Справа № 712/5294/25
Провадження № 3/712/1723/25
29 квітня 2025 року, суддя Соснівського районного суду м. Черкаси Бащенко С.М., за участю прокурора Лисика М.А., особи, відносно якої складені протоколи про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 , розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з Управління стратегічних розслідувань в Черкаській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на момент вчинення правопорушень працюючої завідувачем Сектору попередження бездоглядності дітей відділу захисту прав дітей служби у справах дітей Черкаської міської ради, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.172-6 КУпАП, --
ОСОБА_1 , будучи завідувачем сектору попередження бездоглядності дітей відділу захисту прав дітей служби у справах дітей Черкаської міської ради та відповідно до підпункту «в» п.1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією в порушення вимог ч.1 ст.45, п.2-7 Прикінцевих положень Закону України «Про запобігання корупції» без поважних причин, несвоєчасно подала до Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2021 рік, оскільки граничний термін подачі був 31.01.2024, а декларація фактично подана 07.02.2025, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Крім того, вона ж, будучи завідувачем сектору попередження бездоглядності дітей відділу захисту прав дітей служби у справах дітей Черкаської міської ради та відповідно до підпункту «в» п.1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією в порушення вимог ч.1 ст.45, п.2-7 Прикінцевих положень Закону України «Про запобігання корупції» без поважних причин, несвоєчасно подала до Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2022 рік, оскільки граничний термін подачі був 31.01.2024, а декларація фактично подана 08.02.2025, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Крім того, вона ж, будучи завідувачем сектору попередження бездоглядності дітей відділу захисту прав дітей служби у справах дітей Черкаської міської ради та відповідно до підпункту «в» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією в порушення вимог ч.2 ст.45, п. 2-7 Прикінцевих положень Закону України «Про запобігання корупції» без поважних причин, несвоєчасно подала до Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, яка припинила свою діяльність пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування (після звільнення) за 2023 рік, оскільки граничний термін подачі був 31.03.2024, а декларація фактично подана 18.02.2025, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину не визнала, суду пояснила, що в 2021 році відмінили подачу декларацій так як діяв карантин в зв'язку з «Ковідом». Потім відмінили подачу декларацій в зв'язку з повномасштабним вторгнення рф в Україну. Вона звільнилася і займалася дітьми з Сирії і забула про необхідність подачі декларацій.
Прокурор в судовому засіданні вважав доведеним факт вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, та просив накласти на неї адміністративне стягнення передбачене санкцією ст. 172-6 ч. 1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 850 грн.
Суддя дослідивши матеріали справ про адміністративні правопорушення, заслухавши думку прокурора, пояснення особи, що притягується до адміністративної відповідальності, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд виходить з такого.
Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Статтею 280 КУпАП, передбачено що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до статей 251, 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Судом встановлено, що відповідно до положення про службу у справах дітей Черкаської міської ради (далі - Служба) є виконавчим органом Черкаської міської ради.
Служба підзвітна та підконтрольна Черкаській міській раді, підпорядкована її виконавчому комітету та міському голові.
Служба має статус юридичної особи на правах управління, зареєстрованої у встановленому порядку, має самостійний баланс, розрахункові рахунки в установі Державного казначейства, печатку із зображенням Державного Герба України, штампи та відповідний бланк із своїм найменуванням, передбачені чиним законодавством України.
Основними завданнями Служби є:
1) реалізація на території територіальної громади державної політики з питань соціального захисту дітей, запобігання дитячій бездоглядності та безпритульності, вчиненню дітьми правопорушень; визначення пріоритетних напрямів поліпшення становища дітей у територіальній громаді, їх соціальному захисту, сприяння фізичному, духовному та інтелектуальному розвитку;
- розроблення і здійснення самостійно або разом з виконавчими органами міської ради, підприємствами, установами та організаціями усіх форм власності, громадськими об'єднаннями заходів щодо захисту прав, свобод і законних інтересів дітей;
- проведення інформаційно-роз'яснювальної роботи з питань, що належать до компетенції служби, зокрема, через засоби масової інформації.
