких Держаудитслужба може бути безпосередньо позивачем (діяти в інтересах держави), визначено пунктом 10 ст. 10 Закону №2939. Аналогічний припис містить абзац 3 підпункту 9 п. 4 Положення. Враховуючи, що заходи державного фінансового контролю Управлінням, під час яких здійснювалось дослідження закупівлі Комунальною установою «Комп'ютерний інформаційно-обчислювальний центр» Запорізької обласної ради, за результатами якої з ФОП Гришко І.М. укладено договір від 10.08.2016 № 10082016/1, № 10082016/2 та № 10082016/3, не проводились, встановлення та документування порушень не відбувалось, Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області позбавлено можливості надати пояснення щодо суті позовних вимог.
Представник відповідача 1 в судовому засіданні не з'явися, надіслав відзив на позовну заяву від 10.02.2025, в якому зазначив, що йому не було відомо про узгодження своєї поведінки ФОП Гришко І.М. та ФОП Черкасов А.Б. під час проведення закупівлі (оголошення 130202, опубліковано у «Віснику державних закупівель» за № 109 від 09.06.2016). Крім того, не було відомо про наявність рішення адміністративної колегії Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 25.10.2017 № 34-рш на момент його ухвалення оскільки, законодавчо встановлений механізм ознайомлення та/або вимоги щодо необхідності такого ознайомлення - відсутні. Зауважив, що зобов'язання за договором виконані сторонами у повному обсязі. Зокрема, обладнання встановлено та працює з моменту отримання 01.09.2016 року (згідно акту отримання, оригінал якого знаходиться у відділі бухгалтерського обліку та звітності КУ КІОЦ ЗОР). Зауваження до відповідача 1 були відсутні. Також визнання договору недійсним, попри приписи ч. 3 ст. 228 ЦК України, враховуючи буквальне тлумачення змісту ст. 216 ЦК України, може призвести до застосування двосторонньої реституції, шкода від якої (відсутність аналогічних товарів на ринку, значне підвищення ціни на подібні товари, порівняно з 2016 роком тощо) значно перевищить обсяг відновлювальних прав та інтересів держави. КУ КІОЦ ЗОР є неприбутковою установою, яка фінансується за рахунок коштів обласного бюджету Запорізької області. У разі необхідності придбання товарів та судових витрат для забезпечення реституції КУ КІОЦ ЗОР необхідно буде звертатись до Запорізької обласної державної адміністрації з метою отримання додаткового фінансування, що призведе до додаткових витрат коштів обласного бюджету. Заперечив проти задоволення позовних вимог.
Відповідач 2 заперечила проти задоволення позову з підстав зазнчених у відзиві від 13.02.2025, в обгрунтування посилається на те, щл прокурором та позивачами не доведено, що товар придбано за завищеною ціною, що аналогічний товар міг бути придбаний з використанням менших ресурсів. Не надано відомостей про наявність інших потенційних учасників спірної закупівлі, які б могли задовольнити потреби замовника за менші кошти. Також прокурором та позивачами не надано доказів наявності на ринку на час проведення спірної закупівлі більш вигідних для замовника цінових пропозицій, як і не надано доказів того, що тендерна пропозиція відповідача 2 була подана із завищенням ціни або того, що аналогічні товари могли бути придбані з використанням менших ресурсів. Крім того, умови оспорюваних договорів були виконані його сторонами у повному обсязі, сума оплати становила 132 673,75 грн. (лот 1 - 31 377,00 грн, лот 2 - 56 480,00 грн, лот 3 - 44 816,75 грн) та не заперечується жодною із сторін спору. Таож із матеріалів справи вбачається, що замовником - відповідачем 1 було вжито заходів для залучення якомога більше учасників для участі у відкритих торгах за номером 130202, оприлюднених у «Віснику державних закупівель» за № 109 (09.06.2016) щодо закупівлі. За результатами аналізу тендерних пропозицій тендерним комітетом відповідача 1 було визначено переможця ФОП Гришко Ї.М., оскільки пропозиція відповідача 2 відповідала технічним вимогам замовника, а її вартість була меншою, аніж пропозиція ФОП Черкасова А.Б. у розмірі 138 669,75 грн. Водночас, пропозиція відповідача 2 була нижчою за очікувану замовником вартість предмета закупівлі, яка становила 142 000,00 грн, та склала 132 673,75 грн. На думку выдповыдача 2 відсутні підстави вважати, що оспорюваний правочин не відповідає інтересам держави і суспільству відповідно до ст. 228 ЦК України. Просила відмовити у задоволені позову.
В судовому засіданні 16.04.2025 відповідача 2 не зя'вилася, наіслала заяву про розгляд справи за її відсутності.
