29 квітня 2025 року м. Харків Справа № 922/2070/24
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Тарасова І.В., суддя Лакіза В.В., суддя Мартюхіна Н.О.
розглянувши матеріали апеляційної скарги (вх.№827Х/2) третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, - ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Харківської області від 17.09.2024 у справі №922/2070/24 (повний текст рішення складено та підписано 27.09.2024 суддею Погорєловою О.В. у приміщенні Господарського суду Харківської області)
за позовом ОСОБА_2 , м. Харків,
до Житлового кооперативу "Алмаз", м. Харків,
третя особа , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 , м. Харків,
про визнання недійсним рішення,-
Позивач, ОСОБА_2 , звернулася до Господарського суду Харківської області з позовом до Житлового кооперативу "Алмаз", відповідач, в якому просить суд визнати недійсним рішення загальних зборів Житлового кооперативу "Алмаз", оформленого протоколом від 21.04.2019 №2. Позов обґрунтований тим, що оскаржуване рішення загальних зборів членів ЖК "Азмаз" від 21.04.2019 прийняте з порушенням порядку скликання та проведення загальних зборів учасників товариства, що позбавило право позивача на управління справами товариства, чим було порушено його господарські (корпоративні) права.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 17.09.2024 у справі №922/2070/24, позов задоволено. Визнано недійсним рішення загальних зборів Житлового кооперативу "Алмаз", оформленого протоколом від 21.04.2019 №2. Стягнуто з Житлового кооперативу "Алмаз" на користь ОСОБА_2 - 2 422,40 грн судового збору.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, - ОСОБА_1 , подала на зазначене рішення до Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, невідповідність викладених в рішенні висновків суду обставинам справи, не з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить це рішення скасувати повністю та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю з урахуванням заяви про застосування строків позовної давності.
Ухвалою Східного апеляційного гсоподарського суду від 28.03.2025 у справі № 922/2070/24 повернуто апеляційну скаргу (вх. № 526Х) ОСОБА_1 , м. Харків на рішення господарського суду Харківської області від 17.09.2024 у справі № 922/2070/24 заявникові.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, ОСОБА_1 10.04.2025 повторно подала апеляційну скаргу (вх.№827Х/2) на вищевказане рішення Господарського суду Харківської області від 17.09.2024 у справі №922/2070/24.
Одночасно з апеляційною скаргою надійшла заява про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якій апелянт просить суд поновити строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Харківської області від 17.09.2024 у справі №922/2070/24, посилаючись на наявність поважних причин пропуску такого строку.
В обгрунтування вказаної заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження зазначено, що скаржнику про існування оскаржуваного рішення стало відомо 19.02.2025 під час підготовчого засідання у Орджонікідзевському районному суді м.Харкова по цивільній справі за позовом Житлового кооперативу “Алмаз» про стягнення з нього 271945, 47 грн., справа №644/824/25. Також скаржник зазначає, що не був належним чином повідомлений про розгляд справи, також перебувала на лікуванні.
Ухвалою Східного апеляційного гсоподарського суду від 15.04.2025 у справі № 922/2070/24 апеляційну скаргу третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, - ОСОБА_1 (вх.№827Х/2) залишено без руху, у зв'язку з визнанням неповажними наведених у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження причин пропуску цього строку та встановлено скаржникові десятиденний строк з дня вручення йому копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом наведення інших підстав для поновлення строку, ніж зазначені ним в заяві про його поновлення.
Суд апеляційної інстанції, постановляючи вказану ухвалу, виходив з того, що наведені ОСОБА_1 в заяві про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження причини пропуску цього строку не є поважними, оскільки не зумовлені обставинами, які є об'єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення учасника справи та пов'язаними з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення відповідної процесуальної дії і цим підставам вже була надана відповідна оцінка в ухвалі Східного апеляційного господарського суду від 28.03.2025 про повернення апеляційної скарги, якою встановлено що ОСОБА_1 зареєструвала свою офіційну електронну адресу в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, а відтак скаржник станом на час ухвалення оскаржуваного рішення мав свій зареєстрований електронний кабінет, через який отримав доступ до справи №922/2070/24 (зокрема, до документів та судових рішень у цій справі), до якого судом було надіслано оскаржуване рішення 27.09.2024 о 12:27, і саме вказана дата відповідно до положень ч. 6 статті 242 ГПК України є датою вручення скаржнику рішення, з огляду на що визнано ці причини пропуску строку на апеляційне оскарження неповажними.
При цьому суд апеляційної інстанції у зазначеній ухвалі надав оцінку доданому до заяви про поновлення пропущеного строку новому доказу, який не було додано суду при поданні первісної апеляційної скарги, - відповіді КНП "Міська поліклініка № 18" Харківської міської ради від 01.04.2025 № 319/0/537-25 на адвокатський запит від 25.03.2025 № 8, в якому зазначено про перебування скаржника на лікуванні у відповідні періоди з 14.06.2024 по 29.08.2024, зазначивши, що вказаний документ не містить відомостей, які б спростовували вищенаведений висновок про відсутність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарженя, оскільки оскаржуване рішення було направлено до електронного кабінету скаржника пізніше цього періоду- 27.09.2024, та зазначений період мав місце до ухвалення 17.09.2024 оскаржуваного рішення суду.
Відповідно до абз. 1 ч. 7 статті 6 ГПК України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Відповідно до ч. 5 статті 242 ГПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Пунктом 2 частини 6 ст. 242 ГПК України встановлено, якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Оскільки відповідно до довідки про доставку електронного листа до електронного кабінету ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 15.04.2025 у справі № 922/2070/24 про залишення апеляційної скарги без руху доставлено до електронного кабінету скаржника 15.04.2025 о 16 год. 54 хв., строк на усунення недоліків апеляційної скарги закінчився 25.04.2025.
За приписами частини 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання, крім ухвал про арешт майна та тимчасовий доступ до речей та документів у кримінальних провадженнях, які підлягають оприлюдненню не раніше дня їх звернення до виконання.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
З інформації на офіційному веб-сайті Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що до ухвали Східного апеляційного господарського суду Східного апеляційного господарського суду від 15.04.2025 у справі № 922/2070/24 про залишення апеляційної скарги без руху надано доступ у Єдиному державному реєстрі судових рішень , а отже скаржник не був позбавлений можливості ознайомитися з текстом цієї ухвали.
Колегія суддів звертає увагу, що сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів для того, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов'язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Олександр Шевченко проти України", "Трух проти України"). На зацікавлену сторону покладається обов'язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись з подіями процесу (рішення Європейського суду з прав людини "Богонос проти Росії" від 05.02.2004).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Чірікоста і Віола проти Італії" зазначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням її справи, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, оскільки одним із критеріїв "розумності строку" є саме поведінка заявника. Так, суд покладає на заявника лише обов'язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, які безпосередньо його стосуються, утримуватися від виконання заходів, що затягують провадження у справі, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для пришвидшення процедури слухання.
Однак у встановлений судом строк від скаржника не надходило заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження з належним обґрунтуванням підстав пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, а тому не усунуто недоліки апеляцінйої скарги.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 261 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою (вх.№827Х/2) третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, - ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Харківської області від 17.09.2024 у справі №922/2070/24.
При цьому колегія суддів зазначає, що в даному випадку відмова у відкритті апеляційного провадження через відсутність належного обгрунтування скаржником поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, поданого у встановлений строк, не порушує гарантованого Конвенцією та Конституцією України права скаржника на доступ до правосуддя.
Пунктом 6 ч. 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України встановлено обов'язок учасників справи з виконання процесуальних дій у встановлені законом або судом строки.
Разом з цим колегія суддів зауважує, що апеляційне оскарження, покликаним на дотримання принципу правової визначеності як одного з елементів верховенства права, та має дисциплінувати суб'єктів господарського судочинства.
Процесуальні строки роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в господарському судочинстві виникнуть порушення прав сторін - учасників господарського процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.
У справі “Рисовський проти України» Європейський Суд з прав людини “...підкреслює особливу важливість принципу “належного урядування». Він передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси…».
Тобто виходячи з принципу “належного урядування» державні органи зобов'язані діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.
