Єдиний унікальний номер 305/3084/23
Провадження по справі 2/305/33/25
30.04.2025 року місто Рахів
Рахівський районний суд Закарпатської області у складі: головуючого судді - Дочинця С.І., при секретарі Веклюк А.В., за участі позивача ОСОБА_1 , представника позивача Прокіп'юк О.Ю., представника відповідача ОСОБА_2 , розглянувши в порядку загального позовного провадження у судовому засіданні в приміщенні Рахівського районного суду Закарпатської області цивільну справу за позовною заявою адвоката Поштак Юстини Степанівни, яка діє в інтересах ОСОБА_3 , до ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору: Рахівська міська рада Закарпатської області, про визначення ідеальних часток співвласників у спільній сумісній власності та виділ частки в натурі та за зустрічною позовною заявою адвоката Прокіп'юк Оксани Юріївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , до ОСОБА_3 , про поділ майна подружжя, -
Адвокат Поштак Ю.С., діючи в інтересах ОСОБА_3 звернулася до Рахівського районного суду Закарпатської області з позовною заявою до ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору: Рахівська міська рада Закарпатської області, про визначення ідеальних часток співвласників у спільній сумісній власності та виділ частки в натурі.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що сторони проживали у зареєстрованому шлюбі, який за рішенням Рахівського районного суду Закарпатської області від 15 серпня 2023 року між ними розірвано (Справа № 305/1546/23). За час проживання у шлюбі, сторони набули право спільної сумісної власності на нерухоме майно, а саме на житловий будинок АДРЕСА_1 загальною площею 212,6 кв.м., житловою 88, 6 кв.м. та земельну ділянку з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), загальною площею 0,031 га кадастровий номер 2123610100:30:002:0054 за адресою АДРЕСА_2 . Наведене підтверджується Витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за № 82218190 , свідоцтвом про право власності на майно Індексний номер : 32457577 та Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно Індексний номер 32457754. Проте повноцінно користуватися своєю власністю для свого проживання позивач позбавлений можливості, оскільки відповідач чинить постійні перешкоди, і як наслідок він користується лише однією кімнатою із вказаної житлової площі. На усні звернення позивача добровільно поділити житловий будинок та земельну ділянку, яка необхідна для його обслуговування відповідачка не реагує, провокуючи його на сварки та систематично, безпричинно здійснює виклик працівників поліції. З метою захисту своїх майнових прав на житловий будинок та земельну ділянку для його обслуговування, зокрема, одержання можливості державної реєстрації права власності на частину набутого у шлюбі нерухомого майна, позивач змушений звернутись до суду для визначення своєї частки у спільному майні, що ним є житловий будинок та земельна ділянка для його розміщення та обслуговування за адресою АДРЕСА_1 . На підставі викладеного просила визначити розмір ідеальних часток кожного із співвласників житлового будинку, визначивши за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , право на частку в спільній сумісній власності в розмірі 1/2 частини земельної ділянки кадастровий номер 2123610100:30:002:0054 площею 0,031 га та 1/2 частини, розташованого на цій земельній ділянці житлового будинку АДРЕСА_1 з належними господарськими будівлями та спорудами. Здійснити поділ у натурі домоволодіння АДРЕСА_1 та визначити порядок користування земельною ділянкою кадастровий номер 2123610100:30:002:0054 площею 0,031 га. Припинити право спільної сумісної власності ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на житловий будинок з господарськими спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Представником відповідача - адвокатом Прокіп'юк О.Ю., яка діє в інтересах ОСОБА_1 19.02.2024 року через канцелярію суду було подано зустрічну позовну заяву до ОСОБА_3 , про поділ майна подружжя, яка обґрунтована наступним. Так, 04 серпня 2012 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 був зареєстрований шлюб, за актовим записом №77, який розірваний рішенням Рахівського районного суду Закарпатської області від 15 серпня 2023 року у справі № 305/1546/23.
