ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
29 квітня 2025 року м. ОдесаСправа № 915/1041/24
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Л.В. Поліщук,
суддів: К.В. Богатиря, С.В. Таран,
секретар судового засідання - В.М. Просяник,
за участю представників сторін:
від позивача: А.І. Засядьвовк
від відповідача: В.М. Чернюк
від третьої особи: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго»
на рішення Господарського суду Миколаївської області від 14.01.2025 (суддя Л.М. Ільєва, м.Миколаїв, повне рішення складено 12.02.2025)
у справі №915/1041/24
за позовом Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго»
до відповідача: Акціонерного товариства «Миколаївобленерго»
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго»
про визнання недійсним одностороннього правочину,
Короткий зміст позовних вимог. Коротка історія справи
У серпні 2024 року Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Акціонерного товариства «Миколаївобленерго» про визнання недійсним одностороннього правочину - заяви відповідача про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних вимог від 05.08.2024 №01/01-26-3953.
Позовні вимоги обґрунтовані невизнанням позивачем припинення його зобов'язань перед відповідачем на підставі заяви про зарахування зустрічних вимог, оскільки такий односторонній правочин суперечить вимогам постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 18.06.2019 №1041 «Про затвердження Порядку розподілу коштів з поточних рахунків із спеціальним режимом використання електропостачальників та внесення зміни до постанови НКРЕКП від 18 січня 2019 року №26» та постанови від 27.06.2019 №1246 «Про алгоритм розподілу коштів», якими встановлено окремий конкретно визначений порядок розрахунків на ринку електричної енергії після отримання, зокрема, позивачем статусу «Дефолтний», а також частині другої статті 75 Закону України «Про ринок електричної енергії» та пункту 5.9 публічного договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», якими встановлено особливий механізм розрахунків при здійсненні оплати спожитої електричної енергії.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 12.09.2024 вказану позовну заяву Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №915/1041/24 за правилами загального позовного провадження, а також залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго».
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 14.01.2025 у задоволенні позову відмовлено, витрати по сплаті судового збору покладено на позивача.
Судове рішення мотивоване тим, що норми Закону України «Про ринок електричної енергії» та умови укладених між сторонами договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» та договору електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії не містять жодних заборон щодо проведення зарахування зустрічних вимог, що свідчить про необґрунтованість та безпідставність позовних вимог позивача.
Короткий зміст та обґрунтування вимог апеляційної скарги
Не погодившись з ухваленим рішенням суду, Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» звернулося до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду Миколаївської області від 14.01.2025 та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник послався на те, що у спірному випадку зарахування зустрічних однорідних вимог є недопустимим в силу закону, а саме, статті 75 Закону України «Про ринок електричної енергії», пункту 4.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312, та умов договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», оскільки вказані норми містять в собі пряму вказівку, що оплата за спожиту електричну енергію вноситься виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання електропостачальника в уповноваженому банку. Також скаржник зазначив про неможливість зарахування як зустрічного, в порядку статті 601 Цивільного кодексу України, обов'язку боржника відшкодувати стягувачу судовий збір, оскільки за своєю правовою природою останній не є основним зобов'язанням, а має іншу правову природу.
Позиція відповідача щодо апеляційної скарги
У відзиві на апеляційну скаргу Акціонерне товариство «Миколаївобленерго» просило залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Господарського суду Одеської області від 16.01.2025 у даній справі - без змін.
Зокрема, відповідач зазначив, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що односторонній правочин у формі заяви Акціонерного товариства «Миколаївобленерго» від 05.08.2024 №01/01-26-3953 про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних вимог на суму 5 388 183,50 грн відповідає вимогам статей 601, 602 Цивільного кодексу України та статті 203 Господарського кодексу України, відтак, відсутні підстави для визнання недійсним вказаного правочину, направленого на припинення взаємних зобов'язань сторін шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.
Позиція позивача щодо відзиву на апеляційну скаргу
Заперечуючи проти доводів, викладених відповідачем у відзиві на апеляційну скаргу, позивач наголосив на тому, що нормами статті 75 Закону України «Про ринок електричної енергії», пункту 4.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії, як спеціальних нормативно-правових актів, встановлено особливості правового регулювання відносин, пов'язаних із оплатою за спожиту електричну енергію постачальнику «останньої надії», а саме: оплата за спожиту електричну енергію вноситься виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання електропостачальника в уповноваженому банку, тому припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних вимог за заявою Акціонерного товариства «Миколаївобленерго» № 01/01-26-3953 від 05.08.2024 про зарахування зустрічних вимог, є недопустимим.
Рух справи, заяви, клопотання, інші процесуальні дії в суді апеляційної інстанції
Апеляційна скарга зареєстрована судом 04.03.2025 за вх.№951/25.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду апеляційної скарги визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Л.В. Поліщук, суддів: К.В. Богатиря, С.В. Таран, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.03.2025.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.03.2025 відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» на рішення Господарського суду Миколаївської області від 14.01.2025 у справі №915/1041/24 до надходження матеріалів справи на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду. Доручено Господарському суду Миколаївської області надіслати матеріали справи №915/1041/24 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.
17.03.2025 до суду апеляційної інстанції надійшли матеріали справи.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.03.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» на рішення Господарського суду Миколаївської області від 14.01.2025 у справі №915/1041/24. Встановлено учасникам справи строк до 03.04.2025 для подання відзиву на апеляційну скаргу та роз'яснено учасникам справи про їх право у цей же строк подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань, оформлені відповідно до статті 170 Господарського процесуального кодексу України, разом з доказами направлення копій таких заяв чи клопотань іншим учасникам справ. Розгляд апеляційної скарги призначено на 29.04.2025 об 11:00 год.
23.03.2025 від Акціонерного товариства «Миколаївобленерго» надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№951/25/Д1).
