Справа № 459/3192/24
29.04.2025року Кам'янка-Бузький районний суд Львівської областів складі:
головуючого - судді Костюк У. І.
секретаря судових засідань Новосад І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кам'янка-Бузька за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до держави Російська Федерація в особі Посольства Російської Федерації в Україні про відшкодування моральної шкоди,
встановив:
10.12.2024 позивачі звернулися до Червоноградського міського суду Львівської області з позовом до держави Російська Федерація в особі Посольства Російської Федерації в Україні про відшкодування моральної шкоди, в якій просять суд стягнути з відповідача на користь кожного позивача на відшкодування моральної шкоди 12 500 000,00грн.
На підставі ухвали Червоноградського міського суду Львівської області від 17.12.2024 позов передано за підсудністю до Кам'янка - Бузького районного суду Львівської області в силу ч. 17 ст. 28 ЦПК України за місцем проживання позивачів.
Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до держави Російська Федерація в особі Посольства Російської Федерації в Україні, про відшкодування моральної шкоди, в якій просять суд стягнути з держави Російська Федерація на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 2 500000,00 грн., на користь ОСОБА_2 на відшкодування моральної шкоди 2500000,00 грн., на користь ОСОБА_3 на відшкодування моральної шкоди 5 000000,00 грн., на користь ОСОБА_4 на відшкодування моральної шкоди 2500000,00 грн.
Обґрунтовуючи позов, позивачі вказують, що зареєстровані та станом на час ведення бойових дій в Бучанському районі Київської області фактично проживали на АДРЕСА_1 .
Під час артилерійського обстрілу села реактивною системою залпового вогню «Град» вся родина знаходилась в даному будинку, коли вибуховий снаряд поцілив в будинок і вибухнув.
Від цього вибуху будинок був зруйнований, позивачі зазнали ураження.
Дані обставини підтверджуються актами обстеження матеріально-побутових умов проживання від 11.11.2023, складеними депутатом Пісківської селищної ради Ковальським В.Д..
Наслідки цієї події позивачі продовжують відчувати до теперішнього часу. Онука позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , 2021 р.н., враховуючи її вік, досі відчуває жах при будь-якій повітряній тривозі, психологічну травму, яку їй завдано не можна перебільшити. Вказані обставини критичним чином вплинули на стан їхнього здоров'я, який значно погіршився та пов'язаний із наслідками завданої моральної шкоди.
У зв'язку з бойовими діями в Бучанському районі Київської області, позивачі з метою уникнення загрози своєму життю, здоров'ю, свободи були змушені в 2022 році виїхати та шукати прихистку в західних регіонах України, втратили можливість проживати у рідному місті та працювати, було порушено їх налагоджений звичайний спосіб життя, гостро стало питання з приводу облаштування житла та фінансів. Всі зазначені обставини призвели до значного погіршення морального та фізичного стану позивачів.
В результаті протиправних дій збройних сил Російської Федерації та інших військових формувань створених та підтримуваних даною державою, які діяли в інтересах Російської Федерації та під її прапором, позивачам була завдана моральна шкода, яку вони оцінюють у розмірі 12 500 000,00 грн.
Завдана моральна шкода полягає у значному погіршенні морально-психологічного благополуччя позивачів, внаслідок негативного впливу на них наслідків військової агресії Російської Федерації, та має наступні негативні прояви: постійне відчуття страху, паніки, відчаю, наявність численних різноманітних неприємних відчуттів, які спричиняють неспокій, постійні головні болі, які серйозно непокоять, різке загострення чутливості, відволікання, фіксація на сторонніх подразниках, відчуття невпевненості в собі, очікування невдачі, провалу, знижений настрій, відчуття пригніченості, неспокій з частими пробудженнями і сновидіннями, значне зниження перешкодостійкості, нездатність працювати при наявності подразників, які відволікають, відчуття втоми, байдужості, розгубленості, незібраності, апатії, зниження психічного тонусу, погіршення пам'яті, уваги, нездатність зосередитися.
Розмір моральної шкоди ними визначений з урахуванням завданих їм душевних страждань, тривалого часу душевних страждань, тривалості збройної агресії Російської Федерації та відповідно тривалості та ступеню завдання їм моральних страждань.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.01.2025 зазначену справу передано на розгляд судді Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області Костюк У.І..
