ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
24 квітня 2025 року м. ОдесаСправа № 916/983/23
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Богатиря К.В.
суддів: Аленіна О.Ю., Таран С.В.
секретар судового засідання Шаповал А.В.
за участю представників сторін у справі:
Від Дочірнього підприємства «МОНОЛІТ-СЕРВІС» - адвокат Олексін В.В.
Від Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитра Миколайовича - адвокат Зауліна О.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «РАДІСНА ДВАДЦЯТЬ ОДИН»
на ухвалу Господарського суду Одеської області від 17.03.2025, суддя суду першої інстанції Рога Н.В., м Одеса, повний текст ухвали складено та підписано 17.03.2025
по справі №916/983/23
за позовом Дочірнього підприємства «МОНОЛІТ-СЕРВІС»
до відповідача: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «РАДІСНА ДВАДЦЯТЬ ОДИН»
за участю третіх осіб на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору:
1) Товариства з обмеженою відповідальністю «ОДЕСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ»
2) Акціонерного товариства «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ»
про стягнення, -
Описова частина.
В провадженні Господарського суду Одеської області перебувала справа за позовом Дочірнього підприємства «МОНОЛІТ-СЕРВІС» до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «РАДІСНА ДВАДЦЯТЬ ОДИН» про стягнення заборгованості у розмірі 982 318 грн 52 коп., пені у розмірі 38 887 грн 15 коп., інфляційних втрат у розмірі 53 463 грн 98 коп., 3% річних у розмірі 19 981 грн 60 коп.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 21.05.2024 у справі №916/983/23 позовну заяву Дочірнього підприємства «МОНОЛІТ-СЕРВІС» про стягнення з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «РАДІСНА ДВАДЦЯТЬ ОДИН» заборгованості у розмірі 982 318 грн 52 коп., пені у розмірі 38 887 грн 15 коп., інфляційних втрат у розмірі 53 463 грн 98 коп., 3% річних у розмірі 19 981 грн 60 коп. задоволено частково, стягнуто з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «РАДІСНА ДВАДЦЯТЬ ОДИН» (Одеська обл., Одеський р-н, місто Чорноморськ, вул. Радісна, будинок 21, код ЄДРПОУ - 44613622) на користь Дочірнього підприємства «МОНОЛІТ-СЕРВІС» (6800, Одеська обл., Одеський р-н, м. Чорноморськ, вул. Паркова, буд.48, код ЄДРПОУ - 32922758) заборгованість у розмірі 299 598 грн 71 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 497 грн 99 коп., у задоволенні решти позову відмовлено.
21 червня 2024 року вищезазначене рішення набрало законної сили, у зв'язку з чим видано відповідний наказ.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.11.2024 по справі №916/983/23 рішення Господарського суду Одеської області від 21.05.2024 у справі №916/983/23 залишено без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
14 березня 2025 року до Господарського суду Одеської області надійшло подання приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитра Миколайовича (вх.№2-345/24 від 14.03.2025р.) про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника-юридичної особи у справі №916/983/23, в обґрунтування якого заявник зазначає, що на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитра Миколайовича перебуває виконавче провадження №75395090 із примусового виконання судового наказу по справі №916/983/23, виданого Господарським судом Одеської області 21.06.2024р. про стягнення з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «РАДІСНА ДВАДЦЯТЬ ОДИН» на користь Дочірнього підприємства «Моноліт-Сервіс» заборгованості у розмірі 299 598 грн 71 коп. та витрат по сплаті судового збору у розмірі 1 497 грн 99 коп.
Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.03.2025 подання приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитра Миколайовича (вх.№2-345/24 від 14.03.2025р.) про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника-юридичної особи Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «РАДІСНА ДВАДЦЯТЬ ОДИН» у справі №916/983/23 задоволено; тимчасово обмежено у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон керівника Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «РАДІСНА ДВАДЦЯТЬ ОДИН» (код ЄДРПОУ 44613622) - громадянина України Щербатих Григорія Павловича (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до повного виконання рішення Господарського суду Одеської від 21.05.2024р. у справі №916/983/23.
