79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"23" квітня 2025 р. Справа №914/2057/24
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді І.Б. Малех
суддів І.Ю. Панова
О.В. Зварич
cекретар судового засідання Д.Т.Залуцький
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “ПІРАНЬЯ ТЕХ», б/н від 06.03.2025 (вх. № апеляційного суду 01-05/607/25 від 06.03.2025) та Львівського комунального підприємства “Ратуша-сервіс», б/н від 14.03.2025 (вх. № апеляційного суду 01-05/706/25,01-05/712/25 від 14.03.2025)
на рішення Господарського суду Львівської області від 05 лютого 2025 року (суддя Сухович Ю.О., рішення складено та підписано 17.02.2025, м. Львів)
у справі №914/2057/24
за позовом Першого заступника керівника Галицької окружної прокуратури міста Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради, місто Львів
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “ПІРАНЬЯ ТЕХ», місто Дрогобич, Львівська область
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Львівське комунальне підприємство “Ратуша-сервіс»
про: стягнення 483 333,33 грн
за участю представників, учасників процесу:
від прокуратури: Панькевич Р.В.;
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Петрінець Б.Р.;
від третьої особи: не з'явився;
20.08.2024 до Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява першого заступника керівника Галицької окружної прокуратури міста Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю “ПІРАНЬЯ ТЕХ» за участі третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні позивача Львівського комунального підприємства “Ратуша-сервіс» про стягнення грошових коштів у сумі 483 333,33 грн.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 05 лютого 2025 року позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Піранья Тех» до місцевого бюджету на користь Львівської міської ради грошові кошти в сумі 483 333,33 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Піранья Тех» на користь Львівської обласної прокуратури 7 250,00 грн судового збору.
06 березня 2025 року до Західного апеляційного господарського суду через систему електронний суд надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю “ПІРАНЬЯ ТЕХ», б/н від 06.03.2025 (вх. № апеляційного суду 01-05/607/25 від 06.03.2025) на рішення Господарського суду Львівської області від 05 лютого 2025 року у справі №914/2057/24.
Апеляційна скарга на адресу Західного апеляційного господарського суду скаржником надіслана через систему електронний суд - 06.03.2025.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Західного апеляційного господарського суду від 06.03.2025 склад колегії по розгляду справи №914/2057/24 визначено: головуючий суддя Малех І.Б., судді - Зварич О.В., Панова І.Ю.
Товариство з обмеженою відповідальністю “ПІРАНЬЯ ТЕХ», не погодившись з винесеним рішенням, подало апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що таке прийняте з порушенням норм процесуального права, а висновки не відповідають обставинам справи.
Скаржник вказує, що суд першої інстанції безпідставно застосував до спірних відносин норму Податкового кодексу України щодо звільнення від сплати податку на додану вартість, а також норму ст. 1212 ЦК України.
Поряд з цим, скаржник, звертає увагу на те, що суд не повинен був застосовувати правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 01.06.2021 у справі №916/2478/20.
Апелянт вважає, що судом першої інстанції не було встановлено за які кошти здійснювалась закупівля: за бюджетні чи інші кошти, а тому прокурором не доведено порушення інтересів держави.
Скаржник просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 05 лютого 2025 року в даній справі та постановити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 10 березня 2025 року (головуючий суддя Малех І.Б., судді - Панова І.Ю., Зварич О.В.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “ПІРАНЬЯ ТЕХ», б/н від 06.03.2025 (вх. № апеляційного суду 01-05/607/25 від 06.03.2025) на рішення Господарського суду Львівської області від 05 лютого 2025 року у справі №914/2057/24. Витребувано в Господарського суду Львівської області матеріали справи №914/2057/24.
14 березня 2025 року до Західного апеляційного господарського суду через систему електронний суд надійшла апеляційна скарга Львівського комунального підприємства “Ратуша-сервіс», б/н від 14.03.2025 (вх. № апеляційного суду 01-05/706/25,01-05/712/25 від 14.03.2025) на рішення Господарського суду Львівської області від 05 лютого 2025 року у справі №914/2057/24.
Апеляційна скарга на адресу Західного апеляційного господарського суду скаржником надіслана через систему електронний суд - 14.03.2025.
Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 14.03.2025 склад колегії по розгляду справи №914/2057/24 визначено: головуючий суддя Малех І.Б., судді - Панова І.Ю., Зварич О.В.
