Рішення від 16.04.2025 по справі 908/3493/24

номер провадження справи 15/233/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.04.2025 Справа № 908/3493/24

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова Ігоря Сергійовича, за участі секретаря судового засідання Бойко Н.А., розглянувши матеріали

за позовом Заступника керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону, 01014, м. Київ, вул. Петра Болбочана, 8, в інтересах держави в особі

позивача Міністерства оборони України, 03168, м. Київ -168, пр. Повітряних Сил, 6

до відповідача Публічного акціонерного товариства “Мотор Січ», 69068, м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, 15

про стягнення коштів

за участю представників сторін:

від прокуратури (в режимі відеоконференції): Чередник Д.В., довіреність №15-6 вих-25 від 03.01.2025;

від позивача (в режимі відеоконференції): Зінченко С.О., довіреність № 220/505/Д від 24.12.2024;

від відповідача: Польнікова Н.В., адвокат, свідоцтво ЗП № 001488 від 29.11.2017, довіреність № 159 від 27.11.2024;

установив

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Заступника керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону в інтересах держави в особі позивача Міністерства оборони України до відповідача Публічного акціонерного товариства “Мотор Січ» про стягнення 1 415 047,10 грн штрафних санкцій за порушення строків виконання зобов'язань за Договором № 370/3/5/6/1/4 від 22.02.2023, з яких: 821 000,36 грн пеня у розмірі 0,1 % вартості непоставленого товару за кожен день прострочення та 594 046,74 грн штраф у розмірі 7 % за прострочення виконання зобов'язання понад 30 днів від вартості не наданих послуг.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.12.2024, справу № 908/3493/24 передано на розгляд судді Горохову І.С.

Ухвалою суду від 07.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3493/24. Справі присвоєно номер провадження 15/233/24. Розгляд справи призначено здійснювати за загальними правилами позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 19.02.2025 о 10:20 год.

Через підсистему “Електронний суд» суд отримав від відповідача:

- 17.02.2025 - заяву про поновлення процесуального строку (вих.б/н від 17.02.2025), в якій відповідач просить поновити пропущений строк для подання відзиву на позовну заяву у справі; відзив на позовну заяву (вих. б/н від 17.02.2025) з доказами на підтвердження аргументів, викладених у відзиві;

- 18.02.2025 - додаток до відзиву (вих. б/н від 17.02.2025).

Ухвалою суду від 18.02.2025 задоволено заяву позивача про участь представника Зінченка Сергія Олександровича у судових засіданнях з розгляду справи в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 18.02.2025 задоволено заяву Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону про участь представника Чередника Дмитра Вікторовича у судових засіданнях з розгляду справи в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 19.02.2025 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів; підготовче засідання відкладено на 12.03.2025 о 10:00 год.; задоволено заяву відповідача про поновлення процесуального строку для подання відзиву на позовну заяву, строк - поновлено, відзив - долучено до справи. Також запропоновано Прокурору та позивачу, у порядку ст. 166 ГПК України, у строк до 03.03.2025 надати відповідь на відзив із зазначенням своїх пояснень, міркувань та аргументів щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень та наведенням мотивів їх визнання або відхилення, з доказами; відповідачу запропоновано у строк до 10.03.2025 надати заперечення на відповідь на відзив з викладенням своїх пояснень, міркувань та аргументів щодо наведених Прокурором та позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів і мотиви їх визнання або відхилення, з доказами.

28.02.2025 через підсистему “Електронний суд» від Прокуратури суд отримав відповідь на відзив (вих. б/н від 28.02.2025).

Позивачем у підсистему “Електронний суд» 03.03.2025 була сформована відповідь на відзив (вих. б/н від 03.03.2025), зареєстрована судом 04.03.2025.

07.03.2025 через підсистему “Електронний суд» від відповідача судом отримано заперечення (на відповідь на відзив) за вих. б/н від 07.03.2025.

Ухвалою від 12.03.2025 закрито підготовче провадження та призначити справу № 908/3493/24 до судового розгляду по суті на 02.04.2025 об 11:00 год.

За підсумками засідання 02.04.2025 судом була оголошена перерва в засіданні до 16.04.2025 о 15:00, про що була постановлена ухвала.

Судове засідання 16.04.2025 проводилось в режимі відеоконференції, технічна фіксація здійснювалась за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку: vkz.court.gov.ua.

Судом перевірено повноваження представників сторін. Відводів складу суду не заявлено.

Прокурор посилається на допущене відповідачем порушення зобов'язань за договором на закупівлю послуг за державні кошти, які полягають у несвоєчасному наданні послуг з капітального ремонту чотирьох головних редукторів ВР-24. На підставі п. 7.2. договору прокурором нараховані і заявлені до стягнення з відповідача пеня в загальній сумі 821 000,36 грн та 7 % штрафу в сумі 594 046,74 грн.

Відповідач у відзиві на позовну заяву посилається не безпідставність заявлених Прокурором позовних вимог в інтересах позивача - Міністерства оборони України, оскільки останній є державним органом, який має право самостійно здійснювати представництво своїх інтересів в суді, у зв'язку із чим, на думку відповідача, наявні підстави для залишення позову без розгляду. Щодо обставин виконання своїх зобов'язань за договором, то відповідач не заперечив недотримання ним календарного плану виконання робіт (надання послуг) за договором, однак наголошує на тому, що ним фактично виконано капітальний ремонт головних редукторів, як то визначено умовами договору. За актами приймання-передачі військового майна відремонтовані головні редуктори були повернуті відповідачем. Несвоєчасне виконання своїх зобов'язань за договором відповідач пов'язує із настанням форс-мажорні обставин. Позивача повідомлялось про обставини, що склались на підприємстві під час виконання зобов'язань за договором. Відповідач звертався до позивача з пропозицією укласти додаткову угоду до договору щодо зміни календарного плану виконання робіт (надання послуг), однак відповіді на це звернення не отримав, відповідна додаткова угода укладена не була. Відповідач вважає, що має бути звільнений від відповідальності за неналежне виконання умов договору, оскільки порушення виконання зобов'язань мало місце не з його вини, і при цьому позивач не надав доказів того, що це порушення завдало збитків. Обставини, які вплинули на своєчасність виконання умов договору, не залежали від відповідача, передбачити їх або ж уникнути відповідач не мав можливості. Просить зменшити розмір штрафних санкцій на 100 % і відмовити у задоволенні позову повністю.

Прокурором була надана відповідь на відзив відповідача із посиланням на те, що підставою представництва прокуратурою у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів, а також у разі відсутності такого органу. У період воєнного стану, який був оголошений в Україні 24.02.2022 і наразі триває, забезпечення озброєнням та військовою технікою, продовольством, речовим майном, іншими матеріальними та фінансовими ресурсами та надання послуг із їх функціонування є одним з пріоритетних напрямів у забезпеченні оборони держави. У той час, в умовах ведення бойових дій, невчасне виконання договірних зобов'язань відповідачем напряму впливає на рівень військових втрат в особовому складі на фронті й в тилу, що також спричинює матеріальний збиток держави, зазнаний в результаті військових дій. Важливим елементом підприємницької діяльності є ризик збитків. Відповідач, прийнявши на себе зобов'язання за договором, погодився із передбаченою ним відповідальністю за прострочення взятих на себе зобов'язань, а також усвідомлював визначені контрактом строки надання послуг. Щодо форс-мажорних обставин, то пунктом 8.3. договору визначено, що доказом виникнення обставин непереборної сили є сертифікат, який видається Торгово-промисловою палатою України або регіональними торгово-промисловими палатами. Відповідачем відповідно сертифікату торгово-промислової палати не надано.

Позивачем надано відповідь на відзив відповідача. Аргументи позивача проти заперечень відповідача збігаються з позицією прокурора.

Відповідач у запереченнях зазначив, що доказів на спростування позиції відповідача ні Прокурором, ні позивачем не надано. Так само не надано і пояснень про причини відмови позивача виконати зустрічні дії, передбачені п. 8 договору, з укладення додаткової угоди про зміну строків здачі робіт з огляду на надання відповідачем Висновку про істотну зміну обставин через повітряні тривоги. Відповідач наголошує, що АТ “Мотор Січ» є одним із елементів забезпечення обороноздатності України від військової агресії російської федерації, тобто є підприємством військово-промислового комплексу. З огляду на таке, АТ “Мотор Січ» так само, як і інші військові об'єкти, зазнає постійних агресивних нападів з боку країни-терориста. Зокрема, в період з лютого 2022 по теперішній час підприємство двадцять два рази зазнавало ракетних атак, а саме: 28.02.2022, 22.05.2022, 25.05.2022, 03.10.2022, 18.11.2022, 06.08.2023, 06.09.2023, 08.09.2023, 01.10.2023, 29.12.2023/2, 15.02.2024, 05.04.2024, 23.09.2024, 24.09.2024, 25.09.2024, 29.09.2024, 01.10.2024, 08.01.2025, 18.01.2025, 22-23.01.2025, що підтверджується витягами з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Вказані ракетні атаки (обстріли) позбавили життя та здоров'я працівників підприємства, пошкодили та зруйнували об'єкти цивільної та критичної інфраструктури підприємства, частково знищили виробничі потужності та майно підприємства, в тому числі майно замовників підприємства, що перебувало на території АТ “Мотор Січ», а також знищили продукцію, яку підприємство мало відвантажити замовникам (в тому числі й замовникам Державного оборонного замовлення), створили значний дефіцит матеріалів. Причиною несвоєчасного виконання відповідачем зобов'язань за договором є ракетні атаки російської федерації на Україну в цілому та на виробничі потужності АТ “Мотор Січ». Ці обставини відносяться до форс-мажорних та настання цих обставин підтверджено доказами, наданими до матеріалів цієї справи. Будь яких спростувань таких форс-мажорних обставин та повідомлень про їх настання позивачем та Прокурором до матеріалів цієї справи не надано. Кількість ракетних ударів, яких зазнали виробничі площі та майно відповідача вказують, що Міністерство оборони України належно не забезпечує обороноздатність на рівні оборонної достатності для захисту від агресії. Працівники товариства повинні перебувати в укриттях під час оголошуваних повітряних тривог, що є причиною зупинення виробничого процесу на такий час та, як наслідок, об'єктивною та непереборною обставиною порушення відповідачем строку виконання робіт за договором. Стягнення з відповідача - підприємства оборонно-промислового комплексу, яке належить державі, мільйонної неустойки - є штучним «вимиванням» обігових коштів з рахунків підприємства в умовах військової агресії.