Приймаючи дане рішення, суд першої інстанції виходив з того, що боржник - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «РАДІСНА ДВАДЦЯТЬ ОДИН», ухиляється від виконання рішення суду у справі №916/983/23, що свідчить про наявність підстав для задоволення подання приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитра Миколайовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України у справі №916/983/23 керівника боржника.
Аргументи учасників справи.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.
До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «РАДІСНА ДВАДЦЯТЬ ОДИН» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 17.03.2025 по справі №916/983/23.
Апелянт зазначає, що законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов'язань та/або судового рішення, а за ухилення від їх виконання. При цьому, під ухиленням від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням, необхідно розуміти такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні ним таких обов'язків. Особа, яка має невиконані зобов'язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне.
Апелянт вказав, що з моменту відкриття ВП №75395090 по теперішній час, керівник боржника ОСОБА_1 не ухилявся від явки за викликами приватного виконавця, не вчиняв дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення, не перешкоджав у доступі приватному виконавця Колечко Д.М. до будь-яких об'єктів, сумлінно надавав пояснення на вимоги останнього.
Апелянт посилається на те, що фактичні обставини справи в сукупності свідчать про те, що приватним виконавцем Колечко Д.М. не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту ухилення боржника від виконання своїх боргових зобов'язань, зокрема: приховування доходів, коштів та майна, на які можна звернути стягнення, незаконного їх відчуження, а також не надано доказів того, що ним вичерпано всі заходи, надані йому Законом України Про виконавче провадження. Натомість, відсутність у боржника нерухомого та рухомого майна, а також грошових коштів на банківських рахунках, що вбачається із змісту подання та поданих приватним виконавцем Колечко Д.М. документів, не може свідчити про умисне ухилення керівника боржника від виконання рішення суду.
Апелянт також вказує, що починаючи з 29.12.2021 по теперішній час ОСББ «РАДІСНА ДВАДЦЯТЬ ОДИН» перебуває на обліку в ДПС України у статусі неприбуткової організації, метою діяльності якої не є отримання прибутку, а відтак Об'єднання позбавлено можливості одержання доходів від продажу товарів та/або послуг. Зазначені обставини є обґрунтованими чинниками незадовільного фінансового стану боржника, що в існуючій на теперішній час ситуації, не дозволяють в повному обсязі виконати рішення суду.
Крім того, апелянт вказав, що на утриманні керівника боржника ОСОБА_1 перебуває неповнолітня донька - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . В свою чергу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не підпадає під коло осіб чоловічої статі, яким в умовах воєнного стану обмежено виїзд за кордон України, оскільки не відноситься до відповідної вікової категорії 18-60 років. Таким чином, обмеження батька (в даному випадку керівника боржника) у праві виїзду за межі України в умовах воєнного стану може призвести до виникнення певних ризиків для життя та здоров'я неповнолітньої особи, а також до неможливості виїзду неповнолітньої доньки ОСОБА_2 та відповідно до порушення конституційних прав особи, яка не має жодного відношення до виконання рішення суду.
Керуючись викладеним вище, апелянт просить скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 17 березня 2025 року у справі №916/983/23 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитра Миколайовича від 13.03.2025р. про тимчасове обмеження керівника Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «РАДІСНА ДВАДЦЯТЬ ОДИН» Щербатих Григорія Павловича (РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у праві виїзду за межі України.
Рух справи у суді апеляційної інстанції
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №916/983/23 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Богатир К.В., судді - Аленін О.Ю., Таран С.В. що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.03.2025.
На момент надходження апеляційної скарги, матеріали справи №916/983/23 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.03.2025 відкладено вирішення питання про можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «РАДІСНА ДВАДЦЯТЬ ОДИН» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 17.03.2025 по справі №916/983/23 до надходження матеріалів справи на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду; доручено Господарському суду Одеської області невідкладно надіслати матеріали справи №916/983/23 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.