02.04.2025 від Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» надійшли заперечення на відзив на апеляційну скаргу (вх.№951/25/Д2).
У судовому засіданні 29.04.2025, яке за клопотаннями позивача та відповідача проводились в режимі відеоконференції, представники сторін надали усні пояснення, відповідно до яких підтримали свої правові позиції у справі.
Третя особа не скористалась своїм правом згідно з частиною першою статті 263 Господарського процесуального кодексу України та не надала суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, як і не скористалась своїм правом участі у судовому засіданні апеляційної інстанції.
Приймаючи до уваги, що матеріали справи містять обсяг відомостей, достатній для розгляду апеляційної скарги, обов'язкова явка учасників справи в судове засідання апеляційної інстанції Південно-західним апеляційним господарським судом не визнавалась, а частиною дванадцятою статті 270 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності в судовому засіданні представника третьої особи, належним чином повідомленої про дату, час та місце проведення судового засідання.
В силу статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, апеляційна інстанція встановила наступне.
Фактичні обставини справи
Як вбачається з матеріалів справи, між Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (постачальником) та Акціонерним товариством «Миколаївобленерго» (споживачем) було укладено договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» на умовах публічного договору постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» та комерційної пропозиції, розроблених відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 №312 (далі - ПРРЕЕ).
Публічний договір постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» є додатком 7 до ПРРЕЕ та є типовим договором приєднання.
Умови договору розроблені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та ПРРЕЕ та є однаковими для всіх споживачів (пункт 1.2 договору).
Відповідно до пункту 2.1. договору постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Обов'язковою умовою для постачання електричної енергії споживачу є наявність у споживача укладеного в установленому порядку з оператором системи договору про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії, на підставі якого споживач набуває право отримувати послугу з розподілу електричної енергії (пункт 2.2 договору).
Споживач зобов'язаний, зокрема, забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору (пункт 6.2. договору).
Постачальник не має права вимагати від споживача будь-якої іншої оплати за спожиту електричну енергію, що не визначена цим договором (пункт 3.5 договору).
Спосіб визначення ціни (тарифу) за електричну енергію зазначається в комерційній пропозиції постачальника; ціна (тариф) на електричну енергію визначається постачальником, що формується ним відповідно до методики (порядку), затвердженої регулятором (пункти 5.2-5.3 договору).
Ціна (тариф) на електричну енергію має зазначатися постачальником у рахунках на оплату спожитої електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни; розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць (пункти 5.7-5.8 договору).
Розрахунки споживача за цим договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання (далі - спецрахунок). При цьому, споживач не обмежується у праві здійснювати оплату за цим договором через банківську платіжну систему, он-лайн переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу постачальника, та в інший не заборонений чинним законодавством спосіб. Оплата вартості електричної енергії за цим договором здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування коштів на спецрахунок постачальника. Оплата вважається здійсненою після того, як на спецрахунок постачальника надійшла вся сума коштів. Спецрахунок постачальника зазначається у платіжних документах постачальника, у тому числі у разі його зміни (пункт 5.9 договору).
Оплата рахунка постачальника має бути здійснена споживачем в терміни, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання споживачем цього рахунку, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятій споживачем (пункт 5.10 договору).
Якщо споживач не здійснив оплату за цим договором в строк, передбачений комерційною пропозицією, постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії споживачу у порядку, визначеному ПРРЕЕ; у разі порушення споживачем строків оплати, постачальник має право вимагати сплату пені, яка нараховується за кожен прострочений день оплати за цим договором. Споживач сплачує за вимогою постачальника пеню у розмірі, що зазначається у комерційній пропозиції (пункт 5.11 договору).
Цей договір набирає чинності за фактом споживання електричної енергії у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, за відсутності факту відключення, передбаченого ПРРЕЕ, та діє в частині здійснення розрахунків між сторонами до повного їх здійснення, а в частині постачання електричної енергії його дія не може перевищувати 90 діб (пункт 13.1 договору).
Умовами пункту 4 комерційної пропозиції №5 від 08.10.2021, яка є невід'ємним додатком до договору, передбачено обов'язок оплати споживачем 100% від орієнтованої вартості прогнозованого обсягу споживання електричної енергії за розрахунковий період протягом 5 банківських (робочих) днів з моменту отримання споживачем рахунку.
У разі неотримання рахунку, споживач зобов'язується здійснити 100% оплату самостійно (без рахунку) на поточний рахунок постачальника, зазначений у договорі, не пізніше ніж за 1 банківський (робочий) день до початку розрахункового періоду, виходячи з прогнозованого обсягу споживання електричної енергії у розрахунковому періоді та діючої у розрахунковому періоді ціни на електричну енергію. Ця норма не застосовується до акцептування умов договору, порядок якого визначений пунктом 7.1 цієї комерційної пропозиції.
Орієнтована вартість розраховується шляхом множення прогнозованого обсягу споживання електричної енергії на ціну, за якою здійснюється постачання електричної енергії постачальником. Прогнозований обсяг споживання електричної енергії визначається на підставі даних, отриманих постачальником від оператора системи розподілу (передачі).
Відповідно до пункту 4.2. комерційної пропозиції остаточний розрахунок за спожиту електричну енергію в розрахунковому періоді здійснюється споживачем на підставі виставленого постачальником рахунку до 14-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим, розмір якого визначається як різниця між вартістю купованої споживачем електричної енергії, зазначеної в акті купівлі-продажу, та сумарною оплатою споживачем за розрахунковий період з урахуванням ПДВ, або самостійно (без рахунку) не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду на поточний рахунок постачальника, зазначений у договорі.
