Постанова від 15.04.2025 по справі 910/633/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" квітня 2025 р. Справа№ 910/633/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Шапрана В.В.

Андрієнка В.В.

секретар

судового засідання Рибчич А.В.

за участю

представників:

від позивача - Кермач А.І.

від відповідача - Коваль Н.Т.

від третьої особи - не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут"

на рішення Господарського суду м. Києва від 27.03.2024 р. (повний текст складений 14.10.2024 р.)

у справі № 910/633/23 (суддя Селівон А.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"

про зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" про зобов'язання відповідача безоплатно усунути недоліки товару (природного газу) шляхом коригування в бік зменшення обсягів природного газу ТОВ "Твій Газзбут" за рамковим договором № 2рд_БГр-ТВГЗ купівлі-продажу природного газу від 30.09.2021 р. та індивідуальним договором № БГр-21/22-ТВГЗ до рамкового договору купівлі-продажу природного газу № 2рд_БГр-ТВГЗ від 30.09.2021 р., зазначених в комерційних актах приймання-передачі природного газу за період з жовтня 2021 року по квітень 2022 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем прийнятих на себе за спірними договорами зобов'язань, а саме передачу позивачеві природного газу неналежної якості.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 27.03.2024 р. у справі № 910/633/23 відмовлено у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут".

Не погодившись з рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" подало апеляційну скаргу (безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду), у якій просить скасувати оскаржуване рішення ухвалити нове про задоволення позову в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення порушено норми матеріального та процесуального права.

Так, в апеляційній скарзі позивач вказує на те, що згідно з умовами рамкового договору відповідач відповідає за якість газу, який передається позивачу, в свою чергу, оператор ГТС також відповідає за якість газу у газотранспортній системі України згідно договору транспортування природного газу. Твердження суду першої інстанції, що відповідальність за якість природного газу покладається виключно на оператора ГТС є помилковим. З підписаних сторонами комерційних актів приймання-передачі природного газу до індивідуального договору вбачається, що у таких актах відсутні відомості щодо передачі позивачу природного газу, який би відповідав фізико-хімічним показникам газу і вимогам, визначеним розділом ІІІ Кодексу ГТС. Отже, як акти приймання-передачі природного газу, так і торгові сповіщення не містять відомостей про якість газу та, відповідно, не можуть бути доказом передачі позивачу саме якісного газу. Доказом поставки газу неналежної якості є інформація, яка міститься в паспортах ФХП та звітах про якість природного газу за період з жовтня 2021 року по квітень 2022 року.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 13.08.2024 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" у справі № 910/633/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: ОСОБА_1 (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Мальченко А.О., Іоннікова І.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.11.2024 р. витребувано у Господарського суду м. Києва матеріали справи № 910/633/23 та відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи № 910/633/23.

До суду 18.11.2024 р. надійшли матеріали справи № 910/633/23.

На підставі службової записки та розпорядження Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/4500/24 від 20.11.2024 р. у зв'язку з перебуванням судді Іоннікової І.А. на підвищенні кваліфікації в Національній школі суддів України призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/633/23.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2024 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" у справі № 910/633/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: ОСОБА_1 (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Мальченко А.О., Станік С.Р.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2024 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.03.2024 у справі № 910/633/23 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - ОСОБА_1, судді: Мальченко А.О., Станік С.Р. та залишено без руху.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2024 р. відкрито апеляційне провадження у справі № 910/633/23 та призначено до розгляду на 14.01.2025 р.

Через систему "Електронний суд" 13.01.2025 р. від Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" надійшло клопотання про зупинення апеляційного провадження у справі № 910/633/23 до набрання законної сили рішення у справі № 320/60141/24.

Через систему "Електронний суд" 13.01.2025 р. від Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" надійшло клопотання про призначення у справі № 910/633/23 судової (комплексної) експертизи.

На підставі службової записки та розпорядження Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/96/25 від 14.01.2025 р. у зв'язку з перебуванням судді Мальченко А.О. на лікарняному та судді Станіка С.Р. у відпустці призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/633/23.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2025 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" у справі № 910/633/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: ОСОБА_1 (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Іоннікова І.А., Тищенко А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2025 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.03.2024 у справі № 910/633/23 прийнято до свого провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - ОСОБА_1; судді: Іоннікова І.А., Тищенко А.І. та призначено до розгляду на 04.02.2025 р.

На підставі службової записки секретаря судової палати та розпорядження Північного апеляційного господарського суду № 09.1-07/135/25 від 03.03.2025 р. у зв'язку з звільненням судді ОСОБА_1 з посади судді Північного апеляційного господарського суду у відставку призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/633/23.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 03.03.2025 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" у справі № 910/633/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Шапран В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.03.2025 р. справу № 910/633/23 прийнято до провадження у визначеному автоматизованою системою складі суду та призначено до розгляду на 25.03.2025 р.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2025 р. оголошено перерву у судовому засіданні у справі № 910/633/23 до 15.04.2025 р. після надання представниками сторін усних пояснень по суті апеляційної скарги.

Розглянувши у судовому засіданні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" про зупинення апеляційного провадження у справі № 910/633/23 до набрання законної сили рішення у справі № 320/60141/24 та до набрання законної сили рішення у справі № 320/36553/23, судова колегія дійшла висновку про відмову у їх задоволенні з огляду на таке.

Клопотання про зупинення апеляційного провадження у справі № 910/633/23 до набрання законної сили рішення у справі № 320/60141/24 обґрунтоване тим, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Твій Газзбут» подано позов до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, про визнання протиправними та скасування п. 2 ч. 2 п. 10.1 типового договору транспортування природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 р. № 2497 з моменту його прийняття.

Клопотання про зупинення апеляційного провадження у справі № 910/633/23 до набрання законної сили рішення у справі № 320/36553/23 обґрунтоване тим, що на розгляді Київського окружного адміністративного суду перебуває справа № 320/36553/23 про визнання протиправними та скасування п. 18.1 гл. 1 розділу ІІІ Постанови НКРЕКП «Про затвердження Кодексу газотранспортної системи» від 30.09.2015 р. № 2493 з моменту його прийняття та визнання протиправними та скасування абз. 4 ч. 2 гл. 1 розділу VIII постанови НКРЕКП «Про затвердження Кодексу газорозподільних систем» від 30.09.2015 р. № 2494 з моменту його прийняття.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках: об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Необхідність зупинення у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у даній справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто, між двома справами, що розглядаються повинен існувати тісний матеріально-правовий зв'язок, а факти встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для розгляду іншої справи. Отже, підставою для зупинення провадження у справі є не лише існування іншої справи на розгляді в суді та припущення про те, що рішення в ній має значення для справи, що розглядається, а саме неможливість її розгляду до вирішення іншої справи.

Позивачем не додано доказів того, що прийняття рішення у даній справі є неможливим до ухвалення судового рішення у справі № 320/60141/24 та справі № 320/36553/23 та не наведено достатніх правових підстав, які б підтверджували факт необхідності зупинення провадження у цій справі.

Наявних у матеріалах справи № 910/633/23 доказів достатньо для встановлення обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, що виник між сторонами, відтак відсутні правові підстави для зупинення апеляційного провадження у справі № 910/633/23 до набрання законної сили рішення у справі № 320/60141/24 та до набрання законної сили рішення у справі № 320/36553/23.

Стосовно клопотання позивача про призначення у справі № 910/633/23 судової (комплексної) експертизи судова колегія зазначає наступне.

Вказане клопотання обґрунтоване тим, що з огляду на предмет позову та обставини справи до предмету доказування входить встановлення обставин постачання позивачеві природного газу неналежної якості згідно з укладеним рамковим та індивідуальним договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Вбачається, що предметом розгляду даного спору є зобов'язання безоплатно усунути недоліки неякісного природного газу.

Здійснити таку експертизу є неможливим з огляду на те, що природній газ, який споживали споживачі позивача, було відібрано ними з газотранспортної системи України (ГТС) більше кількох років тому, зразків природного газу не збереглося. Ідентифікувати який саме (кого з видобувних підприємств) природний газ було спожито більше кількох років тому є неможливим.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Оскільки позивачем не доведено необхідність призначення експертизи, за сукупністю умов, які визначенні положеннями ст. 99 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку про відмову в його задоволенні як необґрунтованого.

У судовому засіданні 15.04.2025 р. представники сторін у судових дебатах підтримали свої пояснення по суті апеляційної скарги, представник третьої особи не з'явився хоча повідомлявся належним чином про час і місце розгляду скарги шляхом направлення до його електронного кабінету процесуальних документів у справі.

Відповідно до ч. ч. 5, 7 ст. 6 ГПК України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Згідно з ч. 3 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

За ч. 11 ст. 242 ГПК України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Копію ухвали про відкриття провадження від 10.03.2025 р. у справі № 910/633/23 третій особі доставлено до електронного кабінету 10.03.2025 р., доказом чого є довідка про доставку електронного документу від 13.03.2025 р., що міститься в матеріалах справи.