До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №916/983/23.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.04.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «РАДІСНА ДВАДЦЯТЬ ОДИН» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 17.03.2025 по справі №916/983/23; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, а також будь-яких заяв чи клопотань з процесуальних питань до 21.04.2025; призначено справу №916/983/23 до розгляду на 24.04.2025 о 12:30; встановлено, що засідання відбудеться у приміщенні Південно-західного апеляційного господарського суду за адресою: м. Одеса, пр. Шевченка, 29, зал судових засідань № 7, 3-ій поверх; явка представників учасників справи не визнавалася обов'язковою; роз'яснено учасникам судового провадження їх право подавати до суду заяви про розгляд справ у їхній відсутності за наявними в справі матеріалами; роз'яснено учасникам судового провадження їх право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у тому числі із застосуванням власних технічних засобів.
24.04.2025 у судовому засіданні прийняли участь представник Дочірнього підприємства «МОНОЛІТ-СЕРВІС» - авдокат Олексін В.В. та представник Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитра Миколайовича - адвокат Зауліна О.Г.
Представники інших учасників у справі у судове засідання не з'явилися, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялися належним чином.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Копія ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.04.2025, якою призначено справу №916/983/23 до розгляду на 24.04.2025 о 12:30, була отримана в системі електронний суд ОСББ «РАДІСНА ДВАДЦЯТЬ ОДИН» - 03.04.2025, ТОВ «ООЕК» - 03.04.2024, АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» - 03.04.2025, що підтверджено довідками секретаря судового засідання.
Явка представників сторін у судове засідання, призначене на 24.04.2025, не визнавалась апеляційним господарським судом обов'язковою, про наявність у сторін доказів, які відсутні у матеріалах справи та без дослідження яких неможливо розглянути апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «РАДІСНА ДВАДЦЯТЬ ОДИН» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 17.03.2025 по справі №916/983/23, до суду не повідомлялося.
Таким чином, колегія суддів вважає, що в даному судовому засіданні повинен відбутися розгляд апеляційної скарги Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «РАДІСНА ДВАДЦЯТЬ ОДИН» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 17.03.2025 по справі №916/983/23 по суті, не дивлячись на відсутність представників окремих учасників справи, повідомлених про судове засідання належним чином. Відсутність зазначених представників у даному випадку не повинно заважати здійсненню правосуддя.
Фактичні обставини, встановлені судом.
В провадженні Господарського суду Одеської області перебувала справа за позовом Дочірнього підприємства «МОНОЛІТ-СЕРВІС» до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «РАДІСНА ДВАДЦЯТЬ ОДИН» про стягнення заборгованості у розмірі 982 318 грн 52 коп., пені у розмірі 38 887 грн 15 коп., інфляційних втрат у розмірі 53 463 грн 98 коп., 3% річних у розмірі 19 981 грн 60 коп.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 21.05.2024р. у справі №916/983/23 позовну заяву Дочірнього підприємства «МОНОЛІТ-СЕРВІС» про стягнення з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «РАДІСНА ДВАДЦЯТЬ ОДИН» заборгованості у розмірі 982 318 грн 52 коп., пені у розмірі 38 887 грн 15 коп., інфляційних втрат у розмірі 53 463 грн 98 коп., 3% річних у розмірі 19 981 грн 60 коп. задоволено частково, стягнуто з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «РАДІСНА ДВАДЦЯТЬ ОДИН» на користь Дочірнього підприємства «МОНОЛІТ-СЕРВІС» заборгованість у розмірі 299 598 грн 71 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 497 грн 99 коп., у задоволенні решти позову відмовлено.
21 червня 2024 року вищезазначене рішення набрало законної сили, у зв'язку з чим видано відповідний наказ.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.11.2024 по справі №916/983/23 рішення Господарського суду Одеської області від 21.05.2024 у справі №916/983/23 залишено без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
14 березня 2025 року до Господарського суду Одеської області надійшло подання приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитра Миколайовича (вх.№2-345/24 від 14.03.2025) про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника-юридичної особи у справі №916/983/23, в обґрунтування якого заявник зазначає, що на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитра Миколайовича перебуває виконавче провадження №75395090 із примусового виконання судового наказу по справі №916/983/23, виданого Господарським судом Одеської області 21.06.2024р. про стягнення з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «РАДІСНА ДВАДЦЯТЬ ОДИН» на користь Дочірнього підприємства «Моноліт-Сервіс» заборгованості у розмірі 299 598 грн 71 коп. та витрат по сплаті судового збору у розмірі 1 497 грн 99 коп.
