Справа № 462/5307/24
провадження 1-в/462/82/25
15 квітня 2025 року Залізничний районний суд м.Львова
у складі:
судді Ліуша А.І.
за участі секретаря Поляниці А.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні заяву заступника начальника Тернопільського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Тернопільській області про видачу виконавчого листа, -
вироком Залізничного районного суду м. Львова від 02 липня 2024 року, ОСОБА_1 , визнано винним у скоєнні кримінальних проступків, передбачених частиною 5 статті 27 частиною 1 статті 358 та частиною 4 ст. 358 КК України та обрано йому покарання за частиною 5 статті 27 частиною 1 статті 358 КК України у виді 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700 гривень; за частиною 4 ст. 358 КК України у виді 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень. На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних проступків, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_1 , покарання у виді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 гривень. Так, вказаний вирок набрав законної сили 02 серпня 2024 року та надійшов на виконання до уповноваженого органу з питань пробації 03 вересня 2024 року. Відтак, просить суд поновити строк пред'явлення виконавчого документа до виконання відповідності до частини 6 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження», та видати виконавчий лист у справі.
Учасники справи будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання не з'явилися.
Дослідивши заяву, суд приходить до висновку, про необхідність відмови в задоволенні поданої заяви, з огляду на наступне.
Судом було встановлено, що вироком Залізничного районного суду м. Львова від 02 липня 2024 року, ОСОБА_1 , визнано винним у скоєнні кримінальних проступків, передбачених частиною 5 статті 27 частиною 1 статті 358 та частиною 4 ст. 358 КК України та обрано йому покарання за частиною 5 статті 27 частиною 1 статті 358 КК України у виді 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700 гривень; за частиною 4 ст. 358 КК України у виді 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень. На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних проступків, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_1 , покарання у виді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 гривень.
У відповідності до положень ч.1-2 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.
Так, вказаний вирок набрав законної сили 02 серпня 2024 року. При цьому, як зазначено самим заявником, вирок суду надійшов до виконання до уповноваженого органу з питань пробації 03 вересня 2024 року, тобто в межах передбаченого тримісячного строку, що виключає наявність об'єктивних перешкод для своєчасного пред'явлення його до виконання.
Крім того, суд звертає увагу на те, що заявником взагалі не наведено жодного аргументу, який би свідчив про поважність причин пропущення строку на пред'явлення виконавчого документа до виконання. У поданій заяві не зазначено, чому протягом понад двох місяців - після отримання вироку 03 вересня 2024 року і до спливу строку 02 листопада 2024 року - уповноваженими особами не було вжито жодних дій для його виконання. Така бездіяльність свідчить про відсутність належної правової ініціативи з боку державного органу, що у свою чергу, не може бути перекладено на суд як підстава для поновлення строку. Відсутність вказівки на будь-які об'єктивні обставини чи документи, які б підтверджували неможливість пред'явлення виконавчого документа до виконання у встановлений законом строк, унеможливлює задоволення відповідної заяви.
Враховуючи вищевикладене, з урахуванням того, що виконавчий документ перебував у розпорядженні уповноваженого органу протягом щонайменше двох місяців до закінчення строку, та жодних підтверджень поважності причин бездіяльності заявником не надано, суд доходить висновку, що строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання пропущено безпідставно, а отже, правові підстави для його поновлення, як і для видачі дубліката виконавчого листа - відсутні.
Керуючись ст.ст. 12, 26 КВК України, ст. ст. 537, 539 КПК України, суд,
в задоволенні заяви заступника начальника Тернопільського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Тернопільській області про видачу виконавчого листа, - відмовити за безпідставністю.
Ухвала суду може бути оскаржена до апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя: А.І. Ліуш