Також згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень ухвала від 10.03.2025 р. у справі № 910/633/23 оприлюднена у реєстрі 12.03.2025 р.

Колегія суддів зазначає, що неявка у судове засідання представника третьої особи не перешкоджає розгляду апеляційної скарги. Подальше відкладення призведе до безпідставного затягування розгляду скарги, а тому постанова приймається за наявними в справі матеріалами, яких достатньо для повного та об'єктивного розгляду.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

Згідно з п.п. 19, 20, 21 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу» оператор газотранспортної системи - суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників). Оптовий покупець - суб'єкт господарювання, який придбаває природний газ на підставі договору купівлі-продажу не для власного споживання. Оптовий продавець - суб'єкт господарювання, який реалізує природний газ оптовому покупцю або постачальнику на підставі договору купівлі-продажу.

Позивач є суб'єктом господарювання, який здійснює діяльність на підставі наявної ліцензії на право провадження діяльності із постачання природного газу відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 03.03.2021 р. № 334.

В свою чергу, відповідно до законів України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», «Про ринок природного газу» та Порядку ліцензування видів господарської діяльності, державне регулювання яких здійснюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідачу, згідно з постановою НКРЕКП від 04.09.2018 р. № 962, видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання природного газу.

30.09.2021 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (далі - продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" (далі - покупець) було укладено рамковий договір купівлі-продажу природного газу природного газу № 2рд_БГр-ТВГЗ (далі - рамковий договір), за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю природний газ в обсягах та у строки, що погоджені сторонами у відповідному індивідуальному договорі, а покупець зобов'язується прийняти і своєчасно сплатити вартість такого обсягу газу у розмірі, строки та у порядку, що визначені відповідним індивідуальним договором та цим рамковим договором.

У відповідності до преамбули рамкового договору сторонами визначені наступні терміни, що застосовуються у даному договорі та індивідуальному договорі: газова доба - період часу з 07:00 за київським часом дня до 07:00 за київським часом наступного дня; договірна ціна - ціна природного газу у гривнях за 1000 куб. м, що визначається на умовах індивідуального договору, включаючи ПДВ; договірна вартість - визначається на умовах індивідуального договору; договірний обсяг - загальний обсяг природного газу, який має бути переданий продавцем та прийнятий покупцем протягом періоду поставки, що визначається на умовах індивідуального договору; договірний обсяг та загальний період поставки - обсяг природного тазу, що розраховується як сума усіх договірних обсягів природного газу за всі періоди поставки відповідно до наданих покупцем заявок, що визначається на умовах індивідуального договору; загальний період поставки - період, протягом якого продавець має передати покупцю договірний обсяг за загальний період поставки. загальний період поставки складається з періодів поставки, що визначаться на умовах індивідуального договору; комерційний акт - акт, в якому зазначається договірна ціна, фактичний обсяг газу, що був переданий продавцем покупцеві протягом періоду поставки згідно з торговими сповіщеннями підтвердженими оператором ГТС в інформаційній платформі оператора ГТС та вартість природного газу, яка визначається шляхом множення фактичного обсягу природного газу на договірну ціну; оператор газотранспортної системи (оператор ГТС) - суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб; пункт поставки - віртуальна торгова точка (ВТТ) в розумінні кодексу ГТС; період поставки - період часу, який розпочинається з першої газової доби місяця і триває до початку першої газової доби наступного місяця.

Згідно з п. 1.1 цей рамковий договір (включаючи усі зміни та доповнення) регулює відносини сторін щодо купівлі-продажу, передачі та прийому природного газу за угодою, що надалі іменується індивідуальний договір. Форма індивідуального договору наведена у додатку 1, що є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до п. 1.2 рамкового договору індивідуальний договір повинен бути укладений, з урахування умов цього договору, у письмовій формі та підписаний уповноваженими представниками сторін, і складає невід'ємну частину цього договору.

Пунктом 1.3 рамкового договору передбачено, що умовами індивідуального договору визначається договірна ціна, договірна вартість, договірний обсяг, періоди поставки, порядок оплати, пункт поставки та інші умови, визначені згідно з договором. У разі якщо інше не передбачено умовами індивідуального договору, то застосовуються положення рамкового договору.

Розділами 2 - 9 рамкового договору сторони узгодили кількість та фізико-хімічні показники природного газу, порядок та умови передачі природного газу, приймання та обліку газу, ціну та порядок проведення розрахунків, права та обов'язки сторін, їх відповідальність, форс-мажорні обставини, порядок розв'язання спорів, строк дії договору та інші умови тощо.

Згідно з п. 9.1 рамкового договору цей договір набуває чинності з дати підписання його уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками (за наявності), але не раніше дати приєднання покупця до договору про утворення балансуючої групи, згідно з яким продавець є стороною, відповідальною за добовий небаланс групи, та діє в частині здійснення розрахунків між сторонами до їх повного та належного здійснення, а в частині передачі газу покупцю по 30 квітня 2022 року (включно).

Також, у відповідності до рамкового договору між сторонами 30.09.2021 р. було укладено індивідуальний договір № БГр-21/22-ГВГЗ до рамкового договору купівлі-продажу природного газу № 2рд_БГр-ТВНЗ від 30.09.2021 р. (далі - індивідуальний договір), яким деталізовано умови рамкового договору, зокрема, щодо договірної ціни, договірної вартості, договірного обсягу, періоди поставки, порядок оплати, пункт поставки, відповідальність за порушення зобов'язань.

Вказані рамковий договір та індивідуальний договір підписані представниками продавця та покупця, а також скріплені печатками юридичних осіб.

Згідно з п. 2.1 рамкового договору загальна кількість природного газу, що передається продавцем покупцю на виконання цього договору, дорівнює обсягу природного газу, що передається відповідно до умов індивідуального договору за цим договором, та визначається на підставі комерційних актів.

Пунктом 2.2 рамкової договору сторони погодили, що за розрахункову одиницю переданого природного газу приймається один кубічний метр газу (куб. м), приведений до стандартних умов. Стандартними умовами є: тиск 760 мм рт.ст. (101,325 кПа) і температура - 20°С.

Фізико-хімічні показники газу, який передається покупцеві, повинні відповідати вимогам, визначеним розділом ІІІ Кодексу газотранспортної системи (далі Кодекс ГТС) (п. 2.3 рамкового договору).

Продавець передає покупцеві природний газ у порядку та на умовах, визначених у індивідуальному договорі. Перехід права власності на природний газ відбувається на умовах, передбачених цим договором, якщо інше не передбачено індивідуальним договором (п. 3.1 рамкового договору).

Згідно з п. 3.2 рамкового договору передача договірного обсягу газу здійснюється протягом кожного періоду поставки, узгодженого сторонами в індивідуальному договорі.

Відповідно до п. 3.3 рамкового договору передача та приймання природного газу здійснюється на ВТТ шляхом надання сторонами оператору ГТС торгових сповіщень на відчуження/набуття природного газу в інформаційній платформі оператора ГТС, відповідно до вимог Кодексу ГТС. У торгових сповіщеннях, зокрема, зазначається обсяг природного газу, що передається/приймається сторонами відповідно до індивідуального договору. Право власності на природний газ переходить від продавця до покупця у ВТТ.

Як передбачено п. 3.4 рамкового договору, після переходу права власності на природний газ покупець несе всі ризики і бере на себе всю відповідальність, пов'язану із правом власності на природний газ.

Продавець зобов'язується забезпечити передачу газу у власність покупцю на умовах та в обсягах, визначених договором та індивідуальним договором (пп. 5.4.1 п. 5.4 рамкового договору).

У відповідності до п. 3.8 рамкового договору фактичний обсяг переданого продавцем та прийнятого покупцем газу на ВТТ за період поставки згідно з індивідуальним договором дорівнює сумі усіх обсягів, зазначених у торгових сповіщеннях сторін, на підставі яких оператором ГТС погоджено передачу природного газу протягом такого періоду поставки.

Згідно з п. 3.12 рамкового договору після надання торгового сповіщення продавець не несе відповідальність за подальше використання природного газу покупцем.

Продавець не відповідає за будь-які перебої у транспортуванні або зберіганні газу, які стосуються функціонування, обслуговування та/або розвитку ГТС, а також за будь-яке погіршення якості газу, що сталось з вини оператора ГТС (п. 6.5 рамкового договору).

Згідно з п. 3.9 рамкового договору після закінчення періоду поставки, у якому була здійснена передача газу, але не пізніше 8-го числа місяця, наступного за періодом поставки, якщо інше не передбачено індивідуальним договором, продавець складає, підписує, скріплює своєю печаткою комерційний акт та направляє на підпис покупцю його скановану копію на електронну адресу покупця. Комерційний акт вважається отриманим покупцем в день направлення його продавцем на електронну адресу покупця, також продавець надсилає на підпис покупцю оригінали комерційного акту у 2 примірниках підписані та скріплені печаткою продавця на поштову адресу покупця, вказану у цьому договорі.

Покупець підписує, скріплює печаткою (за наявності) отриману скановану копію комерційного акту та направляє підписану ним скановану копію на електронну адресу продавця, вказану в цьому договорі. Покупець також підписує оригінал отриманого від продавця комерційного акту та повертає один примірник підписаного покупцем комерційного акту продавцю не пізніше 12-го числа місяця, наступного за періодом поставки, на поштову адресу продавця, вказану в договорі (п. 3.10 рамкового договору).

Відповідно до п. 1 індивідуального договору загальний період поставки з 01.10.2021 р. по 30.04.2022 р.

Сторони узгодили, що договірний обсяг природного газу за загальний період поставки, що передається на умовах індивідуального договору, складається з суми усіх договірних обсягів за кожний період поставки, які формуються на підставі додаткових угод, укладених відповідно до пункту 7 цього індивідуального договору та заявок покупця про обсяг природного газу (п. 2 індивідуального договору).

Згідно з п. 3 індивідуального договору плановий договірний обсяг природного газу за загальний період поставки складає 129000,00 тис. куб. м та встановлюється на кожний період поставки.

Як передбачено п. 4 індивідуального договору, покупець зобов'язаний до 15-00 год. 20 числа місяця, що передує кожному періоду поставки, повідомити продавця про обсяг природного газу, який буде ним прийнятий від продавця у відповідному періоді поставки шляхом направлення заявки про обсяг природного газу (додаток 1 до індивідуального договору) (далі - заявка).

Протягом 3 робочих днів після отримання продавцем заявки, сторони укладають відповідну додаткову угоду до індивідуального договору, в якій визначають договірний обсяг природного газу на період поставки, відповідно до поданої заявки та його договірну вартість (п. 7 індивідуального договору).

Згідно з п. 16 індивідуального договору будь-які зміни щодо планового договірного обсягу природного газу за загальний період поставки та/або договірного обсягу, зазначеного у додатковій угоді, укладеній на відповідний період поставки, передбаченому п. 3 індивідуального договору, можуть вноситися тільки за погодженням сторін шляхом підписання додаткової угоди до індивідуального договору.

У відповідності до п. 19 індивідуального договору перехід права власності на природний газ відбувається відповідно до умов рамкового договору.

Загальна вартість цього договору не може перевищувати 957180000,00 грн, включаючи ПДВ (п. 4.1 рамкового договору).

Як передбачено п. 4.2 рамкового договору, продаж природного газу здійснюється за договірною ціною, що встановлюється між продавцем та покупцем на умовах індивідуального договору.

У відповідності до п. п. 8, 9 індивідуального договору договірна вартість газу за період поставки розраховується як добуток договірного обсягу відповідно до укладеної сторонами додаткової угоди та наданої покупцем заявки та договірної ціни, визначеної в пункті 10 індивідуального договору. Договірна вартість газу за загальний період поставки розраховується як сума договірних вартостей за всі періоди поставки протягом загального періоду поставки.

За п. 10 індивідуального договору договірна ціна природного газу, який буде придбаний покупцем на умовах цього індивідуального договору, за загальний період поставки буде становити 7420,00 грн з ПДВ за 1000 куб. м.

З матеріалів справи вбачається, що за період поставки газу за рамковим та індивідуальним договорами (жовтень 2021 року - квітень 2022 років), позивачем та відповідачем укладено ряд додаткових угод до індивідуального договору, якими сторони визначали обсяги та вартість газу, який поставлявся.

Зокрема, в кінці кожного місяця, що передував місяцю поставки, сторонами укладалась додаткова угода до індивідуального договору, якою визначались планові обсяги природного газу, який буде поставлено у відповідному періоді та договірну ціну за 1000 куб. м цього газу. В подальшому, в кінці кожного місяця поставки сторони укладали додаткову угоду до вказаної додаткової угоди, в котрій зазначали фактичний обсяг природного газу, що був поставлений у звітному місяці та його вартість.

Так, в матеріалах справи наявні копії укладених між сторонами додаткових угод до індивідуального договору: № 10-БГр-ТВГЗ від 30.09.2021 р.; № 11-БГр-ТВГЗ від 22.10.2021 р.; № 12-БГр-ТВГЗ від 22.11.2021 р.; №01-БГр-ТВГЗ від 21.12.2021 р.; № 02-БГр-ТВГЗ від 21.01.2022 р.; № 03-БГр-ТВГЗ від 22.02.2022 р.; № 04-БГр-ТВГЗ від 22.03.2022 р., а також додаткові угоди до цих угод, а саме додаткова угода № 1 від 30.11.2021 р. до додаткової угоди № 11-БГр-ТВГЗ від 22.10.2021 р., додаткова угода № 1 від 31.01.2022 р. до додаткової угоди № 01-БГр-ТВГЗ від 21.12.2021 р. та додаткова угода № 1 від 28.02.2022 р. до додаткової угоди № 02-БГр-ТВГЗ від 21.01.2022 р.

За змістом вказаних додаткових угод сторонами погоджено обсяг природного газу, який буде прийнятий покупцем від продавця у періоді поставки: жовтня 2021 року - 382 640 000 куб. м договірною вартістю 2839188,80 грн з урахуванням ПДВ; листопада 2021 року - 831000000 куб. м договірною вартістю 6166020 грн з урахуванням ПДВ; грудня 2021 року - 11140000 000 куб. м договірною вартістю 82658800 грн з урахуванням ПДВ; січня 2022 року складає 24380000 куб. м договірною вартістю 180899600 грн з урахуванням ПДВ; лютого 2022 року - 27070000 куб. м договірною вартістю 200859400 грн з урахуванням ПДВ; березня 2022 року - 40000000 куб. м договірною вартістю 296800000 грн з урахуванням ПДВ; квітня 2022 року - 14850000 куб. м договірною вартістю 110187000 грн з урахуванням ПДВ.

З наявних в матеріалах справи підписаних обома сторонами та скріплених відтисками їх печаток комерційних актів приймання-передачі природного газу у період з жовтня 2021 року по квітень 2022 року на виконання умов рамкового договору та індивідуального договору і додаткових угод до нього відповідачем позивачу передано природний газ, а саме:

- згідно з комерційним актом № 1_10-БГр-ТВГЗ від 31.10.2021 р. у жовтні 2021 року передано відповідачем та прийнято позивачем 382,640 тис. куб. м природного газу на загальну суму 2839188,80 грн;

- згідно з комерційним актом № 1_11-БГр-ТВНЗ від 30.11.2021 р. у листопаді 2021 року - 831,000 тис. куб. м природного газу на загальну суму 6166020,00 грн;

- згідно з комерційним актом № 1_12-БГр-ТВГЗ від 31.12.2021 р. у грудні 2021 року - 11140,000 тис. куб. м природного газу на загальну суму 82658800,00 грн;

- згідно з комерційним актом № 1_01-БГр-ТВГЗ від 31.01.2022 р. у січні 2022 року - 24380,000 тис. куб. м природного газу на загальну суму 180899600,00 грн;

- згідно з комерційним актом № 1_02-БГр-ТВГЗ від 28.02.2022 р. у лютому 2022 року - 27070,000 тис. куб. м. природного газу на загальну суму 200859400,00 грн;

- згідно з комерційним актом № 1_03-БГр-ТВГЗ від 31.03.2022 р. у березні 2022 року - 40000,000 тис. куб. м. природного газу на загальну суму 296800000,00 грн;

- згідно з комерційним актом № 1_04-БГр-ТВГЗ від 30.04.2022 р. у квітні 2022 року - 14850,00 тис. куб. м. природного газу на загальну суму 110187000,00 грн.

Всього згідно вказаних комерційних актів відповідачем було передано позивачу за період з 01.10.2021 р. по 30.04.2022 р. природний газ обсягом 118653,640 тис. куб. м загальною вартістю 880410008,00 грн.

Обсяг переданого покупцю природного газу також підтверджується наявними в матеріалах справи витягами з Інформаційної платформи оператора газотранспортної системи про подобові об'єми погоджених оператором ГТС торгових сповіщень на відчуження (продавця) та набуття (покупця) природного газу з жовтня 2021 року по квітень 2022 року включно обсягом 118653,640 тис. куб. м.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами існує спір щодо оплати поставленого природного газу, проте вказані правовідносини не є предметом розгляду у цьому судовому провадженні.

