вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
про закриття апеляційного провадження
"17" квітня 2025 р. Справа№ 910/3520/24 (910/3694/24)
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Остапенка О.М.
суддів: Пантелієнка В.О.
Сотнікова С.В.
за участю секретаря судового засідання: Карпової М.О.
у присутності представників сторін:
від ОСОБА_1 : Воротиленко О.С. згідно ордера
позивач: ОСОБА_2 особисто
від позивача: Бойко О.І. згідно ордера
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2024 року
у справі №910/3520/24(910/3694/24) (суддя Стасюк С.В.)
за позовом ОСОБА_2
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація"
про поновлення на роботі та стягнення 1 140 218,18 грн.
в межах справи № 910/3520/24
за заявою Фізичної особи-підприємця Савуляка Ігоря Миколайовича
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація"
про банкрутство
Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.10.2024 року у справі №910/3520/24(910/3694/24) позов задоволено; поновлено ОСОБА_2 на роботі на посаді директора ТОВ "Перша будівельна корпорація" з 18 липня 2018 року; присуджено до стягнення з ТОВ "Перша будівельна корпорація" на користь ОСОБА_2 невиплачену заробітну плату за період з 01.07.2018 року по 11.07.2018 року в сумі 5818,18 грн. з утриманням з цієї суми передбачених законом податків та інших обов'язкових платежів при її виплаті; присуджено до стягнення з ТОВ "Перша будівельна корпорація" на користь ОСОБА_2 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу у період з 06.08.2018 по 26.03.2024 року на загальну суму 1140800,00 грн. з утриманням з цієї суми передбачених законом податків та інших обов'язкових платежів при її виплаті.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням місцевого господарського суду, ОСОБА_1 звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2024 у справі №910/3520/24(910/3694/24) та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Згідно витягу з протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 16.12.2024 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Остапенко О.М., судді: Сітайло Л.Г.,Пантелієнко В.О.
Ухвалою суду від 18.12.2024 вищевказаною колегією суддів відкладено вирішення питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2024 року у справі №910/3520/24(910/3694/24), повернення даної апеляційної скарги або залишення її без руху до надходження матеріалів справи до Північного апеляційного господарського суду та витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/3520/24(910/3694/24).
23.12.2024 супровідним листом Господарського суду міста Києва №910/3520/24(910/3694/24)/7427/24 від 20.12.2024 витребувані матеріали даної справи надійшли до Північного апеляційного господарського суду.
Слід зазначити, що головуючий суддя Остапенко О.М. з 20.12.2024 року по 13.01.2025 року перебував у відпустці, тому фактично справу передано судді 14.01.2025 року.
Ухвалою суду від 27.01.2025 поновлено скаржнику строк для подання апеляційної скарги; звільнено скаржника від сплати судового збору за подання апеляційної скарги; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2024 року у справі №910/3520/24(910/3694/24), встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду на 27.03.2025 року за участю повноважних представників учасників провадження у справі.
У поданих через систему "Електронний суд" відзивах на апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ТОВ "Перша будівельна корпорація" просять залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
До початку судового засідання від позивача надійшла заява про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2024 року у справі №910/3520/24 (910/3694/24), а від скаржника - заява про застосування строку позовної давності.
Судове засідання, призначене на 27.03.2025 року, не відбулось у зв'язку з перебуванням головуючого судді Остапенка О.М. у відпустці.
Після виходу судді Остапенка О.М. з відпустки, ухвалою суду від 31.03.2025 розгляд справи №910/3520/24(910/3694/24) призначено на 17.04.2025 за участю повноважних представників учасників провадження у справі.
У зв'язку з перебуванням судді Сітайло Л.Г. у відпустці витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.04.2025 для розгляду справи №910/3520/24(910/3694/24) сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Остапенко О.М., судді: Сотніков С.В., Пантелієнко В.О.
Ухвалою суду від 16.04.2025 року справу №910/3520/24(910/3694/24) за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2024 року прийнято до провадження у визначеному складі.
Представник скаржника в судовому засіданні 17.04.2025 року вимоги апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2024 у справі №910/3520/24 (910/3694/24) та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Позивач та її представник в судовому засіданні 17.04.2025 проти доводів апеляційної скарги заперечували, просили закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2024 року.
Відповідач в судове засідання не з'явився, подавши до дати судового засідання заяву про розгляд справи без участі його представника.
Розглянувши в судовому засіданні клопотання позивача про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2024 року у справі №910/3520/24 (910/3694/24) та заслухавши пояснення учасників судового процесу, колегія суддів дійшла висновку про його задоволення з огляду на наступне.
За твердженням скаржника, судове рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2024 року по справі №910/3520/24(910/3694/24) безпосередньо стосується прав, інтересів, свобод ОСОБА_1 , оскільки він є засновником та учасником ТОВ "Перша будівельна корпорація" з часткою в статутному капіталі товариства в розмірі 62,5%.
Відповідно до положень ч.1 ст.5 Закону України "Про Товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" учасники товариства мають такі права: брати участь в управлінні товариством у порядку, передбаченому цим Законом та статутом товариства; отримувати інформацію про господарську діяльність товариства; брати участь у розподілі прибутку товариства; отримати у разі ліквідації товариства частину майна, що залишилася після розрахунків з кредиторами, або його вартість.
Відтак, на думку скаржника, неучасть його як учасника, члена Наглядової Ради товариства у даній справі буде грубим порушенням прав ОСОБА_1 .
Позивач ОСОБА_2 , в свою чергу, у клопотанні про закриття апеляційного провадження зазначає, що скаржник в апеляційній скарзі не вказав жодного свого конкретного корпоративного права, визначеного, зокрема, ч.1 ст.5 Закону України "Про Товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", про яке безпосередньо прийняте оскаржуване судове рішення. Більш того, оскаржуваним рішенням вирішено трудовий спір, який виник виключно між працівником ( ОСОБА_2 ) та роботодавцем (ТОВ "Перша будівельна корпорація") щодо поновлення на роботі та виплати невиплаченої заробітної плати та середнього заробітку за вимушений прогул.
За змістом частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону про банкрутство, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Таке право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Пунктом 9 частини третьої статті 2 ГПК України передбачено, що одним із принципів господарського судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
Приписами статті 129 Конституції України встановлено основні засади судочинства, до яких, зокрема, віднесено забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом, законність, рівність всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін.
Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Частиною 2 статті 124 Конституції України визначено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
У відповідності до статті 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону. Іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи мають право на судовий захист в Україні нарівні з громадянами і юридичними особами України.
Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції України та в порядку, встановленому законами України кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону. Кожен має право на участь у розгляді своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку в суді будь-якої інстанції.
Таким чином, конституційне право на судовий захист передбачає як невід'ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена на належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об'ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Статтею 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що учасники справи, яка є предметом судового розгляду та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи.
Реалізація конституційного права на апеляційне оскарження судового рішення названим законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.
Процесуальна діяльність суду щодо здійснення правосуддя має чітко визначені в законі мету, завдання і коло учасників - носіїв процесуальних прав і обов'язків. Реалізація своїх процесуальних прав обумовлена виключно процесуальним статусом учасника (позивач, відповідач, третя особа, а у справах про банкрутство - боржник, кредитор, інші учасники у справі).
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Важливим елементом верховенства права є гарантія справедливого судочинства. Так, у рішенні у справі "Белле проти Франції" ("Bellet v. France", заява №13343/87) від 04.12.1995 Європейський суд з прав людини зазначив, що "стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права у демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права". Як засвідчує позиція Європейського суду з прав людини, основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і держава, у свою чергу, не повинна чинити правових чи практичних перешкод для здійснення цього права.
Відповідно до частини 1 статті 17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Відповідно до ч.2 вказаної статті, учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Аналіз наведених норм свідчить, що ГПК України виокремлено коло осіб, наділених процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які умовно можна поділити на дві групи: 1) учасники справи; 2) особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов'язків.
Як встановлено судом, вбачається з матеріалів справи та не заперечується апелянтом, ОСОБА_1 не є учасником провадження у даній справі №910/3520/24(910/3694/24) та подає апеляційну скаргу як особа, про права та інтереси якої прийнято оскаржуване рішення.
В контексті цього суд зазначає, що особи, які не брали участі у справі мають право подавати апеляційні скарги на такі судові рішення нарівні з іншими учасниками відповідної справи. Однак, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв'язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності таких критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов'язок, причому такий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.
Судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або якщо суд вирішив питання про обов'язки цієї особи чи про її інтереси у відповідних правовідносинах.
Рішення є таким, що прийнято про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині цього рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав по права та обов'язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в п.1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.
У вирішенні цього питання суд має з'ясувати, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення таку особу наділено новими правами або покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому тощо. Тобто, суд має розглянути та вирішити спір про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник, або в рішенні має міститись судження про права, інтереси та (або) обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах.
Якщо скаржник лише зазначає про те, що оскаржуване рішення може вплинути на його права та/або інтереси, та/або обов'язки, або лише зазначає (констатує), що рішенням вирішено питання про його права та/або обов'язки чи інтереси, то такі посилання, зважаючи на наведе, не можуть бути достатньою та належною підставою для розгляду, зокрема, апеляційної скарги.
Після прийняття апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі, суд апеляційної інстанції з'ясовує, чи прийнято оскаржуване судове рішення безпосередньо про права, інтереси та (або) обов'язки скаржника і які конкретно. Якщо буде встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалися, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 264 ГПК, оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, у зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження.
Зазначене узгоджується з правовою позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від 17.05.2018 у справі №904/5618/17, від 21.09.2018 у справі №909/68/18, від 18.12.2018 у справі №911/1316/17, від 27.02.2019 у справі №903/825/18, від 17.10.2019 у справі №910/21156/16.
Як встановлено судом, з матеріалів справи не вбачається та скаржником при зверненні з апеляційною скаргою не доведено, що оскаржуваним рішенням місцевого господарського суду вирішено питання про права, інтереси та обов'язки останнього.
Так, даний позов заявлений та розглянутий в межах справи №910/3520/24 про банкрутство ТОВ "Перша будівельна корпорація".
Предметом розгляду справи №910/3520/24(910/3694/24) є поновлення на роботі та стягнення невиплаченої заробітної плати та середнього заробітку за вимушений прогул.
Згідно матеріалів справи, даний спір виник і стосується ОСОБА_2 , як працівника ТОВ "Перша будівельна корпорація", та ТОВ "Перша будівельна корпорація", як роботодавця.
ОСОБА_1 у даних правовідносинах не є учасником трудового спору.
Жодних питань щодо корпоративних прав учасників Товариства (у тому числі і щодо корпоративних прав скаржника) суд у даній справі не вирішував. В мотивувальній частині рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2024 у справі №910/3520/24(910/3694/24) відсутні висновки про права та обов'язки ОСОБА_1 , як учасника ТОВ "Перша будівельна корпорація", також і в резолютивні частині цього судового рішення судом не зазначено про права і обов'язки ОСОБА_1 .
Окрім того, у даній справі оскаржуваним рішенням не вирішувалося питання щодо незаконності звільнення позивача з посади директора товариства, оскільки для даної справи існують преюдиційні обставини, встановлені рішенням Господарського суду міста Києва від 12.03.2019 року у справі №910/15925/18, що набрало законної сили.
Також колегія суддів зазначає, що ОСОБА_1 не набув у встановленому чинним законодавством порядку статусу учасника у справі №910/3520/24 про банкрутство ТОВ "Перша будівельна корпорація", а тому він не може вважатися учасником справи про банкрутство.
Сам по собі факт того, що скаржник, як засновник боржника ТОВ "Перша будівельна корпорація", в розумінні положень статті 1 КУзПБ є заінтересованою особою стосовно боржника, не є достатньою підставою для розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на судове рішення у даній справі, яким вирішено трудовий спір між працівником та Товариством в межах справи про банкрутство Товариства, оскільки таке судове рішення не впливає безпосередньо на права, обов'язки та інтереси ОСОБА_1 .
Окрім того, за висновками апеляційного суду, помилковими є твердження апелянта, що він є членом Наглядової ради ТОВ "Перша будівельна корпорація".