Прокурор і позивач підтримали позовні вимоги, заявлені до позивача, та просять позов задовольнити у повному обсязі з підстав, викладених у заявах по суті справи.

Відповідач підтримав свої доводи щодо відсутності підстав у Прокурора звертатися до суду з позовом до відповідача, у зв'язку із чим вважає наявними підстави для залишення позову без розгляду. У випадку вирішення спору по суті - просить зменшити розмір штрафних санкцій на 100 % і в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Після судових дебатів суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення в цьому судовому засіданні. Судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників справи, суд щодо спору зазначає наступне.

22.03.2023 між Міністерством оборони України в особі начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі - позивач, замовник за договором) та Публічним акціонерним товариством “Мотор Січ» (надалі - відповідач, виконавець за договором) був укладений договір на закупівлю послуг за державні кошти № 370/3/5/6/1/4 (надалі за текстом - договір).

За умовами п. 1.1. договору виконавець зобов'язався за завданням замовника надати послуги спеціального призначення з виконання капітального ремонту головних редукторів ВР-24 (ремонт виробів), класифікація за ДК 021:2015:50210000-0 - Послуги з ремонту технічного обслуговування повітряного транспорту та пов'язаного обладнання і супутні послуги, в обсягах та у строки, що зазначені у Календарному плані (додаток № 1 до договору), а змовник - прийняти надані послуги і оплатити їх.

Відповідно до п. 1.2. договору, істотною умовою договору є можливість зміни замовником обсягів надання послуг залежно від потреб та/або реального фінансування видатків на цілі, що передбачені Календарним планом (додаток № 1 до договору). У цьому випадку замовник письмово повідомляє виконавця про зміну обсягів закупівлі, на підставі чого сторони укладають додаткову угоду відповідно до пункту 11.2. цього договору . При цьому ціна договору, вказана в пункті 3.1., не може бути перевищена.

В розділі 3 договору сторони погодили ціну.

Так, ціна договору на час його укладання за загальним фондом КПКВ 2101150/7, КЕКВ 2260, код видатків 020 кошторису Міністерства оборони України становить 76 916 031 (сімдесят шість мільйонів дев'ятсот шістнадцять тисяч тридцять одна) гривня 20 копійок. Податок на додану вартість за нульової ставкою становить 0 (нуль) гривень 00 копійок відповідно до норм статті 2 Закону України “Про розвиток літакобудівної промисловості» та пункту 4 1 підрозділу 2 розділу ХХ “Перехідні положення» Податкового кодексу України. Ціна договору є граничною і не можу бути перевищена виконавцем , таке перевищення оплаті замовником не підлягає (п. 3.1. договору).

Ціна договору вказана на підставі калькуляцій витрат щодо визначення ціни послуг (за текстом договору - калькуляція витрат). Вказана ціна є базою для визначення ціни послуг на момент укладання договору та досягнення домовленостей про договірну ціну (п. 3.3. договору).

Ціна договору може бути переглянута в наступних випадках: при зміні ставок податків і зборів та/або зміною умов договору щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування… Перегляд ціні здійснюється шляхом укладання додаткової угоди до договору про нову редакцію протоколу погодження ціни надання послуг на підставі спільного рішення сторін. Перегляд ціни здійснюється на підставі калькуляції витрат, складеної виконавцем на підставі фактичних та очікуваних витрат, та візованої НОМЕР_1 ГВП МО України /Головного військового представництва Міністерства оборони України/. Зміна ціни, визначеної договором, не допускається, якщо послуги, які є предметом договору, прийнято НОМЕР_1 ГВП МО України, що підтверджується Посвідченням, повністю оплачені, а також, коли сторонами повністю виконано свої зобов'язання за договором (п. 3.4. договору).

Договірна ціна надання послуг формується після надання послуг. Договірна ціна послуг не може перевищувати ціну договору, вказану в п. 3.1. договору… (п. 3.5.5 договору).

За умовами п. 4.1. договору, замовник здійснює розрахунки з виконавцем за надані послуги шляхом оплати наданих послуг протягом 30 банківських днів після пред'явлення виконавцем рахунку на оплату послуг та документів, зазначених у п. 4.2. (за умови надходження бюджетних коштів на рахунки Міністерства оборони України).

Відповідно до п. 4.2. договору, до рахунку, наданого Замовнику відповідно до п. 4.1. договору, виконавцем додаються:

- Акт приймання наданих послуг (етапи послуг) (зразок - додаток 4 до договору);

- Посвідчення 621 ГВП МОУ про приймання послуг:

- Протокол погодження договірної ціни послуг (зразок - додаток 3 до договору);

- Калькуляція витрат, завізована 621 ГВП МО України.

Згідно з п. 5.1. договору, термін надання послуг: відповідно до Календарного плану надання послуг (додаток №1 до договору), що є невід'ємною частиною цього договору. Дострокове надання послуг дозволяється за письмовою згодою сторін.

В п. 5.2. договору сторони визначили, що місце надання послуг - виробничі площі виконавця (співвиконавців).

За умовами п. 5.4. договору передача виконавцем та приймання замовником наданих послуг оформлюється Актом приймання наданих послуг (зразок - додаток № 4 до договору).

Відповідно до п. 5.15. договору Акт приймання наданих послуг на послуги оформлюється виконавцем та надається замовнику на затвердження. Замовник протягом 5 (п'яти) робочих днів з дня отримання акту приймання наданих послуг, затверджує Акт приймання наданих послуг або надає виконавцю обґрунтовану відмову.

У випадку не підписання замовником Акту приймання наданих послуг та ненадання виконавцю обґрунтованої відмови від підписання такого акту у встановлений абзацом першим пункту 5.14 контракту строк, Акт приймання наданих послуг вважається підписаним обома сторонами.

Акт приймання наданих послуг оформлюється у 2-х примірниках, з них: 1 примірник - для виконавця; 2 примірника - для замовника.

Акт приймання наданих послуг на виріб підписується замовником після отримання ним: калькуляції витрат, завізованої 621 ГВП МО України; Посвідчення щодо приймання послуг НОМЕР_1 ГВП МО України.

За умовами п. 5.16. договору датою виконання своїх зобов'язань виконавцем за послугами, що надаються за даним договором, є дата видачі 621 ГВП МО України Посвідчення про приймання послуг.

У розділі 7 договору сторони узгодили умови відповідальності сторін.

Так, сторони беруть на себе зобов'язання неухильно виконувати всі умови цього договору. У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором, сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором (п. 7.1. договору).

У п. 7.2. договору сторони погодили види порушень та санкції за них, серед них, зокрема: за порушення строків виконання зобов'язань, визначених у Календарному плані надання послуг, з виконавця стягується пеня у розмірі 0,1 (одна десята) відсотка вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання. За кожний день прострочення до дати підписання Посвідчення щодо приймання послуг НОМЕР_1 ГВП МО України, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково стягується штраф у розмірі 7 (семи) відсотків наданих послуг.

Відповідно до п. 10.1. договору, цей договір набирає чинності з моменту підписання його двома сторонами і діє до 31 грудня 2023 року, а з питань фінансових розрахунків та гарантійних зобов'язань - до повного виконання сторонами зобов'язань по цьому договору.

Згідно з умовами п. 10.2. договору, закінчення строків договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення його умов, які мали місце під час дії договору.

У п. 11.3. договору сторони погодили, що зміни до цього договору оформлюються шляхом письмового укладання додаткової угоди до договору, яка після підписання є невід'ємною частиною договору.

У п. 11.4. договору закріплено, що зміни до цього договору можуть бути внесені за взаємною згодою сторін.

Невід'ємною частиною договору є додатки № 1-7, в яких сторони погодили, зокрема: календарний план виконання робіт (надавання послуг) - додаток № 1 до договору; Протокол погодження цін на надання послуг - додаток № 2 до договору; Протокол погодження договірної ціни на надання послуг з капітального ремонту головних редукторів ВР-24 - додаток №3 до договору; зразок акту приймання наданих послуг (етапу послуг) - додаток № 4 до договору.

Згідно з узгодженого сторонами Календарного плану виконання робіт (надання послуг) в редакції додатку № 1 до договору, строк виконання робіт сторонами визначено - 30.09.2023, а за Протоколом погодження ціни на надання послуг в редакції додатку № 2 до договору - ціна договору визначена у розмірі 76 916 031,20 коп., у т.ч. ПДВ - 0 (нуль) відсотків.