Так, у зв'язку з нездійсненням покупцем повної та своєчасної оплати переданого за рамковим та індивідуальним договорами за період з жовтня 2021 року по квітень 2022 року природного газу продавець ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій газзбут" заборгованості в сумі 480975365,61 грн, в тому числі 307778798,99 грн основного боргу, 26436442,49 грн втрат від інфляції, 4708356,20 грн процентів річних, 69198252,35 грн пені та 72853515,58 грн штрафу (справа № 910/13279/22).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.02.2023 р. у справі № 910/13279/22 позов задоволено, проте вказане рішення не набрало законної сили, так як на данай час триває його апеляційний перегляд.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" є оператором газорозподільної системи - суб'єктом господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників) (п. 17 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу»), і який у розумінні пункту 5 глави 1 Розділу І Кодексу ГТС є оператором суміжної системи.

Діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" як оператора ГТС врегульована, зокрема, Законом України «Про ринок природного газу», а також Кодексом ГТС, який є регламентом функціонування газотранспортної системи України та визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газотранспортної системи України, і дія якого поширюється на всіх суб'єктів ринку природного газу України: операторів суміжних систем, газовидобувні підприємства, замовників, споживачів та постачальників природного газу незалежно від підпорядкування та форми власності, а також операторів торгових платформ (п п. 2, 3 гл. 1 розділу І Кодексу ГТС).

Для транспортування природного газу газотранспортною системою 17.05.2021 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (далі - оператор) був укладений договір на транспортування природного газу № 2105000095 (далі - договір транспортування).

Відповідно до п. 2.1 договору транспортування оператор надає замовнику послугу транспортування природного газу (далі - послуга) на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлені в цьому договорі вартість такої послуги та плат (за їх наявності), які виникають при його виконанні.

Згідно з п. 2.2 договору транспортування послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі ГТС, з урахуванням особливостей, передбачених цим Договором.

Як передбачено п. 45 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу», транспортування природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов'язана з переміщенням природного газу газотранспортною системою з метою його доставки до іншої газотранспортної системи, газорозподільної системи, газосховища, установки LNG або доставки безпосередньо споживачам, але що не включає переміщення внутрішньопромисловими трубопроводами (приєднаними мережами) та постачання природного газу.

Згідно з п. 3.1 договору транспортування оператор зобов'язаний здійснити додаткову оплату замовнику у разі недотримання параметрів якості природного газу, який передається ним в точках виходу з газотранспортної системи, в порядку, визначеному цим договором.

Як передбачено п. 5.1 договору транспортування, порядок комерційного обліку природного газу (у тому числі приладового) та перевірки комерційних вузлів обліку, а також порядок приймання-передачі природного газу в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи та визначення і перевірка параметрів якості в цих точках, здійснюються сторонами відповідно до вимог кодексу та з урахуванням цього договору.

У відповідності до п. 5.2 договору транспортування якість газу має відповідати вимогам щодо норм якості газу, фізико-хімічних показників та інших характеристик (далі ФХП), визначених у Кодексі та нормативно-правових актах і відповідних стандартах, на які Кодекс містить посилання.

За порушення вимог щодо якості газу, який подається в газотранспортну систему оператора або передається з неї оператором, стягується додаткова плата, визначена умовами цього договору (п. 5.3 договору транспортування).

Відповідно до п. 13.3 договору транспортування оператор відповідає за втрату газу замовника в газотранспортній системі під час його транспортування від точки входу до точки виходу у розмірі фактичних втрат, якщо не доведе, що втрата сталася не з його вини.

Згідно з п. 13.4 договору транспортування оператор несе відповідальність за неналежне надання послуг транспортування природного газу лише з моменту його отримання в точці входу та до моменту передачі природного газу в точці виходу.

Крім цього, що в розділі Х договору транспортування сторони детально погодили визначення додаткової плати за недотримання параметрів якості природного газу.

Зокрема, сторонами визначено формули розрахунку додаткової плати у разі подачі у фізичній точці входу/виходу природного газу: з параметрами якості теплоти згорання нижчими від значень, визначених Кодексом (пункт 10.2); який не відповідає параметрам якості щодо вмісту механічних домішок, визначених Кодексом (пункт 10.3); який не відповідає параметрам температури точки роси за вологою, визначених Кодексом (пункт 10.4); який не відповідає параметрам температури точки роси за вуглеводнями, визначених Кодексом (пункт 10.5).

При цьому, в п. 10.1 договору транспортування сторони погодили, що відповідальною стороною за якість газу є:

1) у точках входу (крім точок входу на міждержавному з'єднанні) замовник (оператори суміжних систем, газовидобувні підприємства, виробники біогазу та інших видів газу з альтернативних джерел, які подають природний газ до газотранспортної системи в точці входу) перед оператором. У точках входу на міждержавному з'єднанні замовник перед оператором;

2) у точках виходу відповідальним є оператор перед замовником, який є оператором газорозподільної системи або прямим споживачем. У точках виходу на міждержавному з'єднанні оператор перед замовником.

Згідно з п. 17.1 договору транспортування він набирає чинності з дня його укладення на строк до 31.12.2022 р. Цей договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії цього договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Також між сторонами було укладено додаткову угоду № 1 від 12.11.2021 р. до договору транспортування, якою викладено п. 8.2 розділу VIII договору в новій редакції.

Позивач вказує, що в рамках договору транспортування він замовив потужність, в тому числі для транспортування обсягів, переданих згідно з рамковим та індивідуальним договорами, та відповідно до остаточних алокацій за період з жовтня 2021 року по квітень 2022 року, третя особа здійснила транспортування позивачу, зокрема, обсяг газу, придбаного у ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» на точки виходу з ГТС/входу до ГРМ наступних Операторів: АТ «Львівгаз, АТ «Волиньгаз», АТ«Рівнегаз», АТ «Дніпропетровськгаз», АТ «Миколаївгаз», АТ «Житомиргаз», АТ «Вінницягаз», АТ «Закарпатгаз», АТ «Київоблгаз», АТ «Сумигаз», АТ «Чернівцігаз», АТ «Івано-Франківськгаз», AT «Запоріжгаз», AT «Хмельницькгаз», AT «Чернігівгаз».

Вказані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи копіями підписаних обома сторонами договору транспортування без зауважень за період жовтень 2021 року - квітень 2022 року актами наданих послуг, а саме № 10-2021-2105000095/1201021 від 31.10.2021 р., № 10-2021-2105000095/1150000 від 31.10.2021 р., № 10-2021-2105000095/1140000 від 31.10.2021 р., № 10-2021-2105000095/1131021 від 31.10.2021 р., № 11-2021-2105000095/1201121 від 30.11.2021 р., № 11-2021-2105000095/1131121 від 30.11.2021 р., № 11-2021-2105000095/1140000 від 30.11.2021 р., № 12-2021-2105000095/1150000 від 31.12.2021 р., № 12-2021-2105000095/1131221 від 31.12.2021 р., № 12-2021-2105000095/1140000 від 31.12.2021 р., № 12-2021-2105000095/1201221 від 31.12.2021 р., № 01-2022-2105000095/1140000 від 31.01.2022 р., № 01-2022-2105000095/1150000 від 31.01.2022 р., № 01-2022-2105000095/1200122 від 31.01.2022 р., № 01-2022-2105000095/1130122 від 31.01.2022 р., № 02-2022-2105000095/1200222 від 28.02.2022 р., № 02-2022-2105000095/1130222 від 28.02.2022 р., № 02-2022-2105000095/1150000 від 28.02.2022 р., № 02-2022-2105000095/1140000 від 28.02.2022 р., № 03-2022-2105000095/1200322 від 31.03.2022 р., № 04-2022-2105000095/120422 від 30.04.2022 р. та остаточними алокаціями з Інформаційної платформи.

Відповідно до п. 21 гл. 1 розд. ІІІ Кодексу ГТС місячні паспорти - сертифікати ФХП газу підлягають оприлюдненню на вебсайті оператора газотранспортної системи.

Так, за пунктом 11 розділу 1 глави ІІІ Кодексу ГТС одним із значень ФХП для точок входу і точок виходу є, зокрема, температура точки роси за вологою.

Згідно з п. 13 розділу 1 глави ІІІ Кодексу ГТС природний газ, що подається в газотранспортну систему, повинен відповідати вимогам, зокрема, температура точки роси за вологою °С при абсолютному тиску газу 3,92 МПа - не перевищує мінус 8 (-8); вміст метану (C1), мол. % - мінімум 90.