Так 18.07.2018 року було проведено загальні збори учасників ТОВ "Перша будівельна корпорація", на яких були прийняті рішення, оформлені протоколом загальних зборів №3 зокрема, про приведення Статуту ТОВ "Перша будівельна корпорація" у відповідність до Закону "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та затвердження його у новій редакції; обрання до Наглядової ради Товариства на безоплатній основі строком на 1 (один) рік відповідно до поданих заяв - ОСОБА_1 , та ОСОБА_3 з дати укладення кожним з них відповідного цивільно-правового договору та надання Наглядовій раді Товариства повноваження згідно Статуту Товариства; звільнення ОСОБА_2 з посади директора Товариства та обрання на посаду директора Товариства ОСОБА_4 .
Статутом ТОВ "Перша будівельна корпорація" в новій редакції, затвердженим рішенням загальних зборів учасників ТОВ "Перша будівельна корпорація" від 18.07.2018, оформленим протоколом №3 від 18.07.2018, було передбачено утворення Наглядової ради Товариства та визначено її повноваження.
Однак, рішенням Господарського суду міста Києва від 12.03.2019 року у справі №910/15925/18, яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2020 року, визнано недійсними повністю з моменту прийняття рішення загальних зборів учасників ТОВ "Перша будівельна корпорація" від 18.07.2018 року, оформлені протоколом №3 загальних зборів учасників ТОВ "Перша будівельна корпорація" від 18.07.2018. Визнано недійсним повністю з моменту затвердження статут ТОВ "Перша будівельна корпорація" в новій редакції, затверджений рішенням загальних зборів учасників ТОВ "Перша будівельна корпорація" від 18.07.2018 року, оформлений протоколом №3 загальних зборів учасників ТОВ "Перша будівельна корпорація" від 18.07.2018 та скасовано відповідні реєстраційні дії.
При цьому попередньою редакцією Статуту Товариства, затвердженою рішенням Загальних Зборів Учасників ТОВ "Перша будівельна корпорація", оформлених протоколом №2 від 12.09.2017, утворення Наглядової ради Товариства не передбачалось.
Тобто, ОСОБА_1 в даному випадку не може вважатись членом Наглядової ради ТОВ "Перша будівельна корпорація".
Наведене вище додатково підтверджує, що рішенням Господарського суду міста Києва від 17.10.2024 у справі №910/3520/24(910/3694/24) питання про права, інтереси та (або) обов'язки ОСОБА_1 не вирішувалося.
Слід враховувати, що рішення є таким, що прийняте про права, інтереси та (або) обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, лише тоді, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права, інтереси та (або) обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.07.2018 у справі №5023/4734/12.
Колегія суддів встановила, що в оскаржуваному судовому рішенні ані в мотивувальній його частині, ані в його резолютивній частині не містяться судження про права, інтереси та (або) обов'язки ОСОБА_1 у відповідних правовідносинах, виходячи з вищевикладеного, рішення суду, яке є предметом оскарження, на момент його прийняття не стосувалось прав, інтересів та обов'язків ОСОБА_1 , а отже зв'язок скаржника з оскаржуваним судовим рішенням, на який зауважує скаржник, обґрунтовуючи своє право на апеляційне оскарження, відсутній.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 264 ГПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося. Про закриття апеляційного провадження суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в касаційному порядку (частина друга статті 264 ГПК України).
З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскільки скаржник не має статусу сторони чи учасника у даній справі та права чи інтереси апелянта оскаржуваним рішенням не порушені, то відповідно він не наділений процесуальний правом на апеляційне оскарження прийнятих у справі №910/3520/24(910/3694/24) процесуальних документів, зокрема на оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2024 року, а відтак клопотання ОСОБА_2 про закриття апеляційного провадження підлягає задоволенню, а апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2024 року у справі №910/3520/24(910/3694/24) - закриттю на підставі п.3 ч.1 ст.264 ГПК України.
Керуючись статтями 234, 254, 264, 281 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -
1.Клопотання ОСОБА_2 про закриття апеляційного провадження задовольнити.
2.Апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2024 року у справі №910/3520/24(910/3694/24) закрити.
3.Копію ухвали суду надіслати учасникам провадження у справі.
4.Матеріали справи повернути до Господарського суду міста Києва.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, строки та випадках, передбачених ст.ст. 286-291 ГПК України.
Повний текст ухвали підписано 30.04.2025 року.
Головуючий суддя О.М. Остапенко
Судді В.О. Пантелієнко
С.В. Сотніков