До договору сторонами укладались додаткові угоди, якими вносились до договору зміни:

1) 29.03.2023 укладено додаткову угоду № 1, якою викладено у новій редакції додаток № 1 - Календарний план виконання робіт (надання послуг); додаток № 2 - Протокол погодження ціни на надання послуг.

2) 29.05.2023 укладено додаткову угоду №2, якою викладено у нові редакції додаток № 1 - Календарний план виконання робіт (надання послуг); додаток № 2 - Протокол погодження ціни на надання послуг.

3) 28.09.2023 укладено додаткову угоду №3, якою викладено в новій редакції абзаци 1, 2 пункту 3.1. договору.

4) 29.09.2023 укладено додаткову угоду № 4, згідно з п. 1 якої викладено у новій редакції п. 3.1. договору.

Згідно з п. 2 додаткової угоди № 4, відповідно до висновку Запорізької торгово-промислової палати від 12.09.20236 № 03.4/920 про істотну зміну обставин, “Календарний план виконання робіт (надання послуг)» /додаток №1 до договору/ сторони виклали у новій редакції, визначивши строк виконання за етапом робіт (послуг) - 31.01.2024.

Відповідно до п. 3 додаткової угоди № 4, сторони виклали у новій редакції п. 10.1. договору: “Цей договір набирає чинності з моменту підписання його двома сторонами і діє до 31 грудня 2024 року, а з питань фінансових розрахунків та гарантійних зобов'язань - до повного виконання сторонами зобов'язань по цьому договору».

5) 15.12.2023 укладено додаткову угоду № 5, якою сторони вкотре змінили редакцію п. 3.1. договору, а також виклали у новій редакції додаток № 1 - Календарний план виконання робіт (надання послуг); додаток № 2 - Протокол погодження ціни на надання послуг.

6) 16.02.2024 укладено додаткову угоду № 6, якою сторони оновили редакцію абзацу 4 п. 3.1. договору.

7) 14.05.2024 було укладено додаткову угоду №7, як вказано в п. 1 якої, у зв'язку з виконанням зобов'язань сторонами у повному обсязі та враховуючи нагальну потребу замовника у послугах, сторони дійшли згоди збільшити обсяг закупівлі послуг і ціну договору (без збільшення ціни (вартості) послуг за одиницю), та внести зміни до договору.

Згідно з п. 4 додаткової угоди № 7 сторони узгодили нову редакцію п. 10.1. договору: “Цей договір набирає чинності з моменту підписання його двома сторонами і діє до 31 грудня 2025 року, а з питань фінансових розрахунків та гарантійних зобов'язань - до повного виконання сторонами зобов'язань по цьому договору».

Відповідно до п. 5 додаткової угоди № 7, сторони змінили редакцію п. 3.1. договору: “Ціна договору, на час його укладання, за загальним фондом КПКВ 2101150/7, КЕКВ 2260, код видатків 020 кошторису Міністерства оборони України становить 75 146 056 (сімдесят п'ять мільйонів сто сорок шість тисяч п'ятдесят шість) гривень 78 копійок, у тому числі прибуток - 10 868 562,93 грн. Податок на додану вартість за нульової ставкою становить 0 (нуль) гривень 00 копійок відповідно до норм статті 2 Закону України “Про розвиток літакобудівної промисловості» та пункту 4 1 підрозділу 2 розділу ХХ “Перехідні положення» Податкового кодексу України. Обсяги фінансування та бюджетні зобов'язання за загальним фондом КПКВ 2101150/7, КЕКВ 2260, код видатків 020 кошторису Міністерства оборони України у 2023 році складають 6 477 914,70 грн (шість мільйонів чотириста сімдесят сім тисяч дев'ятсот чотирнадцять гривень 70 копійок). Обсяги фінансування та бюджетні зобов'язання за загальним фондом КПКВ 2101150/7, КЕКВ 2260, код видатків 020 кошторису Міністерства оборони України у 2024 році складають 49 493 124 (сорок дев'ять мільйонів чотириста дев'яносто три тисячі сто двадцять чотири) гривні 28 копійок. Обсяги фінансування та бюджетні зобов'язання на 2025 рік визначаються після затвердження кошторису на 2025 рік відповідною додатковою угодою до цього контракту. Ціна договору є граничною і не може бути перевищена виконавцем, крім випадків, передбачених абзацом другим пункту 1.2. договору. Таке перевищення оплаті замовником не підлягає. У разі перевищення виконавцем ціни договору, витрати виконавця в частині вищезазначеного перевищення оплаті замовником не підлягають.».

Пунктами 6 та 7 додаткової угоди № 7 сторонами визначено погодити нову редакцію додатку № 1 - Календарного плану виконання робіт (надання послуг) та додатку № 2 - Протоколу погодження ціни на надання послуг, відповідно.

Календарним планом виконання робіт (надання послуг) в редакції додаткової угоди № 7 від 14.05.2024, визначено наступні граничні терміни надання відповідачем послуг за договором позивачу , а саме :

1. Капітальний ремонт головного редуктора ВР-24 № L20111015 з ремонтом тари строк виконання за етапом робіт (послуг) до 31.01.2024,

2. Капітальний ремонт головного редуктора ВР-24 № Л9307481 з ремонтом тари строк виконання за етапом робіт (послуг) до 31.01.2024,

3. Капітальний ремонт головного редуктора ВР-24 № Л90102095 з ремонтом тари строк виконання за етапом робіт (послуг) до 31.01.2024,

4. Капітальний ремонт головного редуктора ВР-24 № Л8410728 з ремонтом тари строк виконання за етапом робіт (послуг) до 31.01.2024,

5. Капітальний ремонт головного редуктора ВР-24 № Л4101028 з ремонтом тари строк виконання за етапом робіт (послуг) до 31.01.2024,

6. Капітальний ремонт головного редуктора ВР-24 № Л1410557 з ремонтом тари строк виконання за етапом робіт (послуг) до 30.09.2023,

7. Капітальний ремонт головного редуктора ВР-24 № Л9410628 з ремонтом тари строк виконання за етапом робіт (послуг) до 31.01.2024,

8. Капітальний ремонт головного редуктора ВР-24 № Л4204214 з ремонтом тари строк виконання за етапом робіт (послуг) до 31.01.2024,

9. Капітальний ремонт головного редуктора ВР-24 № Л5412985 з ремонтом тари строк виконання за етапом робіт (послуг) до 28.02.2025,

10. Капітальний ремонт головного редуктора ВР-24 № Л0402002 з ремонтом тари строк виконання за етапом робіт (послуг) до 28.02.2025.

Відповідно до Погодження ціни на надання послуг в редакції додаткової угоди № 7 від 14.05.2024, сторонами погоджено наступну ціну на надання послуг за договором:

1. Капітальний ремонт головного редуктора ВР-24 № L20111015 - 8 486 382,47 грн;

2. Капітальний ремонт головного редуктора ВР-24 № Л9307481 - 7 196 737,22 грн;

3. Капітальний ремонт головного редуктора ВР-24 № Л90102095 - 6 500 717,65 грн;

4. Капітальний ремонт головного редуктора ВР-24 № Л8410728 - 6 449 636,26 грн;

5. Капітальний ремонт головного редуктора ВР-24 № Л4101028 - 6 248 042,77 грн;

6. Капітальний ремонт головного редуктора ВР-24 № Л1410557 - 6 477 914,70 грн;

7. Капітальний ремонт головного редуктора ВР-24 № Л9410628 - 7 233 124,15 грн;

8. Капітальний ремонт головного редуктора ВР-24 № Л4204214 - 7 324 493,36 грн;

9. Капітальний ремонт головного редуктора ВР-24 № Л5412985 - 9 614 503,90 грн;

10. Капітальний ремонт головного редуктора ВР-24 № Л0402002 - 9 614 503,90 грн.

Ціна договору становить 75 146 056,78 грн, у тому числі ПДВ за нульовою ставкою у розмірі 0 (нуль) відсотків на підставі закону України від 02 вересня 2014 року № 1658-VII “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування продукції оборонного призначення».

На виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв для надання послуг наступне майно за актами приймання передачі, а саме: за актом приймання-передачі авіаційно-технічного майна № 95 від 02.06.2023 - головний редуктор ВР-24 № L20111015; за актом приймання - передачі військового майна № 133 від 20.04.2023 - головний редуктор ВР-24 Л90102095 та головний редуктор ВР-24 № Л8410728; за актом приймання - передачі військового майна № 89/1/24 від 25.05.2023 - головний редуктор ВР-24 № Л9410628.

Відповідачем були надані послуги за договором, за результатам чого відповідач передав, а позивач прийняв наступне майно після капітального ремонту за актами приймання - передачі, зокрема: за актом приймання - передачі військового майна № 51 від 20.03.2024 - головний редуктор ВР-24 № L20111015; за актом приймання - передачі військового майна № 58 від 02.02.2024 - головний редуктор ВР-24 Л90102095; за актом приймання - передачі військового майна № 52 від 29.01.2024 - головний редуктор ВР-24 № Л8410728; за актом приймання - передачі військового майна № 453/1/7 від 05.02.2024 - головний редуктор ВР-24 № Л9410628.