Заявник вказує, що 25 червня 2024 року приватним виконавцем була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №75395090 з примусового виконання вищезазначеного виконавчого документу, яка була надіслана сторонам виконавчого провадження рекомендованою кореспонденцію з повідомленням про вручення.
Також, у день винесення приватним виконавцем постанови про відкриття провадження була винесена постанова про арешт коштів боржника, якою було накладено арешт на грошові кошти всіх видів валют та банківських металів, що знаходяться на всіх рахунках боржника - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «РАДІСНА ДВАДЦЯТЬ ОДИН».
Заявник зазначає, що незважаючи на те, що вказані постанови були надіслані до банківських установ, станом на сьогодні із рахунків боржника, відкритих у АТ КБ «Приват Банк», були списані лише кошти у розмірі 1 505 грн 35 коп. (25.07.2024р.) та 1 386 грн 54 коп. (15.07.2024р.), яких недостатньо для виконання рішення суду
Приватний виконавець стверджує, що боржник є об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку, який веде комплексне обслуговування об'єктів, що передбачає укладання певних договорів із контрагентами та перерахування коштів за вказаними договорами. Між тим, вже майже рік жодні кошти на рахунки боржника, відомі приватному виконавцю, не надходять, із чого він робить висновок про те, що боржник приховує власні фінансові операції із метою уникнення списання коштів у примусовому порядку на виконання рішення суду.
Приватний виконавець заявляє, що боржник обізнаний про розпочате примусове виконання, але рішення суду не виконує.
В обгрунтування заяви приватний виконавець також зазначив, що згідно із ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» боржник зобов'язаний: утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій; за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п'яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України; повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини; своєчасно з'являтися на вимогу виконавця; надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.
За переконанням приватного виконавця, приховування боржником власних фінансових операцій, які за даними банківських установ, нібито, не проводяться, але фактично не можуть не вчинятись боржником, враховуючи вид його діяльності, і є діями із навмисного, свідомого невиконання боржником своїх обов'язків, що є підставою для тимчасового обмеження керівника боржника у праві виїзду за межі України у судовому порядку.
Враховуючи зазначене, на підставі ст. 337 ГПК України, приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитро Миколайович просив суд тимчасово обмежити керівника Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «РАДІСНА ДВАДЦЯТЬ ОДИН» (код ЄДРПОУ 44613622) - громадянина України ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) у праві виїзду за межі України.
Мотивувальна частина.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 ст. 269 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції не підлягає скасуванню, виходячи з таких підстав.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до п.п. 1-2 ч.1 ст.3 Закону України “Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.
Частиною 1 ст. 5 Закону України “Про виконавче провадження» встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України “Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
З матеріалів справи вбачається, що 25.06.2024 вх.№2207 Дочірнє підприємство «Моноліт-Сервіс» звернулося з заявою до приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитра Миколайовича про відкриття виконавчого провадження по виконанню наказу Господарського суду Одеської області від 21.06.2024 у справі №916/983/23.
На підставі зазначеної заяви, постановою приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитра Миколайовича від 25.06.2024 відкрито виконавче провадження №75395090.
Відповідно до ч. 5 ст. 19 Закону України “Про виконавче провадження» боржник зобов'язаний: утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій; за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п'яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України; повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини; своєчасно з'являтися на вимогу виконавця; надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.
За приписами ч. 1, 2 ст. 13 Закону України “Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону.
Згідно ч. 1, п. п. 1, 3 ч. 2 ст. 18 Закону України “Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.
