Справа № 725/3009/25
25.04.2025 Суддя Першотравневого районного суду м. Чернівці Галичанський О.І., розглянув заяву ОСОБА_1 про забезпечення його позову доІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності ,-
Позивач звернулася до суду з вказаним вище позовом.
Ухвалою від 25.04.2025 року провадження у справі відкрито.
Разом з позовною заявою ОСОБА_1 подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просив вжити заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії постанови №110024 від 04.04.2025 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 202 Кодексу України та заборонити відповідачу направляти постанову №110024 від 04.04.2025 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 202 Кодексу України до органів державної виконавчої служби для виконання в примусовому порядку.
Вважає, що у разі примусового виконання оскаржуваної постанови та відкриття виконавчого провадження, може бути арештований єдиний поточний банківський рахунок позивача (зарплатна картка) та застосовані інші заходи спрямовані на примусове виконання постанови органами ДВС,чим буде порушені його права.
Перевіривши та дослідивши матеріали даної справи, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню частково виходячи з наступних підстав.
Згідно з п.1 ч.2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Позов може бути забезпечений, зокрема, зупиненням дії індивідуального акта та забороною відповідачу вчиняти певні дії (п.1 та п.2 ч.1. ст.151 КАС України відповідно).
Розглядаючи заяву про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6-605 цс16 від 25.05.2016 року, забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 №ETS N 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Н. проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
Таким чином, Держава Україна несе обов'язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. При чому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.
Слід зазначити, що забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає у тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає у рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні вживатися судом лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, з врахуванням роз'яснення Верховного Суду України та позиції Європейського суду з прав людини, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв'язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню частково, оскільки матеріали позову не містять доказів , про стадію виконання оскаржуваної постанови . Враховуючи наведене, слід зупинити стягнення на підставі постанови №110024 від 04.04.2025 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 202 Кодексу України відносно ОСОБА_1 до ухвалення рішення по даній справі. Керуючись ст.ст.150,151 КАС України, -
Заяву ОСОБА_1 - задовольнити частково .
Зупинити стягнення на підставі постанови №110024 від 04.04.2025 року винесеної відділом прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 202 Кодексу України, до ухвалення рішення по даній справі.
У задоволенні решти- відмовити.
Ухвала суду про забезпечення позову підлягає до негайного виконання. Копію ухвали для виконання направити до ІНФОРМАЦІЯ_1 , до виконавчого органу Чернівецької області для виконання та сторонам для відому.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з моменту її оголошення.
Суддя Першотравневого
районного суду м.Чернівці Галичанський О. І.