621 Головним військовим представництвом Міністерства оборони України були видані відповідачу посвідчення в тому, що пред'явлені відповідачем за сповіщенням нижчепойменовані роботи, які виконані і укомплектовані у повній відповідності з договором від 22.02.2023 № 370/3/5/6/1/4, визнаються прийнятими:

1.Капітальний ремонт головного редуктора ВР-24 № L20111015 - сповіщення від 18.03.2024, посвідчення № 529/720 від 06.04.2024;

2.Капітальний ремонт головного редуктора ВР-24 № Л90102095 - сповіщення від 29.01.2024, посвідчення № 529/349 від 13.02.2024;

3.Капітальний ремонт головного редуктора ВР-24 № Л8410728 - сповіщення від 24.01.2024, посвідчення № 529/303 від 06.02.2024;

4.Капітальний ремонт головного редуктора ВР-24 № Л9410628 - сповіщення від 01.025.2024, посвідчення № 529/428 від 23.02.2024.

Між позивачем та відповідачем були підписані відповідні акти приймання наданих послуг (етапу послуг) (без зазначення дати), які свідчать про те, що відповідачем (виконавцем) надані послуги відповідно до умов договору, а позивачем (замовником) прийнято наступні послуги:

- Капітальний ремонт головного редуктора ВР-24 № L20111015 - вартість послуг 8 486 382,47 грн;

- Капітальний ремонт головного редуктора ВР-24 № Л90102095 - вартість послуг 6 500 717,65 грн;

- Капітальний ремонт головного редуктора ВР-24 № Л8410728 - вартість послуг 6 449 636,26 грн;

- Капітальний ремонт головного редуктора ВР-24 № Л9410628 - вартість послуг 7 233 124,15 грн.

Враховуючи, що остаточно сторонами було погоджено термін надання послуг - 31.01.2024, та беручи до уваги дати наданих 621 ГВП Міністерства оборони України посвідчень щодо ремонту кожного із вказаних редукторів, Прокурор і позивач вказують на допущення відповідачем прострочення надання послуг, а саме:

1. Капітальний ремонт головного редуктора ВР-24 № L20111015 - прострочення виконання 65 днів (01.02.2024 - 05.04.2024);

2. Капітальний ремонт головного редуктора ВР-24 № Л90102095 - прострочення виконання 12 днів (01.02.2024 - 12.02.2024);

3. Капітальний ремонт головного редуктора ВР-24 № Л8410728 - прострочення виконання 5 днів (01.02.2024 - 05.02.2024);

4. Капітальний ремонт головного редуктора ВР-24 № Л9410628 - прострочення виконання 22 дня (01.02.2024 - 22.02.2024).

Позивач звернувся до відповідача з листом вих. № 720/4/3913 від 16.04.2024 щодо прострочення термінів надання послуг за договором від 22.02.2023 № 370/3/5/6/1/4, в якому повідомляв про порушення відповідачем строків виконання зобов'язань за договором та про нарахування у зв'язку із цим на підставі п. 7.2. договору пені в загальній сумі 849 670,25 грн та штрафу в сумі 594 046,77 грн. Просив здійснити відповідача сплату вказаних суму добровільному порядку, попереджаючи про наслідки не сплати у вигляді звернення до господарського суду із відповідним позовом про стягнення цих сум.

На лист позивача була надана відповідь відповідачем за вих. № ЗТО/1095 від 14.05.2024, з проханням повторно переглянути строки виконання робіт (надання послуг) та оформити додаткову угоду щодо зміни календарного плану виконання робіт головних редукторів ВР-24 № Л90102095, № Л8410728, № Л9410628 та № L20111015, до договору без застосування штрафних санкцій, згідно із висновком про істотну зміну обставин від 06.02.2024. До відповіді відповідачем надана копія висновку Запорізької торгово-промислової палати вих. № 03.4/120 від 06.02.2024. Відповідно до вказаного документу, за наслідками розгляду звернення відповідача Запорізька торгово-промислова палата вважає, що при виконання умов договору про закупівлю послуг за державні кошти № 370/3/5/6/1/4 від 22.02.2023, укладеному між відповідачем та позивачем, настала істотна зміна обставин, які можуть бути підставою для внесення змін до умов договору та календарного плану виконання робіт (надання послуг) в редакції додаткової угоди № 4 від 29.09.2023, а саме - щодо продовження строків надання послуг з капітального ремонту головних редукторів ВР-24: №Л90102095, №Л8410728, №Л4101028, №Л940628, № Л20111015.

Позивач направив відповідачу претензію від 03.07.2024 №720/4/7124, в якій пропонував відповідачу сплатити у добровільному порядку за порушення термінів надання послуг за договором пеню в сумі 821 000,38 грн та штраф в сумі 594 046,74 грн.

На претензію позивача відповідачем була надана відповідь вих. № ВТД/1753 від 07.08.2024, в якій відповідач не погодився із нарахованими штрафними санкціями. Зазначив, що порушення строків договору сталося внаслідок військових подій, негативний вплив яких змушує відповідача ліквідовувати наслідки руйнувань промислових потужностей, спричинених обстрілами зі сторони країни-агресора, та оголошуваними постійними повітряними тривогами, під час яких усі робітники підприємства вимушені знаходитись в укриттях, згідно з розпорядженнями підприємства щодо забезпечення безпеки працівників, а не на робочу місці. Все це в цілому впливає на роботу підприємства і на строки виконання договірних зобов'язань. Крім того, відповідач просив позивача врахувати висновки про істотну зміну обставин від 06.02.2024, та переглянути строки виконання робіт (надання послуг) шляхом оформлення додаткової угоди щодо зміни Календарного плану виконання робіт головних редукторів ВР-24 № Л90102095, №Л8410728, №Л9410628, №Л 20111015 до договору № 370/3/5/6/1/4 від 22.02.2023, враховуючи ступінь виконання договірних зобов'язань, причини прострочення, соціальну значущість АТ “Мотор Січ», перебування товариства в управлінні Міністерства оборони України, з огляду на що не застосовувати до підприємства штрафні санкції. До відповіді відповідачем був наданий проект додаткової угоди № 8 стосовно викладення в новій редакції додатку № 1 до договору - Календарного плану виконання робіт (надання послуг).

За порушення термінів надання послуг за договором, на підставі п. 7.2. договору, Прокурор і позивач нараховують відповідачу штрафні санкції: за прострочення капітального ремонту головного редуктора ВР-24 № L20111015 - пеню в сумі 551 614,86 грн та штраф 7 % в сумі 594 046,74 грн; головного редуктора ВР-24 № Л90102095 - пеню в сумі 78 008,62 грн; головного редуктора ВР-24 № Л8410728 - пеню в сумі 32 248,18 грн та головного редуктора ВР-24 № Л1410557 - пеню в сумі 159 128,73 грн.

Стягнення з відповідача на користь позивача пені в сумі 821 000,36 грн та штрафу в сумі 594 046,74 грн стало предметом розгляду даної справи.

Правова позиція щодо спору.

Згідно з ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з приписами ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), підставами виникнення зобов'язання - правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, а у відповідності до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Спірний договір від 22.03.2023 № 370/3/5/6/1/4 «Про закупівлю послуг за державні кошти» сторонами визначено як договір про надання послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Проаналізувавши укладений між позивачем та відповідачем договір, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою цей договір є фактично договором підряду, що містить деякі елементи договору надання послуг.

Основний критерій відмінності роботи від послуги, на який найчастіше звертається увага при розгляді господарських справ (встановлення дійсних правовідносин між сторонами спору) - майновий результат роботи і відсутність такого у послуги.

Різниця між послугами і роботами полягає у тому, що саме оплачується - процес (послуги) чи результат (роботи). У зобов'язаннях по виконанню робіт на одного з контрагентів покладається обов'язок виконати роботу, яка б завершувалась досягненням певного матеріального результату, а в зобов'язаннях про надання послуг діяльність контрагента спрямована на вчинення юридичних і фактичних дій, які безпосередньо не породжують матеріальних наслідків або зовсім не повинні завершуватися матеріальними наслідками, тобто споживання послуги має місце в процесі її надання, на відміну від роботи, споживання результатів якої зазвичай не збігається з часом її надання.

Визначаючи у договорі зміст зобов'язання сторони визначили його через категорію «послуги», однак під виглядом послуг передбачили виконання капітального ремонту головних редукторів, що за правовим змістом відповідає предмету договору підряду.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Тобто, законодавцем віднесено договори, предметом виконання яких є ремонт речей, до правової категорії договорів підряду.

Відповідно до ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

За змістом ч. 1 ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Умовами ч. 4 ст. 882 ЦК України визначено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Як свідчать матеріали справи, на виконання умов договору позивач передав, а відповідач за актами приймання - передачі військового майна прийняв для виконання капітального ремонту головний редуктор ВР-24 № L20111015 вартістю 8 486 382,47 грн; головний редуктор ВР-24 № Л90102095 вартістю 6 500 717,65 грн; головний редуктор ВР-24 № Л8410728 вартістю 6 449 636,26 грн; головний редуктор ВР-24 № Л9410628 вартістю 7 233 124,15 грн.

Згідно Календарного плану виконання робіт (надання послуг) до договору, в редакції додаткової угоди № 2, сторонами погоджено строк виконання робіт (надання послуг) - 31.01.2024.

За змістом положень статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Відповідач вважає, що свої зобов'язання за умовами договору він виконав майже вчасно, з мінімальним простроченням, надавши послуги і повернувши за актами приймання-передавання військового майна відремонтовані головні редуктори ВР - 24, а саме: за актом приймання - передачі військового майна № 52 від 29.01.2024 - головний редуктор ВР-24 № Л8410728; за актом приймання - передачі військового майна № 58 від 02.02.2024 - головний редуктор ВР-24 Л90102095; за актом приймання - передачі військового майна № 453/1/7 від 05.02.2024 - головний редуктор ВР-24 № Л9410628 та за актом приймання - передачі військового майна № 51 від 20.03.2024 - головний редуктор ВР-24 № L20111015.