Відповідно до пункту 4.4. комерційної пропозиції, акт купівлі-продажу електричної енергії складається на підставі даних про фактичне споживання електричної енергії споживачем, отриманих від ОС. У разі наявності зауважень до акту купівлі - продажу, споживач оформлює протокол розбіжностей, в якому вказує обсяг електричної енергії, по якому є розбіжності.
Договір набирає чинності за фактом споживання електричної енергії у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, за відсутності факту відключення, передбаченого ПРРЕЕ, та діє в частині здійснення розрахунків між сторонами до повного їх здійснення, а в частині постачання електричної енергії його дія не може перевищувати 90 діб (пункт 15 комерційної пропозиції).
Крім того, між Акціонерним товариством «Миколаївобленерго» та Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» на підставі заяви-приєднання був укладений договір електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії від 17.12.2020 №45/31, який є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови розподілу електричної енергії споживачам постачальника як послуги оператора системи.
За умовами пункту 2.1. договору оператор системи надає послуги з розподілу електричної енергії за сукупністю споживачів, які входять до групи постачальника згідно з реєстром за ЕІС - кодами споживачів та їх точками вимірювання. Реєстр ведеться оператором системи в електронному вигляді.
Оператор системи забезпечує надання послуг з розподілу в обсязі, необхідному та достатньому для виконання постачальником функцій відповідного суб'єкта роздрібного ринку електричної енергії, та надання інших послуг, зокрема з відключення та підключення споживачів.
Згідно з пунктами 3.1-3.2 договору ціна послуг з розподілу (передачі) визначається згідно з Порядком встановлення (формування) тарифів на послуги з розподілу електричної енергії, затвердженим Регулятором. Ціна інших послуг визначається згідно з калькуляціями, розрахованими на підставі Методики розрахунку вартості робіт з підключення електроустановок споживачів до електричних мереж ліцензіата та інших додаткових робіт і послуг, пов'язаних із ліцензованою діяльністю, затвердженої Регулятором. Вартість договору складає вартість послуг з розподілу електричної енергії за сукупністю споживачів постачальника, яким згідно з умовами договорів про постачання електричної енергії (комерційних пропозицій постачальника) послуги з розподілу (передачі) електричної енергії придбаває постачальник, та вартість інших послуг згідно з договором.
Відповідно до пунктів 3.3 - 3.5 договору розрахунковим періодом для цілей цього договору є календарний місяць. Оплата (придбання) послуг з розподілу (передачі) електричної енергії здійснюється постачальником у формі попередньої оплати, у тому числі плановими авансовими платежами. Оплата послуг з розподілу (передачі) електричної енергії здійснюється постачальником на поточний рахунок оператора системи.
Договір набирає чинності з дня приєднання постачальника до умов цього договору і діє протягом 1 року, якщо інший строк не зазначено в заяві-приєднання (пункт 9.1 договору).
Додатком №1 до договору електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії від 17.12.2020 №45/31 (далі - додаток) сторони передбачили, що вартість послуг з розподілу електричної енергії оператору системи визначається на основі заявлених обсягів купівлі електричної енергії у учасників ринку відповідно до положень Правил ринку, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 307, і затверджених Регулятором для оператора системи тарифів на послуги з розподілу електричної енергії на відповідних класах напруги.
На вартість послуг з розподілу електричної енергії нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України.
Пунктом 4.1 додатку сторони погодили, що постачальник зобов'язаний до 16.00 24 числа (включно) місяця, що передує розрахунковому, надати електронною поштою підписані електронно-цифровим підписом (далі-ЕЦП) уповноваженою особою постачальника до оператора системи на електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_4 та ІНФОРМАЦІЯ_5:
-реєстр точок комерційного обліку споживачів балансуючої групи постачальника за формою, зразок якого додається до цього додатку 1 до договору.
Оператор системи в день отримання на електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_4 та ІНФОРМАЦІЯ_5, від постачальника зазначених документів зобов'язаний надіслати відповідь постачальнику про отримання цих документів з цієї ж електронної адреси.
Пунктами 5-6 додатку передбачено, що постачальник до 27 числа місяця до початку розрахункового періоду здійснює оплату послуг з розподілу електричної енергії у формі попередньої оплати у розмірі 100 % замовленого обсягу купівлі електричної енергії, який визначено згідно з пунктом 4 цього додатку 1 до договору, на поточний рахунок оператора системи. Датою здійснення оплати за виставленими оператором системи постачальнику платіжними документами є дата, на яку оплачена сума коштів зараховується на поточний рахунок оператора системи.
Постачальник зобов'язаний до 16.00 27 числа (включно) місяця, що передує розрахунковому, надавати електронною поштою підписане електронно-цифровим підписом (далі-ЕЦП) уповноваженою особою постачальника до оператора системи на електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_2, платіжне доручення з зазначенням суми оплати по кожному відповідному споживачу постачальника.
В разі необхідності постачальник може скоригувати замовлений обсяг купівлі електроенергії до 14-го числа (включно) розрахункового місяця за умови надання до оператора системи електронною поштою скоригованого підписаного ЕЦП уповноваженою особою постачальника Реєстру з зазначенням скоригованих обсягів кВт*год по кожному відповідному споживачу постачальника, на електронну адресу оператора системи: ІНФОРМАЦІЯ_4 та ІНФОРМАЦІЯ_3.
Постачальник зобов'язаний донараховані суми сплатити оператору системи протягом 5 робочих днів від дня отримання відповідного Реєстру-рахунків оператора системи. В день оплати донарахованих сум за Реєстром-рахунків оператора системи постачальник зобов'язаний надавати електронною поштою підписане електронно-цифровим підписом (далі-ЕЦП) уповноваженою особою постачальника до оператора системи на електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1, платіжне доручення з зазначенням суми оплати по кожному відповідному споживачу постачальника.