З матеріалів справи вбачається, що в межах виконавчого провадження приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитро Миколайович було здійснено наступні дії:
1) постановою про арешт коштів боржника від 25.06.2024 накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/ електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом та належить боржнику: Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку «РАДІСНА ДВАДЦЯТЬ ОДИН», у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів у розмірі 331 675 грн 37 коп.;
2) отримано відповідь на запити №212063354 від 25.06.2024, №243154434 від 04.12.2024р., №248501139 від 01.02.2025р., №252140588 від 18.02.2025р.,№255579813 від 06.03.2025р. від Державної фіскальної служби України;
3) отримано відповідь на запити №256916517 від 13.03.2025 від Міністерства внутрішніх справ;
4) отримано витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно.
При цьому, приватним виконавцем не виявлено жодного майна (у тому числі, нерухомого та будь-якого рухомого майна), за рахунок якого можливо виконати рішення суду, за виключенням коштів у розмірі 1 505 грн 35 коп. та 1 386 грн 54 коп., що були списані з рахунку боржника, відритого в АТ КБ «ПРИВАТ БАНК»;
Однак, не дивлячись на вищенаведені заходи, вжиті у межах виконавчого провадження №75395090 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області №916/983/23, судове рішення боржником так і не було виконано, будь-яких дій, спрямованих на його виконання, боржником не здійснено.
В той же час, відповідач вказує, що відсутність у нього на рахунках коштів пов'язано з тим, що співвласники ОСББ «РАДІСНА ДВАДЦЯТЬ ОДИН» виїхали за межі території України та не сплачують внески на утримання будинку. Але жодного доказу з цього питання відповідач до суду не надав.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об'єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.
Відповідно до ч. 1, 4, 5 ст. 4 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обгрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання. Господарче забезпечення діяльності об'єднання може здійснюватися власними силами об'єднання (шляхом самозабезпечення) або шляхом залучення на договірних засадах суб'єктів господарювання.
Тобто діяльність ОСББ «РАДІСНА ДВАДЦЯТЬ ОДИН» спрямована саме на належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території або власними силами, або шляхом залучення на договірних засадах суб'єктів господарювання.
В даному випадку, апелянт суперечить сам собі, адже він стверджує, що співвласники виїхали закордон, що в свою чергу свідчить про неможливість самостійно утримувати будинок та прибудинкову територію.
В той же час, за відсутності внесків співвласників не можливо також залучати третіх осіб для такого утримання будинку.
Таким чином, трактуючи посилання апелянта, можна дійти до висновку, що спочатку введення на території України воєнного стану, тобто протягом більше як 3 років, ніхто не здійснює утримання житлового будинку за адресою м. Чорноморськ, вул. Радісна, 21, адже співвласники виїхали закордон та не можуть власноруч здійснювати таке утримання, а за умови відсутності коштів таке утримання також неможливо.
Крім того, в межах утримання багатоквартирного будинку не можна діяти без залучення на договірних засадах інших суб'єктів господарювання, адже необхідно отримувати послуги з водопостачання, водовідведення, електропостачання, вивезення твердих побутових відходів.
Тобто колегія суддів критично ставиться до того, що співвласники не сплачують внески, а утримання будинку здійснюється власними силами.
Дані обставини також спростовані поясненнями представника Дочірнього підприємства «МОНОЛІТ-СЕРВІС» - адвоката Олексіна В.В., який у судовому засіданні зазначив, що Дочірнє підприємство «МОНОЛІТ-СЕРВІС» надає ОСББ «РАДІСНА ДВАДЦЯТЬ ОДИН» послуги, зокрема і за договором №21/3А про відшкодування вартості електричної енергії, що підтверджено рішенням Господарського суду Одеської області від 21.05.2024 по справі №916/983/23.
А останнім часом, оплата таких послуг здійснюється не з рахунку ОСББ «РАДІСНА ДВАДЦЯТЬ ОДИН», а з рахунку Фізичної особи-підприємця Щербатих Григорія Павловича.