В матеріалах справи містяться копії паспортів фізико-хімічних показників природного газу за маршрутами 1, 2, 3, 4, 5, 11, 12, 21, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 42, 43, 44, 61, 161, 163, 165, 166, 167, 168, 169, 191, 192, 200, 202, 203, 204, 206, 208, 209, 213, 214, 215, 217, 218, 219, 221, 222, 223, 224, 225, 229, 231, 233, 235, 236, 238, 239, 243, 244, 246, 248, 249, 250, 251, 252, 256, 258, 260, 261, 263, 283, 290, 291, 404, 405, 406, 407, 408, 410, 411, 416, 417, 451, 454, 455, 456, 459, 461, 467, 468, 469, 470, 471, 472, 496, 601, 603, 604, 605, 606, 609, 611, 618, 636, 662, 665, 666, 669, 671, 673, 674, 693, 810, 836, 837.

Крім цього, позивачем надано копії звітів про недотримання параметрів якості природного газу, переданого від оператора ГТС позивачу за маршрутами 1, 2, 3, 4, 5, 11, 12, 21, 61, 174, 200, 202, 203, 204, 206, 208, 209, 213, 216, 219, 221, 222, 223, 224, 225, 229, 231, 233, 235, 238, 239, 243, 244, 246, 248, 249, 250, 251, 252, 256, 258, 260, 261, 263, 283, 290, 291, 411, 416, 417, 454, 601, 603, 604, 605, 606, 609, 611, 615, 616, 617, 620, 622, 629, 636, 665, 680, 691, 693, 810, за період з 01.10.2021 року по 30.04.2022 року за період з 01.10.2021 р. по 30.04.2022 р.

Звертаючись до суду з цим позовом, позивач, з посиланням на вищевказані отримані від оператора ГТС звіти, зазначає про те, що за результатами вміщених в таких звітах даних природний газ, який позивачем було придбано у відповідача, виходив з газотранспортної системи в газорозподільну систему з показниками якості, які не відповідали, зокрема, параметрам щодо вмісту механічних домішок (метану) та параметрам температури точки роси за вологою, визначеним Кодексом ГТС, позаяк наведені у звітах дані не відповідають фізико-хімічним показникам та іншим характеристикам природного газу, визначеним розділом III Кодексу ГТС, зокрема, по температурі точки роси за вологою, а також по показнику вмісту метану, та, окрім цього, з наданих паспортів ФХП також вбачається, що показники газу у наданих паспортах не відповідають ФХП по показнику вмісту метану, який менше 90%.

При цьому позивач звертає увагу на те, що в комерційних актах приймання-передачі природного газу та торгових сповіщеннях відсутні відомості щодо передачі позивачу природного газу, який би відповідав фізико-хімічним показникам газу і вимогам, визначеним розділом III Кодексу ГТС.

Враховуючи вищевикладене та наявну в паспортах ФХП та звітах про якість природного газу за період з жовтня 2021 року по квітень 2022 року інформацію, позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідачем, в порушення умов рамкового та індивідуального договорів, передано покупцю неякісний природний газ, що фактично впливає на обсяг та вартість газу, визначеного умовами рамкового та індивідуального договорів та, відповідно, порушує право позивача на отримання якісного газу відповідно до укладених договорів, а відтак, посилаючись на комерційні акти приймання-передачі природного газу, позивач стверджує, що на виконання своїх договірних зобов'язань відповідач за рамковим та індивідуальним договорами поставив 67203,64 тис. куб. м газу, у зв'язку з чим, на підставі ст. 678 ЦК України, просить суд зобов'язати відповідача безоплатно усунути недоліки товару (природного газу), шляхом коригування в бік зменшення обсягів природного газу позивача за рамковим договором та індивідуальним договором, зазначених в комерційних актах приймання - передачі природного газу за період з жовтня 2021 року по квітень 2022 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України.

Як передбачено ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори.

У відповідності до ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. п. 19, 27, 28, 37 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу» оператор газотранспортної системи - суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників); постачальник природного газу (далі - постачальник) - суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із постачання природного газу; постачання природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і полягає в реалізації природного газу безпосередньо споживачам на підставі укладених з ними договорів; споживач - фізична особа, фізична особа-підприємець або юридична особа, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про ринок природного газу» постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами.

За приписами ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

За частиною 1 статті 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

Згідно з ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п. 1 ст. 612 ЦК України).

У відповідності до п. 33 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу» ринок природного газу це сукупність правовідносин, що виникають у процесі купівлі-продажу, постачання природного газу, а також надання послуг з його транспортування, розподілу, зберігання (закачування, відбору), послуг установки LNG.

Як передбачено ч. 1 ст. 4 Закону України «Про ринок природного газу», державне регулювання ринку природного газу здійснює регулятор у межах повноважень, визначених цим Законом та іншими актами законодавства.

Пунктом 32 частини 1 статті 1 Закону України «Про ринок природного газу» визначено, що регулятор це національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП), яким відповідно до Закону та на виконання своїх повноважень НКРЕКП постановами № 2493 і №2494 від 30.09.2015 р. затверджено:

- Кодекс ГТС, який є регламентом функціонування газотранспортної системи України та визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газотранспортної системи України (пункт 2 глави 1 розділу I);

- Кодекс газорозподільних систем (далі Кодекс ГРС), котрий визначає взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб'єктами ринку природного газу, а також визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем (пункт 2 глави 1 розділу І).

Відповідно до п. 39 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу» суб'єктами ринку природного газу є оператор газотранспортної системи, оператор газорозподільної системи, оператор газосховища, оператор установки LNG, замовник, оптовий продавець, оптовий покупець, постачальник, споживач.

Згідно з п. 27 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу» постачальником природного газу є суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із постачання природного газу.

При цьому, за змістом п. 28 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу» постачання природного газу - це господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і полягає в реалізації природного газу безпосередньо споживачам на підставі укладених з ними договорів.

Під терміном «споживач» п. 37 ч. 1 ст. 1 Закон України «Про ринок природного газу» визначає фізичну особу, фізичну особу - підприємця або юридичну особу, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини.

За змістом ст. 12 Закону України «Про ринок природного газу» права та обов'язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

Відповідно до положень пункту 5 глави 1 розділу 1 Кодексу ГТС:

- віртуальна точка - точка в газотранспортній системі з невизначеним фізичним розташуванням;

- віртуальна торгова точка (віртуальна точка, на якій відбувається передача природного газу, далі - ВТТ) - точка в газотранспортній системі з невизначеним фізичним розташуванням, у якій замовники послуг транспортування можуть здійснювати передачу природного газу, поданого до газотранспортної системи, на щоденній основі згідно з вимогами цього Кодексу;

- договір транспортування - договір, укладений між оператором газотранспортної системи та замовником послуг транспортування природного газу на основі типового договору транспортування природного газу, затвердженого регулятором, згідно з яким оператор газотранспортної системи надає замовнику одну чи декілька складових послуг транспортування природного газу на період та умовах, визначених у такому договорі, а замовник послуг транспортування оплачує оператору газотранспортної системи вартість отриманих послуг (послуги);

- замовник послуг транспортування - юридична особа або фізична особа - підприємець, яка на підставі договору транспортування, укладеного з оператором газотранспортної системи, замовляє одну чи декілька складових послуг транспортування природного газу;

- інформаційна платформа - електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цього Кодексу;

- портфоліо балансування - сукупність подач та відборів замовника послуг транспортування природного газу;

- торгове сповіщення - інформаційне повідомлення відповідно до форми, встановленої цим Кодексом, що направляється оператору газотранспортної системи від замовника послуг транспортування природного газу щодо обсягів природного газу, які він відчужив або набув.

Відповідно до п. 1 гл. 2 розд. XIV Кодексу ГТС передача природного газу, поданого в газотранспортну систему, між двома портфоліо балансування замовників послуг транспортування здійснюється шляхом надання оператору газотранспортної системи торгових сповіщень на відчуження чи набуття природного газу, що були надані оператору газотранспортної системи по відношенню до однієї газової доби.

Як було встановлено вище, позивач є суб'єктом господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність на території України із постачання природного газу кінцевим споживачам, отже у правовідносинах із кінцевими споживачами позивач виступає постачальником природного газу.

Однак, враховуючи те, що природний газ, який постачався, позивачем було придбано у відповідача, у правовідносинах з останнім позивач в розумінні п. 21 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу» виступає як оптовий покупець - суб'єкт господарювання, який придбаває природний газ на підставі договору купівлі-продажу не для власного споживання, виступає оптовим покупцем.

В цей же час, оскільки суб'єкти ринку природного газу - позивач як покупець та відповідач як оптовий продавець, які уклали договір купівлю-продаж природного газу (рамковий договір та індивідуальний договір), на виконання умов останнього здійснюється приймання-передача такого газу у ВТТ, на якій відбувається передача природного газу, відтак за змістом п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу», відповідач у правовідносинах із позивачем є оптовим продавцем, адже є суб'єктом, який реалізує природний газ оптовому покупцю або постачальнику на підставі договору купівлі-продажу.

