іменем України
30.04.2025
Справа № 331/2436/25
Провадження № 1-кс/331/839/2025
Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого СВ відділу поліції №2 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025082020000407 від «28» квітня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, -
про арешт майна, -
У провадження слідчого судді надійшло клопотання про арешт майна у якому зазначено, що 28.04.2025 о 14:33 до ВП №2 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області надійшло повідомлення із ДУ "Запорізький слідчий ізолятор", що розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перша Ливарна, буд. 36, про те, що під час догляду-передачі було виявлено порошкоподібну речовину білого кольору з ознаками наркотичної речовини. ЄО - 7274
Допитана в якості свідка ОСОБА_4 пояснила, що 28.04.2025 знаходячись на робочому місці в ДУ "Запорізький слідчий ізолятор", що розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перша Ливарна, буд. 36, в кімнаті прийому передач, перевіряючи посилку на ім'я ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 в пакеті з ймовірно цукром виявила фрагменти речовини схожої на наркотичну.
Також, під час досудового розслідування встановлено що ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , 28.04.2025 передав пакунок з забороненою речовиною знайомому (слідством встановлено ОСОБА_7 ) який знаходиться в ДУ "Запорізький слідчий ізолятор". З пояснень ОСОБА_6 встановлено, що він, знаходячись вдома за адресою: АДРЕСА_1 , взяв пігулки «Метафін с» та роздробив в мисці, який пересипав до пакунку з цукром.
В подальшому, прибувши за адресою: АДРЕСА_1 , де проживає ОСОБА_6 , за добровільною письмовою згодою останнього, в період часу з 18 години 03 хвилини по 18 годину 16 хвилин співробітниками поліції проведено огляд місця події, в ході якого виявлено та вилучено:
-блістер «Метафін с» з двома пігулками білого кольору;
-миска білого кольору з залишками порошкоподібної речовини білого кольору;
-металевий товкач з залишками порошкоподібної речовини білого кольору.
На теперішній час з метою проведення подальшого досудового розслідування, встановлення всіх обставин вчинення кримінального правопорушення, проведення судових експертиз а також збирання доказів, виникла необхідність у накладенні арешту на вилучене в ході проведення огляду за адресою: АДРЕСА_1 ,а саме:блістеру «Метафін с» з двома пігулками білого кольору; миски білого кольору з залишками порошкоподібної речовини білого кольору; металевого товкача з залишками порошкоподібної речовини білого кольору.
Слідчий подав до суду заяву про розгляд клопотання без його участі, на задоволенні клопотання наполягає.
Згідно ч.1 ст. 172 КПК України неприбуття слідчого у судове засідання не перешкоджає його розгляду.
Фіксування розгляду клопотання технічними засобами звукозапису не здійснювалось на підставі ч. 4 ст. 107 КПК України.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних обставин.
Згідно п.7 ч.2 ст.131 КПК України арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно із ч.2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Згідно до ч.3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
За ч. 1 ст. 16 КПК України позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Статтею 1 додаткового (першого)протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено,що кожна фізична,або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше,як в інтересах суспільства і на умовах,передбачених законом,або загальними принципами міжнародного права.
У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).
ЄСПЛ також нагадує, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A №52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A №98) (справа «East/West Alliance Limited» проти України).
Як вбачається з наданого суду витягу №12025082020000407 від «28» квітня 2025 року, було внесено відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Відповідно до протоколу огляду події від 28.04.2025 в ході огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 , де проживає ОСОБА_6 , за добровільною письмовою згодою останнього, в період часу з 18 години 03 хвилини по 18 годину 16 хвилин співробітниками поліції проведено огляд місця події, в ході якого виявлено та вилучено:
-блістер «Метафін с» з двома пігулками білого кольору;
-миска білого кольору з залишками порошкоподібної речовини білого кольору;
-металевий товкач з залишками порошкоподібної речовини білого кольору.
Дії передбачені частиною другою ст. 307 КК України караються позбавленням волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого,прокурора про арешт майна повинно бути зазначено підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна.
Метою накладення арешту слідчий вважає забезпечення збереження речових доказів.
Дослідженням наявних матеріалів встановлено, що клопотання слідчого про арешт майна відповідає вимогам ст.ст.170, 171 КПК України та належним чином обґрунтоване. Доведена необхідність такого арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України.
Крім того, слідча суддя звертає увагу на те, що арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, який в подальшому може бути скасований у визначеному законом порядку. У відповідності до вимог ст. 174 КПК України законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна, а також і те, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Керуючись ст.ст.170-173 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого СВ відділу поліції №2 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025082020000407 від «28» квітня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт із застосування тимчасового позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування майном, яке було вилучено в ході проведення огляду за адресою: : АДРЕСА_1 , а саме:
-блістер «Метафін с» з двома пігулками білого кольору;
-миска білого кольору з залишками порошкоподібної речовини білого кольору;
-металевий товкач з залишками порошкоподібної речовини білого кольору.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Роз'яснити, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Ухвалу може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1