Справа №463/3330/25
Провадження №1-кс/463/3512/25
слідчого судді
29 квітня 2025 року місто Львів
Слідча суддя Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , скаржника ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові скаргу ОСОБА_3 на постанову старшого дізнавача відділу дізнання Львівського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції у Львівській областіОСОБА_4 18.12.2024 про закриття кримінального провадження №12015140040000668 від 10.03.2015 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.190, ч.1 ст.366 КК України, -
встановила:
ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді зі скаргою на постанову старшого дізнавача відділу дізнання Львівського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції у Львівській областіОСОБА_4 18.12.2024 про закриття кримінального провадження №12015140040000668 від 10.03.2015 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.190, ч.1 ст.366 КК України, просив скасувати зазначену постанову з мотивів та підстав викладених у скарзі.
Скаргу мотивує тим, що відділом дізнання Львівського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції у Львівській областіздійснювалося досудове розслідування кримінального провадження №12015140040000668 від 10.03.2015 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.190, ч.1 ст.366 КК України, за фактом на думку скаржника, вчинення шахрайських дій та видачею службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів. 18.12.2024 старшим дізнавачем відділу дізнання Львівського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції у Львівській областіОСОБА_4 винесено постанову про закриття кримінального провадження у зв'язку із відсутністю складу кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.190, ч.1 ст.366 КК України. Враховуючи наведене, вважає вказану постанову незаконною та безпідставною, тому просить її скасувати.
Протоколом автоматичного визначення слідчого судді для розгляду скарги від 10.04.2024 визначено слідчого суддю ОСОБА_1 .
Ухвалою слідчого судді від 11.04.2025 відкрито провадження у справі за скаргою ОСОБА_3 та призначено скаргу до розгляду на 14 квітня 2025 року. Зобов'язано дізнавача відділу дізнання Львівського районного управління поліції № 1 ГУНП у Львівській області, ОСОБА_4 надіслати на адресу суду матеріали кримінального провадження №12015140040000668 від 10.03.2015 за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ст.190, 366 КК України. 14.04.2025 розгляд справи відкладено на 23.04.2025 у зв'язку із неявкою сторін по справі та не представленням витребовуваних документів по справі. 23.04.2025 у зв'язку із повторною неякою сторін, розгляд справи відкладено на 29.04.2025.
ОСОБА_3 в судовому засіданні подану скаргу підтримав, просив таку задовольнити.
Дізнавач у судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи в суді. Причини неявки не повідомив, клопотань чи заперечень не надіслав. Скерував на адресу суду матеріали кримінального провадження №12015140040000668 від 10.03.2015.
Відповідно до норм КПК України неявка дізнавача не є перешкодою для розгляду скарги.
Дослідивши матеріали скарги та матеріали кримінального провадження №12015140040000668 від 10.03.2015 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.190, ч.1 ст.366 КК України слідча суддя встановила наступне.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч.1 ст. 303 КПК України. Зокрема, у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Згідно з ч. 2 ст. 9 КПК України слідчий зобов'язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Відповідно до ст. 8 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово вказував, що органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з'ясувати те, що трапилось, та не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень (справа «Ассенов та інші проти Болгарії»). Вони повинні вживати всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, inter alia, показань очевидців та експертних висновків (рішення у справах «Танрікулу проти Туреччини» та «Ґюль проти Туреччини»).
Згідно з ч. 4 ст. 284 КПК України про закриття кримінального провадження слідчий, прокурор приймає постанову, яку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.
Таким чином, закриття кримінального провадження - це закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силі наявності обставин, що виключають кримінальне провадження або за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності. Подальше розслідування, після закриття кримінального провадження, є неможливим до того часу, коли постанова про закриття кримінального провадження не буде скасована в установленому КПК порядку.
Прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження і оцінки слідчим, прокурором, показань, речей і документів, які стосуються цього провадження, у їх сукупності.
У п. 42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13 січня 2011 року в справі «Михалкова та інші проти України» розтлумачено, що за статтею 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод держава зобов'язана «гарантувати кожному, хто перебуває під її юрисдикцією, права і свободи, визначені у Конвенції», що також опосередковано вимагає наявності будь-якої форми ефективного розслідування. Розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
Як вбачається з матеріалів скарги в провадженні відділу дізнання Львівського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції у Львівській області, перебувало кримінальне провадження №12015140040000668 від 10.03.2015 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.190, ч.1 ст.366 КК України.
Постановою старшого дізнавача відділу дізнання Львівського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції у Львівській областіОСОБА_4 від 18.12.2024 вказане кримінальне провадження було закрито.
Частини 1, 2 ст. 22 КПК України передбачають, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Розглядаючи скаргу на постанову про закриття кримінального провадження з підстав неправильності та неповноти досудового розслідування, слідчий суддя вважав за необхідне з метою перевірки доводів заявника оглянути матеріали кримінального провадження та надати правову оцінку процесуальним діям слідчого під час проведення досудового розслідування, за наслідками яких була винесена оскаржувана постанова.
Слідчою суддею встановлено те, що слідчим за час проведення досудового слідства не проведено необхідних слідчих дій.
Крім цього, слідча суддя звертає увагу, що у даному кримінальному провадженні 26.12.2017 провадження було закрито та постанова старшого слідчого СВ Личаківського відділу поліції ГУНП у Львівській області ОСОБА_5 було скасовано ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_6 15 жовтня 2024 року. Як вбачається з ухвали слідчого судді зазначено, що поза увагою слідчого залишились викладені у заяві ОСОБА_3 обставини щодо неправомірних дій ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , а також не проведено їхнього допиту. Крім цього, слідчим вказано у постанові про закриття кримінального провадження на наявність цивільно-правових відносин, проте слідчий не обґрунтувала такі належним чином та не надала оцінки викладеним у заяві ОСОБА_3 обставинам і не встановила чи такі були предметом розгляду у цивільних справах за участю ОСОБА_3 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_10 . Крім цього, закриваючи кримінальне провадження у зв'язку з відсутністю в діях складу кримінального правопорушення, слідча не вказала у чиїх саме діях відсутній такий склад.
Дослідивши скаргу та матеріали кримінального провадження, слідчою суддею встановлено у період з 26.12.2017 та 18.12.2024 (період між винесенням двох постав про закриття кримінального провадження) не вчинено жодних слідчих дій на встановлення обставин у даному кримінальному провадженні та не виконано ухвалу слідчого судді від 15.10.2024.
З огляду на викладені обставини, слідчим не вжито будь-яких заходів для здобуття доказів, не надано належної оцінки існуючим доказам та не надано належної оцінки відсутності доказів.
Постанова про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи.
Відповідно до ч.2 ст.9 КПК України, слідчий зобов'язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Слідчим досудове розслідування кримінального провадження здійснено без перевірки всіх обставин кримінального правопорушення, які мають значення для об'єктивного та повного розслідування, відтак постанова про закриття кримінального провадження є передчасною, а відтак її слід скасувати.
Керуючись вимогами ст.ст.303, 306, 307, 372 КПК України, -
постановила:
скаргу задовольнити.
Постанову старшого дізнавача відділу дізнання Львівського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції у Львівській областіОСОБА_4 18.12.2024 про закриття кримінального провадження №12015140040000668 від 10.03.2015 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.190, ч.1 ст.366 КК України, скасувати.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали оголошено о 10 год. 30 хв. 30 квітня 2025 року
Слідча суддя ОСОБА_1