Відповідно до статті 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, розумні строки розгляду справи судом.
Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.
Вказане відповідає гарантованому принципу доступу до правосуддя та узгоджується із статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою гарантовано право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Тобто норми процесуального права побудовані на чіткій позиції дисциплінованості як суду так і учасників справи. Дане покладено в основу засад господарського судочинства з метою спрощення судового розгляду справи, скорочення судового розгляду, а також розвитку поваги в учасників справи один до одного так і до суду. Крім того, означена концепція направлена на уникнення можливості сторонам зловживання наданими їм процесуальними правами.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див. рішення Суду у справі "Шульга проти України", no. 16652/04, від 02.12.2010) і запобігання неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі є завданням саме державних органів (див. рішення Суду у справі "Мусієнко проти України", no. 26976/06, від 20.01.2011).
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує кожному право на справедливий суд, що включає, крім іншого, право на розгляд справи. Відповідні положення Конвенції знайшли своє втілення також у ст. 55 Конституція України, згідно з якою права і свободи людини і громадянина захищає суд; кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Разом з тим, право на доступ до правосуддя не є абсолютним і обмежене передусім встановленим строком звернення до суду. У свою чергу право на оскарження судового рішення також обмежене встановленим строком на апеляційне чи касаційне оскарження. Такий підхід обумовлений необхідністю дотримання іншого, не менш важливого принципу - верховенства права, а точніше, одного з його елементів - принципу правової визначеності.
Відтак, одним із механізмів забезпечення реалізації гарантованого Конвенцією права особи на доступ до правосуддя, а також права на оскарження судового рішення (фактично - права на виправлення судової помилки) з урахуванням принципу правової визначеності, є поновлення судом пропущеного з поважних причин строку на звернення до суду та строку на оскарження у розумних межах, з дотриманням засад оптимальності і пропорційності.
Так, у своєму рішенні у справі “Скорик проти України» Суд зазначив, що відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо в національному правовому порядку існує процедура апеляції, держава має гарантувати, що особи, які знаходяться під її юрисдикцією, мають право у апеляційних судах на основні гарантії, передбачені Конвенцією. Так, повинні враховуватися особливості провадження, що розглядається, у відповідності з національним правопорядком, а також роль апеляційного суду у них. У справі “Зубак проти Хорватії» ЄСПЛ, розглядаючи загальні принципи щодо доступу до судів вищої інстанції та обмеження ratione valoris (компетенція з огляду на цінність), зробив висновок, що стаття 6 Конвенції не зобов'язує Договірні держави створювати апеляційні чи касаційні суди, проте якщо такі суди існують, необхідно дотримуватись гарантій, визначених у статті 6, наприклад, у тій частині, в якій вона гарантує учасникам судового процесу ефективне право на доступ до суду.
Таким чином, ЄСПЛ роз'яснив, що положення ст. 6 Конвенції, включаючи право на доступ до суду, поширюються також на апеляційне чи касаційне оскарження судового рішення, якщо таке право передбачено національним законодавством. Відповідно, поновлення пропущеного строку на апеляційне чи касаційне оскарження судового рішення є механізмом забезпечення певної гнучкості та пропорційності при вирішенні питання про допуск скаржника до апеляційного чи касаційного судів.
Колегія суддів зазначає, що процесуальний строк апеляційного оскарження, встановлений Господарським процесуальним кодексом України, забезпечує оперативність судочинства, виступає дисциплінуючим фактором регламентації процесуальних дій учасників справи, спрямований на недопущення зловживання процесуальними правами.
Відповідно до частин 3,4 статті 261 Господарського процесуального кодексу України, питання про відмову у відкритті апеляційного провадження вирішується не пізніше п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 119, 234, 235, 261 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою (вх.№827Х/2) третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, - ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Харківської області від 17.09.2024 у справі №922/2070/24.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Порядок та строк оскарження в касаційному порядку встановлені статтями 286-289 ГПК України.
Додаток: апеляційна скарга на 33 арк та поштовий конверт.
Головуючий суддя І.В. Тарасова
Суддя В.В. Лакіза
Суддя Н.О. Мартюхіна