Скаржник - Львівське комунальне підприємство “Ратуша-сервіс», в апеляційній скарзі не погоджується з рішенням Господарського суду Львівської області від 05 лютого 2025 року у справі №914/2057/24, з підстав наведених в такій, та просить поновити строк для подання апеляційної скарги, відкрити апеляційне провадження у справі, рішення Господарського суду Львівської області від 05 лютого 2025 року по справі №914/2057/24 скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог - відмовити повністю.
ЛКП «Ратуша-сервіс» вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам та наданим документам.
Скаржник покликається на те, що органом, яким Законом надано право проводити моніторинг публічних закупівель, не виявлено жодних порушень зі сторони замовника під час їх проведення, а тому суд вийшов за межі ст. 11 ГПК України.
Апелянт вважає, що суд першої інстанції неправильно застосував ст.ст. 13, 16, 1212 ЦК України, ст. 185 ПК України.
Ухвалою Західного апеляційнийного господарського суду від 17 березня 2025 року (головуючий суддя Малех І.Б., судді - Панова І.Ю., Зварич О.В.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Львівського комунального підприємства “Ратуша-сервіс», б/н від 14.03.2025 (вх. № апеляційного суду 01-05/706/25,01-05/712/25 від 14.03.2025) на рішення Господарського суду Львівської області від 05 лютого 2025 року у справі №914/2057/24.
Галицька окружна прокуратура міста Львова у відзиві заперечує доводи апеляційних скарг, з посиланням на те, що судом першої інстанції вірно встановлено всі обставини справи, застосовано норми матеріального і процесуального права. Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 28 березня 2025 року розгляд справи №914/2057/24 призначено в судове засідання на 23 квітня 2025 року.
23.04.2025 в судовому засіданні представники учасників процесу підтримали свої вимоги і заперечення з мотивів наведених в апеляційній скарзі та відзиві на неї.
Згідно статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Вивчивши матеріали справи в сукупності з апеляційною скаргою, судова колегія Західного апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відповідність рішення Господарського суду Львівської області від 05 лютого 2025 року у справі №914/2057/24 нормам чинного матеріального та процесуального права, матеріалам та обставинам справи, виходячи з наступного.
Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 17.02.2022 Львівською міською радою прийнято ухвалу №1981, якою затверджено Програму заходів щодо підготовки Львівської міської територіальної громади до національного спротиву на 2022-2024 роки (надалі - Програма №1981), яка визначає правові, організаційні, фінансові засади реалізації цілей завдань національного спротиву, захисту цілісності та суверенітету України, утвердження громадської ідентичності в межах Львівської міської територіальної громади. Вказану Програму міська рада затвердила, керуючись Законами України “Про місцеве самоврядування в Україні» та “Про основи національного спротиву».
Відповідно до підпунктів 2.1.3 та 2.1.4 Програми №1981 метою Програми є розвиток цілісної політики підготовки Львівської міської територіальної громади до національного спротиву шляхом, зокрема, підтримання мобілізаційної готовності підрозділів територіальної оборони, на рівні необхідному для виконання завдань за призначенням, а також забезпечення життєдіяльності батальйону територіальної оборони та штабу району територіальної оборони.
Серед завдань Програми є, зокрема, матеріально-технічне забезпечення баз пункту управління штабу району територіальної оборони та батальйону територіальної оборони та матеріально-технічне забезпечення добровольчих формувань Львівської міської територіальної громади, стрілецьких клубів, полігонів (підпункти 2.2.4 і 2.2.5 Програми №1981).
Згідно додатку до Програми №1981, відповідальними за виконання вказаних завдань є Управління з питань надзвичайних ситуацій, цивільного захисту населення та територіальної оборони, ЛКП “Ратуша-сервіс» та КП “Адміністративно-технічне управління».
Як зазначено в пункті 4.1 Програми №1981 її фінансування здійснюється коштом видатків бюджету Львівської міської територіальної громади та інших джерел фінансування, не заборонених законодавством України.
10.10.2023 на виконання Програми №1981 Виконавчим комітетом Львівської міської ради прийнято рішення №1083, №1084, №1085 “Про передачу матеріально-технічних засобів» (надалі - Рішення №1083, №1084, №1085 від 10.10.2023), якими вирішено доручити ЛКП “Ратуша-сервіс» здійснити закупівлю та подальшу безоплатну передачу військовим частинам НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 матеріально-технічних засобів, а саме 5 (п'яти) антидронних мобільних, п'ятидіапазонних переносних комплексів по купольному та спрямованому захисту PIRANHA-5HAD-R(RA), що призначені для знешкодження ворожих БПЛА та дронів.
