Справа № 462/1701/25
іменем України
30 квітня 2025 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Іванюк І.Д., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, студента, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
за ч. 1 ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
ОСОБА_1 01.03.2025 року за адресою: м.Львів, вул. Кульпарківська, 226А у магазині «Сільпо-Фуд» в ТРЦ «Вікторія Гарден», шляхом вільного доступу до прилавка даного магазину, здійснив дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, а саме викрав перець червоний у кількості 0,484 г., томат «Сливка» у кількості 0,586г., тісто «Рудь» листково-дріжджове 1 шт., сир «РадиМо» традиційний, брусок 50%, 0,354 г., сир «Ферма» голандський 45%, 138,8 г., чай чорний «Lovare Bergamot Assorted», пакет біорозкладний у кількості 2 шт., чай зелений «Lovare Assorted» на загальну суму 586,72 грн без ПДВ, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 51 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою винуватість у скоєному визнав, просив його суворо не карати.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та інші, наявні у суду докази, доходжу наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 51 КУпАП передбачена відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, зокрема протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 688737 від 01.03.2025 року, матеріали ЄО №6200 від 01.03.2025 року, заяви заступника керуючого магазину «Сільпо-Фуд» від 01.03.2025 року, довідки про вартість товару, який викрадено, рапорт, письмові пояснення ОСОБА_1 від 01.03.2025 року, доходжу висновку, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 51 КУпАП.
Враховуючи характер та ступінь суспільної небезпечності скоєного правопорушення, особу правопорушника, відсутність обставин, які обтяжують чи пом'якшують відповідальність, вважаю, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції статті, за якою кваліфіковано правопорушення, у виді штрафу.
Відповідно до ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення судовий збір по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Згідно із вимогами п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення встановлюється 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн, а тому дана сума підлягає стягненню з правопорушника.
Керуючись статтями 27, 40-1, ч. 1 ст. 51, статтями 284, 287, 294, 307, 308, 310 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя -
постановила:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 51 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 850 /вісімсот п'ятдесят/ грн 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605 грн 60 коп.
У разі несплати добровільно штрафу протягом 15 днів з дня вручення копії постанови, при примусовому виконанні постанови суду згідно із ч. 2 ст. 308 КУпАП штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова.
Суддя І.Д. Іванюк