30.04.2025
Справа № 642/4584/20
Провадження №1-кп/642/73/25
30 квітня 2025 року
м. Харків
Холодногірський районний суд м.Харкова у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5
сторін кримінального провадження:
прокурорів - ОСОБА_6 , ОСОБА_7
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_8
обвинуваченого - ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Харкові в режимі відеоконференції обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12020220510000667 від 18.03.2020 за обвинуваченням:
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Харкова, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, працює черговим на АТ «Укрзалізниця» в м.Києві, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України,-
В провадженні судді Ленінського районного суду м.Харкова ОСОБА_1 перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12020220510000667 від 18.03.2020 за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України.
В судовому засіданні захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_8 заявив клопотання про закриття кримінального провадження та звільнення ОСОБА_9 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, у зв'язку з закінчення строків давності притягнення особи до кримінальної відповідальності.
В обґрунтування клопотання захисник зазначив, що початком перебігу строку давності є день, коли кримінальне правопорушення було вчинено - 07 березня 2020, тобто строк давності притягнення ОСОБА_9 до кримінальної відповідальності у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 1 КК України закінчився 07 березня 2025 року, тобто з часу вчинення кримінального правопорушення минуло більше 5 років, а відповідно у даному кримінальному провадженні, закінчився строк давності притягнення до кримінальної відповідальності, передбачений п. 3 ч.1 ст.49 КК України.
Вирок не ухвалено, а перебіг давності не зупинявся та не переривався, тому наявні підстави для закриття кримінального провадження у зв'язку зі звільненням ОСОБА_9 від кримінальної відповідальності внаслідок спливу строків давності, передбачених ст.49 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_9 в судовому засіданні підтримав клопотання захисника та просив закрити кримінальне провадження за обвинувачення його за ч.1 ст.122 КК України за закінченням строків давності, передбачених ст.49 КК України і закрити кримінальне провадження з цієї підстави.
Судом обвинуваченому роз'яснено, що застосування до нього положень статті 49 КК України не є реабілітуючою підставою звільнення його від кримінальної відповідальності, з чим останній погодився, підтримав клопотання та просив суд його задовольнити.
Прокурор Новобаварської окружної прокуратури м.Харкова ОСОБА_6 не заперечувала проти задоволення клопотання обвинуваченого ОСОБА_9 та його захисника.
Потерпіла та її представник в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, потерпіла надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності.
Відповідно до ст.56 КПК України брати участь у судовому засіданні - це право, а не обов'язок потерпілого і його представника у кримінальному провадженні, перелік його прав не є вичерпним і не обмежується лише цією статтею, тому суд, порадившись на місці, розглянув вказане клопотання за їх відсутності.
Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до положень п. 1 ч. 2 ст. 284, ч. 3 ст. 285, ч. 4 ст. 286, ч. 3 ст. 288 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження за обвинувальним актом сторона кримінального провадження звертається до суду з клопотанням про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання та, у випадку встановлення передбачених у ст. 49 КК України підстав і відсутності заперечень з боку обвинуваченого, закрити кримінальне провадження, звільнивши особу від кримінальної відповідальності. Відповідне рішення судом приймається у формі ухвали.
Згідно вимог ч.ч. 1 і 2 ст.44 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 49 КК України передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у частині 2 цієї частини.
Ця норма кримінального закону є імперативною, тобто підлягає обов'язковому застосуванню судом за наявності встановлених законом умов.
ОСОБА_9 своїми умисними, протиправними діями вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КК України, тобто спричинення середньої тяжкості тілесного ушкодження - умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я або значну стійку втрату працездатності менш як на одну третину, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді виправних робіт на строк до двох років або обмеження волі на строк до трьох років, або позбавлення волі на строк до трьох років.
Відповідно до статті 12 КК України, кримінальне правопорушення, яке інкриміноване обвинуваченому ОСОБА_9 , передбачене ч.1 ст.122 КК України, є нетяжким злочином.