Вартість послуг з розподілу додатково заявленого обсягу купівлі електроенергії у скоригованому Реєстрі розраховується за встановленою НКРЕКП ціною на відповідний розрахунковий період.
Відповідно до пункту 8-9 додатку після закінчення розрахункового періоду, з 9 числа (включно) місяця, наступного за розрахунковим, оператор системи оформлює та підписує ЕЦП остаточний Реєстр рахунків з зазначенням обсягу кВт*год та суми оплати по кожному споживачу постачальника за підсумками розрахункового періоду (за наявності) та рахунок на здійснення штрафних санкцій (за наявності) електронною поштою на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_6.
Постачальник в день отримання на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_6 від оператора системи зазначених документів зобов'язаний надіслати відповідь оператору системи про отримання цих документів з цієї ж електронної адреси.
Якщо фактичне розподілення обсягу електричної енергії споживачам постачальника за відповідний розрахунковий період виявиться більшим ніж сума сплаченої постачальником попередньої оплати по кожному споживачу постачальника, остаточний Реєстр-рахунків (різниця між сумою вартості фактичного розподіленого обсягу електричної енергії по кожному споживачу постачальника та сумою сплаченої постачальником попередньої оплати по кожному споживачу постачальника) має бути сплачений протягом 5 робочих днів від дня отримання остаточного Реєстра-рахунків.
Якщо сума попередньої оплати по кожному споживачу постачальника перевищує вартість фактичного розподіленого обсягу електричної енергії споживачам постачальника за відповідний розрахунковий період, сума Реєстра-рахунків на попередню оплату по кожному споживачу постачальника на наступний розрахунковий період зменшується на суму цієї попередньої оплати.
У разі зміни Регулятором тарифу на послуги з розподілу електричної енергії відповідно до нормативно-правових актів Регулятора після здійснення постачальником оплати послуг з розподілу електричної енергії, оператор системи здійснює перерахунок належної до сплати вартості послуги з розподілу електричної енергії за новим тарифом, починаючи з дня набрання чинності рішенням Регулятора про зміну тарифу. Донараховані суми мають бути сплачені постачальником у 5-денний термін з моменту отримання Реєстра рахунків від оператора системи електронною поштою на електронну адресу роn@,uie.kiev.ua.
Постачальник в день отримання на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_6 від Оператора системи зазначеного Реєстра рахунків зобов'язаний надіслати відповідь Оператору системи про отримання їх з цієї ж електронної адреси.
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 05.12.2023 у справі №915/824/23, яке набрало законної сили 09.01.2024, стягнуто з Акціонерного товариства «Миколаївобленерго» на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» грошові кошти в загальній сумі 5359451,09 грн, з яких: 4352169,00 грн - основний борг; 70678,32 грн - 15 % річних; 936603,77 грн - сума, на яку збільшився основний борг з урахуванням індексу інфляції, а також грошові кошти на відшкодування витрат на оплату позовної заяви судовим збором у сумі 89928,82 грн.
У вказаному судовому рішенні судом було встановлено, що на виконання умов договору Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» поставлено відповідачу електричну енергію в загальному обсязі 780778 кВт*год, відповідно до акту купівлі продажу електроенергії від 31.01.2022 №019827 за розрахунковий період січень 2022 на суму 4352169 грн. На оплату зазначеного обсягу електроенергії Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» виставлено відповідачу рахунок від 22.02.2022 № 000023399393/12/О01/27303, який 24.03.2022 направлено на електронну пошту відповідача. Також суд визнав правильними нарахування на суми вартості врегулювання небалансів електричної енергії за час прострочення їх оплати, 15 % річних у період 01.04.2022-30.04.2023 та суму, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів. Разом з тим, виходячи з інтересів обох сторін, суд врахував складне фінансове становище відповідача, та виходячи із засад справедливості, добросовісності, пропорційності і розумності, зменшив розмір нарахованих 15% річних до суми 70678,32грн.
З матеріалів справи вбачається, що Акціонерне товариство «Миколаївобленерго» зверталось до суду з позовними вимогами про стягнення заборгованості з Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» за договором електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії від 17.12.2020 №45/31.
Так, рішенням Господарського суду міста Києва від 06.10.2021 у справі №910/12434/21, яке набрало законної сили 10.11.2021, позовні вимоги Акціонерного товариства «Миколаївобленерго» до Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» про стягнення 4657342,04 грн задоволено частково; стягнуто з Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» на користь Акціонерного товариства «Миколаївобленерго» заборгованість в сумі 4656801,75 грн та витрати по сплаті судового збору в розмірі 34926,02 грн; у решті позовних вимог - відмовлено; повернуто Акціонерному товариству «Миколаївобленерго» з Державного бюджету України 50 % судового збору, сплаченого платіжним дорученням № 4290 від 27.07.2021, що становить 34926,02 грн.
У вказаній справі встановлено, що на виконання умов укладеного договору, у грудні 2020 року - травні 2021 року Акціонерне товариство «Миколаївобленерго» надало Державному підприємству зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» послуги з розподілу електроенергії на загальну суму 4656801,75 грн, про що свідчать акти прийняття-передачі наданих послуг з розподілу електричної енергії №45/31 за грудень 2020 року, за січень 2021 року, за лютий 2021 року, за березень 2021 року, за квітень 2021 року, за травень 2021 року, рахунки за надані послуги з розподілу електричної енергії №45/31/12/1 від 11.01.2021 у грудні 2020 року, №45/31/1/1, № 45/31/2/1 від 17.03.2021, № 45/31/3/1 від 12.04.2021, № 45/31/4/1 від 17.05.2021, № 45/31/5/1 від 10.06.2021, направлені на адресу відповідача листами від 13.01.2020, від 16.02.2021, від 19.03.2021, від 13.04.2021, від 25.05.2021, від 10.06.2021, а також акт звірки розрахунків за послуги з розподілу електричної енергії за грудень 2020 у сумі 508,92 грн, підписаний відповідачем без зауважень.