У період шлюбу подружжям був збудований житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 212,6 кв.м., та 88,9 кв.м. житловою площею, набуто у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд земельну ділянку (присадибну цього ділянку), загальною площе. 0,31 га, кадастровий номер 2123610100:30:002:0054, та придбано транспортний засіб, автомобіль марки Мерседес-Віто, 2006 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 . Також, за час перебування в шлюбі сторонами збудований житловий будинок по вул. Привокзальна, однак такий ще не введений в експлуатацію, тобто в даний час являється не завершеним будівництвом. Зазначають, що все це майно є спільним сумісним майном подружжя. Від шлюбу мають двоє дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та дочка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . На підставі судового наказу Рахівського районного суду Закарпатської області від 02.08.2023 у справі № 305/1545/23 ОСОБА_3 зобов'язаний сплачувати аліменти на утримання двох дітей, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу) боржника, щомісячно, починаючи з 17 липня 2023 року до досягнення дітьми повноліття. Згідно розрахунку зі сплати аліментів розмір аліментів у грошовій сумі складала до грудня 2023 року 2833 гривні на двох дітей, а з січня 2024 року 3196 гривень. Відповідно на одну дитину відповідач сплачує 1598 гривень. Така сума одержуваних аліментів є недостатньою для забезпечення дітей фізичного, духовного розвитку та лікування, тобто забезпечення дітей всім необхідним для нормального розвитку. Їх навіть не вистачає на покриття базових потреб: харчування, купівля одягу. Позивач зазначила, що виключно нею сплачуються комунальні платежі, кабельне телебачення, інтернет, зв'язок, харчування в школі, оплата додаткових навчань англійської мови, придбання продуктів харчування. Крім того, вона оплачує борг по кредиту в сумі 1000 гривень, який був використаний в інтересах сім'ї. Сума обов'язкових витрат кожного місяця складає в середньому 15200 гривень, відповідач жодної участі у відшкодування цих витрат не надає. Доньки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 мають проблеми із зором, що також періодично потребують медичного обстеження, купівлі медикаментів, і знову ж таки грошових витрат. Більше того, позивач зазначила, що донька ОСОБА_7 народилася із вадами рухової системи, синдромом рухового розладу. Діагнозом, дистонія вроджена вада судини головного мозку, яка відповідає за рух,та певною мірою відстає у розвитку. Відповідно потребує постійного медичного обстеження, спостереження, догляду, що також тягне за собою грошові витрати. Відповідач у свою чергу участі у потребах, як матеріальних так і доглядових, виховних, не бере. Звернутися до суду із позовом про збільшення розміру сплачуваних аліментів не матиме сенсу, оскільки з Відповідача стягуються аліменти в 1/3 частці та з огляду на його офіційний заробіток, сума виходить меншою за гарантований законодавством розмір аліментів 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Тому, згідно листа Рахівського відділу Державної виконавчої служби у Рахівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції №24.6-37/5343 від 02.01.2024. ОСОБА_3 , сплачує аліменти відповідно до отриманого доходу (згідно довідки про дохід) 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Представник відповідача зазначає, що насправді відповідач отримує більший заробіток, проте він його приховує за допомогою свого роботодавця, який частину зарплати в розмірі мінімального заробітку виплачує офіційно, а частину в приблизному розмірі 30000 гривень видає в конверті. Таким чином Відповідач всупереч інтересам сім'ї приховував та приховує свій реальний заробіток. Таким чином, з урахуванням істотних обставин, зокрема, інтересів неповнолітніх дітей, їх проживання з відповідачем, одноосібне її виховання дітей, недостатність одержуваних аліментів для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування, відповідач вважає за можливим відступити від презумпції рівності часток подружжя при вирішенні спору по поділ спільного майна подружжя, визнавши за нею право власності на житлового будинку АДРЕСА_1 , та земельної ділянки загальною площею 0,31 га, кадастровий номер 2123610100:30:002:0054, а за Відповідачем право власності на цього житлового будинку та цієї земельної ділянки. Також зазначено, що згідно Висновку експерта Бризгалін Д.В. від 13.02.2024 ринкова вартість вказаного вище автомобіля марки Мерседес-Віто, 2006 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , становить 300286 гривень. Керуючись вище наведеним, представник відповідача просила в порядку поділу спільної сумісної власності подружжя визнати право власності ОСОБА_1 , на частини житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 212,6 кв.м. та на частини земельної ділянки площею 0,031 га з кадастровим номером 2123610100:30:002:0054, що знаходиться по АДРЕСА_2 , цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). В порядку поділу спільної сумісної власності подружжя визнати право власності ОСОБА_3 , на частини вищевказаного житлового будинку та на частини вищезазначеної земельної ділянки. В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнати право власності ОСОБА_1 , на частку автомобіля марки Мерседес-Віто, 2006 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 , червоного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_4 .
Ухвалою судді Рахівського районного суду Закарпатської області від 20.02.2024 року прийнято зустрічну позовну заяву адвоката Прокіп'юк О.Ю., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , до ОСОБА_3 , про поділ майна подружжя. Об'єднано в одне провадження зустрічний позов адвоката Прокіп'юк О.Ю., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , до ОСОБА_3 , про поділ майна подружжя для спільного розгляду із первісним позовом адвоката Поштак Ю.С., яка діє в інтересах ОСОБА_3 , до ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору: Рахівська міська рада Закарпатської області, про визначення ідеальних часток співвласників у спільній сумісній власності та виділ частки в натурі.
