Справа № 309/4896/24
Провадження № 1-кс/309/294/25
29 квітня 2025 року м. Хуст
Слідчий суддя Хустського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 за участю секретаря ОСОБА_2 сторін кримінального провадження прокурора Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 підозрюваного ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 розглянувши клопотання слідчого СВ Хустського РУП ГУНП України в Закарпатській області ОСОБА_6 за погодженням прокурора Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_7 у кримінальному провадженні №62024140130000146 від 27 лютого 2024 р. щодо кримінального правопорушення передбаченого ч.5 ст. 407 КК України про зміну запобіжного заходу у вигляді застави відносно підозрюваного ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 ,
Слідчий СВ Хустського РУП ГУНП України в Закарпатській області ОСОБА_6 за погодженням прокурора Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 62024140130000146 від 27 лютого 2024 р. щодо кримінального правопорушення передбаченого ч.5 ст. 407 КК України звернувся в суд з клопотанням про зміну запобіжного заходу у вигляді застави відносно підозрюваного ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 .
Клопотання вмотивовано тим, що слідчим відділом РУП ГУНП в Закарпатській області за процесуального керівництва Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №62024140130000146 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.02.2024 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
У ході досудового розслідування встановлено, що Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» від 24.02.2022 № 2102-IX, із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб, строк дії якого неодноразово продовжувався.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань 24.02.2022 Президент України видав Указ № 69/2022 про оголошення на території України загальної мобілізації, яка проводиться протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом, строк дії якої також неодноразово продовжувався.
Згідно зі Законом України «Про правовий режим воєнного стану», воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
У такий спосіб, з моменту затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022 на території України почав діяти правовий режим воєнного стану, який продовжує діяти і на даний час.
09.11.2022 громадянин України ОСОБА_4 (далі - ОСОБА_4 ) призваний ІНФОРМАЦІЯ_2 на військову службу за мобілізацію, на особливий період та призначений на посаду водія військової частини НОМЕР_1 .
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 24 закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» початком проходження військової служби для громадян призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Відтак, з моменту призову ОСОБА_4 на військову службу за мобілізацією, на особливий період, та його відправлення із ІНФОРМАЦІЯ_3 , тобто з 09.11.2022 року ОСОБА_4 набув статусу військовослужбовця - особи, яка проходить військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Вимогами статей 17, 65 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов'язком громадян України.
Стаття 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначає, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах визначає Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (далі - Статут). Статутом керуються всі військові частини, кораблі, управління, штаби, організації, установи і військові навчальні заклади Збройних Сил України (далі - військові частини).
Так, згідно з ст.ст. 5, 6 Статуту внутрішня служба - це система заходів, що вживаються для організації повсякденного життя і діяльності військової частини, підрозділів та військовослужбовців згідно з цим Статутом та іншими нормативно-правовими актами.
Внутрішня служба здійснюється з метою підтримання у військовій частині порядку та військової дисципліни, належного морально-психологічного стану, які забезпечують постійну бойову готовність та якісне навчання особового складу, збереження здоров'я військовослужбовців, організоване виконання інших завдань. Вимоги цього Статуту зобов'язаний знати й сумлінно виконувати кожен військовослужбовець.
Будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, військовослужбовець ОСОБА_4 повинен у своїй повсякденній діяльності дотримуватись вимог: статей 11, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, згідно з якими військовослужбовці зобов'язані, зокрема: свято та непорушно додержуватись Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; бути хоробрими, ініціативними, дисциплінованими; беззастережно виконувати накази командирів (начальників); знати та виконувати свої обов'язки та додержуватись вимог статутів Збройних Сил України; бути зразком високої культури, скромності і витримки, не допускати негідних вчинків і стримувати від них інших військовослужбовців; берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей; завжди пам'ятати, що за їх поведінкою судять не лише про них, а й про Збройні Сили України в цілому; статей 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, відповідно до яких військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця дотримуватися Конституції та Законів України, зміцнювати військове товариство, виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливим і додержуватися військового етикету, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; право командира - віддавати накази і розпорядження, а обов'язок підлеглого - їх виконувати, наказ має бути виконаний сумлінно, точно та у встановлений строк.
Натомість, молодший сержант ОСОБА_4 діючи всупереч інтересам служби та наведеним вимогам Статутів Збройних Сил України та законів України, став на шлях вчинення кримінального правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, за наступних обставин.