Служба відповідно до покладених на неї завдань:
- забезпечує у межах своїх повноважень здійснення контролю за додержанням законодавства щодо соціального захисту дітей;
- оформляє документи на влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, під опіку, піклування, до прийомних сімей, дитячій будинків сімейного типу, в патронатну сім'ю, сприяє усиновленню;
- готує акти обстеження умов проживання дітей, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, опис майна дитини, а також акти обстеження житлово-побутових умов потенційних опікунів, піклувальників;
- готує звіти про стан виховання, утримання і розвитку дітей в прийомних сім'ях та дитячих будинків сімейного типу;
- готує висновки служби у справах дітей, про підтвердження місця проживання дитини для її тимчасового виїзду за межі України;
- проводить інформаційно-роз'яснювальну роботу з питань, що належать до її компетенції, через засоби масової інформації;
- сприяє, у межах компетенції, веденню обліку дітей шкільного віку відповідно до чинного законодавства;
- здійснює контроль за цільовим використанням аліментів.
Відповідно до розпорядження міського голови м. Черкаси № 586-р(к) від 18.11.2011 року «Про призначення працівників в службу у справах дітей Черкаської міської ради» призначено з 17 листопада 2011 року на посаду в службу у справах дітей Черкаської міської ради: ОСОБА_1 - на посаду завідувача сектору профілактичної роботи відділу у справах дітей Соснівського району як таку, щ зарахована до кадрового резерву, шляхом переведення із служби у справах дітей виконавчого комітету Соснівської районної ради м. Черкаси.
Відповідно до розпорядження міського голови м. Черкаси № 330-р (к) від 09.07.2013 року «Про призначення працівників служби у справах дітей Черкаської міської ради» переведено з 01 липня 2013 року: ОСОБА_1 , завідувача сектору профілактичної роботи відділу у справах дітей Соснівського району - на посаду завідувача сектору попередження бездоглядності дітей відділу захисту прав дітей служби у справах дітей.
Відповідно до посадової інструкції завідувача сектору попередження бездоглядності дітей відділу захисту прав дітей служби у справах дітей Черкаської міської ради до основних завдань, обов'язків та повноважень ОСОБА_1 відноситься:
- основним напрямом роботи завідувача сектору попередження бездоглядності дітей відділу захисту прав дітей служби у справах дітей Черкаської міської ради є організація роботи з реалізації на території м. Черкаси державної політики з питань соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, та профілактики негативних явищ в молодіжному середовищі, бездоглядності дітей;
- завідувач сектору здійснює керівництво діяльністю сектору попередження бездоглядності дітей відділу захисту прав дітей служби у справах дітей Черкаської міської ради, розподіляє обов'язки між його працівниками, очолює сектор та контролює їх роботу.
Забезпечує виконання покладених на сектор завдань:
- організовує роботу сектору щодо його ефективної взаємодії із структурними підрозділами служби у справах дітей, іншими виконавчими органами ради, державними органами, навчальними закладами, що стосуються діяльності сектору;
- організовує роботу сектору із заявами громадян, клопотаннями та поданнями навчальних закладів міста;
- бере участь у судових засіданнях, в якості представника служби у справах дітей або органу опіки та піклування м. Черкаси, по захисту законних прав та інтересів дітей;
- забезпечує узагальнення інформації з питань, що належать до компетенції сектору;
- здійснює контроль за зберіганням документів з питань профілактичної роботи.
Завідувач сектору має право:
- за дорученням керівництва представляти службу у справах дітей, органу опіки та піклування в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах та організаціях з питань, що належать до його компетенції;
- у встановленому порядку використовувати відповідну статистичну інформацію та інші дані державних органів та органів місцевого самоврядування,їх посадових осіб, громадських організацій, підприємств, установ, організацій необхідні для виконання посадових обов'язків;
- проводити профілактичну роботу з батьками та дітьми, які потрапили в складні життєві обставини;
- вимагати якісного та у повному обсязі виконання працівниками сектору своїх посадових обов'язків;
- вносити на розгляд керівництва пропозиції щодо вдосконалення роботи сектору, служби у справах дітей Черкаської міської ради.