Судом встановлено, що за змістом обвинувального акту у кримінальному провадженні №12020220510000667 від 18.03.2020 ОСОБА_9 07 березня 2020 року приблизно о 00 годин 30 хвилин перебував на території домоволодіння АДРЕСА_3 року, де між ним та сусідами - ОСОБА_10 та ОСОБА_11 виникла словесна перепалка. На виклик допомоги, у двір вибігла ОСОБА_12 , на ґрунті виниклих неприязних відносин у ОСОБА_9 нібито виник умисел на спричинення ОСОБА_12 тілесних ушкоджень, направлений на спричинення умисних тілесних ушкоджень з метою завдання фізичного болю. За версією обвинувачення ОСОБА_9 реалізуючи свій злочинний умисел, схопив своєю рукою за одяг ОСОБА_12 , а кулаком правої руки наніс два удари в область скроні та ока з лівої сторони голови, з метою оборони потерпіла виставила долоню, в яку ОСОБА_9 наніс один удар кулаком, після чого, слідом, наніс удар кулаком правої руки у ніс потерпілої. Від отриманих ударів потерпіла впала колінами на землю. В результаті дій ОСОБА_9 ОСОБА_12 були спричинені наступні тілесні ушкодження: забійна рана на спинці носа ліворуч доходячи до нижньої повіки лівого ока біля внутрішнього кута; садна на верхній повіці лівого ока біля внутрішнього кута, лівій виличній ділянці; синці на верхній повіці лівого ока і в ділянці нижньої повіки лівого ока, які згідно висновку судової-медичної експертизи № 09-2028/20 від 03 липня 2020 року, відповідно до п.п.2.3.2. «Б», 2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» затверджено наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995 року відносяться до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень. Закрита тупа травма правої кисті 5-го пальця у вигляді кураєвого внутрішньо суглобового перелому основи середньої фаланги з пошкодженням капсули між фалангового суглобу 5-го пальця правої кисті, яке згідно висновку судової- медичної експертизи № 09-2028/20 від 03 липня 2020 року, відповідно до п.п.2.2.1 «А», «Б», «В» 2.2.2 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» затверджено наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995 року відносяться до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень.
Таким чином, інкриміноване ОСОБА_9 кримінальне правопорушення було вчинено згідно обвинувального акту 07.03.2020.
Тобто з часу вчинення кримінального правопорушення минуло більше 5 років.
Перебіг передбаченого п.3 ч.1 ст.49 КК України п'ятирічного строку давності не переривався і не зупинявся, а відтак, на цей час, строк давності притягнення особи до кримінальної відповідальності закінчився, у зв'язку з чим останній підлягає звільненню від кримінальної відповідальності на підставі ч. 1 ст. 49 КК України.
Відмова суду у звільненні обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності буде порушенням прав останнього, що є недопустимим.
За правилами ч.3 ст.288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Приписами ст. 285 КПК України встановлено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. При цьому особі, яка підозрюється, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення та щодо якої передбачена можливість звільнення від кримінальної відповідальності у разі здійснення передбачених законом України про кримінальну відповідальність дій, роз'яснюється право на таке звільнення.
Підозрюваному/обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз'яснено суть підозри/обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. У разі якщо підозрюваний/обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, судове провадження проводиться в повному обсязі в загальному порядку.
Згідно п.1 ч.2 ст.284 КПК України у разі звільнення особи від кримінальної відповідальності суд закриває кримінальне провадження.
Частиною 8 ст. 284 КПК України визначено, що закриття кримінального провадження на підставі, передбаченій у п.1 ч.2 цієї статті, не допускається лише у випадку, коли підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує. У цьому разі розгляд кримінального провадження продовжується в загальному порядку.
Правилами ч.3 ст.288 КПК України передбачено, що суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Таким чином, за з містом статей 284 - 288 КПК України підставами для звільнення особи від кримінальної відповідальності при розгляді справи в суді є наявність відповідної норми кримінального закону, яка передбачає таке звільнення, клопотання сторони кримінального провадження про звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності та згода підозрюваного, обвинуваченого на закриття кримінального провадження на цих підставах.
