Справа № 462/2939/25
29 квітня 2025 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Постигач О.Б., вивчивши матеріали заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , заінтересована особа Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради про встановлення фактів, що мають юридичне значення
встановила:
Заявники звернулися до суду із заявою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, в якій просять встановити факт неправильності написання загальної та житлової площі в наказі Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради №1437-Ж-3 від 20 червня 2012 року про оформлення права приватної спільної часткової власності на житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями на АДРЕСА_1 в частині площ житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 : вірно “загальна площа - 226,0 кв. м., житлова площа - 101,9 кв.м.», а не “загальна площа -161,8 кв.м,, житлова площа - 59,0 кв.м.»; встановити факт неправильності написання загальної та житлової площі у свідоцтві про право власності про належність ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на праві спільної часткової власності житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , виданому Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради 20 червня 2012 року: вірно “загальною площею - 226,0 кв. м., житловою площею - 101,9 кв. м.», а не “загальною площею - 161,8 кв.м., житловою площею - 59,0 кв.м.»; встановити факт неправильності написання загальної та житлової площі у свідоцтві про право власності про належність ОСОБА_5 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві спільної часткової власності житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , виданому Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради 20 червня 2012 року: вірно “загальною площею - 226,0 кв. м., житловою площею -101,9 кв. м.», а не “загальною площею - 161,8 кв.м., житловою площею - 59,0 кв.м.».
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
При цьому, відповідно до ч.2 ст.19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.
Згідно з ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного провадження, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
За приписами п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до ч. 4 ст. 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
Пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», визначено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Таким чином, процесуальний закон передбачає умови, за яких у окремому провадженні можуть бути встановлені факти, що мають юридичне значення, зокрема: факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них повинні безпосередньо залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичної особи без повторного звернення до суду на підставі цього рішення; встановлення факту не пов'язано із вирішенням спору про право.
Таким чином, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов'язане з наступним вирішенням спору про право цивільне та можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.
При цьому, в порядку окремого провадження може вирішуватися спір про факт, але не спір про право цивільне.
Як зазначають заявники, після реконструкції будинку за адресою: АДРЕСА_1 збільшилась загальна площа будинку, яка на даний час становить 226 кв.м. та житлова площа становить 101,9 кв.м., однак при видачі наказу Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради №1437-Ж-3 від 20 червня 2012 року та свідоцтв про право власності були допущені помилки у зазначенні загальної та житлової площі будинку.
Суд, оглянувши матеріали справи, приходить до висновку, що у справі наявний спір про право, а саме спір про право власності на будинок за адресою: АДРЕСА_1 , у якого після реконструкції збільшилась загальна та житлова площа, відтак заявлені заявниками вимоги суперечать ст. 315 ЦПК України і не підлягають судовому розгляду в порядку окремого провадження.
Між тим, суд звертає увагу заявників на те, що технічний паспорт на будинок та довідка ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» від 15.01.2024, в якій зазначено, що згідно проведеної інвентаризації 30.04.2010 загальна площа будинку становить 226 кв.м., житлова - 101.9 кв.м. не є належними доказами того, що під час видачі наказу Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради №1437-Ж-3 від 20 червня 2012 року та свідоцтв про право власності були допущені помилки у зазначенні загальної та житлової площі будинку, так як технічний паспорт на будинок та довідка ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» від 15.01.2024 не засвідчують право власності заявників на будинок за адресою: АДРЕСА_1 саме у спірних розмірах, де загальна площа 226 кв.в., а житлова 101,9 кв.м.
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, таке право не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Окрім того, практика Європейського суду з прав людини, також, виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини її основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Отже, з урахуванням вищезазначеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження по справі за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , заінтересована особа Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради про встановлення фактів, що мають юридичне значення, оскільки законом у даному випадку передбачений інший порядок судового захисту, а саме шляхом звернення до суду із позовом про визнання права власності.
Керуючись ст. ст.186, 258-261, 293, 315, 354 ЦПК України, суд
постановив:
У відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , заінтересована особа Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради про встановлення фактів, що мають юридичне значення відмовити.
Ухвалу невідкладно надіслати заявникам разом із заявою та всіма доданими до неї документами.
Роз'яснити заявникам їх право на звернення до суду із зазначеними вимогами в порядку позовного провадження.
Ухвалу може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду .
Суддя: Постигач О.Б.