Згідно з п.п. «в» п.1 ч.1 ст.3 Закону суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є посадові особи органів місцевого самоврядування. Одночасно, зазначена категорія віднесена до суб'єктів вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, та на них розповсюджуються обмеження і обов'язки передбачені ст.45 Закону.
Відповідно до ч.3 ст.24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.
У розумінні до підпункту «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону, ОСОБА_1 є суб'єктом декларування та зобов'язана подавати декларацію відповідно до встановленого Законом порядку.
Згідно із ч.1 ст.45 Закону особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а" і "в" пункту 2, пункту 5 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
Відповідно до п. 2-7 Перехідних положень Закону установлено, що особи, які у 2022-2023 роках не подали декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно достатті 45цього Закону, і кінцевий строк для подання яких настав до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», подають такі декларації не пізніше 31 січня 2024 року. Суб'єкти декларування, зазначені у частинах сьомій - чотирнадцятій статті 45 цього Закону, подають відповідні декларації у строки, встановлені частинами сьомою - чотирнадцятою статті 45 цього Закону, якщо відповідні декларації не було подано раніше.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.12 Закону України «Про запобігання корупції» Національне агентство з метою виконання покладених на нього повноважень має право приймати з питань, що належать до його компетенції, обов'язкові для виконання нормативно-правові акти; ч.5 ст.12 Закону України «Про запобігання корупції» нормативно-правові акти Національного агентства підлягають державній реєстрації Міністерством юстиції України та включаються до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів. Нормативно-правові акти Національного агентства після включення до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів опубліковуються державною мовою в офіційних друкованих виданнях. Нормативно-правові акти Національного агентства, які пройшли державну реєстрацію, набирають чинності з дня офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самими актами, але не раніше дня офіційного опублікування.
Законом та Порядком заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування затвердженого Наказом Національного агентства з питань запобігання корупції23 липня 2021 року № 449/21, Зареєстровано в Міністерстві юстиції України29 липня 2021 р. за № 987/36609 (далі - Порядок 449/21) передбачено три види декларацій, зокрема:
1) щорічна декларація - декларація, яка подається відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону, або абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону в період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня року, наступного за звітним роком. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та за загальним правилом містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.
Законом можуть бути встановлені інші строки подання щорічної декларації.
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» від 20.09.2023 визначено, що за загальним правилом до 31.01.2024 слід подати:
щорічні декларації (з будь-якою позначкою) за 2021-2022 звітні періоди;
декларацію при звільненні за 2022-2023 роки (якщо обов'язок подання декларації настав до 11.10.2023 включно);
декларацію кандидата на посаду за 2021 та 2022 звітні періоди (якщо кінцевий строк їх подання настав у період з 24.02.2022 по 11.10.2023 включно).
Особливості подання декларацій кандидата на посаду та декларацій при звільненні наведено у відповідях на запитання 2-1та2-2 цих Роз'яснень.
З 1 січня до 31 березня 2024 року включно суб'єкти декларування (крім тих, які мають право на відтермінування) повинні подати щорічні декларації за 2023 звітний період.
Декларації, подані в період з 24.02.2022 до 11.10.2023 включно вважаються такими, що були подані на виконання обов'язку, передбаченого ст. 45 Закону (абз. 2 п. 2-7 розділу XIII «Прикінцеві положення» Закону). Повторне їх подання не вимагається та є технічно неможливим.
Беручи до уваги те, що ОСОБА_1 будучи призначена на посаду з 09.07.2013,то повинна була подавати електронні декларації кожного звітного року, а тому граничним терміном подачі декларації щорічна за 2021 рік є 31.01.2024.
УСР в Черкаській області, згідно з вимогами ст.251 КУпАП встановлено фактичні обставини, що можуть свідчити про наявність адміністративного правопорушення, та інші аспекти, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зокрема, за результатами моніторингу загальнодоступних даних Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які розміщені на офіційному веб-сайті Національного агентства, установлено, що ОСОБА_1 лише 07.02.2025 в порушення вимог ч. 1 ст. 45, п. 2-7 Прикінцевих положень Закону подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2021 рік.