Ухвалою суду від 20.01.2025 справу прийнято до розгляду у порядку загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 31.03.225 у справі закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності позивачів відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, враховуючи що вони скористалися своїми процесуальними правами щодо подачі заяви про розгляд справи у їх відсутність.
Заяв та клопотань не надходило.
Представники відповідача в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином повідомлялися про час, дату та місце його проведення шляхом розміщення відповідного оголошення на веб-сайт Судової влади України, відзиву на позов не подали.
Разом з тим, як роз'яснив Верховний Суд у постанові від 08.06.2022 по справі №490/9551/19, після початку війни в Україні, а саме: з 2014 року, суд України, розглядаючи справу, де відповідачем визначено Російську Федерацію, має право ігнорувати імунітет цієї країни та розглядати справи про відшкодування шкоди завданої особі в результаті збройної агресії російською федерацією за позовом, поданим саме до цієї країни.
У відповідності до положень статті 32 Віденської конвенції про дипломатичні зносини 1961 року та статті 79 Закону України «Про міжнародне приватне право», МЗС було розроблено алгоритм дій з питання отримання згоди російської сторони на відмову від судового імунітету держави у зв'язку із розглядом судами України цивільних справ за позовами проти Російської Федерації, у т.ч. в особі Посольства Російської в Україні, за яким МЗС доручало Посольству України в російській федерації передати до Міністерства закордонних справ російської федерації ноту МЗС з питання отримання згоди російської федерації на відмову від судового імунітету під час розгляду судовими органами України справ за позовами проти Російської Федерації.
Разом із тим, у зв'язку з порушенням Російською Федерацією цілей та принципів статуту ООН, Гельсінського Заключного акта, Паризької Хартії для Нової Європи та ряду інших документів ОБСЄ, у зв'язку із широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти суверенітету та територіальної цілісності України, Міністерство закордонних справ України 24.02.2022 нотифікувало МЗС Російської Федерації про прийняте Україною рішення розірвати дипломатичні відносини з Росією, що були встановлені Протоколом про встановлення дипломатичних відносин між Україною та Російською Федерацією від 14.02.1992.
Відтак, діяльність дипломатичних представництв України в Росії та Росії в Україні, а також будь-яке дипломатичне спілкування припинені відповідно до Віденської конвенції про дипломатичні зносини 1961 року. Комунікація МЗС з органами влади Російської Федерації також не здійснюється.
Отже, подальше застосування зазначеного вище алгоритму з отримання згоди Російської Федерації на відмову від судового імунітету, а також подача будь-яких судових документів у даній категорії справ до російської сторони дипломатичними каналами унеможливлюється.
У зв'язку із чим, інформацію про дату, час та місце розгляду справи за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до держави Російська Федерація в особі Посольства Російської Федерації в Україні, про відшкодування моральної шкоди, було повідомлено відповідачу через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке було розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
Судом було вжито усіх можливих процесуальних заходів задля належного повідомлення відповідача про дату, час і місце судового засідання та створення учасникам процесу належних умов для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів, а також надано сторонам строк для подачі відзиву, відповіді на відзив.
Підстав для відкладення розгляду справи, передбачених ст. 223 ЦПК України не вбачається.
З огляду на вище викладене та за умов існування усіх підстав, суд прийшов до висновку про ухвалення заочного рішення відповідно до положень ст. 280 ЦПК України.
Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд дійшов такого висновку.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами п. п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Завдання моральної шкоди іншій особі є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, що передбачено п. 3 ч. 2ст. 11 ЦК України.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відшкодування моральної (немайнової) шкоди є способом захисту цивільних прав та інтересів, що передбачено п. 9 ч. 2ст. 16 ЦК України.
Відповідно до ч. 1-3ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 4,5ст. 23 ЦК України).
Відповідно до ч. 1ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому, суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
В абзаці другому пункту 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Тобто, правовою підставою цивільно-правової відповідальності за відшкодування шкоди, завданої рішеннями, діями чи бездіяльністю, є правопорушення, що включає як складові елементи: шкоду, протиправне діяння особи, яка її завдала, причинний зв'язок між ними. Разом з тим, обов'язок доведення наявності шкоди, протиправності діяння та причинно-наслідкового зв'язку між ними покладається на позивача. Відсутність однієї із складової цивільно-правової відповідальності є підставою для відмови у задоволенні позову.