Зокрема, відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Фізична особа-підприємець Щербатих Григорій Павлович, здійснює наступні види діяльності:
«81.10 Комплексне обслуговування об'єктів (основний)
81.21 Загальне прибирання будинків
81.29 Інші види діяльності із прибирання
81.30 Надання ландшафтних послуг
69.20 Діяльність у сфері бухгалтерського обліку й аудиту; консультування з питань оподаткування
41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель
81.22 Інша діяльність із прибирання будинків і промислових об'єктів
43.21 Електромонтажні роботи
43.22 Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування
43.29 Інші будівельно-монтажні роботи.»
При чому дану фізичну особу-підприємця зареєстровано 28.01.2022.
Дані обставини можуть свідчити про те, що Щербатих Григорій Павлович фактично отримує від співвласників ОСББ «РАДІСНА ДВАДЦЯТЬ ОДИН» внески на утримання багатоквартирного будинку на власні рахунки фізичної особи підприємця, тобто підмінюючи функції ОСББ «РАДІСНА ДВАДЦЯТЬ ОДИН», з метою приховання коштів від виконавців та ухилення він виконання рішення по справі №916/983/23.
Наведене, на переконання суду апеляційної інстанції, спростовує доводи апелянта щодо не доведення приватним виконавцем ухилення боржника від виконання рішення суду, адже для застосування тимчасових заходів обмеження є достатнім невиконання обов'язків, передбачених ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження».
Колегія суддів також звертає увагу на те, що Щербатих Г.П. посилаючись на недоведення приватним виконавцем ухилення боржника від виконання рішення суду, сам не надав жодних доказів, які б свідчили про вжиття будь-яких заходів, направлених на виконання рішень суду, зокрема але не виключено, надання достовірних відомостей про майно та майнові активи боржника, тощо.
Натомість, поведінка керівника боржника була проявом свідомої та недобросовісної бездіяльності щодо виконання судового рішення.
Ігнорування у виконавчому провадженні обов'язків боржника, встановлених у ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», свідчить про ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням суду. Матеріалами справи підтверджено, що протягом тривалого часу боржник не сплачує борг, добровільно не виконує рішення суду, ігнорує будь-які вимоги виконавця у виконавчому провадженні та приховує грошові кошти ОСББ «РАДІСНА ДВАДЦЯТЬ ОДИН».
Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Згідно зі ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Статтею 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права від 16.12.1966 р. передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.
Положеннями ст. 313 Цивільного кодексу України передбачено, що фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.
Згідно п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України “Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
За приписами ч. ч. 1-4 ст. 337 ГПК України тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.
При цьому, враховуючи, що тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України є виключним заходом забезпечення виконання судового рішення, виконавець повинен довести суду факт вжиття всіх достатніх та своєчасних заходів з метою примусового виконання судового рішення, встановлених чинним законодавством.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України “Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов'язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.
Верховним Судом у постанові від 19.08.2020 по справі №910/8130/17 наголошено, що Закон України “Про виконавче провадження» є спеціальною нормою права, якою врегульовано умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які відповідно до закону підлягають примусовому виконанню. Тобто, вказаним Законом врегульовано права та обов'язки осіб, на правовідносини яких розповсюджується дія такої норми права. Відтак, якщо спеціальною нормою права (п. 19 ч.3 ст. 18 Закону України “Про виконавче провадження») передбачено, що у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів, то обмеження виконавця у такому праві означатиме порушення прав виконавця, які визначені спеціальною нормою права, а саме Законом України “Про виконавче провадження». Також, зазначено, що ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника судовим рішенням, може полягати як в активних діях (нез'явлення на виклики державного виконавця, приховування майна, доходів тощо), так і в пасивних діях (невжиття будь-яких заходів для виконання обов'язку сплатити кошти).
З огляду на викладене вище, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність у приватного виконавця права на звернення до суду із поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи до виконання зобов'язань за судовим рішенням.
Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Згідно із ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Частиною 1 ст. 18 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Статтею 326 ГПК України встановлено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Виконання судового рішення, відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України №5-рп/2013 від 26.06.2013р. у справі №1-7/2013, є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.
Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 р. N 11-рп/2012).
Відповідно до рішення Конституційного Суду України №2-р(ІІ)/2019 від 15.05.2019р. у справі №3-368/2018(5259/18) Конституційний Суд України, беручи до уваги ст.ст. 3, 8, ч.ч.1,2 ст. 55, ч.ч.1, 2 ст. 129-1 Конституції України, свої юридичні позиції щодо визначення виконання судового рішення складовою конституційного права на судовий захист, вважає, що держава, створюючи належні національні організаційно-правові механізми реалізації права на виконання судового рішення, повинна не лише впроваджувати ефективні системи виконання судових рішень, а й забезпечувати функціонування цих систем у такий спосіб, щоб доступ до них мала кожна особа, на користь якої ухвалене обов'язкове судове рішення, у разі, якщо це рішення не виконується, у тому числі державним органом.
Також, у вищевказаному рішенні Конституційний Суд України наголошує, що визначений у законі порядок забезпечення державою виконання судового рішення має відповідати принципам верховенства права та справедливості, гарантувати конституційне право на судовий захист; невиконання державою позитивного обов'язку щодо забезпечення функціонування запроваджуваної нею системи виконання судових рішень призводить до обмеження конституційного права на судовий захист та нівелює його сутність.
Таким чином, виходячи з того, що боржник - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «РАДІСНА ДВАДЦЯТЬ ОДИН», ухиляється від виконання рішення суду у справі №916/983/23, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення подання приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитра Миколайовича (вх.№2-345/24 від 14.03.2025р.) про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України у справі №916/983/23 керівника Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «РАДІСНА ДВАДЦЯТЬ ОДИН» (код ЄДРПОУ 44613622) - громадянина України ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до повного виконання рішення Господарського суду Одеської від 21.05.2024р. у справі №916/983/23.
Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на те, що обмеження батька (в даному випадку керівника боржника) у праві виїзду за межі України в умовах воєнного стану може призвести до виникнення певних ризиків для життя та здоров'я неповнолітньої особи, а також до неможливості виїзду неповнолітньої доньки ОСОБА_2 закордон, адже апелянт жодним чином не зазначив про те, чому, у випадку виникнення реальної загрози чи іншої необхідності, його неповнолітня донька не може виїхати закордон разом з матір'ю, не доведено, що він виховує доньку як одинокий батько без матері, позбавлення матері дитини батьківських прав тощо.
При цьому, колегія суддів зазначає, що керівник боржника не позбавлений можливості відновити своє право виїзду за межі України відповідно до процедури, визначеної чинним процесуальним законодавством України, зокрема, шляхом подання заяви про скасування такого тимчасового обмеження або шляхом забезпечення виконання рішення у справі №916/983/23.
Доводи апеляційної скарги також жодним чином не спростовують висновків, до яких дійшла колегія суддів та не доводять неправильність чи незаконність рішення, прийнятого судом першої інстанції.
Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29).
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").
Висновки апеляційного господарського суду.
Згідно статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Будь-яких підстав для скасування ухвали Господарського суду Одеської області від 17.03.2025 по справі №916/983/23 за результатами її апеляційного перегляду колегією суддів не встановлено.
За вказаних обставин оскаржувана ухвала Господарського суду Одеської області від 17.03.2025 по справі №916/983/23 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга залишенню без задоволення із віднесенням витрат на оплату судового збору за подачу апеляційної скарги на апелянта.
Керуючись статтями 269-271, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «РАДІСНА ДВАДЦЯТЬ ОДИН» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 17.03.2025 по справі №916/983/23 - залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Одеської області від 17.03.2025 по справі №916/983/23 - залишити без змін.
Витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, не підлягає оскарженню до Верховного Суду відповідно до вимог п. 29 ч. 1 ст. 255 та п. 2 ч. 1 ст. 287 ГПК України.
Повний текст постанови складено та підписано 29.04.2025.
Головуючий К.В. Богатир
Судді: О.Ю. Аленін
С.В. Таран