Справа № 504/5243/24
Номер провадження 3/504/184/25
29.04.2025с-ще Доброслав
Суддя Комінтернівського районного суду Одеської області Якимів А.В., розглянувши матеріали, які надійшли з СПД №1 ВП №4 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчення водія НОМЕР_1 , за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
на розгляд Комінтернівського районного суду Одеської області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, його захисник Слаблюк В.М. звернувся до суду із клопотанням про закриття провадження на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, яке вмотивував незаконністю зупинники автомобіля яким керував ОСОБА_1 , що має наслідком недопустимість доказів у провадженні. Крім того, без жодних підстав працівники поліції встановили, що ОСОБА_1 перебуває у стані сп'яніння та спровокували останнього відмовитися від проходження огляду на стан сп'яніння. В матеріалах справи відсутній акт огляду на стан сп'яніння. Також, працівники поліції не пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки . Водію не роз'яснили його права, працівники поліції маніпулювали його необізнаністю, щодо санкції статті. Працівники поліції навмисно вимикали нагрудну камеру, переконували, що в суді водію не застосують стягнення. Відеозапис, що наданий працівниками поліціє є неповним, виконаний з порушенням вимог, щодо його безперервності.
Судом встановлено, що 06.12.2024 о 14:20 год. за адресою: Одеська область, Одеський район, с. Вапнярка, вул. Берегова, 7, ОСОБА_1 керував автомобілем Daewoo Lanos р.н. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мовлення, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан сп'яніння водій відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення повністю підтверджується такими доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення від ЕПР1 №190003 від 06.12.2024, який підписаний ОСОБА_1 без зауважень;
- поясненнями ОСОБА_1 від 06.12.2024, який вказав що керував автомобілем та був зупинений працівниками поліції, напередодні вживав алкогольні напої, а саме 200 г горілки, поліцейськими було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою Драгеру та у медичному закладі, на що ОСОБА_1 відмовився;
- направленням на огляд ОСОБА_1 з метою виявлення алкогольного сп'яніння від 06.12.2024;
- відео записами з ПВР, на яких зафіксований факт керування ОСОБА_1 автомобілем та його відмова від проведення огляду на стан сп'яніння;
- показаннями ОСОБА_2 , що надані в судовому засіданні, який працює інспектором СПД №1 ВП №4 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області, який повідомив що погано пам'ятає деталі події, однак екіпажем в його складі було зупинено автомобіль під керуванням ОСОБА_1 , останньому запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння, від якого останній відмовився, оскільки напередодні вживав алкоголь. Причиною зупинки, за спогадами свідка, був превентивний захід перевірки документів. Причиною зупинки відеозйомки міг бути низький заряд акумулятора бодікамери. Водій сам повідомив, що напередодні вживав горілку та відмовився від проведення огляду на стан сп'яніння на місці та у медзакладі, тому що не бачить сенсу в цьому. Свідок не пропонував водію відмовитись від огляду, повідомляв, що наслідками відмови є складення протоколу за ст. 130 КУпАП, однак санкцію такої статті не роз'яснював, оскільки не є суб'єктом її накладення. Пояснення водій писав власноручно без жодного тиску. Які у водія були ознаки сп'яніння свідок не пам'ятає, запаху алкоголю від нього не відчував;
- показаннями ОСОБА_3 , який працює інспектором СПД №1 ВП №4 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області і який повідомив, що в ході патрулювання ним було зупинено Daewoo Lanos, під керуванням ОСОБА_1 . Підійшовши до водія свідок відчув різкий запах алкоголю з порожнини рота, водій повідомив що вживав горілку вчора, йому було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння, на що водій відмовився, наслідки відмови водію роз'яснено, санкцію інкримінованої статті не роз'яснював. Зупинку вказаного автомобілю здійснив оскільки отримав інформацію, в усній формі від мешканців села, що даний водій може знаходитись в стані сп'яніння. Фіксувались на відео тільки головні події, увімкнув камеру коли відчув запах алкоголю, камеру вимкнув з метою економії заряду акумулятора. Хто писав пояснення свідок не пам'ятає.
Згідно з пунктом 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 N 1306, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено відповідальність, серед іншого, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Відповідно п. 1.3. ПДР, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Доводи захисника про недоведеність законності причини зупинки транспортного засобу під керуванням останнього, суд сприймає критично, оскільки, в судовому засіданні працівник поліції, що здійснював зупинку вказаного автомобілю, зазначив, що ним було отримано інформацію про можливе вчинення вказаним водієм адміністративного правопорушення. Більше того, можливі, допущені, на думку захисника, працівниками поліції порушення, жодним чином не впливають на сам факт вчинення правопорушення ОСОБА_1 . Вказане не стосується предмету доведення складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та не впливає на кваліфікацію дій особи, як і не потягло недопустимість доказів у цьому провадженні.