Отже, визначальним у вирішенні такої категорії спорів є доведення усіх складових деліктної відповідальності на підставі чого суд встановлює наявність факту заподіяння позивачу моральної шкоди саме тими діями (бездіяльністю), які встановлені судом (суддею).
Вказаний висновок висловлено у постанові Верховного Суду від 19.03.2020 року у справі № 686/13212/19.
Судом встановлено, що станом 24.02.2022 позивачі проживали на АДРЕСА_1 .
Згідно акту обстеження матеріально-побутових умов проживання від 11.11.2023, складеними депутатом Пісківської селищної ради Ковальським В.Д. в присутності сусідів свідків: ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , видно, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 під час артилерійського обстрілу села знаходились в будинку за адресою: АДРЕСА_1 , коли вибуховий снаряд поцілив у будинок і вибухнув. Від вибуху будинок був зруйнований.
З консультативного висновку невролога від 09.11.2023, що наданий лікарем ОСОБА_8 , видно, що ОСОБА_1 встановлено діагноз сосматоформний розлад у вигляді сформованого хронічного больового синдрому, тривожного розладу, з панічними атаками в анамнезі. Акубаротравма (27/02/22) зі зниженням слуху на праве вухо, суб'єктивним шумом у вухах.
З доданої до матеріалів справи копії огляду лікаря кардіолога ОСОБА_9 від 07.05.2024, видно, що ОСОБА_1 встановлено діагноз МКХ-10 І11.9- гіпертензивна (гіпертонічна) хвороба серця без (застійної) серцевої недостатності, клінічний діагноз: гіпертонічна хвороба І ст., ризик помірний, пролапс мі трального клапана з невеликою мітральною недостатністю. Невелика трикуспідальна недостатність.
Згідно виписки із медичної карти стаціонарного пацієнта ОСОБА_1 , вбачається, що 10.05.2024, вказано повний діагноз, основний: вазоспастична стенокардія? Есенціальна артеріальна гіпертензія ІІ стадії (атеросклероз БЦА), ступінь тиску 2. КВР 2 (помірний). Пролапс передньої стулки мітрального клапана з невеликою мі тральною недостатністю. Невелика трикуспідальна недостатність. СН стадія В зі збереженою систолічною функцією ЛШ (ФВ 58%). ОСОБА_10 . Стенозуючий атеросклероз БЦА (УЗД від 07.05.2024: стеноз правої ЗСА 45%, лівої ЗСА 40%, ВСА 50%). Дисліпідемія. КАГ від 10.05.2024: коронарні артерії без гемодинамічно значимих атеросклеротичних уражень. Пацієнтку ОСОБА_1 госпіталізовано в плановому порядку зі скаргами на задишку, болі за грудиною, стискаючого. Колючого, пекучого характеру, болі та задишка не мають чіткого зв'язку з фізичним навантаженням, виникають при підйомі по сходах, постійні коливання тиску в межах 70-140 мм.рт.ст. Рік тому раптовий епізод повної втрати свідомості на декілька хвилин. З цього часу періодично епізоди запаморочення. В листопаді 2023 року епізод різкого раптового загрудинного болю, пекучого характеру з іррадіацією в ліву руку та між лопатки, підвищення тиску до 170/110 мм.рт.ст.. Близько двох тижнів тому епізод пекучого болю за грудиною з іррадіацією в обидві руки, оніміння обох рук. Пацієнтка оглянута кардіологом та скерована на коронарографію з метою до обстеження.
Згідно довідки КП «ЦМЛ ЧМР» від 04.07.2024, протоколу коронаграфії №332 від 02.07.2024, протоколу №333/123 від 02.07.2024 епікриз-виписки історії хвороби стаціонарного хворого від 05.07.2024, вбачається, що ОСОБА_2 переніс гострий інфаркт міокарда, йому проведено кардіологічну операцію із стенування коронарної артерії.
Як видно з Рішенням Пісківської селищної ради Бучанського району Київської області №173 від 14.12.2023, ОСОБА_4 надано статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, як такій, що зазнала психологічного насильства, моральних та психологічних страждань, що не потребують доведення, у зв'язку із збройною агресією російської федерації проти України.
