28.04.2025 м.Дніпро Справа № 904/406/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідача),
суддів: Іванова О.Г., Чередка А.Є.
розглянувши заяву Акціонерного товариства «Дніпроазот» про відвід колегії суддів у складі: Верхогляд Т.А., Іванова О.Г., Чередка А.Є.
в апеляційному провадженні по розгляду апеляційної скарги Акціонерного товариства «Дніпроазот» на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.10.2024 року у справі №904/406/24
за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Енерджі", м. Київ
до Акціонерного товариства "ДніпроАЗОТ", м. Кам'янське, Дніпропетровська область
про стягнення заборгованості за двостороннім договором купівлі-продажу електричної енергії,-
та за зустрічним позовом Акціонерного товариства «Дніпроазот», м. Кам'янське, Дніпропетровська область
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Енерджі", м. Київ
про зобов'язання вчинити певні дії,-
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.10.2024 року у справі №904/406/24 закрито провадження у справі в частині первісних позовних вимог про стягнення з Акціонерного товариства «Дніпроазот» заборгованості у розмірі 250 000,00 грн.
В решті первісний позов задоволено у повному обсязі.
Стягнуто з Акціонерного товариства «Дніпроазот» (51909, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вул. С.Х. Горобця, 1, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 05761620) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Енерджі" (01001, м. Київ, вул. Десятинна, 13-Б, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 41963985) заборгованість у розмірі 11 491 898,00 грн. та 176 128,47 грн. судового збору.
У задоволенні зустрічного позову відмовлено у повному обсязі.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач за первісним позовом оскаржив його в апеляційному порядку.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.12.2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Дніпроазот» на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.10.2024 року у справі №904/406/24. Розгляд скарги призначено на 28.04.2025 року на 09:30 год.
25.04.2025 року від АТ «Дніпроазот» надійшла заява про відвід колегії суддів у складі: Верхогляд Т.А., Іванова О.Г., Чередка А.Є.
Заява мотивована наступним:
- даною колегією суддів було розглянуто в апеляційному провадженні ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2024 року у справі № 904/406/24, якою було повернуто без розгляду зустрічну позовну заяву Акціонерного товариства «Дніпроазот» № 016/9/н від 04.03.2024 року;
- ухвала суду першої інстанції була обґрунтована тим, що зустрічну позовну заяву підписано заступником Голови правління директором з персоналу Олегом Похилюком. Докази щодо наявності у вказаної особи повноважень представляти інтереси Акціонерного товариства «Дніпроазот» в судах в порядку самопредставництва були відсутні;
- постановою Центрального апеляційного господарського суду від 05.06.2024 року у справі № 904/406/24 у задоволенні апеляційної скарги Акціонерного товариства «Дніпроазот» відмовлено, ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2024 року у справі № 904/406/24 залишено без змін;
- в постанові апеляційний суд послався на те, посилання скаржника що суд першої інстанції належним чином не обґрунтував рішення в частині повноважень представника АТ «Дніпроазот» на підписання зустрічної позовної заяви, не врахував вийнятково складні обставини діяльності, в яких опинилось підприємство та не надав скаржнику можливості надати суду документи на підтвердження додатково повноважень представника, є безпідставні, колегією суддів відхиляються як такі, що не спростовують правильність прийнятого рішення.
Колегія суддів зазначає, що апелянт не позбавлений можливості захистити своє порушене право шляхом звернення до суду з окремою позовною заявою;
- в подальшому складні умови поточної діяльності підприємства було взяти до уваги судом першої інстанції та ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 03.09.2024 року у справі №904/406/24 поновлено строк на подання зустрічного позову та прийнято до розгляду;
За вищенаведеного заявник вважає, що колегія суддів у складі суддів Верхогляд Т.А., Іванова О.Г., Чередка А.Є. вже висловила своє бачення обставин Акціонерного товариства «Дніпроазот» в контексті їх неповажності, що очевидно матиме вплив на вирішення інших процесуальних питань щодо заявника, які виникатимуть під час подальшого апеляційного розгляду справи.
Наведене не відповідає законним очікуванням Акціонерного товариства «Дніпроазот» брати участь у справедливому, неупередженому та незалежному судовому процесі та свідчить про упередженість та небезсторонність суду апеляційної інстанції під час розгляду даної справи.
Вирішуючи питання про наявність або відсутність підстав для задоволення заяви АТ «Дніпроазот» про відвід колегії суддів у складі Верхогляд Т.А., Іванова О.Г., Чередка А.Є., суд апеляційної інстанції враховує таке.
Відповідно до статті 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.
Відповідно до ч.ч. 1-3, 7-8, 11 ст. 39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід, а у випадку розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра судді господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.
Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Стаття 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод вимагає суд у межах своїх повноважень бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб'єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії").
Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що при об'єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається, окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді (рішення у справах "Морель проти Франції", пункти 45-50; "Пескадор Валеро проти Іспанії", пункт 23) або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (рішення у справі "Лука проти Румунії", пункт 40), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (рішення у справах "Ветштайн проти Швейцарії", пункт 44; "Пабла Кю проти Фінляндії", пункт 30; "Мікалефф проти Мальти", пункт 96).
У рішенні в справі "Білуха проти України" Європейський суд з прав людини з посиланням на його усталену практику вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49).
Стосовно об'єктивного критерію Суд указує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (рішення у справі "Білуха проти України", пункт 52).
Колегія суддів вважає, що доводи, викладені заявником у заяві про відвід, не можна вважати об'єктивно обґрунтованими, оскільки вони не свідчать про упередженість та необ'єктивність колегії суддів у складі суддів Верхогляд Т.А., Іванова О.Г., Чередка А.Є., безпосередньо та однозначно не вказують на їх особисту небезсторонність чи упереджене ставлення до заявника або особисту прихильність до інших учасників справи.
Винесені процесуальні документи не скасовані судом касаційної інстанції, а отже є законними.
Суд зазначає, що заява ґрунтується на припущеннях та суб'єктивній думці заявника. Незгода сторони з процесуальними рішеннями суддів не може бути підставою для відводу, що чітко передбачено ч. 4 ст. 35 ГПК України.
Враховуючи викладене, суд вважає, що наведені заявником доводи в обґрунтування заяви про відвід судді у даній справі не можуть бути підставою, в розумінні статей 35, 36 ГПК України, для відводу суддів від розгляду даної справи.
Таким чином, доводи заявника в обґрунтування підстав відводу, суд апеляційної інстанції визнає необґрунтованими.
Відповідно до ч.3 ст.39 ГПК України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
З урахуванням наведеного, дійшовши висновку про необґрунтованість заявленого відводу колегії суддів у складі Верхогляд Т.А., Іванова О.Г., Чередка А.Є., суд апеляційної інстанції приходить до висновку про передачу справи іншому судді для вирішення питання про відвід.
Керуючись ст. 35, 36, 38, 39, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
Визнати заяву Акціонерного товариства «Дніпроазот» про відвід колегії суддів у складі: Верхогляд Т.А., Іванова О.Г., Чередка А.Є. у справі № №904/406/24 - необґрунтованою.
Передати справу №904/406/24 для вирішення питання про відвід колегії суддів у складі: Верхогляд Т.А., Іванова О.Г., Чередка А.Є., в порядку, встановленому ст. 32, 39 ГПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя Т.А. Верхогляд
Суддя О.Г. Іванов
Суддя А.Є. Чередко