Вказані рішення Виконавчий комітет прийняв, враховуючи відповідні листи-звернення ВЧ НОМЕР_1 №690/7969 від 28.09.2023, ВЧА7031 №3887 від 15.09.2023, ВЧА7078 №1596/КП від 23.09.2023, в яких військові частини просили про надання зазначених вище матеріально-технічних засобів у вигляді благодійної допомоги для забезпечення обороноспроможності держави та підтримання бойової спроможності ВЧА0284, ВЧА7031, ВЧА7078 в складі підрозділів котрих несуть службу мешканці Львівської міської територіальної громади.
20.10.2023 на сайті Prozorro (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2023-10-20-013882-a) ЛКП “Ратуша-сервіс» оприлюднило оголошення про проведення відкритих торгів UA-2023-10-20-013882-а, щодо закупівлі антидронних комплексів по захисту від дронів, згідно коду за Єдиним закупівельним словником: ДК 021:2015:35730000-0: електронні бойові комплекси та засоби радіоелектронного захисту.
Згідно цього оголошення очікувана вартість предмета закупівлі становить 2 900 000,00 грн; кінцевий строк тендерних пропозицій - 01.11.2023; строк поставки товару - до 30.11.2023.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що участь у закупівлі взяв лише відповідач - ТзОВ “Піранья Тех», який є виробником цих комплексів і з котрим було укладено договір поставки №07/11-23 від 07.11.2023.
Відповідно до пункту 1.1 договору постачальник (відповідач) зобов'язується передати у власність покупця (ЛКП “Ратуша-сервіс») згідно специфікації, яка є невід'ємною частиною договору товар (за ДК 021:2015:35730000-0: електронні бойові комплекси та засоби радіоелектронного захисту), а покупець - прийняти і оплатити його на умовах передбачених даним договором.
Специфікацією до договору поставки №07/11-23 від 07.11.2023 визначено, що товаром є антидронний мобільний, п'ятидіапазонний переносний комплекс по купольному та спрямованому захисту PIRANHA-5HAD-R(RA) (5 одиниць). Загальна вартість товару становить 2 900 000,00 грн з ПДВ.
Відповідно до пункту 3.3 договору поставки оплата проводиться покупцем протягом 5-ти календарних днів, у безготівковій формі, на банківський рахунок постачальника, після отримання товару (його партії) на склад покупця (м.Львів, пл. Ринок, 1).
07.11.2023 відповідач поставив ЛКП “Ратуша-сервіс» обумовлений товар, що підтверджується видатковою накладною №46 від 07.11.2023.
Третя особа оплату за поставлений товар в повному обсязі провела 07.11.2023, про що свідчить платіжна інструкція №823.
Вказані обставини сторонами по справі не заперечуються.
Враховуючи факт поставки товару, ТзОВ “Піранья Тех» видало та зареєструвало в ЄРПН податкову накладну №1 від 20.12.2023, в якій відобразила суму податкових зобов'язань у розмірі 483 333,33 грн.
Із наявної у справі податкової декларації з ПДВ за 11 місяць 2023 року прослідковується, що за звітний період ТзОВ “Піранья Тех» зменшило свій податковий кредит на суму податкових зобов'язань.
Згідно сертифікатів кінцевого користувача (споживача) №15.11.2023/№А7031, №15.11.2023/№А0284, №15.11.2023/№А7078, ЛКП “Ратуша-сервіс» передало придбані антидронні комплекси ВЧ НОМЕР_2 , ВЧ НОМЕР_1 , ВЧ НОМЕР_3 .
Прокуратура зазначила, що порушення бюджетного законодавства, внаслідок безпідставної сплати податку на додану вартість за рахунок бюджетних коштів, не сприяє раціональному та ефективному використанню бюджетних коштів і створює загрозу порушення інтересів держави. За таких обставин просила суд стягнути з відповідача в дохід місцевого бюджету грошові кошти в сумі 483 333,33грн.