Крім того, рішенням Господарського суду міста Києва від 21.02.2022 у справі №910/20548/21, яке набрало законної сили 15.03.2022, позов Акціонерного товариства «Миколаївобленерго» задоволено повністю; стягнуто з Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» на користь Акціонерного товариства «Миколаївобленерго» 465376,45 грн основного боргу та 6980,65 грн витрат по сплаті судового збору.
В межах вказаної справи судом було встановлено, що в період з червня по жовтень 2021 року позивач надав відповідачу послуги з розподілу (передачі) електричної енергії на загальну суму 465376,45 грн (з урахуванням проведеного позивачем коригування корисного відпуску по розподіленій електроенергії за серпень 2021 року), що підтверджується наявними в матеріалах справи актами наданих послуг з розподілу електричної енергії та звітами щодо фактичного (звітного) корисного відпустку електричної енергії за точками обліку (площадками вимірювання) споживачів постачальника «останньої надії» Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго».
Також між Акціонерним товариством «Миколаївобленерго» та Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» на підставі отриманої заяви-приєднання було укладено договір електропостачальника про надання послуг з розподілу послуг з розподілу електричної енергії з 27.12.2018.
Пунктом 1.2 договору передбачено, що умови цього договору є однаковими для всіх електропостачальників та розроблені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та ПРРЕЕ.
Пунктом 2.1. договору передбачено обов'язок оператора системи щодо забезпечення недискримінаційного доступу постачальника до мереж оператора системи з метою реалізації постачальником як суб'єктом роздрібного ринку своїх прав та виконання обов'язків та функцій постачальника електричної енергії по відношенню до споживачів, електроустановки яких приєднані до електричних мереж на території здійснення ліцензованої діяльності Оператора системи - надання послуги з розподілу електричної енергії за сукупністю споживачів, які входять до групи постачальника згідно з реєстром за ЕІС-кодами споживачів та їх точками вимірювання. Реєстр ведеться оператором системи в електронному вигляді.
Цим договором оператор системи забезпечує надання послуг з розподілу (передачі) в обсязі, необхідному та достатньому для виконання постачальником функцій відповідного суб'єкта роздрібного ринку електричної енергії, та надання інших послуг, зокрема з відключення та підключення споживачів.
Порядок розрахунків за надання послуг з розподілу електричної енергії визначені пунктом 2.2 р.2, р. 3 Типового договору (додаток №4 до ПРРЕЕ) та гл. 11.8 р. 11 КСР.
Відповідно до умов пункту 4 договору постачальник зобов'язаний здійснювати оплату послуг з розподілу (передачу) електричної енергії у повному обсязі згідно з умовами глави 3 цього договору та інших платежів, необхідність яких випливає з умов цього договору.
Відповідно до пункту 3.2. договору зазначено, що постачальником здійснюється оплата послуг з розподілу (передачі) за сукупністю споживачів, яким згідно з договорами про постачання електричної енергії, розподіл (передачу) забезпечує постачальник.
Оплата послуг з розподілу (передачі) здійснюється постачальником плановими авансовими платіжками (пунктом 3.4. Типового договору). Оплата послуг з розподілу електричної енергії здійснюється постачальником на поточний рахунок оператора системи (пункт 3.5. договору).
Відповідно до пункту 1 додатку 1 «Порядок розрахунків» до договору, обсяги розподіленої електричної енергії визначаються за розрахунковий період, який становить один календарний місяць, тобто з 01 числа місяця по 31 число цього місяця (або іншого останнього дня місяця).
Відповідно до пункту 4.3. додатку 1 «Порядок розрахунків» до договору постачальник зобов'язується:
1)щоденно до 9-30 години надавати оператору системи електронною поштою на електронну адресу: topolskaya_t@energy.mk.ua; tyutyukova_m@energy.mk.ua, за встановленою формою підписану ЕЦП уповноваженою особою постачальника заявку про погодинний обсяг купівлі електроенергії в оптовому ринку електричної енергії України на наступну добу;
2)до 8 числа місяця (включно), наступного за розрахунковим, надавати оператору системи електронною поштою на електронну адресу: topolskaya_t@energy.mk.ua; tyutyukova_m@energy.mk.ua, підписаний ЕЦП уповноваженою особою постачальника акт прийому-передачі електричної енергії з оптового ринку електричної енергії України (далі - акт прийому-передачі електричної енергії) з ДП «Енергоринок» за розрахунковий період за формою, що є додатком 2 до договору купівлі-продажу електричної енергії між Державним підприємством «Енергоринок» та електропостачальником, а також довідку про фактичні погодинні обсяги споживання електричної енергії по всім споживачам постачальника у розрахунковому місяці. Обсяги електроенергії, вказані в акті прийому-передачі електричної енергії, мають відповідати фактичним даним довідки електроспоживання за місяць наростаючим підсумком по всім споживачам постачальника.
3)до 9 числа (включно) місяця, наступного за розрахунковим, надсилати оператору системи для підписання поштою оригінал акту прийому-передачі електричної енергії з ДП «Енергоринок» за розрахунковий місяць в паперовому вигляді у двох примірниках.
Відповідно до пункту 4.1. додатку 1 «Порядок розрахунків» до договору-1 постачальник зобов'язався: до 16.00 24 числа (включно) місяця, що передує розрахунковому, надати електронною поштою підписані електронно - цифровим підписом (далі - ЕЦП) уповноваженою особою постачальника до оператора системи на електронну адресу: kubyshkina_e@energy.mk.ua: - реєстр точок комерційного обліку споживачів балансуючої групи постачальника за формою, зразок якого додається до цього додатку 1 до договору. Оператор системи в день отримання на електронну адресу: kubvshkina e@energy.mk.ua, від постачальника зазначених документів зобов'язаний надіслати відповідь постачальнику про отримання цих документів з цієї ж електронної адреси.