Представник третьої особи в судовому засіданні не з'явися, надіслав на адресу суду пояснення від 06.02.2025, в яких зазначив, що порушені у позовній заяві питання щодо визнання недійсним договорів від 10.08.2016 № 10082016/1, № 10082016/2, № 10082016/3 про закупівлю товару, стягнення коштів, виходить за межі повноважень органів Антимонопольного комітету України. Просив врахувати зазначені пояснення Відділення при розгляді справи № 908/3497/24 та здійснювати розгляд цієї справи без участі представника відділення.
У судому засіданні 16.04.2025 судом, в порядку ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення, судом повідомлено, що повний текст рішення буде складено протягом десяти днів.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника прокуратури суд установив наступне.
Комунальною установою «Комп'ютерний інформаційно-обчислювальний центр» Запорізької обласної ради оголошено відкриті торги за номером № 130202, які оприлюднені у «Віснику державних закупівель» за № 109 (09.06.2016) від 09.06.2016 про проведення закупівлі - Машини обчислювальні, частини та приладдя до них (системні блоки) - за кодом ДК 016-2010-26.20.1 (персональні комп'ютери - за кодом CРV за ДК 021:2015-30213000-5 (Персональні комп'ютери)).
Замовником в межах вказаної процедури закупівлі визначено 3 окремі частини предмета закупівлі (лоти), а саме: лот 1 - Частини та приладдя до обчислювальних машин (процесор) у ккількості 3 одиниць; лот 2 - Придбання 10 системних блоків персонального комп'ютера; лот 3 - Частини та приладдя до обчислювальних машин (системна плата, винчестер, блок живлення, ОЗП та інше) у кількості 41 одиниць.
Очікувана вартість предмета закупівлі становила 142 000,00 гривень.
Закупівля здійснювалась на підставі Закону України «Про здійснення державних закупівель» від 10.04.2014 № 1197-VII.
Участь у вказаній закупівлі прийняли два суб'єкти: 1) Фізична особа - підприємць Черкасов Андрій Борисович з пропозиціями: лот 1 - 31 950,00 грн, лот 2 - 59 050,0 грн, лот 3 - 47 669,75 грн; 2) Фізична особа-підприємць Гришко Ірина Миколаївна з пропозиціями: лот 1 - 31 377 грн, лот 2 - 56 480,00 грн, лот 3 - 44 816,75 грн.
Відповідно до протоколу оцінки цінових пропозицій від 20.07.2016 № 2 оцінка пропозицій здійснювалась на основі одного критерію - ціна.
За результатами проведення оцінки пропозицій переможцем торгів визначено ФОП Гришко І. М. з ціновою пропозицією - 132 673,75 грн (лот 1 - 31 377,00 грн, лот 2 - 56 480,00 грн, лот 3 - 44 816,75 грн).
Замовником надіслано ФОП Гришко І.В. та опубліковано на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про акцепт цінової пропозиції від 25.07.2015 № 139.
10.08.2016 між КУ «Комп'ютерний інформаційно-обчислювальний центр» ЗОР та ФОП Гришко І.В. за кожним лотом окремо укладено договори про закупівлю товару.
За лотом 1 укладено договір про закупівлю товару від 10.08.2016 № 10082016/1.
Предметом договору визначено: частини та приладдя до обчислювальних машин (процесор) у кількості - 3 одиниці (пункт 1.1. та додаток № 1-2 Договору).
Ціна договору складає 31 377,00 грн (п. 3.1. договору).
Термін виконання умов договору: серпень - вересень 2016 (п. 5.1. договору).
За лотом 2 укладено договір про закупівлю товару від 10.08.2016 № 10082016/2.
Предметом договору є системний блок персонального комп'ютера у кількості - 10 одиниці (пункт 1.1. та додаток № 1 - 2 договору).
Ціна договору складає 56 480,00 грн (п. 3.1. договору).
Термін виконання умов договору: серпень - вересень 2016 (п. 5.1. договору).
За лотом 3 укладено договір про закупівлю товару від 10.08.2016 № 10082016/3 (далі - Договір).
Предмет договору - частини та приладдя до обчислювальних машин, в саме вентилятор СРU - 3 шт., винчестер - 6 шт., блок живлення - 3 шт., ОЗП - 3 шт., системна плата - 3 шт., твердотільний накопичувач - 3 шт., клавіатура - 10 шт., миша - 10 шт. (пункт 1.1. та додаток № 1-2 договору).
Ціна договору складає 44 816,75 грн (п. 3.1. договору).
Термін виконання умов договору: серпень - вересень 2016 (п. 5.1. договору).
Наразі вищевказані договори виконані обома сторонами у повному обсязі.
Згідно з видатковими накладними фізичною особою підприємцеми Гришко І.В. поставлено замовнику товарів на загальну суму 132 673,75 грн.