Так, молодший сержант ОСОБА_4 будучи військовослужбовцем військової служби під час мобілізації, на особливий період, та перебуваючи у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , у порушення вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст. 11, 16, 129, 130, 199 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, не бажаючи переносити труднощі військової служби, з метою тимчасового ухилення від проходження військової служби, без дозволу командування частини, в умовах воєнного часу, 26.02.2023 без поважних причин не повернувся із лікувальної відпустки до розташування військової частини НОМЕР_1 , яке знаходився у населеному пункті АДРЕСА_2 , та відсутній без поважних причин на військовій службі до моменту його затримання в АДРЕСА_1 на підставі ухвали слідчого судді 17.01.2025, проводячи час на власний розсуд, не пов'язуючи свою діяльність з проходженням військової служби чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України, тобто нез'явлення військовослужбовцем на службу, без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.
23.09.2024 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянину України, уродженцю та мешканцю АДРЕСА_1 громадянину України, неодруженому, раніше не судимому, повідомлено про те що він підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, тобто в тобто нез'явленні військовослужбовцем на службу, без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.
17.01.2025 року ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
17.01.2025 року щодо підозрюваного року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відповідно до ухвали слідчого судді Хустського районного суду Закарпатської області від 17.01.2025 було обрано запобіжний захід у вигляді триманням під вартою, із визначенням застави.
17.01.2025 - внесено заставу.
Строк здійснення досудового розслідування вказаного кримінального провадження закінчується 06.05.2025 року.
Згідно висновку судово-психіатричного експерта № 45 від 30.01.2025 проведеного в державній установі «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України», то підозрюваний ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , страждає психічним захворюванням у вигляді Органічного розладу особистості з транзиторнимипсихотичними проявами внаслідок ЗЧМТ, лінійного перелому лобної кістки зліва, струсу головного мозку. По стану здоров'я ОСОБА_4 не міг розуміти значення своїх дій та керувати ними у період часу, що відноситься до інкримінованого йому діяння, так і у теперішній час та потребує застосування примусових заходів медичного характеру - надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.
28.04.2025 слідчим СВ Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області капітаном поліції ОСОБА_6 винесено постанову про зміну порядку досудового розслідування.
Згідно із ч. 1 ст. 177 КПК України, метою для застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Зі змісту частини другої цієї ж статті випливає, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Частиною 2 статті 178 КПК України визначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів, про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність у нього родини та утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 503 КПК України кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, здійснюється за наявності достатніх підстав вважати, що особа вчинила суспільно небезпечне діяння, передбачене законом України про кримінальну відповідальність, у стані неосудності.
Згідно до вимог ч. 2 ст. 503 КПК України визначено, що якщо під час досудового розслідування будуть встановлені підстави для здійснення кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру, слідчий, прокурор виносить постанову про зміну порядку досудового розслідування і продовжує його згідно з правилами, передбаченими главою 39 КПК України.
За змістом ч. 1 ст. 508 КПК України до особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру можуть бути застосовані лише два запобіжних заходи: 1) передання на піклування опікунам, близьким родичам чи членам сім'ї з обов'язковим лікарським наглядом; 2) поміщення до закладу з наданням психіатричної допомоги в умовах, що виключають її небезпечну поведінку.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 508 КПК України до особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, може бути застосований судом запобіжний захід у виді передання на піклування опікунам, близьким родичам чи членам сім'ї з обов'язковим лікарським наглядом.
Нормою ст. 508 КПК України визначено, що передбачені частиною першою цієї статті запобіжні заходи застосовуються судом до особи з моменту встановлення факту розладу психічної діяльності чи психічної хвороби. Застосування передбачених запобіжних заходів здійснюється згідно із загальними правилами, передбаченими цим Кодексом.
Зважаючи, що підозрюваний ОСОБА_4 , усвідомлюючи неминучість покарання у виді позбавлення волі, й те, що по справі необхідно провести ряд слідчих дій, може знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Слід врахувати також, що відповідно до висновку судово-психіатричного експерта № 45 від 30.01.2025 року згідно наявного у справі проведеної в державній установі «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України», то підозрюваний ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , страждає психічним захворюванням у вигляді Органічного розладу особистості з транзиторнимипсихотичними проявами внаслідок ЗЧМТ, лінійного перелому лобної кістки зліва, струсу головного мозку. По стану здоров'я ОСОБА_4 не міг розуміти значення своїх дій та керувати ними у період часу, що відноситься до інкримінованого йому діяння, так і у теперішній час та потребує застосування примусових заходів медичного характеру - надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.