Відповідач вража, що факт здачі результатів робіт позивачу підтверджується саме приймально-здавальним актом.

Дані твердження відповідача не узгоджуються з умовами договору, не відповідають обставинам справи, і суд не може з ними погодитись з огляду на наступне.

Як зазначалось раніше, укладений сторонами договір за своєю правовою природою є фактично договором підряду, що містить деякі елементи договору надання послуг.

Умовами договору сторонами було визначено як порядок передачі військового майна відповідачу для надання послуг з капітального ремонту цього майна, так і порядок повернення майна з ремонту, а також прийняття безпосередньо наданих відповідачем послуг з капітального ремонту.

Тобто, умовами договору розмежовано в окремі самостійні події повернення відповідачем відремонтованого військового майна та надання послуг з ремонту військового майна.

У п. 5.11. договору детально узгоджено порядок приймання-передавання майна від виконавця (відповідача) до замовника (позивача)… Приймання-передавання військового майна від виконавця до замовника (військової частини, що приймає відремонтований виріб) здійснюється виконавцем на підставі нарядів (форма згідно з додатком 30 до Інструкції з обліку) в присутності представника замовника (представника військової частини, яка приймає військове майно), та представника НОМЕР_1 ГВП МО України з оформленням спільно з представником замовника, представником військової частини, яка приймає військове майно, - приймально-передавального акту на передачу виробу з ремонту (форма згідно з додатком №22 до Інструкції з обліку)… При цьому приймально-здавальний акт (форма згідно з додатком 22 до Інструкції з обліку) підписується представником виконавця, який передає військове майно, та представником військової частини, яка приймає військове майно.

Порядок прийняття наданих відповідачем послуг за договором визначений окремими пунктами договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Сторони погодили в п. 5.16. договору, що датою виконання своїх зобов'язань виконавцем за послугами, що надаються за даним договором, є дата видачі 621 ГВП МО України Посвідчення про приймання послуг.

На виконання умов договору 621 Головним військовим представництвом Міністерства оборони України були видані відповідачу посвідчення в тому, що пред'явлені відповідачем за сповіщенням нижчепойменовані роботи, які виконані і укомплектовані у повній відповідності з договором від 22.02.2023 № 370/3/5/6/1/4, визнаються прийнятими:

1) капітальний ремонт головного редуктора ВР-24 № L20111015 - посвідчення № 529/720 від 06.04.2024;

2) капітальний ремонт головного редуктора ВР-24 № Л90102095 - посвідчення № 529/349 від 13.02.2024;

3) капітальний ремонт головного редуктора ВР-24 № Л8410728 - посвідчення № 529/303 від 06.02.2024;

4) капітальний ремонт головного редуктора ВР-24 № Л9410628 - посвідчення № 529/428 від 23.02.2024.

Отже саме акти приймання наданих послуг (етапу послуг), підписані сторонами договору, є належним та допустимим доказом надання відповідачем для позивача послуг за договором, а датою виконання послуг - є дата видачі 621 ГВП МО України Посвідчення про приймання послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Нормами ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем зобов'язання за договором з капітального ремонту генеральних редукторів ВР-24 № L20111015, № Л9410628, № Л8410728 та № Л90102095 виконано з порушенням строку, визначеного умовами Календарного плану виконання робіт (надання послуг) в редакції додаткової угоди № 7 від 14.05.2024 до договору.

Відповідачем належними та допустимими доказами, в розумінні ст. ст. 76, 77 ГПК України, зазначений факт не спростовано.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Нормами статті 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором, зокрема, неустойкою.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч. 2 ст. 217 ГК).

Штрафними санкціями, відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Умовами п. 7.2. договору сторони погодили, що за порушення строків виконання зобов'язань, визначених у Календарному плані надання послуг, з виконавця стягується пеня у розмірі 0,1 (одна десята) відсотка вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання. За кожний день прострочення до дати підписання Посвідчення щодо приймання послуг НОМЕР_1 ГВП МО України, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково стягується штраф у розмірі 7 (семи) відсотків наданих послуг.

За розрахунком Прокурора, наведеним у позовній заяві, на підставі п. 7.2. договору за порушення відповідачем строків виконання зобов'язань за договором, прокурором нарахована відповідач:

1. за прострочення надання послуг з капітального ремонту головного редуктора ВР-24 № L20111015 на 65 днів за період з 01.02.2024 по 05.04.2024 - пеня в сумі 551 614,86 грн та штраф у розмірі 7 % в сумі 594 046,74 грн;

2. за прострочення надання послуг з капітального ремонту головного редуктора ВР-24 № Л90102095 на 12 днів за період з 01.02.2024 по 12.02.2024 - пеня в сумі 78 008,62 грн;

3. за прострочення надання послуг з капітального ремонту головного редуктора ВР-24 № Л8410728 на 5 днів за період з 01.02.2024 по 05.02.2024 - пеня в сумі 32 248,18 грн;

4. за прострочення надання послуг з капітального ремонту головного редуктора ВР-24 № Л9410628 на 22 дні за період з 01.02.2024 по 22.02.2024 - пеня в сумі 159 128,73 грн.

Розрахунок пені та штрафу, зроблений Прокурором, перевірений судом та визнається таким, що виконаний правильно.

За таких обставин, Прокурором правомірно заявлено вимоги про стягнення визначених п. 7.2 договору штрафних санкцій у вигляді пені за порушення строків виконання зобов'язань і штрафу у розмірі 7 % від суми прострочення за порушення строків виконання зобов'язань понад 30 днів.

Щодо доводів відповідача суд зазначає наступне.

Відповідач не зміг з об'єктивних та непереборних підстав виконати зобов'язання щодо надання послуг з капітального ремонту головних редукторів у строк до 31.01.2024, оскільки на своєчасність надання послуг з дотриманням Календарного плану виконання робіт (надання послуг) вплинули форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) - ворожі атаки (акти тероризму), під час дії яких на території міста Запоріжжя оголошувалися повітряні тривога.

Відповідно до наданих відповідачем пояснень під час оголошення в місті Запоріжжі сигналу «повітряної тривоги» на підприємстві (АТ “Мотор Січ») зупиняється виробничий процес, оскільки всі працівники для забезпечення їх безпеки знаходяться в укриттях згідно наказу АТ “Мотор Січ» № 75 від 14.03.2022 «Про забезпечення безпеки працівників».

Такі обставини як в цілому впливають на роботу підприємства, так і безпосередньо впливають на строки виконання договірних зобов'язань.

Облік повітряних тривог та їх тривалість ведуться на АТ “Мотор Січ» Головним диспетчером заводу на підставі інформації, наданої ГУ ДСНС у Запорізькій області.

За даними ГУ ДСНС у Запорізькій області за період з 29.09.2023 до 31.01.2024 загальна тривалість повітряних тривог у робочі дні становила 26 949 хвилин або 449 годин 15 хвилин, що дорівнює 54,14 робочим змінам на АТ “Мотор Січ».

При цьому, невикористані робочі зміни мали бути задіяні безпосередньо при виготовленні та ремонті деталей і складових частин до головних редукторів типу ВР-24,документального оформлення відвантаження, а також здійсненні необхідних заходів для оформлення посвідчень НОМЕР_1 ГПВ МО України про приймання послуг.

Отже відповідач з огляду на кількість повітряних тривог, під час дії яких виробничий процес зупинявся за період з 29.09.2023 до 31.01.2024, тобто за частковий період дії договору, дійшов до висновку про неможливість вчасного надання визначених умовами договору послуг у строк до 31.01.2024.

Результати цього висновку відповідач виклав у довідці № ЗТД-938410-49 від 31.01.2024.

Відповідач стверджує, що він не міг попередити такі ворожі атаки, під час дії яких на території Запоріжжя оголошувалися повітряні тривоги, та не міг вплинути на такі ворожі атаки вжиттям будь-яких заходів.

Настання обставин непереборної сили, порядок повідомлення про такі обставини та дії сторін за наявності таких обставин, сторони погодили в р. 8 договору.

Так, сторони звільняються від відповідальності за невиконання (часткове або повне) або неналежне виконання зобов'язань за цим договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували на час укладення договору та виникли поза волею сторін і безпосередньо вплинули на виконання договору (аварія, катастрофа, стихійне лихо, тощо) (п. 8.1. договору).

Відповідно п. 8.2. договору сторона, що не може виконувати зобов'язання за договором унаслідок дії обставин непереборної сили повинна не пізніше ніж протягом 7 (семи) календарних днів з моменту виникнення повідомити про це в письмовій формі іншу сторону.

У разі неповідомлення у строк, який визначений у першому абзаці цього пункту, у письмовій формі іншої сторони про настання обставин непереборної сили, сторона позбавляється права посилатися на ці обставини та не звільняється від відповідальності, передбаченої розділом 7 цього договору, навіть при наявності відповідного сертифікату, виданого Торгово-промисловою палатою України та/або регіональними торгово-промисловими палатами України.

Згідно п. 8.3. договору, доказом виникнення обставин непереборної сили є сертифікат, який видається Торгово-промисловою палатою України або регіональними торгово-промисловими палатами. Сертифікат має бути наданий іншій стороні не пізніше ніж через 30 днів після письмового повідомлення відповідно до абзацу першого пункту 8.2.

За умовами п. 8.4. договору якщо обставини, зазначені у пункті 8.41. договору будуть продовжуватись більше 30 календарних днів, то кожна із сторін має право в установленому порядку розірвати договір повністю або частково.