Відповідно до платіжних доручень Комунальної установи «Комп'ютерний інформаційно-обчислювальний центр» ЗОР перераховано на рахунок ФОП Лизака С.В. грошові кошти у сумі 132 673,75 грн (платіжним дорученням від 09.09.2016 № 520 - 44 816,75 грн, від 23.08.2016 № 503 - 31 377, від 30.08.2016 № 507 - 56 480 грн), що свідчить про повне виконання замовником своїх зобов'язань за придбаний товар. Вказана інформація підтверджується звітом про виконання договору про закупівлю, опублікованим на веб-порталі Уповноваженого органу з питань державних закупівель (www.tender.me.gov.ua).
25.10.2017 рішенням адміністративної колегії Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 34-рш визнано дії ФОП Гришко І.М. та ФОП Черкасов А.Б. порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбачених п. 1 ст. 50, п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які полягали у погодженні своїх тендерних пропозицій під час участі у червні - серпні 2016 року у відкритих торгах, проведених комунальною установою «Комп'ютерний інформаційно-обчислювальний центр» Запорізької облради відповідно до оголошення № 130202, опублікованого в інформаційному виданні «Вісник державних закупівель» № 109 від 09.06.2016.
Вказане рішення (за винятком конфіденційних даних та інформації з обмеженим доступом) оприлюднене на офіційному вебсайті Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України та доступне за посиланням https://southeastmtv.amcu.gov.ua/storage/app/uploads/public/05/9c5/847/6059c58471a22190186696.pdf.
Під час розгляду адміністративною колегією Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України справи № 03/07-17 було встановлено обставини, які свідчать про узгоджену поведінку ФОП Гришко І.М. та ФОП Черкасов А.Б. під час участі у торгах, що підтверджується наступним: пов'язаність останніх сталими трудовими відносинами (п. 1 рішення АКМУ); використання однієї і тієї ж ІР-адреси при проведені платіжних операцій (п. 3 рішення АКМУ); синхронність дій при подачі пропозиції конкурсних торгів (п. 5 рішення АКМУ); cxoжості в оформленнi окремих документів на торги (п. 6 рішення АКМУ); схожість в підходах визначення закупівельних цін (п. 7 рішення АКМУ).
Адміністративна колегія Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України у своєму рішенні від 25.10.2017 № 34-рш зазначила, що ФОП Гришко І.М. та ФОП Черкасов А.Б. під час підготовки документації та участі у торгах на закупівлю діяли не самостійно, а узгоджували свої дії та не змагалися між собою, що є обов'язковою умовою участі в конкурентних процедурах закупівель за Законом України «Про здійснення державних закупівель».
Узгодивши свою поведінку та свої тендерні пропозиції, ФОП Гришко І.М. та ФОП Черкасов А.Б. тим самим усунули конкуренцію та змагальність між собою, а отже, спотворили результат проведених торгів, порушивши право Замовника на отримання найбільш ефективного для нього результату, а відтак, вчинили антиконкурентні узгоджені дії, заборонені Законом України «Про захист економічної конкуренції».
Така поведінка ФОП Гришко І.М. та ФОП Черкасов А.Б. є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, заборонених відповідно до п. 1 ст. 50 та п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції».
Враховуючи викладене, вказаним рішенням адміністративної колегії Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на ФОП Гришко І.М. та ФОП Черкасов А.Б. накладено штрафи за виявлені порушення у сумі 20 000,00 грн.
За інформацією Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, наданої листом від 19.11.2024 № 54-02/337е, рішення адміністративної колегії ФОП Гришко І.М. та ФОП Черкасов А.Б. до суду не оскаржувалось та останніми добровільно виконано.
Як стверджує прокурор, очевидним порушенням інтересів держави в бюджетній сфері є вчинення Фізичною особою - підприємцем Гришко Іриною Миколаївною, порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які спотворили результати тендера, що призвело до виконання робіт за рахунок бюджетних коштів за відсутності конкуренції та при формальному створенні учасниками тендера її видимості. Наслідком цього стало нівелювання мети публічної закупівлі - виконання робіт з максимальною економією та ефективністю, із залученням мінімального обсягу бюджетних коштів.
Нездійснення протягом тривалого часу Запорізькою обласною військовою адміністрацією, Східним офісом Держаудитслужби в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області, як органів, уповноважених державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, захисту порушених інтересів держави та територіальної громади міста Запоріжжя стало підставою для звернення до суду прокурора з даним позовом.
Статтею 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно з приписами ч. 4 ст. 53 ГПК України рокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Відповідно до ч. 4 статті 23 Закону України “Про прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» первинним суб'єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста.
Частиною 1 статті 10 вказаного Закону визначено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
До виключних повноважень обласних рад належить, у тому числі й розгляд прогнозів відповідно районних, обласних бюджетів, затвердження таких бюджетів, внесення змін до них, затвердження звітів про їх виконання, розгляд прогнозу місцевого бюджету, затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього, затвердження звіту про виконання відповідного бюджету (п. 17 ч. 1 ст. 43 вказаного Закону).
