Справа № 523/6685/24
Провадження №2/523/267/25
"29" квітня 2025 р. Суворовський районний суд міста Одеси в складі:
головуючого судді Сувертак І.В.
при секретарі Мельніченко Г. О.
розглянув в відкритому судовому засіданні в залі суду № 5 в місті Одесі
цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (адреса: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_4 (остання відома адреса: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_5 (остання відома адреса: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_6 (остання відома адреса: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_7 (остання відома адреса: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_8 (остання відома адреса: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_9 (адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ), третя особа: Одеська товарна біржа (65114, м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 140а) про визнання дійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна,
Установив:
Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 08 травня 2024 року прийнято до свого провадження зазначену цивільну справу та ухвалено її розгляд проводити за нормами спрощеного позовного провадження з викликом сторін в судове засідання. (а.с. 37,38).
В судові засідання з червня 2024 року по останнє судове засідання - 29.04.2025 року позивачі жодного разу не з'явились, про розгляд справи повідомлялись належним чином, клопотань про розгляд справи за їх відсутності не надавали.
На адресу суду 09 квітня 2025 року надійшла заява засобами електронної пошти в котрій зазначено, що вона підписана ОСОБА_10 , котру суд не приймає до уваги, виходячи з наступного.
Відповідно до положення, ч.ч.5,6,7,8 ст. 43 ЦПК України передбачено, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
У разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним підписом учасника справи (його представника).
Відповідно до ч.1 ст.14 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства України або на підставі договорів, що визначають взаємовідносини суб'єктів електронного документообігу.
Згідно ч.2 ст.9 вказаного Закону, порядок електронного документообігу визначається державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності згідно з законодавством.
Відповідно до ст.5 вказаного Закону, електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму.
Згідно ч.1 ст.7 вказаного Закону, оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги».
Таким чином, в розумінні Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», оригіналом документа в електронній формі є електронний документ, який має юридичну силу за умови, якщо цей документ відповідає вимогам щодо обов'язкових реквізитів електронного документу законодавства і за своєю формою (форматом) дає змогу довести його цілісність та справжність у порядку, визначеному законодавством. Паперова форма є тільки його візуальною формою і має юридичну силу лише копії електронного документа на папері.
Статтею 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Відносини, пов'язані з використанням удосконалених та кваліфікованих електронних підписів, регулюються Законом України «Про електронні довірчі послуги». Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб'єктами електронного документообігу на договірних засадах.
З огляду на зазначене, судом встановлено, що подана заява не відповідає зазначеним нормам закону, оскільки хоч і подана до суду в електронному вигляді, однак, є такою, що не скріплена електронним цифровим підписом, що невідповідає нормам діючого законодавства, тобто є не підписаною. Також, для її подання не використовувалася підсистема «Електронний суд», що унеможливлює ідентифікацію суб'єкта звернення з заявою, в той час як оригінал заяви до суду не надійшов.
Згідно ч.1 ст.44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання правами не допускається.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлює, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод ратифікована Україною Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" N 475/97-ВР від 17 липня 1997 року і набрала чинності для України 11 вересня 1997 року.
Окрім цього, у відповідності до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», частини 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що права особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України", суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Позивач має сприяти розгляду справи, оскільки він є найбільш зацікавленим в її розгляді.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").
У своєму рішенні у справі «Пономарьов проти України» суд вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду вбачається, що питання про порушення статті 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.
Відповідно до ч. 5 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або не повідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
При цьому, суд зазначає, що залишення позову без розгляду згідно п. 3 ч.1 ст. 257 ЦПК України, - це є зобов'язанням суду, який має постановити ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання, і якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Суд встановив, що розглядати справу за наявності матеріалів без участі позивачів неможливо, тому суд вважає за необхідне позов залишити без розгляду.
Керуючись ст.ст.3,10-13, 14, 18, 209, 133,142 ч.5, 257 ч.1 п.3, 220, 223, 261, 352, 353,354 ЦПК України, ст.12-16 ЦК України, суд,
Ухвалив:
Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (адреса: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_4 (остання відома адреса: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_5 (остання відома адреса: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_6 (остання відома адреса: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_7 (остання відома адреса: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_8 (остання відома адреса: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_9 (адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ), третя особа: Одеська товарна біржа (65114, м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 140а) про визнання дійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту їх підписання суддею, проте може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя