Справа № 697/2932/24
Провадження № 1-кп/697/77/2025
30.04.2025 м. Канів
Канівський міськрайонний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Канева кримінальне провадження за № 1 2024 25 034 0000349 від 12.11.2024 за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Опішня Зіньківського району Полтавської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, українця, неодруженого, працюючого, з середньою освітою, немаючого на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей, особою з інвалідністю не являється, раніше судимого:
15.08.1995 Зіньківським районним судом Полтавської області за ч. 1 ст. 140, ч. 2 ст. 215-3 КК України до 2 років позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку на 2 роки;
21.12.1995 Зіньківським районним судом Полтавської області за ч. 2 ст. 81 КК України до 2 років 2 місяців позбавлення волі;
14.02.2000 Київським районним судом м. Полтави за ч. 2 ст. 140, ч. 3 ст. 140 КК України до 3 років позбавлення волі з конфіскацією майна;
20.12.2002 Зіньківським районним судом Полтавської області за ч. 2 ст. 296 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі;
17.05.2007 Зіньківським районним судом Полтавської області за ч. З ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі з іспитовим терміном строком на 3 роки;
12.03.2008 Зіньківським районним судом Полтавської області за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 140, ч. З ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі;
23.05.2008 Київським районним судом м. Полтави за ч. 2 ст. 185, ч. З ст. 185, ч. З ст. 357 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі;
29.09.2008 Зіньківським районним судом Полтавської області за ч. 2 ст. 140, ч. З ст. 185 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі;
08.05.2013 Зіньківським районним судом Полтавської області за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим терміном строком на 1 рік;
22.10.2013 Зіньківським районним судом Полтавської області за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років 2 місяців позбавлення волі;
03.12.2013 Зіньківським районним судом Полтавської області за ч. З ст. 185 КК України до 3 років 4 місяців позбавлення волі;
28.11.2023 Маловисківським районним судом Кіровоградської області за ч. З ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 1 рік,
маючий у відповідності до ст. 89 КК України не зняту та непогашену у встановленому законом порядку судимість,-
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним
ОСОБА_4 будучи раніше судимим 15.08.1995 Зіньківським районним судом Полтавської області за ч. 1 ст. 140, ч. 2 ст. 215-3 КК України до 2 років позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку на 2 роки; 21.12.1995 Зіньківським районним судом Полтавської області за ч. 2 ст. 81 КК України до 2 років 2 місяців позбавлення волі; 14.02.2000 Київським районним судом м. Полтави за ч. 2 ст. 140, ч. 3 ст. 140 КК України до 3 років позбавлення волі з конфіскацією майна; 20.12.2002 Зіньківським районним судом Полтавської області за ч. 2 ст. 296 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі; 17.05.2007 Зіньківським районним судом Полтавської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі з іспитовим терміном строком на 3 роки; 12.03.2008 Зіньківським районним судом Полтавської області за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 140, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі; 23.05.2008 Київським районним судом м. Полтави за ч. 2 ст. 185, ч. З ст. 185, ч. З ст. 357 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі; 29.09.2008 Зіньківським районним судом Полтавської області за ч. 2 ст. 140, ч. З ст. 185 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі; 08.05.2013 Зіньківським районним судом Полтавської області за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим терміном строком на 1 рік; 22.10.2013 Зіньківським районним судом Полтавської області за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років 2 місяців позбавлення волі; 03.12.2013 Зіньківським районним судом Полтавської області за ч. З ст. 185 КК України до 3 років 4 місяців позбавлення волі; 28.11.2023 Маловисківським районним судом Кіровоградськоїобласті за ч. З ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 1 рік, маючий у відповідності до ст. 89 КК України не зняту та непогашену у встановленому законом порядку судимість, на шлях виправлення та перевиховання не став і вчинив нове умисне кримінальне правопорушення проти власності в період іспитового строку.
ОСОБА_4 , достовірно знаючи, що на всій території України діє правовий режим воєнного стану, ведений Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 введено воєнний стан на всій території України, який продовжено указом Президента України від 23.07.2024 №469/2024 з 12.08.2024 строком на 90 діб - 05.11.2024 близько 18 год. 00 хв., більш точного часу не встановлено, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, переслідуючи мету таємного викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, перебуваючи в приміщенні роздягальні комплексу з переробки курчат бройлерів ПрАТ «Миронівська птахофабрика», що за адресою: вул. Польова, 1, в с. Степанці Степанецької ОТГ Черкаського району Черкаської області, таємно, шляхом знахідки, викрав мобільний телефон марки «РОСО М4 Рrо 5G» у силіконовому чохлі, що знаходився на підлозі під шафами у вищевказаній роздягальній, який належить потерпілому ОСОБА_5 , вартістю згідно судової товарознавчої експертизи №СЕ-19/124- 24/16350-ТВ від 20.11.2024 - 4124,20 грн., після чого поклав вищевказаний телефон собі до внутрішньої кишені робочої куртки та в подальшому розпорядився ним на власний розсуд, і таким чином завдав ОСОБА_5 майнової шкоди на вищевказану суму.
Своїми умисними діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна, (крадіжка), вчинена повторно, в умовах воєнного стану.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення в межах висунутого обвинувачення, погодившись з юридичною оцінкою інкримінованого йому діяння та пояснив про обставини викладені вище, які стали підставою для пред'явлення останньому обвинувачення, за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України. У вчиненому щиро розкаються.