Оцінивши матеріали справи та докази, що містяться у ній, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне:
За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, а також інші юридичні факти. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Як вбачається з матеріалів даної справи предметом позову у ній є матеріально-правові вимоги прокурора, заявлені в інтересах Львівської міської ради про стягнення з ТзОВ “Піранья Тех» 483 333,33 грн, що становить суму ПДВ, включену до вартості антидронних комплексів по захисту від дронів, поставлених відповідачем ЛКП “Ратуша-сервіс» на підставі договору поставки №07/11-23 від 07.11.2023.
Позовні вимоги прокурор обґрунтовує тим, що вказані кошти ТзОВ “Піранья Тех» набуло за відсутності достатньої правової підстави, оскільки відповідно до підпункту 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ “Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі - ПК України), який набув чинності 03.05.2023, операції з постачання згаданих комплексів повинні були здійснюватися без сплати ПДВ.
Матеріально-правовими підставами позовних вимог є положення статті 1212 Цивільного кодексу України, які регулюють зобов'язання осіб з безпідставного набуття та збереження майна.
Як вбачається з договору №07/11-23 від 07.11.2023 предметом поставки виступали п'ять одиниць антидронних мобільних, п'ятидіапазонних переносних комплексів по купольному та спрямованому захисту PIRANHA-5HAD-R(RA), що призначені для знешкодження ворожих БПЛА.
Код поставленого товару за Єдиним закупівельним словником - ДК 021:2015:35730000-0: електронні бойові комплекси та засоби радіоелектронного захисту.
Жодною із сторін не заперечується та обставина, що поставлений товар класифікується згідно УКТ ЗЕД у товарній позиції 8543 “Машини та апаратура електричні, що мають індивідуальні функції».
Станом на момент укладення договору №07/11-23 від 07.11.2023, чинна редакція пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ “Перехідні положення» Податкового кодексу України передбачала дві підстави звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України портативних радіоелектронних засобів виявлення та протидії безпілотним літальним апаратам (антидронових рушниць), що класифікуються у товарній позиції 8543 згідно з УКТ ЗЕД.
До цих підстав відносилися такі:
1) Тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України товарів оборонного призначення, визначених такими згідно з пунктом 29 частини першої статті 1 Закону України “Про оборонні закупівлі»(підпункт 4 пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ “Перехідні положення» Податкового кодексу України);
2) Тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України товарів, кінцевим отримувачем яких відповідно до сертифіката кінцевого споживача або згідно з умовами договору визначено правоохоронні органи, Міністерство оборони України, Збройні Сили України та інші військові формування, добровольчі формування територіальних громад, утворені відповідно до законів України, інші суб'єкти, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону та/або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України, підприємства, які є виконавцями (співвиконавцями) державних контрактів (договорів) з оборонних закупівель(підпункт 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ “Перехідні положення» Податкового кодексу України).
Скаржник - ТзОВ “Піранья Тех» покликається на те, що покупцем за договором виступало ЛКП “Ратуша-сервіс», яке є комунальним підприємством, утвореним органом місцевого самоврядування, а тому не є державним замовником, в розумінні Закону України “Про оборонні закупівлі».
Такі доводи є безпідставними, оскільки умова, щоб покупець був державним замовником, в розумінні норм Закону України “Про оборонні закупівлі» є необхідною для звільнення від ПДВ операцій з постачання на митній території України портативних радіоелектронних засобів виявлення та протидії безпілотним літальним апаратам (антидронових рушниць) лише на підставі підпункту 4 пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ “Перехідні положення» Податкового кодексу України.
Водночас, як вбачається з матеріалів справи, в позовній заяві прокурор покликався на режим звільнення спірної операції від оподаткування ПДВ, який встановлено підпунктом 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ “Перехідні положення» Податкового кодексу України.
Водночас, згідно цього підпункту статус покупця товару не є умовою для застосування режиму звільнення спірної операції від оподаткування ПДВ.
При цьому, за змістом наведеного підпункту такими умовами є:
1) товари (у тому числі товари оборонного призначення) повинні належати до категорії товарів, що класифікуються за групами, товарними позиціями та підкатегоріями УКТ ЗЕД, перерахованими у підпункті 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ “Перехідні положення» ПК України;
2) кінцевим отримувачем таких товарів (у тому числі товарів оборонного призначення) відповідно до сертифіката кінцевого споживача або згідно з умовами договору повинно бути визначено:
- правоохоронні органи;
- Міністерство оборони України;
- Збройні Сили України та інші військові формування;
- добровольчі формування територіальних громад, утворені відповідно до законів України;
- інші суб'єкти, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону та/або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації проти України;
- підприємства, які є виконавцями (співвиконавцями) державних контрактів (договорів) з оборонних закупівель.