Відповідно до п. 8.5. договору продовження строку (терміну) виконання зобов'язань щодо надання послуг можливе у випадку істотної зміни обставин, які впливають на можливість виконання своїх обов'язків за Контрактом у разі, якщо вони змінились настільки що/якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б цей договір, або уклали б його на інших умовах. У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, він може бути змінений або розірваний за згодою сторін.

Сторона, що не може виконувати зобов'язання за договором унаслідок виникнення істотної зміни обставин, повинна не пізніше ніж протягом 7 (семи) календарних днів з моменту їх виникнення повідомити про це в письмовій формі іншу сторону.

У разі не повідомлення у строк, який визначений у другому абзаці цього пункту, у письмовій формі іншої сторони про настання істотної зміни обставин, вона позбавляється права посилатись на ці обставини на віть при наявності відповідного документу про істотну зміну обставин, що видається Торгово-промисловою палатою України або регіональними торгово-промисловими палатами.

Згідно з п. 8.6 договору, доказом виникнення істотної зміни обставин, які впливають на можливість виконання своїх обов'язків за договором, є документ про істотну зміну обставин, який видається Торгово-промисловою палатою України або регіональними торгово-промисловими палатами. Документ про істотну зміну обставин мас бути наданий іншій стороні не пізніше ніж через 15 (п'ятнадцять) днів після письмового повідомлення відповідно до абзацу другого пункту 8.6.

При цьому в п. 8.8. зазначено, що сторони усвідомлюють, що даний договір укладається під час дії в Україні правового режиму воєнного стану, а тому сам факт дії воєнного стану в Україні не буде вважатися обставинами непереборної сили (форс-мажориими обставинами), крім випадків настання конкретних подій/обставин (окупація території, де повинні надаватися послуги, агресором; знищення безпосередньо виробничих площ Виконавця, тощо) під час дії правового режиму воєнного стану, що буде підтверджено документами, які видаються органами державної влади.

Листом ЗТД/200 від 30.01.2024 відповідач повідомив начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 про настання істотної зміни обставин, які вплинули на строки виконання зобов'язання за договором зі сторони відповідача.

Відповідач звернувся до Запорізької торгово-промислової палати із відповідним пакетом документів щодо засвідчення настання істотної зміни обставин при виконанні робіт за договором на закупівлю послуг за державні кошти № 370/3/5/6/1/4 від 22.02.2023.

Запорізька торгово-промислова палата за результатами опрацювання документів та інформації, наданих АТ “Мотор Січ», надала відповідачу Висновок про істотну зміну обставин № 03.4/120 від 06.02.2024, в якому дійшла висновку, що на можливість відповідача своєчасно виконати свої зобов'язання за договором на надати послуги з капітального ремонту головних редукторів ВР-24 № Л9410628, № Л90102095, № Л8410728 та № L20111015 впливають:

- тривалість повітряних тривог, під час яких усі робітники підприємства вимушені заходитись в укриттях, а не на робочому місці, що впливає в цілому на роботу підприємства і строки виконання зобов'язань за договором зокрема;

- ліквідація наслідків руйнувань промислових потужностей підприємства, спричинених ракетними обстрілами країни-агресора;

- зупинка виробничого процесу (який на АТ “Мотор Січ» повинен бути безперервним) під час повітряних тривог.

Вказаний Висновок Запорізької ТПП про істотну зміну обставин № 03.4/120 від 06.02.2024 до договору № 370/3/5/6/1/4 від 22.02.2023 супровідним листом № ЗТД/272 від 07.02.2024 направлений відповідачем начальнику ІНФОРМАЦІЯ_1 , який за умовами договору діє від імені Міністерства оборони України.

Будь-яких аргументів на спростування наведених вище обставин Міністерство оборони України на адресу АТ “Мотор Січ» не надсилало.

Вказані обставини, в свою чергу, зумовили для відповідача необхідність продовження строку (терміну) виконання зобов'язань з надання послуг з капітального ремонту 4-х головних редукторів ВР-24 № Л20111015, № Л90102095, № Л8410728, № Л9410628.

Обставини стосовно впливу ворожих атак, їх наслідків та тривалості повітряних тривог на строки надання послуг за договором викладалися відповідачем у відповіді № ЗТД/1753 від 07.08.2024 на претензію Міністерства оборони України № 720/4/7124 від 03.07.2024.

З відповіддю на претензію позивача відповідачем був направлений проект додаткової угоди про зміну Календарного плану виконання робіт (надання послуг), враховуючи Висновок Запорізької торгово-промислової палати від 06.02.2024 № 03.4/120 про істотну зміну обставин.

Будь якого повідомлення на свою позицію щодо зміни Календарного плану виконання робіт (надання послуг) за договором відповідач від позивача не отримав.

В свою чергу позивач наполягає на тому, що наданий відповідачем Висновок Запорізької торгово-промислової палати від 06.02.2024 № 03.4/120 не є належним та допустимим доказом на підтвердження неможливості виконання зобов'язань за договором у визначений умовами договору строк, оскільки за умовами договору таким документом має бути сертифікат торгово-промислової палати.

Відповідачем заявлено про зменшення суми штрафних санкцій на 100%.

Надаючи оцінку доводам відповідача про відсутність підстав для покладення на АТ “Мотор Січ» відповідальності у вигляді штрафних санкцій за порушення умов договору № 370/3/5/6/1/4 від 22.02.2023, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 617 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно зі ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видасться безкоштовно (ч. 1). Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо (ч. 2).

Згідно з усталеної судової практики форс-мажорні обставини не мають нреюдидійпого характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов'язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку. При цьому сертифікат ТПП, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами.

Такі правові висновки є сталими у судовій практиці та викладались Верховним Судом у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 926/2343/16, від 15.06.2018 у справі № 935/531/17, від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18, від 26.05.2020 у справі №918/289/19, від 17.12.2020 у справі № 913/785/17, від 25.11.2021 у справі № 905/55/21, від 30.11.2021 у справі № 913/785/17, від 25.01.2022 у справі № 904/3886/21, від 19.08.2022 у справі № 908/2287/17.

Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 19.08.2022 у справі № 908/2287/17 зазначив, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 926/2343/16. від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 та від 25.11.2021 у справі № 905/55/21). Адже визнання сертифіката торгово-промислової падати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без падання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу.

Водночас сертифікат ТПП не є єдиним або обов'язковим доказом існування форс-мажорних обставин; наявність форс-мажорних обставин може доводитися й іншими доказами, якщо інше не передбачено законом або договором. Верховний Суд у своїй постанові від 13.09.2023 у справі № 910/7679/22 звертає увагу, що навіть за відсутності сертифіката ТПП, отриманого в передбаченому законом порядку, сторона не позбавлена можливість доводити наявність форс-мажорних обставин іншими доказами, якщо інше не встановлено законом чи договором.

Згідно з ст. ст. 76, 77 ПІК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування с обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач у справі стверджує про наявність форс-мажорних обставин, які виникли під час виконання ним зобов'язань за договором та вплинули на належне виконання ним своїх зобов'язань.

Як свідчать фактичні обставини справи, за даними ГУ ДСНС у Запорізькій області за період з 29.09.2023 до 31.01.2024 загальна тривалість повітряних тривог у робочі дні становила 26 949 хвилин або 449 годин 15 хвилин, що дорівнює 54,14 робочим змінам на АТ “Мотор Січ», що зробило неможливим вчасне надання послуг відповідачем згідно погодженого сторонами Календарного плану виконання робіт (надання послуг) у строк до 31.01.2024.

Майже від початку повномасштабної військової агресії російської федерації проти України і по сьогоднішній день, у т.ч. у період надання відповідачем послуг за договором позивачу, ракетні обстріли зі сторони військових угрупувань країни-агресора позбавили життя та здоров'я працівників підприємства АТ “Мотор Січ», пошкодили та зруйнували об'єкти цивільної та критичної інфраструктури підприємства, частково знищили виробничі потужності та майно підприємства, в тому числі майно замовників підприємства, що перебувало на території АТ “Мотор Січ», знищили продукцію, яку підприємство мало відвантажити замовникам та інш.

Ці обставини підтверджуються Витягами з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 28.02.2022 - номер кримінального провадження: № 22022080000000021; від 22.05.2022 - номер кримінального провадження: № 22022080000000659; від 03.10.2022 - номер кримінального провадження: № 22022080000001902; від 19.11.2022 - номер кримінального провадження: № 22022080000002263; від 22.12.2022 - номер кримінального провадження: № 22022080000002455; від 06.08.2023 - номер кримінального провадження: № 22023080000001262; від 06.09.2023 - номер кримінального провадження: № 22023080000001463; від 08.09.2023 - номер кримінального провадження: № 22022080000001475; від 01.10.2023 - номер кримінального провадження: № 22023080000001646; від 29.12.2023 - номер кримінального провадження: № 22023080000001992; від 29.12.2023 - номер кримінального провадження: № 22023080000001994; від 15.02.2024 - номер кримінального провадження: № 22024080000000242; від 05.04.2024 - номер кримінального провадження: № 22024080000000580; від 23.09.2024 - номер кримінального провадження: № 22024080000001471; від 08.01.2025 - номер кримінального провадження: № 22025080000000029; від 18.01.2025 - номер кримінального провадження: № 22025080000000093 та від 23.01.2025 - номер кримінального провадження: № 22025080000000115.