Комунальна установа «Комп'ютерний інформаційно-обчислювальний центр» Запорізької обласної ради входить до складу об'єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Запорізької області відповідно до п. 1 Статуту Комунальної установи «Комп'ютерний інформаційно-обчислювальний центр» Запорізької обласної ради, затвердженого рішенням Запорізької обласної ради від 23.02.2012 № 48.
Комунальна установа «Комп'ютерний інформаційно-обчислювальний центр» Запорізької обласної ради є підпорядкованим, підзвітним та підконтрольним Запорізькій обласній раді (надалі - Уповноважений орган) та за галузевою спрямованістю підвідомчою Головному управлінні праці та соціального захисту населення Запорізької обласної ради (надалі - Управління) (п. 1.3 Статуту).
Майно Центру є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст Запорізької області і закріплюється за ним на праві оперативного управління. (п. 5.2 Статуту).
Джерелами формування фінансових ресурсів Центру є кошти обласного бюджету, що знаходяться в обсязі, передбаченому кошторисом Центру (п. 6.2. Статуту).
Фінансово-господарська діяльність Центру здійснюється відповідно до кошторису та штатного розпису, які затверджуються Головним управлінням (п. 6.3. Статуту).
Контроль за статутною діяльністю Центру та ефективним використанням майна, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст Запорізької області, здійснюється Уповноваженим органом (п. 9.4. Статуту).
Постановою Верховної Ради України 21.03.2024 № 3625-IX визначено, що на період дії воєнного стану в Україні та протягом 30 днів після його припинення чи скасування Запорізька обласна військова адміністрація, начальник Запорізької обласної військової адміністрації, крім повноважень, віднесених Законом України «Про правовий режим воєнного стану» до компетенції обласної військової адміністрації, начальника обласної військової адміністрації, здійснюють також повноваження, передбачені ч. 3 ст. 10 та ч. 3 ст. 15 Законом України «Про правовий режим воєнного стану».
Таким чином, органом, уповноваженим державою на виконання відповідних функцій у спірних правовідносинах, є Запорізька обласна військова адміністрація, як орган, якому підпорядковується відповідна сторона оспорюваного договору, а також, беручи до уваги здійснення обласною адміністрацією виключних повноважень щодо затвердження обласного бюджету, внесення змін до нього, затвердження звіту про виконання відповідного бюджету.
Відповідно до ч. 4 ст. 7 Закону України «Про публічні закупівлі» центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснює контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
Моніторинг закупівель здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (ч. 1 ст. 8 указаного Закону).
Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.
Головними завданнями органу державного фінансового контролю серед інших є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, ефективним використанням коштів, дотриманням законодавства про закупівлі (ст. 2 цього Закону).
Контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування (ст. 5 цього Закону).
При цьому на підставі п. 8, 10 ч. 1 ст. 10 зазначеного Закону органу державного фінансового контролю надається право, зокрема, порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Відповідно до п. 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43, Держаудитслужба є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Основними завданнями Держаудитслужби є реалізація державної політики у сфері державного фінансового контролю; здійснення державного фінансового контролю, спрямованого на оцінку ефективного, законного, цільового, результативного використання та збереження державних фінансових ресурсів, досягнення економії бюджетних коштів (пп. пп. 1, 3 п. 3 указаного Положення).
Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства, а саме звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (абз. 1, 3 пп. 9 п. 4 Положення).
Згідно з пп. 20 п. 6 зазначеного Положення Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених з порушеннями законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства.
Реалізацію повноважень Державної аудиторської служби України на території Запорізької області здійснює Східнний офіс Держаудитслужби згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.2016 № 266 «Про утворення міжрегіональних територіальних органів Державної аудиторської служби» та Положення про Східнний офіс Держаудитслужби, затвердженого наказом Державної аудиторської служби України від 02.06.2016 № 23 (далі - Положення № 23).
Згідно з п. п. 18 п. 6 зазначеного Положення Східнний офіс Держаудитслужби має право порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених з порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства.
Таким чином, Східний офіс Держаудитслужби в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області наділений повноваженнями щодо здійснення заходів державного фінансового контролю з метою ефективного, законного, результативного використання державних фінансових ресурсів, досягнення економії бюджетних коштів, у тому числі у сфері здійснення публічних закупівель на території Запорізької області.
Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази у їх сукупності, суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання правочину недійсним.
Абзацами 1-3 ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України встановлено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1 ст. 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Зміст правочину не може суперечити, зокрема, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України).
Згідно з ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.
Норма аналогічного змісту міститься у ч. 1 ст. 208 Господарського кодексу України.
У пункті 3.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» наголошено, що необхідною умовою для визнання господарського договору недійсним як такого, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, його моральним засадам є наявність наміру хоча б у однієї зі сторін щодо настання відповідних наслідків.
Частиною 3 ст. 5 Господарського кодексу України регламентовано, що суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.
У постанові Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 922/1391/18 викладено правовий висновок щодо застосування ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України в сукупності з ч. 1 ст. 203 указаного Кодексу.