Згідно пунктів 5, 6 цього додатку постачальник до 27 числа місяця до початку розрахункового періоду здійснює оплату послуг з розподілу електричної енергії у формі попередньої оплати у розмірі 100% замовленого обсягу купівлі електричної енергії, який визначено згідно з пунктом 4 цього додатку 1 до договору, на поточний рахунок оператора системи. Датою здійснення оплати за виставленими оператором системи постачальнику платіжними документами є дата, на яку оплачена сума коштів зараховується на поточний рахунок оператора системи.
В разі необхідності постачальник може скоригувати замовлений обсяг купівлі електроенергії до 14 -го числа (включно) розрахункового місяця за умови надання до оператора системи електронною поштою скоригованого підписаного ЕЦП уповноваженою особою постачальника Реєстру з зазначенням скоригованих обсягів кВт*год по кожному відповідному споживачу постачальника, на електронну адресу оператора системи: kubyshkina_e@energy.mk.ua.
Постачальник зобов'язаний донараховані суми сплатити оператору системи протягом 5 робочих днів від дня отримання відповідного рахунку оператора систем.
Акціонерне товариство «Миколаївобленерго» зверталось до суду з позовними вимогами про стягнення заборгованості з Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» за договором електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії від 27.12.2018.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.02.2021 по справі №910/18570/20, яке набрало законної сили 23.02.2021, позов Акціонерного товариства «Миколаївобленерго» задоволено повністю; стягнуто з Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» на користь Акціонерного товариства «Миколаївобленерго» заборгованість у розмірі 222091,68 грн та судовий збір у розмірі 3331,38 грн.
У вказаному судовому рішенні судом було встановлено, що Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» в порушення взятих на себе зобов'язань не сплатило за надані послуги з розподілу електричної енергії за договором від 27.12.2018 за серпень 2019 року у розмірі 325,92 грн та за лютий - вересень 2020 року у розмірі 221765,76 грн, що стало наслідком звернення Акціонерного товариства «Миколаївобленерго» з позовом до суду про стягнення 222091,68 грн.
Відтак, вказаними рішеннями встановлено факт невиконання Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» зобов'язань з оплати наданих Акціонерним товариством «Миколаївобленерго» послуг з розподілу електричної енергії за договорами електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії у встановлений строк.
В подальшому Акціонерне товариство «Миколаївобленерго» звернулося до Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» із заявою від 05.08.2024 №01/01-26-3953, в якій заявило про припинення з 06.08.2024 зобов'язань щодо сплати ним заборгованості перед Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» на виконання зобов'язань по сплаті за постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» згідно договору постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» від 08.10.2021 в сумі 5388183,50 грн, що підтверджується рішенням Господарського суду Миколаївської області від 05.12.2023 у справі №915/824/23 в рахунок погашення боргу Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» перед Акціонерним товариством «Миколаївобленерго» на виконання послуг на виконання зобов'язань по договору електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії від 17.12.2020, що підтверджується рішенням Господарського суду м. Києва від 06.10.2021 у справі №910/12434/21, рішенням Господарського суду м. Києва від 21.02.2022 у справі №910/20548/21 та на виконання зобов'язань по договору про надання послуг з розподілу електричної енергії від 27.12.2018 та від 20.12.2019, що підтверджено рішенням Господарського суду м. Києва від 01.02.2021 у справі №910/18570/20 на загальну суму 5388183,50 грн.
В свою чергу, Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» листом від 12.08.2024 №44/09-1449 було надано відповідь на заяву Акціонерного товариства «Миколаївобленерго» про відсутність правових підстав для задоволення заяви щодо зарахування зустрічних однорідних вимог у зв'язку з тим, що дії Акціонерного товариства «Миколаївобленерго» призведуть до порушення правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.
Отже, позивач вважає, що наявні підстави для визнання недійсною заяви Акціонерного товариства «Миколаївобленерго» про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних вимог від 05.08.2024 №01/01-26-3953, у зв'язку з чим звернувся до суду із відповідним позовом.
Позиція суду апеляційної інстанції
Згідно із статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до частин першої - третьої статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов'язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов'язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами.
Згідно із частиною третьою статті 203 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.
Аналогічні положення закріплені також у статті 601 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
За змістом частини п'ятої статті 202 Цивільного кодексу України до правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов'язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.
Оспорювана заява відповідача про зарахування зустрічних однорідних вимог за своєю правовою природою є одностороннім правочином, направленим на припинення вищенаведених взаємних грошових зобов'язань сторін у справі.
При цьому необхідно зазначити, що зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов'язань: в одному - одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов'язанні є кредитором у другому). Також можливе часткове зарахування, коли одне зобов'язання (менше за розміром) зараховується повністю, а інше (більше за розміром) - лише в частині, що дорівнює розміру першого зобов'язання. У такому випадку зобов'язання в частині, що залишилася, може припинятися будь-якими іншими способами.
Вимоги, які підлягають зарахуванню, мають відповідати таким умовам (стаття 601 Цивільного кодексу України):
-бути зустрічними (кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов'язанням є кредитором за другим);
-бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, наприклад, грошей). При цьому правило про однорідність вимог поширюється на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення таких вимог. Отже, допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав (різних договорів тощо);
-строк виконання таких вимог має бути таким, що настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.
У постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 22.01.2021 у справі №910/11116/19 сформовані, зокрема, такі висновки щодо застосування статті 601 Цивільного кодексу України та статей 202, 203 Господарського кодексу України:
-зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов'язань: в одному - одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов'язанні - є кредитором у другому). Також можливе часткове зарахування, коли одне зобов'язання (менше за розміром) зараховується повністю, а інше (більше за розміром) - лише в частині, що дорівнює розміру першого зобов'язання. У такому випадку зобов'язання в частині, що залишилася, може припинятися будь-якими іншими способами;
-вимоги, які підлягають зарахуванню, мають відповідати таким умовам (стаття 601 Цивільного кодексу України): бути зустрічними (кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов'язанням є кредитором за другим); бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, наприклад, грошей). При цьому, правило про однорідність вимог поширюється на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення таких вимог. Отже, допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав (різних договорів тощо); строк виконання таких вимог має бути таким, що настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги;
-безспірність вимог, які зараховуються, а саме: відсутність між сторонами спору щодо змісту, умов виконання та розміру зобов'язань, є важливою умовою для зарахування вимог. Умова безспірності стосується саме вимог, які зараховуються, а не заяви про зарахування, яка є одностороннім правочином і не потребує згоди іншої сторони, якщо інше не встановлено законом або договором;
-за дотримання умов, передбачених статтею 601 Цивільного кодексу України, та відсутності заборон, передбачених статтею 602 Цивільного кодексу України, незгода однієї сторони із зарахуванням зустрічних однорідних вимог, проведеним за заявою іншої сторони зобов'язання, не є достатньою підставою для визнання одностороннього правочину із зарахування недійсним;
-заява сторони щодо спірності вимог, які були погашені (припинені) зарахуванням, або щодо незгоди з проведеним зарахуванням з інших підстав, має бути аргументована, підтверджена доказами і перевіряється судом, який вирішує спір про визнання недійсним одностороннього правочину із зарахування зустрічних однорідних вимог;
-наявність заперечень однієї сторони щодо зарахування не є перешкодою для зарахування зустрічних однорідних вимог за заявою іншої сторони, відмова цієї сторони від прийняття заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог і проведення такого зарахування не має юридичного значення.
Відповідно до статті 602 Цивільного кодексу України не допускається зарахування зустрічних вимог: 1) про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю; 2) про стягнення аліментів; 3) щодо довічного утримання (догляду); 4) у разі спливу позовної давності; 4-1) за зобов'язаннями, стороною яких є неплатоспроможний банк, крім випадків, установлених законом; 5) в інших випадках, встановлених договором або законом.
Зарахування зустрічних вимог можливе на будь-якій стадії розвитку відносин сторін, у тому числі й на стадії виконання судового рішення.
Уразі несприйняття адресатом заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог, учасники правовідносин мають можливість звернутися за судовим захистом, подавши позов про визнання такого правочину недійсним або визнання зобов'язань такими, що припинилися у зв'язку із зарахуванням зустрічних однорідних вимог.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що Акціонерне товариство «Миколаївобленерго» звернулося до Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» із заявою від 05.08.2024 №01/01-26-3953, в якій заявило про припинення зобов'язань щодо сплати ним заборгованості перед Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» на виконання зобов'язань по сплаті за постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» згідно договору постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» від 08.10.2021 в сумі 5388183,50 грн, що підтверджується рішенням Господарського суду Миколаївської області від 05.12.2023 у справі №915/824/23, в рахунок погашення боргу Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» перед Акціонерним товариством «Миколаївобленерго» на виконання послуг на виконання зобов'язань по договору електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії від 17.12.2020, що підтверджується рішенням Господарського суду м. Києва від 06.10.2021 у справі №910/12434/21, рішенням Господарського суду м. Києва від 21.02.2022 у справі №910/20548/21 та на виконання зобов'язань по договору про надання послуг з розподілу електричної енергії від 27.12.2018 та від 20.12.2019, що підтверджено рішенням Господарського суду м. Києва від 01.02.2021 у справі № 910/18570/20 на загальну суму 5388183,50 грн.
При цьому, заперечуючи проти можливості здійснення зарахування зустрічних однорідних вимог, апелянт вказує, що НКРЕКП було застосовано до позивача (у зв'язку з набуттям ним статусу «Дефолтний») алгоритм розподілу коштів, передбачений положеннями статті 75 Закону, постановою НКРЕКП від 18.06.2019 №1041 «Про затвердження Порядку розподілу коштів з поточних рахунків із спеціальним режимом використання електропостачальників та внесення зміни до постанови НКРЕКП від 18 січня 2019 року № 26» та постановою НКРЕКП від 27.06.2019 № 1246 «Про алгоритм розподілу коштів», а законом та договором про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» передбачено особливий механізм розрахунків між споживачем та постачальником за договором про постачання електричної енергії споживачу, з огляду на що позивач вважає, що заява відповідача про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних вимог не містить правових підстав для задоволення.
Відповідно до частини другої статті 75 Закону України «Про ринок електричної енергії» покупці електричної енергії, які купують електричну енергію в електропостачальників, вносять плату за отриману електричну енергію виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання електропостачальника в одному з уповноважених банків.
Згідно з пунктом 5.9. договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», розрахунки cпоживача за цим договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання (далі - спецрахунок). Оплата вартості електричної енергії за цим договором здійснюється cпоживачем виключно шляхом перерахування коштів на спецрахунок постачальника.
Згідно з частиною першою статті 599 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондуються із частиною першою статті 203 Господарського кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
У свою чергу, форми розрахунків визначені статтею 1087 Цивільного кодексу України.
Так, відповідно до статті 1087 Цивільного кодексу України розрахунки між юридичними особами, а також розрахунки за участю фізичних осіб, пов'язані із здійсненням ними підприємницької діяльності, провадяться в безготівковій формі. Розрахунки між цими особами можуть провадитися також готівкою, якщо інше не встановлено законом.
Вказаною статтею визначено способи здійснення розрахунків та закріплено дві форми розрахунків: готівкову та безготівкову.