Беручи до уваги те, що ОСОБА_1 будучи призначена на посаду з 09.07.2013,то повинна була подавати електронні декларації кожного звітного року, а тому граничним терміном подачі декларації щорічна за 2022 рік є 31.01.2024.
Зокрема, за результатами моніторингу загальнодоступних даних Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які розміщені на офіційному веб-сайті Національного агентства, установлено, що ОСОБА_1 лише08.02.2025в порушення вимог ч. 1 ст. 45, п. 2-7 Прикінцевих положень Закону подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2022 рік.
Беручи до уваги те, що ОСОБА_1 припинила свої повноваження 14.07.2023 року, а тому граничний термін подачі декларації після припинення повноважень за 2023 рік є 31.03.2024 включно.
Зокрема, за результатами моніторингу загальнодоступних даних Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які розміщені на офіційному веб-сайті Національного агентства, установлено, щоОСОБА_1 лише18.02.2025в порушення вимог ч.2ст.45, п.2-7 Прикінцевих положень Закону подала декларацію особи, яка припинила свою діяльність уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (після звільнення) за 2023 рік.
Згідно із ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1726КУпАП характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, а відповідальність настає лише за умови, що особа усвідомлювала протиправний характер своїх дій і мала прямий умисел, спрямований на несвоєчасне подання декларації без поважних причин, вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Адміністративні правопорушення з формальним складом - це такі правопорушення, для об'єктивної сторони яких закон вимагаєвстановлення тільки факту власне діяння.
Отже, відсутністьсуспільної шкоди від адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, так само як і відсутність шкідливих наслідків від нього не є тими необхідними та достатніми підставами для застосування вимог ст. 22 КУпАП.
Системний аналіз норм КУпАП визначає завдання, яке полягає у встановленні винних і забезпеченні правильного застосування законодавства з тим, щоб до кожного правопорушника були застосовані справедливі заходи адміністративного примусу.
Таким чином, незалежно від виду суб'єкту та його службової діяльності, рангу та інших характеристик його обов'язком є діяти лише в рамках закону (дозволено робити тільки те, що дозволено законом ст. 6 Конституції України).
Відповідно до ст. 14 КУпАП, посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, пов'язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров'я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов'язків.
Аналіз вказаних норм приводить до висновку, що склад правопорушення за ч. 1 ст. 1726КУпАП є формальним і не передбачає настання будь-яких негативних наслідків, тому для кваліфікації діяння, передбаченого за вказаною статтею, досить лише здійснення протиправних дій.
Суд вважає, що умисел ОСОБА_1 полягав у тому, що вона, будучи ознайомлена із вимогами Закону про обов'язки, обмеження та заборони, оскільки неодноразово подавала електронні декларації, не виконала вимоги Закону та навмисно і протиправно їх порушила. Вона усвідомлювала обов'язок подати електронні декларації і те, що, маючи для цього можливості, їх не подала. Однак наявність такого не є обов'язковою для визначення складових формального правопорушення, невиконання обов'язку і порушення вимог Закону є об'єктивним наслідком і результатом її діяння.
Про необхідність виконання зазначених вище вимог ОСОБА_1 знала, оскільки з 2017 року неодноразово подавала різного виду декларації.
Під поважними причинами слід розуміти неможливість особи подати вчасно декларацію у зв'язку з хворобою, перебуванням особи на лікуванні, внаслідок стихійного лиха (повені, пожежі, землетрусу), технічних збоїв офіційного веб-сайту Національного агентства, перебуванням (триманням) під вартою тощо.
Водночас, як під час документування даного правопорушення так і під час вручення ОСОБА_1 відповідного протоколу та при розгляді адміністративних протоколів судом, поважних причин несвоєчасного подання нею декларації не з'ясовано.
