Справа № 703/2480/25
2-о/703/117/25
про відмову у відкритті провадження за заявою
30 квітня 2025 року суддя Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Ігнатенко Т.В., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа - відділ поліції №2 (м. Сміла) Черкаського районного управління Національної поліції в Черкаській області, про встановлення факту розповсюдження конфіденційної інформації
29 квітня 2025 року, поштовим відправленням, на адресу Смілянського міськрайонного суду Черкаської області надійшла вищевказана заява ОСОБА_1 , в якій останній просить встановити факт розповсюдження конфіденційної інформації та передачі особистих даних, які стосуються ОСОБА_1 , працівниками відділу поліції №2 (м. Сміла) Черкаського районного управління Національної поліції в Черкаській області.
Вирішуючи питання про можливість відкриття провадження за вказаною заяви, суддя приходить до наступного.
Відповідно до ч.2 ст.19 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.
Згідно ч.7 ст.19 ЦПК України, окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до ч.1 ст.293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до ч.2 ст.315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2020 року у справі №644/6785/18 (провадження № 61-434св19), зазначено, що «суд вправі розглядати справи про встановлення юридичних фактів, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки. Тобто, від встановлення такого факту залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян та встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право».
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 1 постанови від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Таким чином, від встановлення фактів, що мають юридичне значення, має залежити виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян та встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
У порядку окремого провадження суд може вирішити спір про факт, про стан, але не спір про право цивільне, так як метою такого судового розгляду є лише встановлення наявності або відсутності самого факту, і факт, що встановлюється судом у порядку окремого провадження, повинен мати юридичне значення, і мати безспірний характер.
Верховний Суду у постановах від 10 квітня 2019 року № 320/948/18; від 30 січня 2022 року № 287/167/18-ц зазначив, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:
- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення;
- встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;
- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);
- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
З вищенаведеного вбачається, що встановлення факту, що має юридичне значення в окремому провадженні можливе при умові, що факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають безпосередньо залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичної особи без повторного звернення до суду на підставі цього рішення та встановлення такого факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Як вбачається із заяви ОСОБА_1 , останній, як на підставу заявленої вимоги, посилається на неправомірність дій суб'єкта владних повноважень, а саме працівників поліції відділу поліції №2 (м. Сміла) Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області, під час виконання ними своїх службових обов'язків, в ході яких, на думку заявника, вони незаконно передали його персональні дані до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Таким чином, ОСОБА_1 , звертаючись до суду з даною заявою, в якій просить встановити факт розповсюдження конфіденційної інформації та передачі особистих даних, які стосуються ОСОБА_1 , працівниками відділу поліції №2 (м. Сміла) Черкаського районного управління Національної поліції в Черкаській області, фактично звертається до судової установи зі скаргою на дії суб'єкта владних повноважень, що не може здійснюватися у порядку цивільного судочинства, та об'єктивно вказує на наявність між заявником та заінтересованою особою спору.
Крім того, у заяві ОСОБА_1 не зазначено, що від встановлення факту розповсюдження конфіденційної інформації залежить виникнення, зміна або припинення його особистих чи майнових прав, при цьому, з огляду на сам факт, який просить встановити заявник, суддя вважає, що встановлення такого факту не породжує виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав заявника.
Враховуючи, що заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту, який не породжує виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав заявника, та приймаючи до уваги, що підстави встановлення такого факту, на які посилається заявник у заяві про встановлення факту, об'єктивно свідчать про оскарження дій суб'єкта владних повноважень, а відтак і про наявність спору, суддя приходить до висновку, що дана заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Враховуючи вищевикладене, суддя вважає за необхідне відмовити у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту розповсюдження конфіденційної інформації.
Керуючись ст.186, 258, 260, 261, 293, 315 ЦПК України, суддя,
У відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - відділ поліції №2 (м. Сміла) Черкаського районного управління Національної поліції в Черкаській області, про встановлення факту розповсюдження конфіденційної інформації, - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її отримання шляхом подачі апеляційної скарги.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Т.В. Ігнатенко