Такий висновок суду першої інстанції підтверджується, як наданою ТзОВ “Піранья Тех» Індивідуальною податковою консультацією ДПС України №4489/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК від 16.09.2024, так і рядом аналогічних індивідуальних консультацій податкової за зверненнями інших підприємств.
Скаржники також покликаються на те, що на момент укладення договору №07/11-23 від 07.11.2023 відсутніми були сертифікати кінцевого споживача, а самими умовами договору не визначено кінцевого отримувача товару з числа осіб, що зазначені у підпункті 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ “Перехідні положення» ПК України. З огляду на викладене, спірна операція підлягала оподаткуванню ПДВ у загальновстановленому порядку.
Колегія суддів апеляційного суду вважає, що долучені прокурором Сертифікати кінцевого користувача (споживача) №15.11.2023/№А7031 від 01.07.2024, №15.11.2023/№А0284, №15.11.2023/№А7078, кінцевим споживачем спірних антидронних комплексів є ВЧ НОМЕР_2 , ВЧ НОМЕР_1 , ВЧ НОМЕР_3 . Містить дату видачі Сертифікат кінцевого користувача (споживача) №15.11.2023/№А7031 від 01.07.2024, два інші Сертифікати не містять дати їх видачі, водночас із вказаного на них номері можна дійти вірогідного висновку, що ці сертифікати видано після укладення договору №07/11-23, здійснення відповідачем поставки спірних антидронних комплексів та проведення з ним розрахунків за цю поставку.
Аналіз умов самого договору №07/11-23 від 07.11.2023 теж свідчить, що в ньому не визначено кінцевого отримувача товару, з числа осіб, що зазначені у підпункті 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ “Перехідні положення» Податкового кодексу України.
За загальним правилом, передбаченим підпунктом 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ “Перехідні положення» Податкового кодексу України, за описаної ситуації режим звільнення спірної операції від оподаткування ПДВ не застосовується. Однак, виходячи з інших обставин, що мають місце в даній справі, це правило не підлягає застосуванню, оскільки незазначення в договорі №07/11-23 кінцевого споживача товару зумовлено, в тому числі, недобросовісною поведінкою відповідача.
Як вбачається з матеріалів справи, укладенню договору №07/11-23 від 07.11.2023 передували звернення військових частин НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 до голови Львівської об'єднаної територіальної громади (№690/7969 від 28.09.2023, №3887 від 15.09.2023, №1596/КП від 23.09.2023), в яких просили про надання спірних антидронних комплексів у вигляді благодійної допомоги для забезпечення обороноспроможності держави та підтримання бойової спроможності ВЧ НОМЕР_1 , ВЧ НОМЕР_2 , ВЧ НОМЕР_3 в складі підрозділів котрої несуть службу мешканці Львівської міської територіальної громади.
10.10.2023 на підставі цих листів Виконавчим комітетом Львівської міської ради прийняті рішення №1083, №1084, №1085, якими вирішено доручити ЛКП “Ратуша-сервіс» здійснити закупівлю та подальшу безоплатну передачу військовим частинамВЧ НОМЕР_1 , ВЧ НОМЕР_2 , ВЧ НОМЕР_3 матеріально-технічних засобів, а саме 5 (п'яти) антидронних мобільних, п'ятидіапазонних переносних комплексів по купольному та спрямованому захисту PIRANHA-5HAD-R(RA), що призначені для знешкодження ворожих БПЛА та дронів.
В свою чергу, ЛКП “Ратуша-сервіс» вирішило здійснити закупівлю антидронних комплексів, шляхом проведення відкритих торгів UA-2023-10-20-013882-а, про що 20.10.2023 оприлюднило оголошення на інформаційні платформі “Prozorro» (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2023-10-20-013882-a).
Як вбачається з офіційного сайту “Prozorro», на ньому розміщено розділ “Інформація про предмет закупівлі» в котрому, серед іншого вказано, що закупівля здійснюється на виконання рішення Виконавчого комітету №1083 від 10.10.2023, №1084 від 10.10.2023, №1085 від 10.10.2023, ухвали Львівської міської ради №1981 від 17.02.2022 “Про затвердження Програми заходів, щодо підготовки Львівської міської територіальної громади до національного спротиву на 2022-2024 роки» і для передачі ЗСУ.