Верховний Суд відзначив, що ознаками недійсного господарського договору, що суперечить інтересам держави і суспільства, його моральним засадам є спрямованість цього правочину на порушення правового господарського порядку та наявність умислу (наміру) його сторін, які усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного договору. Метою такого правочину є його кінцевий результат, якого бажають досягти сторони. Мета завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.
Для правильного вирішення спору необхідно встановити, у чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення господарського договору, якою зі сторін і якою мірою виконано зобов'язання, а також з'ясувати наявність наміру (умислу), яка означає, що сторони (сторона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного договору і суперечність його мети інтересам держави і суспільства, його моральним засадам та прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків. Необхідною умовою для визнання господарського договору недійсним як такого, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, його моральним засадам є наявність наміру хоча б в однієї зі сторін щодо настання відповідних наслідків.
Питання про те, чи мало місце протиправне діяння та чи вчинене воно відповідною особою, як і спрямованість умислу особи, може доводитися іншими наявними в матеріалах справи доказами в їх сукупності з урахуванням вимог, визначених процесуальним законом. При цьому вирок суду, постановлений у кримінальній справі, не є єдиним та обов'язковим доказом вини.
Аналогічні правові висновки щодо застосування вказаних норм матеріального права викладено і в постановах Верховного Суду від 13.02.2018 у справі № 910/1421/16, від 15.02.2018 у справі № 911/1023/17, від 17.04.2018 у справі № 910/1424/16, від 31.05.2018 у справі № 911/639/17, від 09.07.2019 у справі № 911/1113/18, від 10.06.2021 у справі № 910/114/19, від 15.12.2021 у справі № 910/6271/17 від 13.01.2022 у справі № 908/3736/15 тощо. До загальних засад цивільного законодавства належать справедливість, добросовісність та розумність (п. 6 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України).
Як констатує Верховний Суд у постанові об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10.04.2019 у справі № 390/34/17, добросовісність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
При цьому ч. 5 ст. 13 Цивільного кодексу України, якою регламентовано цілі реалізації цивільних прав, не допускає їх використання з метою неправомірного обмеження конкуренції, а також недобросовісну конкуренцію. Закон України «Про захист економічної конкуренції» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначає правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції і спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин.
Статтями 1, 4 цього Закону визначено, що економічна конкуренція (конкуренція) - змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку. Суб'єкти господарювання, органи влади, органи місцевого самоврядування, а також органи адміністративно-господарського управління та контролю зобов'язані сприяти розвитку конкуренції та не вчиняти будь-яких неправомірних дій, які можуть мати негативний вплив на конкуренцію.
Одним із найпоширеніших видів порушень, що спотворює конкуренцію, є антиконкурентні узгоджені дії, внаслідок яких усувається конкуренція та змагальність між учасниками, що призводить до спотворення конкурентного середовища в цілому.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 6 указаного Закону антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів.
Відповідні дії становлять порушення законодавства про захист економічної конкуренції (п. 1 ч. 1 ст. 50 цього Закону).
Разом із тим Закон України «Про публічні закупівлі» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), як указано в його преамбулі, визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Його метою є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, розвиток добросовісної конкуренції.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 указаного Закону закупівлі здійснюються за принципом добросовісної конкуренції серед учасників.
Крім того, тендер (торги) - здійснення конкурентного відбору учасників з метою визначення переможця торгів згідно з процедурами, установленими цим Законом (крім переговорної процедури закупівлі) (п. 28 ч. 1 ст. 1 зазначеного Закону).
Тому, оголошуючи проведення закупівлі, КУ «Комп'ютерний інформаційно обчислювальний центр»» ЗОР мав на меті не просто задовольнити потребу в придбанні відповідного товару, а здійснити його придбання на засадах конкурентності учасників відповідного тендера.
Розглядаючи справу № 910/114/19 про визнання недійсним договору про закупівлю як такого, що суперечить інтересам держави та суспільства, його моральним засадам Верховний Суд у п. п. 32, 33 своєї постанови від 10.06.2021 указав, що визначене положеннями Закону України «Про публічні закупівлі» спеціальне законодавче регламентування процедури закупівлі товарів, робіт і послуг для потреб держави має на меті створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, розвиток добросовісної конкуренції і запобігання проявам корупції, що одночасно слугує захисту інтересів держави. Тому прямий інтерес держави полягає у неухильному дотриманні учасниками процедури закупівлі та замовником встановлених Законом вимог.
Обставини вчинення ФОП Гришко І.М. порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів публічних закупівель (оголошення 130202, опубліковано у «Віснику державних закупівель» за № 109 (09.06.2016) від 09.06.2016) підтверджуються рішенням адміністративної колегії Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 25.10.2017 № 34- рш.