Враховуючи вищенаведене, є необхідність у зміні запобіжного заходу, обраного щодо підозрюваного ОСОБА_4 відповідно до ухвали слідчого судді Хустського районного суду Закарпатської області від 17.01.2025 з застави на запобіжний захід у вигляді передання підозрюваного ОСОБА_4 на піклування опікунам, близьким родичам чи членам сім'ї з обов'язковим лікарським наглядом.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав з мотивів , які викладені у його описовій частині, просить його задоволити.
В судовому засіданні ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 проти задоволення клопотання не заперечили.
В судовому засіданні законний представник підозрюваного ОСОБА_8 суду ствердила, що вона не заперечує проти задоволення клопотання та просить передати їй на піклування , з обов'язковим медичним наглядом сина ОСОБА_4 .
Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши клопотання прокурора та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
17.01.2025 року щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відповідно до ухвали слідчого судді Хустського районного суду Закарпатської області обрано запобіжний захід у вигляді триманням під вартою, із визначенням застави.17.01.2025 - внесено заставу. Строк здійснення досудового розслідування вказаного кримінального провадження закінчується 06.05.2025 року.
Згідно висновку судово-психіатричного експерта № 45 від 30.01.2025 проведеного в державній установі «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України», то підозрюваний ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , страждає психічним захворюванням у вигляді Органічного розладу особистості з транзиторнимипсихотичними проявами внаслідок ЗЧМТ, лінійного перелому лобної кістки зліва, струсу головного мозку. По стану здоров'я ОСОБА_4 не міг розуміти значення своїх дій та керувати ними у період часу, що відноситься до інкримінованого йому діяння, так і у теперішній час та потребує застосування примусових заходів медичного характеру - надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.
Відповідно до ст. 508 КПК України до особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, можуть бути застосовані судом такі запобіжні заходи:
1) передання на піклування опікунам, близьким родичам чи членам сім'ї з обов'язковим лікарським наглядом;
2) поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають її небезпечну поведінку.
Застосування передбачених запобіжних заходів здійснюється згідно із загальними правилами, передбаченими цим Кодексом.
Частиною 2 статті 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Статтею 505 КПК України визначено, що під час досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру серед іншого встановлюються: поведінка особи до вчинення суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення і після нього; небезпечність особи, а також можливість спричинення іншої істотної шкоди такою особою.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини.
При вирішенні клопотання слідчий суддя враховує, що ризики передбачені ст. 177 КПК України є триваючими, однак їх ступінь зменшилась.
З урахуванням викладеного, даних висновку експертизи слідчий суддя вважає, що запобіжний захід у вигляді передання на піклування близькому родичу, зможе забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_4 , а тому, клопотання слідчого слід задовольнити.
При цьому, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_4 , на нього слід покласти обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України строком на 60 днів , а також роз'яснити про наслідки невиконання таких обов'язків.
Керуючись статтями 177, 178, 372, 376, 395, 503- 508 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ Хустського РУП ГУНП України в Закарпатській області ОСОБА_6 за погодженням прокурора Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 62024140130000146 від 27 лютого 2024 р. щодо кримінального правопорушення передбаченого ч.5 ст. 407 КК України про зміну запобіжного заходу у вигляді застави відносно підозрюваного ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 - задоволити.
Змінити відносно підозрюваного ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянина України, українця, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 запобіжний захід у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді передачі на піклування члену сім'ї, а саме матері ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_6 мешканці АДРЕСА_1 з 29 квітня 2025 року по 27 червня 2025 року включно .
Зобов'язати ОСОБА_8 забезпечити медичний нагляд за ОСОБА_4 , шляхом негайного звернення до відповідного закладу медичної установи.
Покласти на ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянина України, українця, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 передбачені ч. 5 ст.194 КПК України такі обов'язки: прибувати до слідчого та суду за першою вимогою;не відлучатися з населеного пункту у якому він проживає без дозволу слідчого чи суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
Копію ухвали негайно після її оголошення вручити (надіслати) особі, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_4 , законному представнику, захиснику, прокурору.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду впродовж 5 днів з дня її оголошення. Для особи, до якої застосовано запобіжний захід у передання на піклування близьким родичам з обов'язковим лікарським наглядом, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Слідчий суддя
Хустського районного суду: ОСОБА_1