Тому в контексті вищенаведених термінів Кодексу ГТС суб'єкти ринку природного газу, а саме відповідач як оптовий продавець та позивач як оптовий покупець, уклали договір купівлі - продажу природного газу та на його виконання здійснювали приймання-передачу природного газу у віртуальній торговій точні (віртуальній точці, на якій відбувається передача природного газу), з використанням ресурсів інформаційної платформи оператора ГТС та такого інструменту, як торгове сповіщення (постанова Верховного Суду від 08.07.2020 р. у справі № 910/8751/19).

Згідно зі ст. 689 ЦК України покупець зобов'язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу. Покупець зобов'язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

За змістом укладеного між сторонами рамкового договору загальна кількість природного газу, що передається продавцем покупцю на виконання цього договору, дорівнює обсягу природного газу, що передається відповідно до умов індивідуального договору за цим договором, та визначається на підставі комерційних актів (п.2.1 рамкового договору).

У відповідності до п. 3.1 рамкового договору сторони погодили, що перехід права власності на природний газ відбувається на умовах, передбачених цим договором, якщо інше не передбачено індивідуальним договором.

За умовами п. 3.3 рамкового договору передача та приймання природного газу здійснюється на ВТТ шляхом надання сторонами оператору ГТС торгових сповіщень на відчуження/набуття природного газу в Інформаційній платформі оператора ГТС, відповідно до вимог Кодексу ГТС, в яких, зокрема, зазначається обсяг природного газу, що передається/приймається сторонами відповідно до індивідуального договору. Право власності на природний газ переходить від продавця до покупця у ВТТ.

При цьому, після переходу права власності на природний газ покупець несе всі ризики і бере на себе всю відповідальність, пов'язану із правом власності на природний газ (п. 3.4 рамкового договору).

Після надання торгового сповіщення продавець не несе відповідальність за подальше використання природного газу покупцем (п. 3.12 рамкового договору).

Продавець не відповідає за будь-які перебої у транспортуванні або зберіганні газу, які стосуються функціонування, обслуговування та/або розвитку ГТС, а також за будь-яке погіршення якості газу, що сталося з вини оператора ГТС (п. 6.5 рамкового договору).

Відповідно до пункту 11 глави 7 розділу ІІІ Кодексу ГТС передача природного газу, поданого до газотранспортної системи між замовниками послуг транспортування, здійснюється у віртуальній торговій точці шляхом подання оператору газотранспортної системи торгових сповіщень відповідно до вимог глави 2 розділу XIV цього Кодексу.

Згідно з гл. 2 розд. XIV Кодексу ГТС передача природного газу, поданого в газотранспортну систему, між двома портфоліо балансування замовників послуг транспортування здійснюється шляхом надання оператору газотранспортної системи торгових сповіщень на відчуження чи набуття природного газу, що були надані оператору газотранспортної системи по відношенню до однієї газової доби.

Замовник послуг транспортування має право надавати торгове сповіщення виключно після набуття/відчуження права власності на такий обсяг (об'єм) природного газу за договором купівлі-продажу природного газу (або іншою цивільно-правовою угодою) іншому замовнику послуг транспортування у відповідну газову добу на віртуальну торгову точку. Оператор газотранспортної системи забезпечує функціонування інформаційної платформи, на якій здійснюється опрацювання наданих торгових сповіщень (п. 2 гл. 2 розд. XIV Кодексу ГТС).

Обробка торгових сповіщень оператором газотранспортної системи здійснюється цілодобово не довше тридцяти хвилин, крім випадку якщо замовником послуг транспортування не визначено інший строк набрання чинності торговим сповіщенням, що дає можливість подовжити термін обробки торгового сповіщення до двох годин. Замовник має право змінити або відкликати надане торгове сповіщення до моменту його підтвердження оператором газотранспортної системи. (п. п. 3, 4 гл. 2 розд. XIV Кодексу ГТС).

Відповідно до п. 5 гл. 2 розд. XIV Кодексу ГТС торгове сповіщення має містити таку інформацію: газова доба, коли передаватиметься природний газ; ідентифікацію відповідних портфоліо балансування замовників послуг транспортування природного газу, між якими відбувається передача природного газу, зокрема реквізити замовників, їх ЕІС-коди; зазначення чи є це торговим сповіщенням на відчуження чи набуття; обсяг природного газу, що передається (набувається), виражений у куб.м та одночасно (інформативно) в одиницях енергії (кВт·год).

Згідно з п. 8 гл. 2 розд. XIV Кодексу ГТС якщо оператор газотранспортної системи отримує торгові сповіщення на відчуження та на набуття, що збігаються, та якщо обсяги природного газу у сповіщеннях є рівними, то оператор газотранспортної системи погоджує таку передачу природного газу та відносить такі обсяги природного газу на відповідні портфоліо балансування: як відбір з газотранспортної системи по відношенню до портфоліо балансування замовника послуг транспортування природного газу, що надає торгове сповіщення на відчуження; як подачу до газотранспортної системи по відношенню до портфоліо балансування замовника послуг транспортування природного газу, що надає торгове сповіщення на набуття.

Передача природного газу здійснюється на віртуальній торговій точці.

У випадку коли обсяги природного газу в парі торгових сповіщень на відчуження та набуття, що збігаються, не є рівними, оператор газотранспортної системи відхиляє обидва сповіщення.

Оскільки продаж природного газу та перехід права власності на природний газ відбувається у віртуальні торговій точці (ВТТ), після переходу права власності на природний газ позивач як покупець несе всі ризики і бере на себе всю відповідальність, пов'язану з правом власності на природний газ.

Зокрема, після надання торгового сповіщення відповідач як продавець не несе відповідальність за подальше використання природного газу покупцем та не відповідає за будь-які перебої у транспортуванні або зберіганні газу, які стосуються функціонування, обслуговування та/або розвитку ГТС, а також будь-яке погіршення якості газу, що сталося з вини оператора ГТС.

Поряд із цим, відчуження відповідачем та набуття позивачем природного газу здійснюється шляхом надсилання сторонами оператору газотранспортної системи торгових сповіщень в електронному вигляді, які формуються та скріплюються ЕЦП уповноваженої особи на інформаційній платформі оператора ГТС та в обов'язковому порядку містять обсяг природного газу, що передається (набувається).

В подальшому оператор ГТС, за результатом розгляду отриманих торгових сповіщень, здійснює їх підтвердження, про що позивач (покупець) та відповідач (продавець) отримують відповідне інформаційне повідомлення від оператора ГТС. Після підтвердження торгового сповіщення оператор ГТС збільшує обсяг природного газу позивача, який приймає природний газ, та зменшує обсяг природного газу відповідача, який передає природний газ, на обсяг природного газу, який був вказаний у підтвердженому торговому сповіщенні.

Таким чином, зобов'язання відповідача з передачі природного газу позивачу є виконаними з моменту передачі права власності на природний газ у віртуальній торговій точці (ВТТ).

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов рамкового договору та договору транспортування за період жовтень 2021 року - квітень 2022 року оператором ГТС було підтверджено 211 торгових сповіщень відповідача на відчуження та 211 торгових сповіщень позивача на набуття природного газу, внаслідок чого позивач набув у власність природний газ в загальному обсязі 118653,640 тис. куб. м, що відповідає обсягу природного газу, узгодженому сторонами за змістом додаткових угод до індивідуального договору та відображено в комерційних актах приймання-передачі природного газу, копії яких наявні в матеріалах справи.

При цьому, доказів пред'явлення позивачем претензій щодо якості, обсягів та термінів постачання природного газу, доказів опротестування даних, зазначених в комерційних актах на час їх підписання згідно з п. 3.9 рамкового договору матеріали справи не містять. Жодних застережень щодо якості газу при підписанні відповідних комерційних актів приймання-передачі від покупця не надходило.

Вказані комерційні акти приймання-передачі природного газу містять відомості щодо договірної ціни, фактичних обсягів газу, які були передані протягом періоду поставки згідно з торговими сповіщеннями, підтвердженими оператором ГТС в Інформаційній платформі оператора ГТС, а також вартості природного газу, що свідчить про їх повну відповідність положенням рамкового договору, та, відповідно, спростовує твердження позивача на відсутність в комерційних актах відомостей щодо передачі йому природного газу приведеного до стандартних умов, позаяк така вимога до змісту комерційного акту положеннями рамкового договору не визначена.

За таких обставин, відповідачем виконано прийняті на себе зобов'язання з продажу природного газу, обумовлені рамковим та індивідуальним договором, а позивачем, у свою чергу, прийнято природний газ без будь-яких зауважень.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, та які повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

З урахуванням положень укладених між сторонами рамкового та індивідуального договору документом, який підтверджує як факт виконання відповідачем зобов'язання з передачі природного газу позивачеві, так і факт виникнення у останнього зобов'язання з його оплати, є комерційні акти приймання - передачі природного газу, які сторонами належним чином оформлені, підписані без будь-яких зауважень та засвідчені печатками обох сторін.