Таким чином, орган Антимонопольного комітету України своїм рішенням підтвердив порушення вимог законодавства, яке полягало у спотворенні учасниками, у тому числі ФОП Гришко І.М. результатів торгів. Протиправність таких дій полягала в їх спрямуванні на здобуття перемоги у процедурі закупівлі будь-якою ціною, у тому числі шляхом домовленостей з іншим учасником.
Законність указаного рішення не оскаржена у судовому порядку учасниками процедур закупівлі та не потребує доказуванню.
Невід'ємною умовою ефективного функціонування економічної системи в Україні є розвиток якісного конкурентного середовища - результату й сукупності умов взаємодії усіх суб'єктів ринку за відповідного рівня економічного змагання й можливості впливу окремих економічних агентів на загальноринкову ситуацію.
Вільне змагання суб'єктів господарювання забезпечує встановлення цін на рівні, що приводить до оптимального розподілу суспільних ресурсів, сприяє підвищенню рівня організації господарської діяльності та здійсненню науково-технічного прогресу.
Ефективна економіка своєю чергою забезпечує високу та динамічну продуктивність капіталу як інвестиційну складову та результативність праці як соціальну складову, що є запорукою зростання загального добробуту.
Проте, порушення ФОП Гришко І.М. законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів, проведених комунальною установою «Комп'ютерний інформаційно-обчислювальний центр» Запорізької обласної ради, несумісне з основними засадами цивільного законодавства, оскільки є проявом недобросовісної поведінки учасника цивільних відносин, призводить до порушення ним меж здійснення його цивільних прав, порушує принцип добросовісної конкуренції серед учасників, який установлено законодавством щодо закупівель, нівелює мету проведення конкурентної процедури закупівлі та загалом негативно впливає на економічні процеси у державі та суспільстві.
Через вчинення ФОП Гришко І.М. та ФОП Черкасов А.Б. антиконкурентних узгоджених дій, змагання між зазначеними суб'єктами господарювання під час підготовки та участі в торгах не відбувалося, тобто суб'єкти господарювання не намагалися здобути завдяки власним досягненням переваги над іншими учасниками торгів. Внаслідок цього, замовник був вимушений обрати найкращу запропоновану цінову пропозицію, яка склалася не завдяки економічній конкуренції, а у результаті узгодженої неконкурентної поведінки.
Тому дії ФОП Гришко І.М. спрямовані на порушення встановленого юридичного господарського порядку, з метою одержання права на укладення договорів не на конкурентних засадах, що не узгоджується із законною господарською діяльністю у сфері публічних закупівель, а отже, суперечить інтересам держави та суспільства, його моральним засадам оскільки порушує правові та економічні засади функціонування вказаної сфери суспільних відносин, не сприяє, а навпаки, обмежує розвиток конкуренції у державі.
Враховуючи викладене, у діях ФОП Гришко І.М. вбачається наявність умислу на вчинення правочину, який завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, його моральним засадам.
Метою вказаних дій є усунення конкуренції під час проведення зазначеного тендера та недобросовісне отримання права на укладення спірних договорів.
Таким чином, завідомо суперечлива мета дій відповідача 2 полягала у тому, щоб уникнути встановлених Законом України «Про здійснення державних закупівель» обмежень, протиправно усунути конкуренцію під час проведення публічної закупівлі, нівелювати ефективність її результатів, у незаконний спосіб одержати право на укладення спірного договору не на конкурентних засадах.
Верховний Суд у постанові від 27.03.2019 у справі № 905/1250/18 погодився з висновками суду першої та апеляційної інстанцій, що оспорюваний договір про закупівлю, укладений за результатами закупівлі робіт (у формі відкритих торгів), яка проведена з порушенням вимог Закону України «Про публічні закупівлі», підлягає визнанню недійсним як такий, що суперечить цьому Закону та інтересам держави і суспільства, оскільки не було дотримано принципу добросовісної конкуренції серед учасників, а переможця торгів було визначено не в результаті конкурентного відбору.
Верховний Суд у постанові від 24.04.2024 у справі № 922/3322/20 виснував, що узгодження учасниками торгів своїх тендерних пропозицій усуває конкуренцію та змагальність між учасниками, а отже спотворює та спростовує результат, порушує тим самим право замовника на отримання найбільш ефективного для нього результату, який досягається у зв'язку з наявністю лише справжньої конкуренції. При цьому указане порушення прав замовника є достатньою підставою для визнання торгів недійсними (п. 5.88 постанови).
Цією ж постановою суд констатував, що встановлене порушення законодавства про захист економічної конкуренції, є підставою для визнання недійсними результатів аукціону, що зумовлює недійсність, зокрема, укладеного з переможцем договору купівлі-продажу відповідно до ч. 3 ст. 228 ЦК України.
Вирішуючи подібний за змістом спір, у постанові від 17.10.2024 у справі № 914/1507/23 Верховний Суд не знайшов підстав для відступлення від своїх попередніх висновків, викладених у постановах від 15.12.2021 у справі № 922/2645/20 та від 24.04.2024 у справі № 922/3322/20.