Як видно з Рішенням Пісківської селищної ради Бучанського району Київської області №174 від 14.12.2023, ОСОБА_5 надано статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, як такій, що зазнала психологічного насильства, моральних та психологічних страждань, що не потребують доведення, у зв'язку із збройною агресією російської федерації проти України.
Як видно з довідки № 1322-7001860180 від 14.08.2023 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, ОСОБА_1 взята на облік та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Як видно з довідки № 1322-7001860267 від 14.08.2023 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, ОСОБА_2 взятий на облік та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Як видно з довідки № 1322-7001860023 від 14.08.2023 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, ОСОБА_3 взята на облік та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Як видно з довідки № 1322-7001860281 від 14.08.2023 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, ОСОБА_4 взята на облік та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Як видно з довідки № 1322-7001860124 від 14.08.2023 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, ОСОБА_5 взята на облік та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Таким чином, судом встановлено, що позивачам у справі завдано моральної шкоди за обставин, викладених у позовній заяві і підтверджених дослідженими в ході судового розгляду доказами.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Суд з'ясував, що факт заподіяння позивачам моральних та фізичних страждань, втрат немайнового характеру підтверджений належними, допустимими, достовірними доказами, з'ясовано, за яких обставин вони заподіяні, в якій грошовій сумі позивачі оцінили заподіяну їм шкоду та мотиви, з яких вони при цьому виходять.
Вирішуючи питання розміру компенсації за спричинену позивачам моральну шкоду, суд виходить із тривалості порушення, яке продовжує існувати і на даний час, його наслідків для позивачів, які змушені докладати зусиль для влаштування свого побуту внаслідок втрати житла.
Тому, беручи до уваги перебування позивачів у стані постійного стресу та нервозності, внаслідок збройної агресії Російської Федерації, що призвела до зруйнування їх власного будинку, з урахуванням вимог розумності і справедливості, суд визначає розмір моральної шкоди в сумі 3 000 000 грн., що підлягає стягненню з відповідача на користь позивачів.
При цьому, суд вважає завищеним заявлений у позовних вимогах розмір відшкодування моральної шкоди, який становить 12 500 000 грн. та таким, що не може вважатися співмірним із змістом порушених прав та їх обсягів, виходячи з підстав обґрунтованих у позові.
Таким чином, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог. На переконання суду, компенсації позивачам за спричинену відповідачем моральну шкоду підлягає 3 000 000 грн., такий розмір відповідатиме заподіяним їм моральним стражданням і буде достатнім та необхідним для відшкодування спричиненої шкоди та відновлення душевного стану.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно пункту 22 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: позивачі у справах за позовами до держави-агресора Російської Федерації про відшкодування завданої майнової та/або моральної шкоди у зв'язку з тимчасовою окупацією території України, збройною агресією, збройним конфліктом, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.
Враховуючи викладене, з відповідача в дохід держави Україна підлягає стягненню судовий збір в розмірі 3633,60 грн..
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1-13, 76-83, 88, 258-259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд -
вирішив :
позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до держави Російська Федерація в особі Посольства Російської Федерації в Україні, про відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з держави Російська Федерація на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) відшкодування моральної шкоди 700 000, 00 грн. (сімсот тисяч гривень нуль копійок).
Стягнути з держави Російська Федерація на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) відшкодування моральної шкоди 700 000, 00 грн. (сімсот тисяч гривень нуль копійок).
Стягнути з держави Російська Федерація на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ) відшкодування моральної шкоди 900 000,00 грн. (дев'ятсот тисяч гривень нуль копійок).
Стягнути з держави Російська Федерація на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_4 ) відшкодування моральної шкоди 700 000, 00 грн. (сімсот тисяч гривень нуль копійок).
Стягнути з держави Російська Федерація (адреса місцезнаходження уповноважених органів:03049, м. Київ, пр. Повітряних Сил, 27) на користь держави судовий збір у розмірі 3633,60 грн. (три тисячі шістсот тридцять три гривні шістдесят копійок).
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом двадцяти днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники процесу:
Позивач 1: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_4 ).
Позивач 2: ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_4 ).
Позивач 3: ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_4 ).
Позивач 4: ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_4 ).
Відповідач: держава Російська Федерація в особі Посольства Російської Федерації в Україні (місцезнаходження: 03049, м. Київ, пр. Повітряних Сил, 27).
Суддя У.І. Костюк