Саме ці документи є первинними бухгалтерськими документами, які засвідчують здійснення господарської операції і містять інформацію про вартість та обсяг переданого газу.

При цьому, п. 1 гл. 1 розд. ІІІ Кодексу ГТС визначено, що визначення фізико-хімічних показників та інших характеристик (далі - ФХП) природного газу проводиться у точках входу і точках виходу.

В свою чергу, за положенням глави 2 ХІІІ Кодексу ГРМ фізико-хімічні показники природного газу, що розподіляється оператором ГРМ з газорозподільної системи споживачам, повинні відповідати параметрам та вимогам як для ФХП природного газу, який подається до ГРМ, що визначені в главі 1 цього розділу.

Перевірка величини тиску та/або якісних показників газу здійснюється оператором ГРМ на підставі письмової заяви споживача. У разі надходження такої заяви оператор ГРМ зобов'язується направити свого представника за місцем виклику протягом двох робочих днів у містах і п'яти календарних днів у сільській місцевості в узгоджений із споживачем час.

Якщо за результатами перевірки величини тиску та/або якісних показників газу оператором ГРМ буде підтверджено факт невідповідності тиску та/або якісних показників газу, оператор ГРМ здійснює перерахунок об'ємів (обсягів) розподіленого/спожитого природного газу по об'єкту споживача відповідно до вимог цього Кодексу, а споживач отримує від оператора ГРМ компенсацію, яка розраховується відповідно до глави 3 цього розділу. В іншому випадку споживач повинен компенсувати оператору ГРМ витрати, понесені ним на перевірку якості та тиску газу.

Окрім цього, відповідно до п.п. 1 п. 1 гл. 1 розд. III Кодексу ГТС, відповідальним за якість газу є:

- у точках входу (крім точок входу на міждержавному з'єднанні) - оператори суміжних систем, суміжні газовидобувні підприємства, які подають природний газ до газотранспортної системи в точці входу. У точках входу на міждержавному з'єднанні відповідальним є замовник послуг транспортування;

- у точках виходу - оператор газотранспортної системи.

Також, згідно з п. 16 гл. 1 розд. ІІІ Кодексу ГТС, якщо природний газ, що не відповідає вимогам пункту 13 цієї глави, був завантажений в газотранспортну систему з причин, незалежних від оператора газотранспортної системи, оператор газотранспортної системи одержує від суб'єкта, який подав у газотранспортну систему неякісний газ, додаткову оплату, визначену в договорі транспортування.

Якщо природний газ, що був переданий в точках виходу з газотранспортної системи, не відповідає встановленим вимогам пункту 17 цієї глави, оператор газотранспортної системи сплачує оператору газорозподільної системи, оператору газосховищ, прямому споживачу додаткову плату, визначену в договорі транспортування (п. 18 гл. 1 розд. ІІІ Кодексу ГТС).

Аналогічні положення містяться в розділі Х договору транспортування.

Враховуючи вищенаведене, відповідальність за неналежну якість природного газу, що надходить в газотранспортну систему (з причин, незалежних від оператора газотранспортної системи) покладається на суб'єкта, який подав у газотранспортну систему неякісний газ, а відповідальність за якість природного газу в точках виходу з газотранспортної системи - на оператора ГТС.

З аналізу вищевикладених положень законодавства та укладеного між позивачем та третьою особою договору транспортування вбачається наявність чіткої процедури дій суб'єктів на ринку природного газу у випадку наявності в газорозподільній мережі природного газу неналежної якості та його відібрання.

Так, у випадку виявлення у точці виходу природного газу порушення якісних характеристик у оператора газотранспортної системи може виникнути обов'язок перед замовником - оператором газорозподільної системи (п. 10.1 договору транспортування) зі сплати додаткової плати таким суб'єктам.

Порядок визначення розміру додаткової плати за недотримання параметрів природного газу та її оплати передбачений розділом Х договору транспортування.

Зокрема, згідно з п. 10.6 вказаного договору розрахунок розміру додаткової плати за недотримання параметрів якості природного газу проводиться щомісяця окремо по кожному параметру якості щодо природного газу на підставі даних, визначених оператором у звіті про недотримання параметрів якості природного газу, який він надає замовнику на його електронну адресу до десятого числа місяця, наступного за газовим місяцем. Сторони мають право звернутися до уповноваженого органу на проведення робіт з визначення параметрів природного тазу. У разі підтвердження відповідності природного газу параметрам, визначеним Кодексом, втрати на це дослідження покриває сторона, яка вимагала його проведення, в іншому разі витрати на дослідження покриває інша сторона. Обсяг природного газу з недотриманім значенням параметра якості Qi визначається з моменту останнього визначення ФХП газу, що відповідав параметрам, визначеним Кодексом, до моменту усунення невідповідності параметрам якості природного газу.

Розбіжності щодо якості природного тазу та розміру додаткової плати за недотримання параметрів якості природного газу підлягають урегулюванню відповідно до умов Кодексу або в суді. До прийняття рішення суду якість природного газу та/або розмір додаткової плати, яку відповідальна за порушення параметрів якості газу сторона зобов'язана сплатити в строк, визначений пунктом 10.7 цього договору, визначається за даними оператора (п. 10.8 договору транспортування).

Отже, нормами Кодексу ГТС передбачено, що у випадку поставки газу неналежної якості сплачується додаткова оплата, а не відбувається коригування, як цього вимагає позивач.

При цьому, позивачем не наведено жодної норми або положення договорів щодо обов'язку продавця природного газу, операторів ГРМ або ГТС здійснити перерахунок обсягу отриманого оптовим покупцем природного газу у випадку встановлення невідповідності його якості, а також можливості покладення обов'язку з проведення додатково плати за недотримання параметрів якості природного газу на відповідача.

Статтею 674 ЦК України передбачено, що відповідність товару вимогам законодавства підтверджується способом та в порядку, встановленими законом та іншими нормативно-правовими актами.

З матеріалів справи вбачається, що для з'ясування обставин, що мають значення для справи, враховуючи посилання позивача в обґрунтування позовних вимог саме на невідповідність якості переданого відповідачем згідно рамкового та індивідуального договорів природного газу, з метою встановлення факту передачі/транспортування позивачеві природного газу, компонентний склад якого не відповідає ФХП якості газу, визначених розділом ІІІ Кодексу ГТС України та ступінь такого впливу на обсяги і вартість переданого природного газу згідно укладених між сторонами договорів, чим зумовлена необхідність у спеціальних знаннях у сфері іншій, ніж право, без яких відповідні обставини встановити неможливо, за клопотанням позивача ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.06.2023 р. було призначено комплексну судову експертизу, перелік винесених на розгляд експертів питань наведено у відповідній ухвалі суду.

Проте, постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.08.2023р. вказану ухвалу від 08.06.2023 р. скасовано.

При цьому, скасовуючи ухвалу суду першої інстанції про призначення експертизи, судом апеляційної інстанції зазначено, що судом не враховано відсутність у даній справі об'єкту експертизи - газу, а паспорти ФХП та звіти оператора ГТС є доказами, оцінку яким має надавати виключно суд, а не судовий експерт; належна чи неналежна якість природного газу може впливати на обсяг енергії природного газу (якісна характеристика газу), однак не може впливати на об'єм природного газу, оскільки це є різними категоріями характеристик природного газу. Також в постанові від 24.08.2023 р. зазначено, що предметом спору у даній справі є немайнова вимога про зобов'язання безоплатно усунути недоліки неякісного товару (природного газу), а тому встановлювання можливості та ступінь впливу ймовірно неякісного природного газу на його вартість взагалі не стосується предмету даного спору.

Таким чином, як наголошено в постанові, неналежна якість природного газу не може бути виявлена у момент передачі газу на ВТТ, у зв'язку з чим не можна встановити, що продавець газу не виконав свої зобов'язання перед покупцем щодо відповідності параметрів якості газу на момент його передачі на ВТТ. Отже, враховуючи предмет спору, яким є немайнова вимога про зобов'язання безоплатно усунути недоліки неякісного товару (природного газу), відсутні підстави встановлювати обсяги природного газу, адже позивач не заявляв такої вимоги.

Так, судом першої інстанції під час розгляду цієї справи враховані вищенаведені в постанові Північного апеляційного господарського суду від 24.08.2023 р. висновки, згідно яких облік природного газу в Україні протягом жовтня 2021 року - квітня 2022 року здійснюється в метрах кубічних, а не в енергетичних одиницях та відсутня диференціація вартості газу, виходячи з показників його якості як товару, облік природного газу в енергетичних одиницях та з диференціацією його вартості законодавчо передбачено з 1 травня, що настає за датою припинення або скасування воєнного стану в Україні.

