Справа № 496/1017/25
Провадження № 3/496/937/25
29 квітня 2025 року м. Біляївка
Суддя Біляївського районного суду Одеської області Шаньшина М.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , водій-електрик 1 радіорелейного взводу 2 радіорелейної роти 1 радіорелейного батальону військової частини НОМЕР_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП,
09.02.2025 року о 20:30 год в Одеській області, Одеський район, траса Одеса-Київ 452 км, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «DAF» д.н.з. НОМЕР_2 , причіп «Feldbinger» д.н.з. НОМЕР_3 без посвідчення водія на право керування транспортним засобом, а саме категорія СЕ, повторно протягом року без посвідчення водія, тобто не мав права керування даним транспортним засобом, постанова №ЕНА 3399086 від 03.11.2024 року, за ст. 126 ч. 2 КУпАП.
Згідно ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, за відсутністю цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце i час розгляду справи, i, якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Виклик ОСОБА_1 в судове засідання призначене на 10.03.2025 року та на 15.04.2025 був здійснений шляхом направлення судової повістки на адресу проживання та на номер телефону, що вказані в протоколі про адміністративне правопорушення.
До судового засідання ОСОБА_1 не з'явився, але прибув його представник Новосьолова О.В., яка надала докази про те, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, проходить службу у в/ч НОМЕР_1 , займає посаду водія, передав на потреби своєї військової частини транспортний засіб «DAF» д.н.з. НОМЕР_2 , та спеціалізований напівпричіп «Feldbinger» д.н.з. НОМЕР_3 , і з урахуванням того, що суттєвої шкоди від дій ОСОБА_1 суспільним інтересам не заподіяно, та тяжких наслідків не настало, а також враховуючи сукупність даних про особу ОСОБА_1 , скоєне ним правопорушення є малозначним, та вважає за можливе звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням.
Аналізуючи всі докази в їх сукупності, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин даної справи, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачаються порушення п. 2.1 АПравил дорожнього руху, за ознаками складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП за кваліфікуючою ознакою - керування транспортним засобом особою, що немає права керування транспортними засобами, вчинене повторно протягом року.
Крім того, факт скоєння вказаного правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №242766 від 09.02.2025 року, постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №3399086 від 03.11.2024 року, відповідно до якої ОСОБА_1 притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3 400,00 грн., довідкою про отримання (неотримання) особою посвідчення водія, дослідженим відеозаписом.
Разом з цим, відповідно до ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Статтею 23 КУпАП визначено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Під час судового розгляду встановлено, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, проходить службу на посаді водія-електрика, за місцем проходження служби характеризується позитивно, передав на потреби ЗСУ транспортний засіб «DAF» д.н.з. НОМЕР_2 , та спеціалізований напівпричіп «Feldbinger» д.н.з. НОМЕР_3 , якими і керував не маючи відповідної категорії СЕ.
З урахуванням того, що суттєвої шкоди від дій ОСОБА_1 суспільним інтересам не заподіяно, тяжких наслідків не настало, суд дійшов висновку, що скоєне ним правопорушення є малозначним, та вважає за можливе, у цьому конкретному випадку, відповідно до ст. 22 КУпАП звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням.
На переконання суду, застосування такого заходу, як усне зауваження, буде необхідним та достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети - виховного впливу та запобіганню вчиненню нових правопорушень.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 284 КУпАП, при оголошенні усного зауваження виноситься постанова про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Керуючись ст. ст. 22, 23, 40-1, 126 ч. 5, 284, 287-288 КУпАП, суд
Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
На підставі ст. 22 КУпАП звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП, за малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення.
Оголосити ОСОБА_1 усне зауваження.
Провадження по справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП - закрити.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд Одеської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя М.В. Шаньшина