Листом ЗТД/200 від 30.01.2024 відповідач повідомив позивача (в особі начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , як то визначено договором) про настання істотної зміни обставин, які вплинули на строки виконання зобов'язання за договором зі сторони відповідача.

Отримавши Висновок Запорізької торгово-промислової палати про істотну зміну обставин № 03.4/120 від 06.02.2024, відповідач супровідним листом № ЗТД/272 від 07.02.2024 направив цей Висновок начальнику ІНФОРМАЦІЯ_1 , і такі дії відповідача відповідають положеннями п. 8.6. договору.

У відповідь на лист від 16.04.2024 № 720/4/3913 АТ «Мотор Січ» надіслало повторну пропозицію із проханням переглянути календарний план виконання робіт та укласти додаткову угоду, яка була додано до відповіді.

Як стверджує відповідач, він не міг попередити такі обставини, як ракетні обстріли своїх виробничих потужностей і майна, не міг вплинути на ракетні обстріли вжиттям будь-яких заходів. Так само відповідач не міг вплинути на тривалість “повітряних тривог», що оголошувались у місті протягом часу виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором.

Отже вказані непереборні обставини вилинули на можливість своєчасного виконання зобов'язань з надання послуг за договором з капітального ремонту головних редукторів ВР-24.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Щодо зменшення розміру неустойки, нарахованої за порушення зобов'язання суд враховує правові висновки, наведені у постанові Верховного суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.01.2024 у справі № 911/2269/22, а саме:

«Згідно з частиною першою статті 233 ГК України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

За частиною другою статті 233 ГК України якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Аналогічні положення також містить частина третя статті 551 ЦК України, положення якої України надають суду право зменшити розмір неустойки за умови, що її розмір значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

При цьому суд наголошує, що неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не може становити непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Таку правову позицію викладено в Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013. Аналогічні висновки наведені у постанові Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 918/116/19.

Крім цього, таку функцію, як сприяння належному виконанню зобов'язання, стимулювання боржника до належної поведінки, неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Неустойка не є каральною санкцією, а має саме компенсаційний характер (постанова Верховного Суду від 02.11.2022 у справі № 910/14591/21).

Для того щоб неустойка не набула ознак каральної санкції діє правило частини третьої статті 551 ЦК України про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було б передбачити

У цих висновках Суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постанові від 18.04.2023 у справі № 199/3152/20 (Провадження № 14-224цс21) з посиланням на висновки в постановах Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, (провадження № 12-79гс19) (пункт 8.24) та від 28.06.2019 у справі № 761/9584/15-ц, (провадження № 14-623цс18) (пункт 85).

У визначенні підстав для зменшення розміру неустойки Суд виходить з такого.

Так, положеннями статті 3 ЦК України регламентовано загальні засади цивільного законодавства, якими, згідно з пунктами 3, 6 частини першої цієї статті ЦК України, є свобода договору, справедливість, добросовісність та розумність.

Добросовісність є не тільки однією з основоположних засад цивільного законодавства, а також імперативним принципом щодо дій усіх учасників цивільних правовідносин (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України). Добросовісність - це відповідність дій учасників цивільних правовідносин певному стандарту поведінки, який характеризується чесністю, відкритістю, повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Тобто цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, що відповідатиме зазначеним критеріям та уявленням про честь і совість.

Такий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.09.2022 у справі № 910/16579/20.

Отже, застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності, добросовісності та справедливості.

А тому, в силу загальних засад справедливості, добросовісності, розумності, може бути застосований також закріплений законодавцем в статті 3 ЦК України принцип можливості обмеження свободи договору (статті 6, 627 цього Кодексу) і як норма прямої дії, і як безпосередній правовий засіб врегулювання прав та обов'язків у правовідносинах.

Главою 24 ГК України загальні засади відповідальності учасників господарських відносин врегульовано таким чином, що господарсько-правова відповідальність передбачена за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Тож справедливість, добросовісність, розумність як загальні засади цивільного законодавства є застосовними у питаннях застосування господарсько-правової відповідальності.

За частиною другою статті 216 ГК України застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими: потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; передбачена законом відповідальність виробника (продавця) за недоброякісність продукції застосовується також незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; сплата штрафних санкцій за порушення зобов'язання, а також відшкодування збитків не звільняють правопорушника без згоди другої сторони від виконання прийнятих зобов'язань у натурі; у господарському договорі неприпустимі застереження щодо виключення або обмеження відповідальності виробника (продавця) продукції (частина третя статті 216 ГК України).

За частинами першою та другою статті 217 ГК України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов'язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов'язань.

Отже, якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов'язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов'язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.

У наведених висновках Суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18.

Таким чином, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі вичерпного переліку обставин як підстав для зменшення судом розміру неустойки (частина третя статті 551 ЦК України) господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки (правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 26.08.2021 у справі № 911/378/17 (911/2223/20).

З огляду на судову практику, у вирішенні судом питання про зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки суди, зокрема, беруть до уваги ступінь виконання основного зобов'язання, поважність причин несвоєчасного виконання відповідачем зобов'язання, поведінку відповідача, яка свідчить про вжиття ним всіх можливих заходів до виконання зобов'язання (правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 22.05.2019 у справі № 910/11733/18).

При вирішенні питання про зменшення пені суд бере до уваги також співвідношення розміру заборгованості боржника та розміру пені. Такий підхід є усталеним в судовій практиці (постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 та Верховного Суду від 23.09.2019 у справі № 920/1013/18, від 26.03.2020 у справі № 904/2847/19).

При цьому вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду (правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 04.06.2019 у справі № 904/3551/18).

Поряд з викладеним суд зазначає, що у вирішенні судом питання про зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки підлягають врахуванню та оцінці на предмет підтвердженості та обґрунтованості як ті підстави для зменшення неустойки, що прямо передбачені законом (частина третя статті 551 ЦК України, стаття 233 ГК України), так і ті, які хоча прямо і не передбачені законом, однак були заявлені як підстави для зменшення розміру неустойки та мають індивідуальний для конкретних спірних правовідносин характер.

Таким чином, в питаннях підстав для зменшення розміру неустойки правовідносини у кожному спорі про її стягнення є відмінними, оскільки кожного разу суд, застосовуючи дискрецію для вирішення цього питання, виходить з конкретних обставин, якими обумовлене зменшення штрафних санкцій, які водночас мають узгоджуватись з положенням статті 233 ГК України і частині третій статті 551 ЦК України, а також досліджуватись та оцінюватись судом в порядку статей 86, 210, 237 ГПК України.

Такий підхід є усталеним в судовій практиці, зокрема Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (постанови від 11.07.2023 у справі № 914/3231/16, від 10.08.2023 у справі № 910/8725/22, від 26.09.2023 у справі № 910/22026/21, від 02.11.2023 у справі № 910/13000/22, від 07.11.2023 у справі № 924/215/23, від 09.11.2023 у справі № 902/919/22).

У зв'язку з викладеним Суд зазначає, що індивідуальний характер підстав, якими у конкретних правовідносинах обумовлюється зменшення судом розміру неустойки (що підлягає стягненню за порушення зобов'язання), а також дискреційний характер визначення судом розміру, до якого суд її зменшує, зумовлюють висновок про відсутність універсального максимального і мінімального розміру неустойки, на який її може бути зменшено, що водночас вимагає, щоб цей розмір відповідав принципам верховенства права».

Як установлено судом, відповідачем було допущено прострочення терміну виконання зобов'язання з надання послуг капітального ремонту головних редукторів ВР-24 за № L20111015 - на 65 днів за період з 01.02.2024 по 05.04.2024; за № Л90102095 - на 12 днів за період з 01.02.2024 по 12.02.2024; за № Л8410728 - на 5 днів за період з 01.02.2024 по 05.02.2024 та за № Л9410628 - на 22 дні за період з 01.02.2024 по 22.02.2024.

При цьому відповідач фактично повністю виконав капітальний ремонт головних редукторів ВР-24 № Л8410728, № Л20111015, № Л90102095, № Л9410628 за договором № 370/3/5/6/1/4 від 22.02.2023, та передав позивачу вказані головні редуктори з ремонту, що підтверджено Актами приймання-передачі військового майна № 52 від 29.01.2024, № 58 від 02.02.2024, № 453/1/7 від 05.02.2024 та № 51 від 20.03.2024.

Необхідно наголосити на тому, що АТ “Мотор Січ» є стратегічним підприємством і приймає участь у посиленні обороноздатності України (здійснює виробництво повітряних літальних апаратів, електродвигунів, генераторів і трансформаторів, обслуговування авіаційного транспорту); засновником товариства є Фонд державного майна України; 100 % статутного капіталу Товариства перебуває у власності Держави Україна.

Наразі, в умовах впровадженого в Україні воєнного стану, всі ресурси мають бути направлені, в першу чергу, на забезпечення обороноздатності України для відсічі російської агресії.

Попри об'єктивно складі обставини, які скалилися у відповідача внаслідок військової агресії російської федерації, а саме: обстріли виробничих потужностей, руйнування та пошкодження виробничих цехів, складів, обладнання, продукції та інше, відповідачем були виконані свої зобов'язання за договором, і період прострочення, здебільшого, суд не вважає значним, критичним для позивача (5 днів, 12 днів, 22 дні).

Прокурором за порушення строку надання послуг згідно Календарного плану виконання робіт (надання послуг) за договором заявляє вимоги про стягнення з відповідача пені в загальній сумі 821 000,36 грн та штрафу в сумі 594 046,741 грн.