Як вбачається з наведеного, положення частини другої статті 75 Закону України «Про ринок електричної енергії» та пункту 5.9. публічного договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» стосуються саме встановлення певних форм проведення розрахунків за спожиту електричну енергію.
При цьому, положення Закону України «Про ринок електричної енергії», встановлюючи порядок проведення розрахунків при здійсненні оплати спожитої електричної енергії, не містять жодної заборони на здійснення припинення зобов'язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.
Тобто, встановлення певних форм проведення розрахунків за спожиту електричну енергію, за відсутності прямої вказівки про це у відповідному нормативному акті, не означає саме по собі встановлення заборони на проведення зарахування зустрічних однорідних вимог.
Отже, виходячи з наведеного вище та враховуючи обставини даної справи, зарахування зустрічних однорідних вимог є не формою розрахунків, а є однією з підстав припинення зобов'язань, врегульованих главою 50 Цивільного кодексу України «Припинення зобов'язань».
Зарахування зустрічних однорідних вимог регулюється статтями 601, 602 Цивільного кодексу України, і ця підстава припинення зобов'язання відрізняється від виконання зобов'язання (стаття 599 Цивільного кодексу України) або припинення зобов'язання за домовленістю сторін (стаття 603 Цивільного кодексу України).
Аналогічні за змістом висновки містяться, зокрема, у постанові Верховного Суду від 22.01.2021 у справі № 910/11116/19.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що Закон України «Про ринок електричної енергії» не містить заборон щодо проведення зарахування зустрічних однорідних вимог, не містять таких заборон і умови укладених між сторонами договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» та договору електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії, що свідчить про необґрунтованість та безпідставність доводів апелянта щодо недопустимості зарахування зустрічних однорідних вимог в даному випадку із зазначених підстав.
Поряд з цим, колегія суддів дослідивши заяву Акціонерного товариства «Миколаївобленерго» від 05.08.2024 № 01/01-26-3953 встановила, що предметом зарахування зустрічних однорідних вимог позивача правомірно були визначені грошові зобов'язання зі сплати Акціонерним товариством «Миколаївобленерго» заборгованості перед Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» на виконання зобов'язань по сплаті за постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» згідно договору постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» від 08.10.2021 в сумі 5388183,50 грн, що підтверджується рішенням Господарського суду Миколаївської області від 05.12.2023 у справі №915/824/23, в рахунок погашення боргу Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» перед Акціонерним товариством «Миколаївобленерго» на виконання послуг на виконання зобов'язань по договору електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії від 17.12.2020, що підтверджується рішенням Господарського суду м. Києва від 06.10.2021 у справі №910/12434/21, рішенням Господарського суду м. Києва від 21.02.2022 у справі №910/20548/21, та на виконання зобов'язань по договору про надання послуг з розподілу електричної енергії від 27.12.2018 та від 20.12.2019, що підтверджено рішенням Господарського суду м. Києва від 01.02.2021 у справі №910/18570/20 на загальну суму 5388183,50 грн. Вказані рішення набрали законної сили.
При цьому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у даному випадку при здійсненні зарахування зустрічних однорідних вимог за спірною заявою відповідачем дотримано усіх умов, передбачених законом для здійснення такого зарахування, враховуючи, зокрема, те, що спірні грошові зобов'язання є зустрічними та однорідними, а строк їх виконання є таким, що настав.
Крім того, позивач у встановленому законом порядку не спростував належними та допустимими доказами того, що сума заборгованості кожної із сторін на дату вчинення одностороннього правочину із зарахування зустрічних однорідних вимог була іншою, ніж та, яка зазначена у заяві Акціонерного товариства «Миколаївобленерго» від 05.08.2024 №01/01-26-3953 про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних вимог, а також не надав доказів часткового чи повного погашення цієї заборгованості, що, в свою чергу, підтверджує безспірність вимог, які зараховуються.
З огляду на вищенаведене, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що односторонній правочин у формі заяви Акціонерного товариства «Миколаївобленерго» від 05.08.2024 №01/01-26-3953 про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних вимог на суму 5388183,50грн відповідає вимогам статей 601, 602 Цивільного кодексу України та статті 203 Господарського кодексу України, а відтак, правочин щодо припинення взаємних зобов'язань сторін шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог є правомірним.
Щодо тверджень апелянта про неможливість зарахування як зустрічного в порядку статті 601 Цивільного кодексу України обов'язку боржника відшкодувати стягувачу судовий збір, оскільки за своєю правовою природою останній не є основним зобов'язанням, а має іншу правову природу, то вони колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки зазначеними вище судовими рішеннями передбачено винятково стягнення грошових коштів, в тому числі і витрати по сплаті судового збору, при цьому судові витрати це передбачені законом витрати, грошові кошти сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, отже, означене ніяким чином не суперечить нормам чинного законодавства та не є підставою для визнання одностороннього правочину із зарахування недійсним.
Висновки суду апеляційної інстанції
У викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах (правова позиція Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16).
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі «Трофимчук проти України» Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
В силу статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Перевіривши відповідно до статті 270 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції об'єктивно розглянув у судовому процесі обставини справи в їх сукупності; дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень докази; правильно застосував матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини, врахував положення статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку із чим дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.
Доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції; твердження апелянта про порушення Господарським судом Миколаївської області норм права при ухваленні рішення від 14.01.2025 у справі №915/1041/24 не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового акту колегія суддів не вбачає.
Розподіл судових витрат
Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 276, 281 - 284 ГПК України,
Південно-західний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Миколаївської області від 14.01.2025 у справі №915/1041/24 залишити без змін.
Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені статтями 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.
Повну постанову складено 30.04.2025.
Головуючий суддя Л.В. Поліщук
Суддя К.В. Богатир
Суддя С.В. Таран