На підставі даних офіційного сайту “Prozorro» та доказів долучених відповідачем до матеріалів справи, судом першої інстанції вірно встановлено, що вказану інформацію ЛКП “Ратуша-сервіс» розмістило лише на інформаційній платформі “Prozorro» і не внесло до проекту договору поставки, який є складовою тендерної документації.
Згідно положень чинного законодавства України про публічні закупівлі умови тендерної документації, як і умови договору, який пропонується укласти визначає замовник торгів (ЛКП “Ратуша-сервіс»).
Разом з тим, учасники прилюдних торгів не позбавлені можливості корегувати чи змінювати ці умови. Механізм такої зміни передбачено пунктом 54 постанови Кабінету Міністрів України №1178 від 12.10.2022 “Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі» на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування».
Так, за змістом вказаного пункту (в редакції чинній на момент проведення спірних торгів), фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за три дні до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз'ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Усі звернення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох днів з дня їх оприлюднення надати відповідь на звернення та оприлюднити його в електронній системі закупівель.
Замовник має право, зокрема, за результатами звернень, внести зміни до тендерної документації. Зміни, що вносяться замовником до тендерної документації розміщуються та відображаються в електронній системі закупівель у вигляді нової редакції тендерної документації додатково до початкової редакції тендерної документації.
Як вбачається з матеріалів справи, розмістивши 20.10.2023 оголошення про проведення торгів, ЛКП “Ратуша-сервіс» встановило учасникам строк для звернення за роз'ясненнями до 29.10.2023 до 00.00 год.
Ознайомившись із оголошенням про відкриті торги на інформаційній платформі “Prozorro» на котрій було розміщено інформацію, що предмет закупівлі здійснюється для передачі ЗСУ, а також на виконання рішень Виконавчого комітету №1083 від 10.10.2023, №1084 від 10.10.2023, №1085 від 10.10.2023 та ухвали Львівської міської ради №1981 від 17.02.2022, які перебувають в загальному доступі і зі змісту котрих вбачається якій військовій частині будуть передаватися антидронні комплекси, що є предметом закупівлі і на виконання якої програми, ТзОВ “Піранья Тех» було достеменно обізнане, хто є кінцевим споживачем цього товару.
З огляду на викладене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що скаржник - ТзОВ “Піранья Тех», будучи усвідомленим, що умовами проекту договору поставки не передбачено кінцевого споживача спірних антидронних комплексів, повинен був проявити добросовісність у правовідносинах та звернутися до ЛКП “Ратуша-сервіс» за роз'ясненнями з приводу невідповідності тендерної документації інформації, що зазначена на інформаційній платформі “Prozorro», а також невідповідності умов проекту договору про включення сум ПДВ вимогам чинного законодавства України, якщо ці комплекси закупляються для ЗСУ. Однак, ТзОВ “Піранья Тех» цього не зробило.
Із офіційного сайту “Prozorro» вбачається, що відповідач подав свої тендерні пропозиції 01.11.2023, тобто після закінчення встановленого ЛКП “Ратуша-сервіс» строку для звернення за роз'ясненнями. Проте, він був обізнаний з торгами до цієї дати, оскільки його документація датована, коли строк для роз'яснень був чинним.
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого та правомірного висновку, що відсутність в договорі №07/11-23 від 07.11.2023 умов про кінцевого споживача товару зумовлена також недобросовісністю відповідача.
Таким чином, керуючись нормами частини 3 статті 16 Цивільного кодексу України, якими суду надано право відмовити у захисті цивільного права та інтересу в разі порушення особою положень, щодо добросовісності здійснення цивільних прав, суд першої інстанції обгрунтовано відхилив доводи ТзОВ “Піранья Тех», що спірна операція підлягала оподаткуванню ПДВ у загальновстановленому через незазначення в договорі №07/11-23 кінцевого споживача. Протилежний підхід, на думку суду, стимулював би відповідача до подальшої недобросовісної поведінки за подібних даній справі обставин, що не відповідає основним засадам господарського судочинства.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що операція з поставки ЛКП “Ратуша-сервіс» спірних антидронних комплексів була звільнена від оподаткування ПДВ, а тому суму коштів у розмірі 483 333,33 грн ТзОВ “Піранья Тех» набуло безпідставно.