Адвокатом Прокіп'юк О.Ю. 19.02.2024 було подано заяву про забезпечення позову. Ухвалою суду від 20.02.2024 року №305/480/24, провадження №2-з/305/6/24, заяву адвоката Прокіп'юк О.Ю., про забезпечення позову задоволено частково. До вирішення справи по суті та набрання рішенням суду законної сили, забезпечено позов шляхом заборонити відчуження в будь-який спосіб транспортного засобу автомобіля Мерседес-Віто, 2006 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , червоного кольору , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 від 27.12.2019 року на ім'я відповідача, ОСОБА_3 , заборонити ОСОБА_3 вчиняти будь які дії щодо передачі транспортного засобу Мерседес-Віто, 2006 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , червоного кольору, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 від 27.12.2019 року на ім'я ОСОБА_3 , в користування іншим особам.
В подальшому, 22.03.2024 було подано заяву про зміну предмету зустрічних позовних вимог, згідно якої ОСОБА_1 в порядку поділу спільної сумісної власності подружжя просила визнати право власності, в тому числі на 1/2 частку автомобіля марки Мерседес-Віто. Відповідач на даний час фактично володіє автомобілем, користується ним, та даний об'єкт спільного сумісного майна є неподільною річчю. Оскільки після розірвання шлюбу, позивач з Відповідачем перебувають в неприязних відносинах, для позивача буде складно користуватися та володіти часткою вказаного автомобіля, тому для мінімізації можливих конфліктів з приводу цього, вважає за доцільне змінити предмет зустрічних позовних вимог способом заміни позовної вимоги про визнання права власності на частку автомобіля іншою, а саме стягненням грошової компенсації половини вартості автомобіля.
Ухвалою Рахівського районного суду Закарпатської області від 20.02.2025 первісну позовну заяву адвоката Поштак Юстини Степанівни, яка діє в інтересах ОСОБА_3 , до ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору: Рахівська міська рада Закарпатської області, про визначення ідеальних часток співвласників у спільній сумісній власності та виділ частки в натурі залишено без розгляду.
Позивач ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_8 у судовому засіданні позовну заяву підтримали, просили її задовольнити. Крім того, представник позивача посилаючись на ч. 3 ст. 70 СК України, просила відступити від презумпції рівності часток подружжя при вирішенні спору по поділ спільного майна подружжя, визнавши за позивачем право власності на житлового будинку та земельної ділянки, оскільки з нею, проживають діти, та розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.
Представник відповідача ОСОБА_2 у судовому засіданні зазначила, що відповідач платить той розмір аліментів, який було визначено позивачем ОСОБА_1 . Остання звернулась до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів, суд задовольнив її заяву в повному обсязі, відповідач сплачує аліменти на утримання двох дітей. З позовом про збільшення розміру сплачуваних аліментів позивач не зверталась. Також представник відповідача зазначила, що оплата витрат на утримання будинку не є підставою відступлення від презумпції рівності часток подружжя при вирішенні спору по поділ спільного майна подружжя та є не вірним способом захисту. На підставі викладеного представник відповідача просила відмовити у задоволені позову.
Відповідно до копії рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 15 серпня 2023 року у справі № 305/1546/23, шлюб між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстрований 04 серпня 2012 року, відділом державної реєстрації актів цивільного стану Рахівського районного управління юстиції Закарпатської області, актовий запис № 77 від 04.08.2012 року розірвано.
Згідно Витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 82218190 від 13.03.2017, Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №416422625 від 05.03.2025 за ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності належить нерухоме майно, а саме житловий будинок АДРЕСА_1 загальною площею 212,6 кв.м., житловою 88, 6 кв.м. та земельна ділянку з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), загальною площею 0,031 га кадастровий номер 2123610100:30:002:0054 за адресою АДРЕСА_2 .
Згідно технічного паспорту, загальна площа будинку АДРЕСА_1 становить 212,6 кв.м.
Як вбачається з свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 , ОСОБА_3 є власником транспортного засобу, автомобіля марки Мерседес-Віто, 2006 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , дата реєстрації НОМЕР_6 .
Відповідно до звіту про оцінку майна від 13.02.2024 року, вартість автомобіля марки Мерседес-Віто, 2006 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 становить 300 286 гривень. Дата завершення дії звіту - 13.08.2024.
Актом про встановлення факту від 02.02.2024 №121, встановлено, що діти ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 знаходяться на утриманні ОСОБА_1 .
Аналогічна інформація міститься в довідці від 01.02.2024 №284, виданій виконавчим апаратом Рахівської міської ради.