З огляду на наведені обставини, враховуючи ступінь виконання відповідачем зобов'язання по договору, відсутність доказів будь яких негативні наслідків для позивача (збитки тощо) через прострочення відповідачем надання послуг за договором, з урахуванням засад добросовісності, справедливості, пропорційності та розсудливості, користуючись правом, наданим вищезазначеними положеннями чинного законодавства, суд вважає за можливе зменшити розмір присуджених до стягнення з відповідача сум пені та штрафу за порушення строків виконання зобов'язань, а саме: зменшити пеню до суми 132 833,87 грн, що приблизно становить 80% від заявленого розміру та зменшити штраф до суми 178 214,03 грн, що приблизно становить 70% від заявленого розміру.

Зменшення неустойки за переконанням суду в даному випадку у достатній мірі компенсуватиме майнові втрати позивача, понесені внаслідок несвоєчасного надання послуг, відповідатиме діловим звичаям та нормальній діловій практиці, забезпечить дотримання розумного балансу, а також інтересів відповідача та не матиме негативних наслідків для Міністерства оборони України.

Враховуючи викладене, підлягає стягненню з відповідача 132 833,87 грн пені та 178 214,03 грн штрафу за порушення строків надання послуг за договором № 370/3/5/6/1/4 від 22.03.2023.

Доводи відповідача стосовно обрання Прокурором неефективного способу захисту інтересів держави у вигляді стягнення пені та штрафу, суд не вважає підставними та обґрунтованими.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Сплату пені і штрафу за порушення строків виконання зобов'язань за договором, визначених у Календарному плані надання послуг, сторони погодили в п. 7.2. договору.

Попри внесення змін до договору стосовно календарного плану надання послуг, ціни договору, тощо, сторони при укладанні додаткових угоди не вносили змін до розділу 7 договору, який визначає відповідальність сторін, отже зміст цієї частини договору і, як наслідок, визначені умовами розділу 7 заходи відповідальності за не виконання чи неналежне виконання умов договору - влаштовували сторони.

З приводу доводів відповідача про відсутність підстав для здійснення Прокурором представництва інтересів позивача у справі, у зв'язку із чим наявні підстави для залишення позову без розгляду, суд зазначає наступне.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України “Про прокуратуру» Прокуратура здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Частиною 4 ст. 23 Закону України “Про прокуратуру» встановлено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Частинами 1, 3 ст. 4 ГПК України визначено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами (ч. 3).

Водночас, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (п. 4).

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача (п. 5).

Виходячи з аналізу наведених правових норм, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. При цьому, в кожному конкретному випадку прокурор при зверненні до суду з позовом повинен довести існування обставин порушення або загрози порушення інтересів держави.

Участь прокурора в судовому процесі можлива за умови, крім іншого, обґрунтування підстав для звернення до суду, а саме: має бути доведено нездійснення або неналежне здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах суб'єктом влади, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або підтверджено відсутність такого органу (ч ч. 3, 4 ст. 53 ГПК України, ч. 3 ст. 23 Закону України “Про прокуратуру»).

Беззаперечно, захищати інтереси держави повинні, насамперед, відповідні суб'єкти владних повноважень. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

При цьому, прокурор не повинен вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно (наведені правові висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18).

У кожному такому випадку прокурор повинен навести, а суд перевірити причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Законами України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України», «Про оборону України» встановлено, що повноваження в частині управління військовим майном здійснюється центральним органом виконавчої влади - Міністерством оборони України.

Збройні Сили України перебувають у підпорядкуванні Міністерства оборони України, яке згідно ст. 10 Закону України «Про Збройні Сили України» забезпечує їх життєдіяльність, функціонування, бойову та мобілізаційну готовність, боєздатність, підготовку до виконання покладених на них завдань, застосування, комплектування особовим складом та його підготовку, постачання озброєння та військової техніки, підтримання справності, технічної придатності та модернізації зазначеного озброєння і техніки, матеріальних, фінансових, інших ресурсів, та майна згідно з потребами, визначеними Генеральним штабом Збройних Сил України в межах коштів, передбачених Державним бюджетом України, і здійснює контроль за їх ефективним використанням, організовує виконання робіт і надання послуг в інтересах Збройних Сил України.

Відповідно до п. п. 1, 2 Положення про Міністерство оборони України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 671 від 26.11.2014, Міністерство оборони України (Міноборони) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів Україні.

Міноборони є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику з питань національної безпеки у воєнній сфері, сферах оборони і військового будівництва у мирний час та особливий період.

Отже, Міністерство оборони, як центральний орган виконавчої влади, є також уповноваженим державою органом у спірних правовідносинах.

Як вбачається з матеріалів справи, 24.10.2024 Спеціалізованого прокуратурою у сфері оборони Центрального регіону на виконання вимог ч. 4 ст. 23 Закону України “Про прокуратуру» на адресу Міністерства оборони України та Командування Сил логістики Збройних Сил України скеровано листи № 15-392вих-24 та № 15-393вих-24, в яких зазначено про наявність факту прострочення договірних зобов'язань за договором № 370/3/5/6/1/4 від 22.02.2023, а також запитувалося про стан вжиття заходів Міністерством оборони України щодо стягнення з АТ “Мотор Січ» штрафних санкцій за неналежне виконання умов даного договору.

Згідно отриманої відповіді ІНФОРМАЦІЯ_2 (вих. № 370/10354 від 07.11.2024) позов до АТ “Мотор Січ» про стягнення відповідних штрафних санкцій за договором не пред'являвся.

02.12.2024 Спеціалізованого прокуратурою у сфері оборони Центрального регіону на адресу Міністерства оборони України та Командування Сил логістики Збройних сил України в порядку ст. 23 Закону України “Про прокуратуру» спрямовано листи № 15-444вих-24 та № №15-445вих-24 про наявність порушень інтересів держави.

Згідно отриманої відповіді ІНФОРМАЦІЯ_2 (вих. № 370/11923 від 19.12.2024) Командування не заперечило проти скерування відповідного позову про стягнення з АТ “Мотор Січ» штрафних санкцій за договором №370/3/5/6/1/4 від 22.02.2023.

Як зазначив прокурор, моніторингом інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень та порталу “Судова влада України» на час підготовки та пред'явлення цього позову було встановлено, що будь які відомості щодо наявності господарських спорів за вказаним фактом відсутні.

Прокурором розцінена така поведінка позивача як нездійснення уповноваженим органом, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, захисту інтересів держави, що в умовах воєнного стану є достатнього підставою для звернення прокурора до суду для захисту інтересів держави в сфері її обороноздатності.

Наведені обставини у їх сукупності свідчать, що Прокурором дотримано вимоги ст. 23 Закону України “Про прокуратуру» та попередньо, до пред'явлення позову, повідомлено позивача щодо представництва інтересів держави шляхом пред'явлення до суду позову у даній справі.

Отже Прокурор правомірно звернувся з позовом в інтересах держави в особі Міністерство оборони України та доведена наявність підстав для його (Прокурора) участі у даній справі в порядку ст. 23 Закону України “Про прокуратуру».

Наведеним спростовуються доводи відповідача щодо відсутності підстав для представництва Прокурором інтересів держави в особі Міністерства оборони України, так як позивачем самостійно здійснювалася претензійна робота за договором № 370/3/5/6/1/4 від 22.02.2023, оскільки така претензійна робота не мала наслідком усунення порушень умов договору.

Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статей 76, 77, 78, 79, 80 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених судом, інші доводи сторін не беруться до уваги, оскільки не впливають на вирішення спору у даній справі.

Згідно із ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 86, 123, 129, 232, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Мотор Січ» (69068, м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, 15; ідентифікаційний код юридичної особи 14307794) на користь Міністерства оборони України (03168, м. Київ-168, пр. Повітряних Сил, 6; ідентифікаційний код юридичної особи 00034022) штрафні санкції за порушення строків виконання зобов'язань за договором № 370/3/5/6/1/4 від 22.02.2023, а саме: пеню в розмірі 132 833,87 грн (сто тридцять дві тисячі вісімсот тридцять три гривні 87 коп.) та штраф 7 % у розмірі 178 214,03 грн (сто сімдесят вісім тисяч двісті чотирнадцять гривень 03 коп.). Видати наказ.

У задоволенні іншої частини позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 30 квітня 2025 року.

Суддя І. С. Горохов

Попередній документ

126971977

Наступний документ

126971979

Інформація про рішення:

№ рішення:	126971978
№ справи:	908/3493/24
Дата рішення:	16.04.2025
Дата публікації:	02.05.2025
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Господарський суд Запорізької області
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їхніх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення; надання послуг

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Призначено до судового розгляду (09.06.2025)
Дата надходження:	20.05.2025

Розклад засідань:

Минулі засідання (4)

19.02.2025 10:20	Господарський суд Запорізької області
12.03.2025 10:00	Господарський суд Запорізької області
02.04.2025 11:00	Господарський суд Запорізької області
16.04.2025 15:00	Господарський суд Запорізької області

Заплановані засідання (1)

27.01.2026 10:00

Центральний апеляційний господарський суд

Учасники справи:

головуючий суддя:

ДАРМІН МИХАЙЛО ОЛЕКСАНДРОВИЧ

суддя-доповідач:

ГОРОХОВ І С

ДАРМІН МИХАЙЛО ОЛЕКСАНДРОВИЧ

суддя-учасник колегії:

ІВАНОВ ОЛЕКСІЙ ГЕННАДІЙОВИЧ

КОЩЕЄВ ІГОР МИХАЙЛОВИЧ