В свою чергу, умови договору, укладеного між сторонами, для визначення параметрів якості газу та відповідальності за їх недотримання відсилають до нормативних актів, які встановлюють вимоги щодо якості газу, та, відповідно, застосування відповідальності за їх недотримання.

В контексті вищенаведеного та з урахуванням постанови суду апеляційної інстанції, суд першої інстанції вірно зазначив, що позивачем, за умови заперечення обставин передачі позивачу якісного природного газу та сумнівів щодо вірності визначення в комерційних актах обсягів поставки, під час розгляду даної справи окрім посилання на паспорти ФХП та звіти про якість природного газу за період з жовтня 2021 року по квітень 2022 року не надано інших належних та допустимих доказів невідповідності якості переданого позивачем природного газу, передача та приймання якого здійснюється на ВТТ шляхом надання сторонами оператору ГТС торгових сповіщень на відчуження/набуття природного газу в Інформаційній платформі оператора ГТС, відтак, з урахування скасування ухвали суду про призначення комплексної судової експертизи, під час визначення обґрунтованості позовних вимог слід виходити саме з наданих позивачем доказів.

При цьому, з урахуванням предмету та підстав позову у даній справі для правильного його вирішення також слід встановити наявність чи відсутність у відповідача обов'язку здійснити перераунок прийнятого позивачем за рамковим та індивідуальним договорами природного газу.

Статтею 678 ЦК України визначено правові наслідки, які наступають в разі передання товару неналежної якості.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 678 ЦК України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.

Положення статті 678 ЦК України наділяють покупця рядом прав у випадку отримання ним товару неналежної якості, проте необхідною умовою реалізації покупцем таких прав є сукупність двох обставин, а саме: 1) доведення покупцем факту, що йому було передано товар неналежної якості; 2) факт знаходження неякісного товару у володінні покупця. В такому випадку останній може реалізувати передбачені вказаною статтею права незалежно від можливості використання товару неналежної якості за призначенням.

Вбачається, що об'єм газу, який було придбано позивачем у відповідача, було реалізовано кінцевим споживачам та фактично спожито останніми ще до моменту подання позову, у зв'язку чим до спірних відносин положення ст. 678 ЦК України застосовані бути не можуть.

Інших правових обґрунтувань та підстав зобов'язання відповідача вчинити дії, які визначені позивачем як предмет позову, з огляду на викладений вище обсяг прав оптового покупця у випадку продажу споживачам природного газу неналежної якості позивачем не наведено.

При цьому, матеріали справи не містять доказів того, що в момент передачі позивачу природного газу у ВТТ, цей газ був неякісний, зокрема, його ФХП не відповідали встановленим вимогам щодо вмісту в ньому метану, а також температури точки роси за вологою, позаяк наявні в матеріалах справи паспорти ФХП природного газу та Звіти про недотримання параметрів якості природного газу, переданого від оператора ГТС за різними маршрутами за період з жовтня 2021 року по квітень 2022 року, не можуть підтвердити факт порушення відповідачем свого обов'язку щодо передачі природного газу належної якості у ВТТ, так як з вищевказаних документів вбачається лише те, що ФХП природного газу не відповідали встановленим вимогам у точках виходу з газотранспортної системи, а не у ВТТ, однак точка (точки) виходу з ГТС є відмінною (відмінними) від ВТТ.

Неможливість визначення ФХП природного газу в момент його передачі у ВТТ зумовлено, як тим, що ВТТ має невизначене фізичне розташування в газотранспортній системі, так і специфікою природного газу. Зокрема, природний газ це суміш вуглеводнів та невуглеводневих компонентів, що перебуває у газоподібному стані та наділена лише родовими ознаками, а у газотранспортній системі природний газ проходить процес змішування, оскільки як зазначено представником оператора ГТС в письмових поясненнях, на даний час існує 210 точок входу в ГТС, з яких поступає природний газ від різних джерел (суб'єктів), а відтак внаслідок такого змішування ФХП природного газу, який поступає в ГТС на точках її входу, можуть змінюватися на точках її виходу як в сторону покращення, так і в сторону погіршення.

Для унеможливлення погіршення ФХП природного газу на точках виходу оператор ГТС має право не приймати у точках входу в ГТС природний газ у випадках невідповідності ФХП газу параметрам, за недотримання яких типовим договором транспортування природного газу, затвердженого регулятором, передбачено сплату додаткових плат (пункт 15 глави 1 розділу III Кодексу ГТС). Саме тому положення чинного законодавства України (пункт 1 глави 1 розділу III Кодексу ГТС) передбачають, що відповідальним за якість газу у точках виходу є оператор ГТС.

Функція контролю якості природного газу покладена на ліцензованих суб'єктів ринку природного газу, які займаються його транспортуванням, розподілом, видобуванням та зберіганням.

Чинним законодавством України не передбачено можливості визначення якості природного газу в момент його передачі покупцю на ВТТ, оскільки згідно з пунктом 1 глави 1 розділу ІІІ Кодексу ГТС визначення фізико-хімічних показників та інших характеристик (ФХП) природного газу проводиться у точках входу і точках виходу з ГТС, у зв'язку з чим та з огляду на неможливість визначення ФХП природного газу в момент його передачі на ВТТ, а відтак і неможливість довести обставини того, що такий газ був неякісним, беручи до уваги положення ч. 5 ст. 12 ЦК України про те, що поведінка особи вважається добросовісною та розумною, якщо інше не встановлене судом, презюмується, що продавець природного газу у ВТТ передає покупцю газ належної якості.

З урахуванням наведеного та приймаючи до уваги зміст погоджених сторонами додаткових угод, підписаних комерційних актів, а також витягів з Інформаційної платформи з реєстру відомостей щодо підтверджених торгових сповіщень, дані в яких збігаються, суд першої інстанції цілком вірно встановив, що відповідачем як продавцем передано позивачу природний газ за період з жовтня 2021 року по квітень 2022 року, що підтверджується підписаними без зауважень з боку позивача комерційними актами на поставку в загальному обсязі 118 653,640 тис. куб. м природного газу, погодженими оператором ГТС торговими сповіщеннями на вказаний об'єм природного газу.

При цьому, доказів звернення позивача до ліцензованих суб'єктів ринку природного газу, на яких покладено функції контролю якості природного газу, матеріали справи не містять.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що вимоги позивача про зобов'язання відповідача безоплатно усунути недоліки товару (природного газу) шляхом коригування в бік зменшення обсягів природного газу позивача за рамковим договором № 2рд_БГр-ТВГЗ купівлі - продажу природного газу від 30.09.2021 р. та індивідуальним договором № БГр-21/22-ТВГЗ до рамкового договору купівлі-продажу природного газу № 2рд_БГр-ТВГЗ від 30.09.2021 р., зазначених в комерційних актах приймання-передачі природного газу за період з жовтня 2021 року по квітень 2022 року, є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76, 77, 78 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Статтею 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, здійснивши перевірку та оцінку всіх належних доказів, наявних у матеріалах справи, апеляційний суд дійшов висновку про те, що рішення Господарського суду м. Києва від 27.03.2024 р. у справі № 910/633/23 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" задоволенню не підлягає.

У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за їх подання покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 27.03.2024 р. у справі № 910/633/23 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут".

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 30.04.2025 р.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді В.В. Шапран

В.В. Андрієнко

Попередній документ

126968578

Наступний документ

126968580

Інформація про рішення:

№ рішення:	126968579
№ справи:	910/633/23
Дата рішення:	15.04.2025
Дата публікації:	01.05.2025
Форма документу:	Постанова
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Північний апеляційний господарський суд
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів (крім категорій 201000000-208000000), з них; поставки товарів, робіт, послуг, з них; енергоносіїв

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Направлено до суду касаційної інстанції (15.05.2025)
Дата надходження:	11.01.2023
Предмет позову:	про зобов'язання до вчинення дій

Розклад засідань:

Минулі засідання (16)

23.02.2023 16:30	Господарський суд міста Києва
29.03.2023 15:00	Господарський суд міста Києва
08.06.2023 16:30	Господарський суд міста Києва
24.08.2023 10:45	Північний апеляційний господарський суд
09.10.2023 14:00	Північний апеляційний господарський суд
29.11.2023 14:30	Господарський суд міста Києва
27.12.2023 15:15	Господарський суд міста Києва
25.01.2024 16:00	Господарський суд міста Києва
22.02.2024 15:30	Господарський суд міста Києва
14.03.2024 15:30	Господарський суд міста Києва
27.03.2024 15:30	Господарський суд міста Києва
14.01.2025 11:30	Північний апеляційний господарський суд
04.02.2025 10:20	Північний апеляційний господарський суд
25.03.2025 13:00	Північний апеляційний господарський суд
15.04.2025 13:20	Північний апеляційний господарський суд
17.06.2025 11:00	Касаційний господарський суд