Справа № 709/224/25
25 квітня 2025 року с-ще Чорнобай
Суддя Чорнобаївського районного суду Черкаської області Романова О.Г., розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли від Відділу поліцейської діяльності
№ 2 (с-ще Чорнобай) Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ,
за ч. 4 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), -
До Чорнобаївського районного суду Черкаської області надійшли адміністративні матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 121 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 14 лютого
2025 року серії ЕПР1 № 246578 ОСОБА_1 14 лютого 2025 року о 12:52 год. в
с-щі Чорнобай по вул. Золотоніській керував транспортним засобом «ВАЗ 21214», д.н.з.
НОМЕР_2 , із причепом «Лев», д.н.з. НОМЕР_3 , в якого були відсутні задні габаритні ліхтарі, правопорушення, вчинено повторно протягом року. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 31 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 4 ст. 121 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 та його захисник Нечипоренко Ж.М. не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, жодних заяв чи клопотань на адресу суду не направили, причини неявки суду не відомі.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Правопорушення передбачене ч. 4 ст. 121 КУпАП не входить до переліку справ, передбачених ч. 2 ст. 268 КУпАП розгляд яких слід проводити з обов'язковою присутністю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Таким чином, у зв'язку із тим, що ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про день та час розгляду справи, із клопотанням про відкладення справи до суду не звертався, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутності особи, на яку складений протокол про адміністративне правопорушення.
Розглянувши адміністративні матеріали, суд встановив наступні обставини.
Згідно з ч. 4 ст. 121 КУпАП повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частинами першою - третьою цієї статті, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі від п'ятидесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців або адміністративний арешт на строк від п'яти до десяти діб.
У відповідності до ч. 1 ст. 256 КУпАП, - у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Як зазначено в ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП і не може бути перекладений на суд.
У свою чергу, протокол про адміністративне правопорушення, визначає межі судового розгляду і є доказом у справі.
Так, диспозиція ч. 4 ст. 121 КУпАПза своєю юридичною конструкцією є бланкетною, та відсилає до нормі інших законодавчих актів, за порушення яких настає відповідальність за вказаною статтею. В даному випадку це Правила дорожнього руху.
У протоколі про адміністративне правопорушення вказано, що ОСОБА_1 порушив п. 31 Правил дорожнього руху, проте такий пункт має безліч підпунктів, який працівниками поліції не вказаний.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Постановою Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» визначено, що суди при розгляді цих категорій справ повинні враховувати, що диспозиції цих норм є бланкетними, а тому суду слід ретельно з'ясовувати та зазначати у своєму рішенні, в чому саме полягали порушення, норми яких правил не додержані, чи є причинний зв'язок між цими порушеннями та передбаченими законом негативними наслідками, що настали.
Питання наявності чи відсутності складу адміністративного правопорушення, у діях конкретної особи суд вирішує в межах протоколу, складеного відносно цієї особи, перевіряючи відповідність обставин, викладених у протоколі, фактичним обставинам провадження.
У рішенні в справі «Карелін проти росії» («Karelin v. russia», заява N 926/08, рішення від 20 вересня 2016 р.) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
Таким чином, наявність чи відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП України судом може бути встановлено виключно на підставі наявності в його діях порушень вимог Правил дорожнього руху України.
Проте, як уже було зазначено вище, працівниками поліції не конкретизовано пункт Правил дорожнього руху, який було порушено ОСОБА_1 , а змінювати суть обвинувачення суд позбавлений можливості, інакше, таким чином, перебере на себе функції обвинувачення.
Згідно зі ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з частиною першою статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
При оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту (рішення ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України»). Приймаючи до уваги дане рішення, суд керується саме цим принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого також сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України». Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати в першу чергу чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні.
Однією з обставин, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП, є відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП, а тому провадження відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю у відповідності до п. 1 ст. 247 КУпАП, в зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 121, 221, 245, 247, 280, 283-284 КУпАП, суд,-
Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 121 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Чорнобаївський районний суд Черкаської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя О.Г. Романова