Стаття 1 Закону передбачає, що органи Національної поліції віднесено до спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань вживає заходів з метою виявлення та припинення кримінальних, а також адміністративних правопорушень.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 255 КУпАП уповноважені на те посадові особи органів внутрішніх справ (Національної поліції) мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. ст. 172-4 - 172-9 КУпАП.
Крім того, відповідно до «Положення про Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України», затвердженого наказом Національної поліції від 23.10.2019 № 1077 та «Положення про управління стратегічних розслідувань в Черкаській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України», затвердженого наказом Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 06.11.2019 № 17, посадові особи управління мають право збирати докази про вчинення адміністративних правопорушень, пов'язаних з корупцією, а також складати відповідні протоколи.
Разом з тим, ч. 2 ст. 251 КУпАП регламентовано, що обов'язок збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.
Частиною 1 ст. 1726 КУпАП, передбачена відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у вигляді штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян
Відповідно до ч. 2 ст. 254 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 1 Закону, передбачено, що правопорушення, пов'язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч. 1 ст. 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
У даному випадку, ОСОБА_1 обов'язком якої як суб'єкта відповідальності визнається необхідність діяти лише в рамках закону, порушено встановлені Законом вимоги, заборони та обмеження, за які встановлено адміністративну відповідальність.
Разом з тим слід зазначити, що виходячи з вимог правової кваліфікації та із врахуванням ситуації в державі, правопорушення, пов'язані з корупцією, для кваліфікації яких не передбачено обов'язкової наявності наслідків чи ознак суспільної небезпечності, не можуть вважатися малозначними.
Застосування ст. 22 КУпАП є неможливим, оскільки це суттєво знижує ефективність протидії корупції, дозволяє правопорушнику уникнути передбаченої Законом відповідальності.
Більше того, факт вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, не може визнаватись малозначним, оскільки вчинення такого порушує встановлені антикорупційним законодавством вимоги, заборони та обмеження, посягає на встановлений порядок діяльності органів влади та місцевого самоврядування, а також порядок реалізації особами таких органів, наданої їм влади та посадових повноважень, дискредитує органи влади та місцевого самоврядування.
Протидія корупційним та пов'язаним із корупцією проявам, створення атмосфери суспільного неприйняття таких вчинків на сьогодні є винятково актуальними, і принциповість під час призначення стягнення за порушення вказаної категорії істотно сприятиме запобіганню злочинам у цій сфері.
Водночас, одним з основоположних принципів діяльності із запобігання і протидії корупції є невідворотність відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, оскільки ці правопорушення несуть негативні наслідки, які можуть виявитися у підриві авторитету державних органів та органів місцевого самоврядування та зашкодити суспільним інтересам.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.172-6 КУпАП, підтверджується: протоколом №196/2025 від 16.04.2025; протоколом №197/2025 від 16.04.2025; протоколом №198/2025 від 16.04.2025; листом вх. №26660-2025 від 09.04.2025; копією листа вих. №38621/122-2025 від 31.03.2025; рапортом №12130-2025 від 31.03.2025 з додатками; копією листа вих. №27808/122-2025 від 04.03.2025; копією листа вх. №17677-2025 від 10.03.2025 з додатками; копією листа №04-18/10/1584 від 11.09.2018; копією листа №05/3-4 вих-20 від 10.01.2020 з додатками; копією листа №47-06/86563-21 від 06.12.2021; витягом з Положення УСР в Черкаській області.
Враховуючи викладене, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 605,60 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», ст. 172-6 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,-
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КпАП України і застосувати адміністративне стягнення в вигляді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 850,00 грн. (вісімсот п'ятдесят гривень).
У разі несплати ОСОБА_1 штрафу не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП, у порядку примусового виконання постанови стягнути з ОСОБА_1 подвійний розмір штрафу, а саме 1700,00 грн. (одна тисяча сімсот грн. 00 коп.).
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 605 грн. 60 коп., який зарахувати на рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві /м. Київ 22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікацій доходів бюджету 22030106.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя Соснівського
районного суду м. Черкаси С.М.Бащенко