Справа №305/527/25
Провадження по справі 2/305/336/25
30.04.2025. Рахівський районний суд Закарпатської області у складі:
головуючої судді Марусяк М.О.
секретаря судового засідання Вербещука В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рахів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , що діє в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу,-
18.02.2025, ОСОБА_2 , представником якої є ОСОБА_1 , звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу.
Позовні вимоги мотивує тим, що з відповідачем, ОСОБА_3 , вони зареєстрували шлюб 17 травня 1997 року у виконкомі Білоцерківської сільської ради Рахівського району Закарпатської області, про що складено відповідний актовий запис за №23. Від шлюбу у них народилася одна дитина, син, який на даний час є повнолітнім. Причиною розпаду сім'ї, стали різні погляди на сімейне життя, обов'язки та відсутність взаємопорозуміння. Позивачка стверджує, що на даний час ведення між ними спільного господарства та сумісне проживання припинено з липня 2023 року. Вважає, що шлюб існує лише формально. Можливості зберегти сім'ю немає. За глибоким переконанням позивачки, подальшого сенсу підтримувати сімейні відносини немає. Миритися з відповідачем за будь-яких обставин вона не бажає, строк на примирення просить не надавати, на розірванні шлюбу наполягає. Впенвнившись в тому, що їх сім'я розпалася остаточно, відновити її неможливо, подальше спільне життя з відповідачем буде суперечити інтересам позивачки, тому вона змушена звернутись до суду з позовом про розірвання шлюбу та просить такий задовольнити. Після розірвання шлюбу просить залишити їй шлюбне прізвище ОСОБА_4 .
Ухвалою судді Рахівського районного суду Закарпатської області Марусяк М.О. від 24.02.2025 відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням викликом сторін. Надано відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, для подання відзиву на позовну заяву.
Позивачка ОСОБА_2 та її представник адвокат Мігалі І.В., в судове засідання повторно не з'явилися. Поряд з цим, в позовній заяві міститься заява від 17.03.2025, в якій представник позивачки просить розглянути справу без їх участі, на задоволенні позову наполягають.
Відповідач, ОСОБА_3 , у судове засідання, повторно, не з'явився. Був належним чином повідомлений про день та час розгляду справи засобами поштового зв'язку, що підтверджується роздруківками з трекінгу Укрпошти від 25.03.2025 та 30.04.2025 крім того, судом було опубліковано оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, однак відзиву на день судового розгляду справи, не надав. Заяв чи клопотань про надання строку на примирення від відповідача не надходило.
Згідно з ч.8 ст.178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічними засобами не проводилось.
Дослідивши надані позивачкою письмові докази, суд, прийшов до наступного висновку.
Згідно частини 1 статті 21 Сімейного кодексу України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Судом встановлено, що сторони зареєстрували шлюб 17 травня 1997 року у виконкомі Білоцерківської сільської ради Рахівського району Закарпатської області, про що складено відповідний актовий запис за №23, що засвідчено Свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 01.08.2008.
Від шлюбу у сторін народилася одна дитина, син, який на даний час є повнолітнім.
Відповідно до ст.112 СК України, суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
В роз'ясненнях Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» зазначено, що проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Поряд з цим, у відповідності до ч.1 ст.24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Із статті 56 СК України вбачається, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
З даної норми слідує, що кожен із подружжя має право на припинення шлюбних відносин і таке право не залежить від бажань іншого з подружжя.
Позивачка, ОСОБА_2 , на задоволенні позову наполягає. Відповідач, ОСОБА_3 , відзиву на позов не подавав. Таким чином, враховуючи, що шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , не може бути збережений, оскільки зазначені обставини свідчать про те, що він фактично розпався, спільне життя подружжя і збереження сім'ї стало неможливим, його формальне існування обмежує особисту свободу позивачки, порушує її особисті інтереси, що має істотне значення.
Судом встановлено, що позивачка, ОСОБА_5 , як особа, яка змінила прізвище під час укладення шлюбу, заявила, що після розірвання шлюбу бажає залишити шлюбне прізвище ОСОБА_4 .
В силу вимог ст.115 Сімейного Кодексу України, рішення суду про розірвання шлюбу, після набранням ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення, для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Отже, копію рішення суду, після набрання ним законної сили, слід надіслати до Рахівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Рахівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, для виконання.
Питання про відшкодування судових витрат позивачкою не ставилося.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 263-265, 273, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Позов задовольнити.
Шлюб укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , зареєстрований 17 травня 1997 року у виконкомі Білоцерківської сільської ради Рахівського району Закарпатської області, про що складено відповідний актовий запис за №23 - розірвати.
Судові витрати залишити за позивачкою.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_5 залишити шлюбне прізвище ОСОБА_4 .
Відомості щодо учасників справи:
Позивачка, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_2 , мешканка: АДРЕСА_1 .
Відповідач, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Копію рішення суду, після набрання ним законної сили, надіслати до Рахівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Рахівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, для виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті, чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Головуюча: М.О. Марусяк