Скаржники у своїх скаргах покликаються на неможливість застосування до спірних правовідносин статті 1212 Цивільного кодексу України, оскільки в пункті 3.1 договору поставки сторони погодили ціну договору з урахуванням суми ПДВ, доказів визнання недійсним цієї умови договору не має і відповідної вимоги прокурор не заявляє, а тому перерахування вказаної суми коштів було здійснено за наявності правових підстав.
Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.
Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 Цивільного кодексу України).
Положення глави 83 Цивільного кодексу України щодо набуття, збереження майна без достатньої правової підстави, застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
У випадку, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 Цивільного кодексу України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава у встановленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.
Загальна умова статті 1212 Цивільного кодексу України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов'язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї статті тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання. Вказана правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 01.06.2021 у справі №916/2478/20.
Твердження скаржника - Товариства з обмеженою відповідальністю “ПІРАНЬЯ ТЕХ» про те, що суд першої інстанції не повинен був застосовувати вказаний правовий висновок, відхиляється колегією апеляційного суду за безпідставністю.
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Близьку за змістом позицію викладено також у постановах Верховного Суду 14.01.2021 у справі № 922/2216/18, від 23.01.2020 у справі № 910/3395/19, від 23.04.2019 у справі № 918/47/18, від 01.04.2019 у справі № 904/2444/18.
Спірні кошти у розмірі 483 333,33 грн ТзОВ “Піранья Тех» набуло у зобов'язальних правовідносинах, щодо поставки товару на підставі договору №07/11-23 від 07.11.2023, умовами котрого передбачено, що загальна сума договору становить 2 900 000,00 грн з ПДВ та складає загальну вартість поставлених та оплачених партій товару протягом дії даного договору згідно специфікацій та рахунків (пункт 3.1).
Таким чином, для можливості застосування до спірних відносин статті 1212 Цивільного кодексу України істотною обставиною є з'ясування чи передбачена пунктом 3.1 договору умова про включення суми ПДВ до ціни товару породжує правову підставу без визнання недійсної котрої неможливе стягнення спірних коштів; чи, все таки, перерахування ТзОВ “Піранья Тех» спірних коштів містить ознаки безпідставності, оскільки таке виконання не ґрунтується на прямій вказівці закону та/або умовах зобов'язання.
Відповідно до положень статті 180 Господарського кодексу України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними.
Відповідно до статті 11 Закону України “Про ціни і ціноутворення» вільні ціни встановлюються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін.
Отже, сторони на договірних засадах передбачають формування ціни за договором.
Відповідно до частини 1 статті 1 Податкового кодексу України цей Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Водночас, згідно з підпунктом 14.1.178 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, ПДВ - це непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.
Порядок обчислення та сплати ПДВ регламентується розділом V Податкового кодексу України.
Згідно з підпунктами “а» і “б» пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПК України.
За своєю правовою сутністю ПДВ є часткою новоствореної вартості та сплачується покупцем /замовником послуг/.
З огляду на вказане, хоча ПДВ й включається до ціни товару, однак не є умовою про ціну в розумінні цивільного та господарського законодавства, оскільки не може встановлюватися (погоджуватися чи змінюватися) сторонами за домовленістю, тобто в договірному порядку.
Відповідач, як одна із сторін зобов'язання набув зазначені кошти за рахунок іншої сторони не в порядку виконання договірного зобов'язання, що виключає застосування до правовідносин сторін норм зобов'язального права, а поза підставами, передбаченими договором поставки, внаслідок їх перерахування на рахунок відповідача понад вартість товару, який було поставлено, тобто на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України.
Вказане узгожується з правовою позицією Верховного Суду викладеною у постанові від 01.06.2021 у справі №916/2478/20.
Зобов'язання повернути безпідставно набуте майно виникає в особи безпосередньо з норми статті 1212 Цивільного кодексу України на підставі факту набуття нею майна (коштів) без достатньої правової підстави або факту відпадіння підстави набуття цього майна (коштів) згодом. Виконати таке зобов'язання особа повинна відразу після того, як безпідставно отримала майно або як підстава такого отримання відпала. Це зобов'язання не виникає з рішення суду. Судове рішення в цьому випадку є механізмом примусового виконання відповідачем свого обов'язку з повернення безпідставно отриманих коштів, який він не виконує добровільно. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 07.02.2024 у справі №910/3831/22.