Відповідно до п. 2 р. 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції затвердженої наказом МВС України 09.11.2015 № 1452/735, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Таким чином, виявлення ознак сп'яніння та направлення водія на проведення огляду є повноваженнями поліцейського, які за своїм характером мітять певний ступінь дискреції. При цьому, виконання таких повноважень не пов'язується із згодою особи, щодо наявності в неї ознак на стан сп'яніння чи заперечення цих обставин, тому доводи захисника про безпідставність встановлення ознак сп'яніння водія, судом відхиляються. Крім того, на відео записі зафіксовано, як працівник поліції повідомив про наявність у водія запаху алкоголю з порожнини рота, вказане останній підтвердив у судовому засіданні.
Доводи захисника про відсутність у матеріалах справи акту огляду на стан сп'яніння судом відхиляються, оскільки відповідно до п.10 р.2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, встановлено, що результати огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (додаток 2) (далі - акт огляду). У випадку установлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду.
У вказаному випадку водій відмовився від проведення огляду а стан сп'яніння, тому складення акту огляду та долучення такого до матеріалів справи законодавством не передбачено.
Відповідно до дослідженого судом відео запису події, що долучений до матеріалів справи працівник поліції в діалозі з ОСОБА_1 , повідомивши, що під час спілкування з водієм, у нього було виявлено запах алкоголю з порожнини рота, та вказав: « ОСОБА_4 , пропоную вам пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою технічного приладу алкотест Драгер на місці зупинки транспортного засобу, а також проїхати у медичний заклад у м. Одеса, вул. Воробйова, 9, для проходження медичного огляду на стан сп'яніння. Ви згодні?» на що ОСОБА_1 відповів: «Ні, не згоден». Тому доводи захисника про те, що ОСОБА_1 не було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, судом до уваги не приймаються, оскільки повністю спростовуються вказаним відеозаписом.
Доводи щодо неналежності відео запису наявного у матеріалах справи, судом відхиляються, оскільки на дослідженому відеозаписі зафіксована подія адміністративне правопорушення, він є повним та достатнім для встановлення обставин, що підлягають доказуванню у вказаній справі та є належним доказом. Крім того, нормами КУпАП та відповідних інструкцій не передбачено обов'язкове застосування відеофіксації подій у випадку відмови водія від проведення огляду, на відміну від проведення огляду за допомогою спеціальних технічних приладів.
Суд зазначає, що ОСОБА_1 має право керувати транспортними засобами протягом тривалого часута повинен достеменно знати Правила дорожнього руху та його обов'язок передбачений п. 2.5 на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану сп'яніння, проте останній відмовився від проведення такого огляду, що підтверджує і сам ОСОБА_1 у своїх письмових поясненнях. З дослідженої сукупності доказів, що наявні у матеріалах справи суд не вбачає, жодних провокацій з боку працівників поліції, до відмови останнього від проведення огляду.
Отже, об'єктивно з'ясувавши обставини, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом, суд визнає винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, кваліфікація його дій працівниками поліції є вірною.
Європейський суд з прав людини також вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (§ 23 рішення у справі «Проніна проти України»).
Суд констатує, що інші доводи сторони захисту з приводу обставин вчинення адміністративного правопорушення є загальними, та не спростовують висновків суду, щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки докази, що додані до протоколу про адміністративне правопорушення, як і сам протокол є належними та допустимими доказами винуватості особи.
Суд враховує надану ОСОБА_1 його позитивну характеристику з місця служби, та той факт що останній є учасником бойових дій, однак зважаючи на безальтернативність санкції частини 1 статті 130 КУпАП, вважає, що ОСОБА_1 слід призначити адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Крім того, відповідно до частини 5 статті 4 Закону України «Про судовий збір», а також статті 40-1 КУпАП у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення особа, на яку накладено таке стягнення, сплачує судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,6 грн.
Керуючись частиною 1 статті 130, статями 245, 280, 283-285 КУпАП, статтею 4 Закону України "Про судовий збір", суддя,-
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у скоєні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави судовий збір в сумі 605,6 (шістсот п'ять) гривень (шістдесят) копійок.
Відповідно до ч. 1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш, як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Роз'яснити, що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього можуть бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.
Реквізити для сплати штрафу і судового збору розміщені на офіційному веб порталі «Судова влада» - https://km.od.court.gov.ua/sud1515/gromadyanam/zbir/ та https://km.od.court.gov.ua/sud1515/gromadyanam/tax/.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Одеського апеляційного суду через Комінтернівський районний суд Одеської області.
Суддя А. В. Якимів