Задовольняючи касаційну скаргу прокурора, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду зазначив, що принцип добросовісної конкуренції учасників закупівлі, полягає у тому, що змагальність учасників конкурентних процедур закупівель ґрунтується на непевності щодо інших учасників та їх поведінки і зумовлює необхідність кожним з учасників пропонування кращих умов за найнижчими цінами.
У випадку коли учасники торгів домовляються між собою щодо умов своїх тендерних пропозицій - усувається непевність, а отже, усувається конкуренція між ними.
Оскільки замовник обмежений у ході здійснення процедури торгів лише тими пропозиціями, які подані, то у разі якщо учасники замінять конкуренцію між собою на координацію, замовник не отримує того результату, який би він мав в умовах справжньої конкуренції, тобто вибору переможця закупівлі на принципах прозорої конкурентної процедури.
Узгоджені дії учасників закупівлі (торгів, аукціону) та відсутність реальної конкуренції унеможливлюють прозору та відкриту процедуру закупівлі, чим порушуються інтереси держави та суспільства, з огляду на що встановлене у визначеному порядку порушення законодавства про захист економічної конкуренції є підставою для визнання недійсними результатів закупівлі (торгів, аукціону) у випадку, якщо це передбачено спеціальним законодавством, та для визнання недійсним відповідного договору, укладеного з переможцем, відповідно до ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України.
Згідно з ч. 1 ст. 40 Закону України «Про здійснення державних закупівель» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) договір про закупівлю укладається в письмовій формі відповідно до положень Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Тендер відбувся за участю в ньому двох учасників - ФОП Гришко І.М. та ФОП Черкасов А.Б., які вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених між собою дій, що стосуються спотворення результатів цього тендера.
Отже, придбання КУ «Комп'ютерний інформаційно-обчислювальний центр» ЗОР товару за кожним лотом закупівлі проведено за відсутності конкуренції та при формальному створенні учасниками цього тендера її видимості.
Поведінка ФОП Гришко І.М. та ФОП Черкасов А.Б. під час участі в тендері явно несумісна з добросовісністю та принципами здійснення публічних закупівель.
З урахування наведеного, суд дійшов висновку, що договори від 10.08.2016 № 10082016/1, № 10082016/2 та № 10082016/3 укладені за підсумками відкритих торгів, результати яких спотворено антиконкурентними узгодженими діями всіх його учасників, підлягають визнанню недійсними як такі, що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, його моральним засадам з умислу ФОП Гришко І.М. на підставі ч. 1 ст. 215, ч. 1 ст. 203 та ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України.
Щодо застосування наслідків недійсності договорів від 10.08.2016 № 10082016/1, № 10082016/2 та № 10082016/3 про закупівлю робіт.
Згідно з абзацом 1 ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 03.12.2021 у справі № 906/1061/20 зазначила, що до правових наслідків недійсності правочину належить те, що він не створює юридичних наслідків. Окрім цього, законом можуть бути встановлені особливі умови застосування наслідків, визначених в ст. 216 ЦК України, або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів. Правові наслідки недійсності правочину, визнаного таким судом, є обов'язковими та не можуть бути проігноровані його сторонами.
Як вже зазначалось, оспорювані договори від 10.08.2016 № 10082016/1, № 10082016/2 та № 10082016/3 на даний час є виконаним та оплаченим на суму 132 673,75 грн. Однак, незважаючи на притягнення ФОП Гришко І.М. до відповідальності у вигляді накладення штрафу, негативні наслідки укладених з Відповідачем 2 договорів про закупівлю товарів залишаються не усунутими.
Цивільний кодекс України встановлює особливі правові наслідки такої недійсності правочинів.
Відповідно до ч. 3 ст. 228 ЦК України, у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.
Велика Палата Верховного Суду у справі № 918/1043/21 дійшла висновку, що позивач, який заявляє вимогу про повернення йому в натурі переданого за недійсним правочином або відшкодування вартості переданого, заявляє реституційну вимогу, яку суд за існування для того підстав задовольняє, застосовуючи двосторонню реституцію, якщо законом не встановлені особливі умови застосування правових наслідків недійсності правочину або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.
Водночас ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України визначає особливі правові наслідки недійсності договору, який суперечить інтересам держави і суспільства та застосування яких ставиться в залежність від наявності умислу у сторін, зокрема: 1) при наявності умислу в обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного; 2) при наявності умислу лише в однієї зі сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.
Як зазначено вище, замовником та однією стороною оспорюваного договору є Комунальна установа “Комп'ютерний інформаційно-обчислювальний центр» Запорізької обласної ради.
На момент проведення процедури відкритих торгів та укладення договору відповідач 1 не міг дізнатись, що ФОП Гришко І.М. та ФОП Черкасов А.Б. під час підготовки документації в процедурі закупівлі діяли несамостійно, а узгоджували свої дії та не змагалися між собою.