Показання обвинуваченого ОСОБА_4 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
Потерпілий ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, направив заяву про розгляд справи без його участі. Відповідно до поданої заяви покарання просив призначити на розсуд суду.
Підстави, за яких суд не досліджує докази сторони обвинувачення та захисту, а також вважає доведеною винуватість поза розумним сумнівом.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 4 ст. 185 КК України, визнав у повному обсязі, у скоєному щиро розкаявся та дав показання, які відповідають обставинам вчинення кримінального правопорушення, встановленим як досудовим розслідуванням, так і судовим розглядом.
Показання ОСОБА_4 не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
Приймаючи до уваги, що обвинувачений ОСОБА_4 винним себе у пред'явленому обвинуваченні визнав повністю, його показання відповідають суті обвинувачення, суд за згодою обвинуваченого та інших учасників кримінального провадження, які вважають підтвердженими наявними в матеріалах кримінального провадження доказами фактичні обставини скоєного: дату, час, місце, спосіб і інші обставини скоєння правопорушення обвинуваченим, а також форму вини і спрямованість умислу; мотив правопорушення, його наслідки; обставини, які впливають на ступінь і характер відповідальності обвинуваченого; інші обставини, які характеризують особу обвинувачуваного, визнає їх доказаними в судовому засіданні і вважає за можливе не досліджувати докази стосовно цих фактичних обставин кримінального провадження, відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України обмежившись допитом обвинувачуваного та вивченням даних, які характеризують особу обвинуваченого.
Перед встановленням такого порядку дослідження доказів, суд з'ясував, що сторони кримінального провадження правильно розуміють зміст цих обставин, а процесуальні наслідки встановлення такого порядку дослідження доказів, в частині обмеження права апеляційного оскарження вказаних обставин, їм роз'яснені та зрозумілі. У суду не виникло сумнівів у добровільності позицій сторін.
Сукупність наведених і оцінених судом доказів переконує в тому, що обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, а саме: таємне викрадення чужого майна, (крадіжка), вчинена повторно, в умовах воєнного стану, і його дії правильно кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України.
Вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження у порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.
Суд також пересвідчився в добровільності позиції обвинуваченого та не знайшов підстави вважати, що останній себе оговорює або в інший спосіб викривлює визнані ним у судовому засіданні обставини, чи визнає під примусом.
Це узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особистість обвинуваченого, дійшов висновку, щодо доведеності винуватості ОСОБА_4 поза розумним сумнівом у вчиненні інкримінованого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна, (крадіжку), вчинена повторно, вчинену в умовах воєнного стану, і його дії правильно кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України.
Обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
До обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , згідно ст. 66 КК України, суд відносить щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , згідно ст.67 КК України судом не встановлено.
Мотиви призначення покарання
Відповідно до ст. 65 КК України, суд призначає покарання особі у межах, установлених у санкції статті Особливої частини цього Кодексу, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу та враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Вирішуючи питання про призначення виду та міри покарання ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості чиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, відомості про особу обвинуваченого, наявність обставини, яка пом'якшує та відсутність обставин, які обтяжують покарання.
З матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_4 перебуває у цивільному шлюбі, не належить до осіб з інвалідністю, осіб на утриманні не має, працюючий, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, раніше судимий, вчинив кримінальне правопорушення в період іспитового строку.
Відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а згідно з ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.
Обвинуваченому суд призначає покарання необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
При обранні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд, реалізовуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що покарання повинно бути відповідним скоєному і сприяти виправленню обвинуваченого та запобіганню вчинення ним нових злочинів.
Враховуючи зазначені обставини, особу обвинуваченого ОСОБА_4 суд вважає, що йому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.71 КК України обвинуваченому ОСОБА_4 необхідно призначити покарання за сукупністю вироків, частково приєднавши невідбуту частину покарання за вироком Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 28.11.2023, яким його засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим терміном на 1 (рік).
Підстави для застосування ст.69, 75 КК України відсутні.
Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд
Суд вважає за необхідне до набрання вироком законної залишити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у виді домашнього арешту у певний період доби.
Цивільний позов по кримінальному провадженні не заявлено.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України, стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення експертів у зв'язку з проведенням судових експертиз.
Питання про речові докази підлягає вирішенню в порядку ст. 100 КПК України.
З цих підстав, керуючись статтями 100, 349, 368, 370-371, 373-374, 376 Кримінально-процесуального кодексу України,
ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком 5 (п'ять) років.
На підставі ч.1 ст.71 КК України ОСОБА_4 за сукупністю вироків до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 28.11.2023 яким його засуджено за ч.3 ст.185 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробовуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік, тавизначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді 5 (п'яти) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту взяття під варту ОСОБА_4 після набрання вироком законної сили.
Обраний стосовно ОСОБА_4 запобіжний захід у виді домашнього арешту у певний період доби - залишити без змін до набрання вироком законної сили.
Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , на користь держави процесуальні витрати за проведення судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/124-24/16350-ТВ від 20.11.2024 у сумі 2387 (дві тисячі триста вісімдесят сім) грн. 70 коп..
Речові докази у кримінальному провадженні:
мобільний телефон марки «РОСО М4 Рrо 5G» залишити потерпілому ОСОБА_5 .
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Черкаського апеляційного суду через Канівський міськрайонний суд Черкаської області шляхом подачі апеляціної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку суду негайно вручити прокурору та обвинуваченому.
Головуючий ОСОБА_1