1Справа № 335/3265/25 3/335/1068/2025
24 квітня 2025 року м. Запоріжжя
Суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Романько О.О., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності у відношенні
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, паспорт ID НОМЕР_1 виданий 11.10.2019 орган видачі 2315, посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_2 видане ІНФОРМАЦІЯ_2 від 16.06.2017, непрацюючого, не одруженого, на утриманні будь яких осіб немає, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_3 , -
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 130 КУпАП,-
30.03.2023 о 12 год. 33 хв. в м. Запоріжжі, вул. Південне шосе, буд. 13, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Kia Rio» державний номерний знак НОМЕР_4 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, неприродна блідість шкіри обличчя. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився на місці зупинки транспортного засобу. Від керування транспортним засобом відсторонений шляхом паркування без порушень ПДР України. Про повторність попереджений, чим порушив п. 2.5 ПДР України, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст.130 КУпАП, оскільки двічі протягом року піддавався адміністративному стягненню за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому порядку.
На підставі вищевикладеного щодо ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 285791 від 30.03.2025 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину визнав, обставин, які викладені у протоколі про адміністративне правопорушення не заперечував.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до наступного висновку.
Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 3 ст. 130 КУпАП.
Стаття 7 КУпАП України вказує на те, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до Глави 21 КУпАП України особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, зобов'язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Кодексом України про адміністративні правопорушення визначено форму і основні елементи змісту рішення (постанови), що приймається в конкретній справі. В ній, зокрема, повинні бути викладені всі обставини вчинення правопорушення, отримані на підставі сукупності досліджених доказів на обґрунтування наявності складу правопорушення та правильності його юридичної кваліфікації.
Відповідно до ст. 9 КпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 280, 256 КУпАП, одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам, суд повинен дати належну оцінку.
Відповідно до п.2.5. Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до частини п'ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
У пункті 1.9 Правил дорожнього руху встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Для притягнення особи до відповідальності за ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення необхідно встановити або: 1) керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також 2) передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само 3) відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 3 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, передбачена відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
ОСОБА_1 на час події був особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що підтверджується постановою судді Хортицького районного суду м. Запоріжжя Салтан Л.Г. від 10.06.2024 у справі № 337/3084/24 та постановою судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Крамаренко І.А. від 04.07.2024 у справі № 335/6558/24.
Правопорушення, передбачені ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, вважають закінченим з того моменту, коли транспортний засіб почав рухатись.
Виконання вищевказаного пункту 2.5. Правил дорожнього руху (щодо проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку) є обов'язком водія, а не його правом, за відмову від виконання якого передбачена адміністративна відповідальність.
Складений працівниками поліції щодо ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам ст. 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення, містять виклад суті вчиненого правопорушення та є джерелом доказової інформації про події правопорушення та особу, яка їх вчинила.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП підтверджується достатніми, належними та допустимими доказами по справі, а саме:
-протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №285791 складеного 30.03.2025 інспектором 2 взводу 1 роти 3 батальйону УПП в Запорізькій області ДПП лейтенантом поліції Дрючіним А.О., з якого вбачається, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР, в якому в повній мірі викладено суть правопорушення, зокрема він складений за відмову від проходження медичного огляду у лікаря нарколога та огляду на місці зупинки транспортного засобу на предмет виявлення стану наркотичного сп'яніння, вчинений особою, яка двічі протягом рокупіддавалася адміністративному стягненню за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за що передбачена відповідальність ч. 3 ст. 130 КУпАП;
- рапортом інспектора взводу 2 роти 1 батальйону 1 УПП в Запорізькій області ДПП лейтенанта поліції Дрючіна Артема від 30.03.2025;
-направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції в КНП «ОКЗПНД та СЗХ» ЗОР від 30.03.2025, згідно якого у ОСОБА_1 виявлені ознаки наркотичного сп'яніння, а саме виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, неприродна блідість шкіри обличчя;
-довідкою з бази даних підсистеми «Адмінпрактика», а саме інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України», згідно якої ОСОБА_1 притягався до адміністративної відповідальності, що підтверджується постановою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 10.06.2024 по справі №337/3084/24, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді адміністративного штрафу в розмірі 51 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на 10 років та постановою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 04.07.2024 у справі № 335/6558/24 відповідно до якої на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту на 15 діб з позбавленням права керування транспортними засобами на 10 років;
-відеозаписом із бодікамери поліцейського 470279, 470836, на якому зафіксоване керування ОСОБА_1 транспортним засобом «Kia Rio» державний номерний знак НОМЕР_4 . В ході розмови поліцейських з останнім, йому було повідомлено причину зупинки транспортного засобу, а саме керування транспортним засобом та поліцейським при проведенні візуального огляду було виявлено у ОСОБА_1 ознаки наркотичного сп'яніння, після чого запропоновано проїхати до медичного закладу для проходження медичного огляду або пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу, на що порушник не надав згоду. ОСОБА_1 було роз'яснено його права та наслідки за відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння;
Зазначене направлення на огляд складений із дотриманням Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року №1452/735.
Таким чином, суд вважає доведеним вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП.
Визначаючи правопорушнику розмір адміністративного стягнення, суд керується наступними мотивами.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 29.06.2007 року у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполучення Королівства», особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є такими, що потенційно може завдати серйозної шкоди.
Суд бере до уваги характер та обставини вчинення правопорушення, його суспільну небезпеку, ті обставини, що ОСОБА_1 вчинив суспільно-небезпечне, грубе адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.130 КУпАП, яке відносяться до категорії підвищеної суспільної небезпечності, крім того, що ОСОБА_1 протягом року неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за інші правопорушення. Суддя вважає за потрібне накласти адміністративне стягнення, передбачене санкцією частини 3 статті 130 КУпАП - штраф у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 грн. без позбавленням права керування транспортними засобами.
Відповідно до п.28 постанови пленуму Верховного суду України від 23.12.2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», «суди не вправі застосовувати позбавлення права керувати транспортними засобами тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала».
У постанові Верховного суду від 29.03.2023 у справі №145/932/20 зазначено: «Згідно зі сталою правозастосовною практикою, позбавлення права керування транспортними засобами суд не вправі призначити як додаткове покарання особі, яка його не має».
З матеріалів справи встановлено, що транспортний засіб «Kia Rio» державний номерний знак НОМЕР_4 , яким керував ОСОБА_1 з 17.04.2019 належить на праві власності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідно до санкції ч. 3 ст. 130 КУпАП передбачено конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника. Тому за встановлених обставин суд не може застосувати такий вид стягнення, оскільки право власності на зазначений транспортний засіб належить іншій особі, а не порушнику.
Крім того, відповідно до положень ст.40-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
У відповідності до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника на користь держави підлягає стягненню судовий збір.
Керуючись ст. ст. 7, 9, 30, 33-34, ч. 3 ст. 130, 283-284 КУпАП, суддя, -
Визнати винуватим ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 (п'ятдесят одну тисячу) гривень 00 копійок, без позбавленням права керування транспортними засобами та без конфіскації транспортного засобу.
Роз'яснити правопорушнику, що згідно зі ст. 307 КУпАП штраф повинен бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу, згідно з ч. 1 ст. 308 КУпАП, надсилається для примусового виконання до відділу державно виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП; витрати на облік зазначених правопорушень.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Строк пред'явлення до виконання три місяці.
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду, через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: О.О. Романько