На підтвердження цього, відповідач 1 листом від 28.11.2024 № 01-182 повідомив, що враховуючи дату ухвалення рішення АМКУ, на момент здійснення закупівлі, замовнику не було відомо про існування відповідних доказів щодо узгодження своєї поведінки ФОП Гришко І.М. та ФОП Черкасов А.Б. І навпаки, ФОП Гришко І.М., маючи намір щодо отримання незаконного права на укладення договорів з метою одержання прибутку, порушуючи інтереси держави та суспільства, а також інших учасників ринкових відносин, усвідомлюючи протиправність таких дій, їх суперечність інтересам держави і суспільства, прагнучи та свідомо допускаючи настання протиправних наслідків, взяло участь у проведенні конкурентної процедури закупівлі, нівелювавши змагальність у ній, внаслідок чого отримало бюджетні кошти в сумі 132 673,75 грн.
Вищенаведене свідчить про наявність у відповідача 2 умислу на укладення спірних договорів, які суперечать інтересам держави й суспільства, з метою отримання прибутку.
Враховуючи наявність умислу лише у ФОП Гришко І.М., як сторони оспорюваних договорів, одержані нею кошти у сумі 132 673,75 грн за цими правочинами повинні бути повернуті іншій стороні договору, а отримані нею за рішенням суду кошти - стягнуті в дохід держави.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 № 106 «Деякі питання ведення обліку податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету» затверджено перелік кодів бюджетної класифікації в розрізі органів, що контролюють справляння надходжень бюджету. Зокрема, Держаудитслужбою здійснюється контроль за правильністю та своєчасністю надходження доходів до бюджету за кодом класифікації 24060300 «Інші надходження».
Таким чином, вищевказані кошти повинні бути повернуті комунальній установі «Комп'ютерний інформаційно-обчислювальний центр» Запорізької обласної ради, а отримані ним за рішенням суду кошти - стягнуті в дохід держави в особі Східного офісу Держаудитслужби.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно із ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідач 2 обґрунтовані позовні вимоги не спростував, доказів, які могли б спростувати заявлені позовні вимоги не надав.
Таким чином, дослідивши матеріали справи та надані докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю. Заперечення відповідача 2 щодо позову є безпідставними з урахуванням наведеного вище.
Судовий збір на підставі частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача 2, оскільки спір виник внаслідок його неправомірної поведінки, шляхом стягнення на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької, якою сплачено судовий збір.
Керуючись ст. ст. 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати недійсним договір від 10.08.2016 № 10082016/1 про закупівлю товару за державні кошти, укладений між Комунальною установою «Комп'ютерний інформаційно-обчислювальний центр» Запорізької обласної ради та Фізичною особою - підприємцем Гришко Іриною Миколаївною.
3. Визнати недійсним договір від 10.08.2016 № 10082016/2 про закупівлю товару за державні кошти, укладений між Комунальною установою «Комп'ютерний інформаційно-обчислювальний центр» Запорізької обласної ради та Фізичною особою - підприємцем Гришко Іриною Миколаївною.
4. Визнати недійсним договір від 10.08.2016 № 10082016/3 про закупівлю товару за державні кошти, укладений між Комунальною установою «Комп'ютерний інформаційно-обчислювальний центр» Запорізької обласної ради та Фізичною особою - підприємцем Гришко Іриною Миколаївно.
5. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Гришко Ірини Миколаївни ( АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Комунальної установи «Комп'ютерний інформаційно обчислювальний центр» Запорізької обласної ради (69063, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, 44; ідентифікаційний код юридичної особи 20510200) грошові кошти у розмірі 132 673,75 грн (сто тридцять дві тисячі шістсот сімдесят три гривні 75 коп.), а з Комунальної установи «Комп'ютерний інформаційно-обчислювальний центр» Запорізької обласної ради (69063, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, 44; ідентифікаційний код юридичної особи: 20510200) одержані ним за рішенням суду грошові кошти у розмірі 132 673,75 грн (сто тридцять дві тисячі шістсот сімдесят три гривні 75 коп.) стягнути в дохід держави, в особі Східного офісу Держаудитслужби (49101, м. Дніпро, вул. Володимира Антоновича, буд. 22, корп. 2; ідентифікаційний код юридичної особи 40477689). Видати наказ.
6. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Гришко Ірини Миколаївни ( АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Запорізької обласної прокуратури, в особі Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області (69035, м. Запоріжжя, вул. Якова Новицького, 5, розрахунковий рахунок UA438201720343180001000000271, відкритий у Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: Запорізька обласна прокуратура, ідентифікаційний код юридичної особи 02909973, код класифікації видатків бюджету - 2800) кошти, витрачені у 2024 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави в суді, у сумі 9689,60 грн (девять тисяч шістсот вісімдесят девять гривень 60 коп.). Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 30.04.2025.
Суддя І. С. Горохов