Отже, наявність лише цих умов є правовою підставою для прийняття судом рішення про звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності. Визнання підозрюваним, обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, як обов'язкової умови такого звільнення кримінальним процесуальним законом не передбачено. Як і не передбачено можливості суду відмовити у задоволенні відповідного клопотання лише з тих підстав, що проти цього заперечує потерпілий.
Даних про те, що в зазначений строк ОСОБА_9 ухилявся від слідства та суду або вчинив нове кримінальне правопорушення матеріали кримінального провадження не містять.
Окрім цього, суд звертає увагу, що звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК (сплив строків давності) є безумовним і здійснюється судом незалежно від факту примирення з потерпілим, відшкодування обвинуваченим шкоди потерпілому, щирого каяття тощо. Закриття кримінального провадження на підставі п.1 ч.2 ст. 284 КПК, тобто з нереабілітуючих підстав, не виключає можливості цивільно-правової відповідальності особи за шкоду, заподіяну нею, і не позбавляє потерпілого права звернутися до суду у порядку цивільного судочинства. (Постанова ВС від 29.07.2021 року, справа №552/5595/18).
Потерпілою ОСОБА_12 заявлено цивільний позов до ОСОБА_9 про відшкодування моральної шкоди, спричиненої кримінальним правопорушенням.
Із системного аналізу КПК та КК слідує, що передбачений ст. 49 КК інститут звільнення від кримінальної відповідальності не пов'язує такого звільнення зі згодою потерпілої на таке звільнення, а також, що у випадку звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК та закриття кримінального провадження цивільний позов у кримінальному провадженні не підлягає вирішенню по суті, а вимоги потерпілої сторони можуть бути вирішені в порядку цивільного судочинства, оскільки закриття справи на підставах, зазначених у п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК, не звільняє особу від обов'язку відшкодувати заподіяну її діями шкоду (постанова ВС від 23.06.2022 у справі № 204/2626/21 (провадження № 51-5123км21) .
На підставі викладеного зазначений цивільний позов підлягає залишенню без розгляду.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.
Процесуальних витрат по матеріалах кримінального провадження немає.
Керуючись ст.ст. 284, 288, 372 КПК України, суд,-
Клопотання захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_8 - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, на підставі п.3 ч. 1 ст. 49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності.
Кримінальне провадження №12020220510000667 від 18.03.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, стосовно ОСОБА_9 - закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, у зв'язку із звільненням його від кримінальної відповідальності.
Речові докази по справі:
-рентген знімки в кількості 9 шт., які перебувають на відповідальному зберіганні потерпілої ОСОБА_12 , після набрання ухвали законної сили - вважати повернутим власнику ОСОБА_12 ;
-копії медичних документів: висновок КНП МКЛ № 31 від 10.03.2020 на 1 арк., висновок КНП МКЛ № 31 від 07.03.2020 на 1 арк., які зберігаються в матеріалах кримінального провадження №12020220510000667 від 18.03.2020, після набрання ухвали законної сили - зберігати в матеріалах кримінального провадження №12020220510000667 від 18.03.2020;
-два відеофайли з відеозаписами (назви МР 4 відео 1, МР 4 відео 2) камер спостереження, які розташовані на будинку за місцем мешкання потерпілої,які зберігаються в матеріалах кримінального провадження №12020220510000667 від 18.03.2020, після набрання ухвали законної сили - зберігати в матеріалах кримінального провадження №12020220510000667 від 18.03.2020;
-відеофайли під назвами: 20200307074942000171, 20200307080841000178, 2020030703935000339, 2020030707393600340, 20200307074036000342, 20200307074237000345, 20200307074237000346, 20200307074237000348, 20200307074538000349, 20200307074640000170 з відеозаписами регістраторами (бодікамерами), які зберігаються в матеріалах кримінального провадження №12020220510000667 від 18.03.2020, після набрання ухвали законної сили - зберігати в матеріалах кримінального провадження №12020220510000667 від 18.03.2020.
Цивільний позов ОСОБА_12 до ОСОБА_9 про відшкодування моральної шкоди, спричиненої кримінальним правопорушенням - залишити без розгляду та роз'яснити цивільному позивачу право на звернення з даним позовом у порядку цивільного судочинства.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_13