Враховуючи вищевикладене та те, що ПДВ не є умовою про ціну в розумінні цивільного та господарського законодавства, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідач набув грошові кошти в сумі 483 333,33 грн, що становить вартість ПДВ, поза підставами, передбаченими пунктом 3.1 договору №07/11-23 від 07.11.2023, а тому визнання частково недійсним цього пункту не є необхідною передумовою для стягнення з останнього цих сум, на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України.
Як вбачається з позовної заяви, прокурор в даній справі звернувся з позовом в інтересах Львівської міської ради до ТзОВ “Піранья Тех» про стягнення 483 333,33 грн суми ПДВ. Вказані кошти просив стягнути до місцевого бюджету. Також прокурор визначив ЛКП “Ратуша-сервіс» в статусі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору і саме в такому статусі вказане підприємство було залучено до справи, згідно ухвали суду першої інстанції від 09.09.2024 про відкриття провадження у справі. У даній справі предметом позову не є оскарження договору №07/11-23 від 07.11.2023, тому відсутні підстави для залучення ЛКП “Ратуша-сервіс», як сторони цього договору, в статусі відповідача. Крім цього, будь-яких позовних вимог до ЛКП “Ратуша-сервіс» прокурор не пред'являє.
Та обставина, що в даному рішенні встановлено порушення ЛКП “Ратуша-сервіс» при укладенні договору не зумовлює підстав для залучення вказаного товариства в статусі відповідача, адже процесуальне законодавство зокрема стаття 50 Господарського процесуального кодексу України, допускає його залучення в статусі третьої особи, якщо рішення впливає на права та обов'язки. Предметом позову є повернення безпідставно набутих коштів, отриманих відповідачем понад вартість товару поставленого згідно договору №07/11-23 від 07.11.2023.
За змістом статті 1212 Цивільного кодексу України належним відповідачем у справах щодо повернення безпідставно набутого майна є особа, яка набула це майно, або зберігає його у себе.
Матеріалами справи, зокрема платіжною інструкцією №823 від 07.11.2023 підтверджується те, що спірні грошові кошти набуло ТзОВ “Піранья Тех» і докази перерахування останнім цих коштів до Державного бюджету (як це стверджує відповідач) дані матеріали не містять. Відтак саме ТзОВ “Піранья Тех» є належним відповідачем у справі.
Щодо вимоги прокурора про стягнення з відповідача 483 333,33 грн до місцевого бюджету, то для захисту інтересів держави нераціонально та неефективно витрачені кошти повинні повертатися (стягуватися) саме на користь держави. Вказане зазначила об'єднана палата Касаційного Господарського Суду у складі Верховного Суду в постанові від 15.03.2024 у справі №904/192/22, також зазначається у постанову Верховного Суду від 10.12.2024 у справі №913/14/24. Враховуючи вказане, прокурором обрано належний спосіб захисту порушених прав позивача.
Щодо подання позову прокурором в інтересах Львівської міської ради, то він належним чином обґрунтував порушення інтересів держави, дотримався порядку передбаченого статтею 23 Закону України “Про прокуратуру» і відповідачем жодним заперечень з цього приводу не висловлювалося.
Відповідно до вимог частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Суд враховує висновки, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі “Проніна проти України» (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006), де вказано, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Згідно ст.129 ГПК України сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги слід залишити за апелянтами.
Керуючись ст. ст. 129, 236, 269, 275, 276, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “ПІРАНЬЯ ТЕХ», б/н від 06.03.2025 (вх. № апеляційного суду 01-05/607/25 від 06.03.2025) та Львівського комунального підприємства “Ратуша-сервіс», б/н від 14.03.2025 (вх. № апеляційного суду 01-05/706/25,01-05/712/25 від 14.03.2025) - залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Львівської області від 05 лютого 2025 року у справі №914/2057/24 залишити без змін.
3. Судовий збір за подання апеляційної скарги - покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю “ПІРАНЬЯ ТЕХ» та Львівське комунальне підприємство “Ратуша-сервіс»
4. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів відповідно до ст.ст. 286-289 ГПК України.
5. Матеріали справи №914/2057/24 повернути в Господарський суд Львівської області.
Повний текст постанови складено та підписано 28.04.2025.
Головуючий суддя І.Б. Малех
Суддя І.Ю. Панова
Суддя О.В. Зварич