Згідно довідки про участь батьків у шкільному житті школи від 01.02.2024 №02-08/13, мати дітей ОСОБА_4 , ОСОБА_5 - ОСОБА_1 спілкується з педагогами, цікавиться шкільним життям доньок, відвідує батьківські збори. Батько ОСОБА_3 не цікавиться шкільним життям доньок, контакту з закладом освіти не підтримує.
Відповідно до довідки від 07.02.2024 №3, ОСОБА_4 з 01.09.2022 навчається в Рахівській школі мистецтв з фаху «Фортепіано».
Згідно консультаційного висновку спеціаліста від 01.02.2024 року, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звертались за допомогою до офтальмолога та отримали рекомендації для подальшого лікування зору.
Листом від 02.01.2024 №24.6-37/5343 Рахівський відділ ДВС у Рахівському районі Закарпатської області повідомляє, що на виконанні перебуває судовий наказ від 02.08.2023 у справі № 305/1545/23 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання двох дітей, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу) боржника, щомісячно, починаючи з 17 липня 2023 року до досягнення дітьми повноліття.
Згідно розрахунку зі сплати аліментів, розмір аліментів у грошовій сумі складала до грудня 2023 року 2833 гривні на двох дітей, а з січня 2024 року 3196 гривень. Заборгованість станом на 01.02.2024 становить 255,12 гривень.
Також до матеріалів справи долучені квитанції про сплату ОСОБА_1 послуг з електроенергії за серпень - жовтень 2023, грудень 2023, січень 2024, березень-травень 2024, серпень-грудень 2024.
Відповідно до платіжних інструкцій від 17.01.2025 ОСОБА_1 оплачено послуги КП ОСОБА_10 .
Згідно квитанцій №6469,9093 від 20.09.2023, чеку №1946256049 від 14.02.2024, від 14.02.2024 ОСОБА_1 сплачено послуги за воду та вивіз ТПВ, за послуги кабельного телебачення.
Як вбачається з виписки по картковому рахунку ОСОБА_1 , квитанції з мобільного банкінгу Ощадбанку від 30.09.2024, ОСОБА_1 оплачувались кошти на харчування ОСОБА_11 та ОСОБА_12 за вересень-жовтень 2023 року, вересень 2024 року
Відповідно до квитанцій з мобільного банкінгу Ощадбанку від 03.12.2024, 09.12.2024, 10.12.2024 ОСОБА_1 перераховано грошові кошти на різні картки одержувачів. Позивачем зазначено ручкою на копіях квитанцій мету переказів - за товар (бездротові навушники до Дня Святого Миколая), замовлення одягу, пошив спідниць дітям на заняття з танців.
З фіскальних чеків від 28.08.2024, 30.08.2024, вбачається, що було придбано канцелярські товари на загальну суму 2624 гривень.
Відповідно заяви від 12.03.2024, ОСОБА_1 звернулась до філії «Рахівське ЛДГ» з метою отримання дров'яної деревини, згідно квитанції №1811520071 від 15.03.2024 року, оплатила кошти у сумі 5040 гривень, призначення платежу - оплата за дрова.
Відповідно до квитанцій до платіжної інструкції на переказ готівки від 30.06.2023, 25.09.2023, 20.11.2023, ОСОБА_3 вніс кошти на повернення кредиту згідно договору №63.
До матеріалів справи також додано скріншот платежів з мобільного банкінгу з списанням та нарахуванням коштів. Разом з тим, суду не зрозуміло походження вказаних операцій, оскільки скріншоти не містять відомостей про прізвище, ім'я та по батькові відправника/одержувача із зазначенням відомостей про призначення платежів.
Вирішуючи заявлені позовні вимоги, суд керується наступними положеннями законодавства.
Як вбачається з частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Аналогічні за змістом вимоги містяться і у ч.1 ст.81 ЦПК України, відповідно до яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно ч.1. ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Так, відповідно до вимог ч. 3 ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до вимог ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Згідно ч. 1 ст. 68 СК України розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Суб'єктивне право на поділ майна, що перебуває на праві спільної сумісної власності подружжя, належить кожному з них незалежно від того, в який момент здійснюється поділ: під час шлюбу або після його розірвання. Поділ може бути здійснений як за домовленістю подружжя, так і за судовим рішенням. В основу поділу покладається презумпція рівності часток подружжя, яка може бути спростована домовленістю подружжя або судовим рішенням.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Способи та порядок поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя визначено ст. 71 СК України, відповідно до якої майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.
Відповідно до ст. 365 ЦК України, право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: частка є незначною і не може бути виділена в натурі; річ є неподільною; спільне володіння і користування майном є неможливим; таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї. Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.
Сутність поділу полягає в тому, що кожному з подружжя присуджуються в особисту власність конкретні речі, а також здійснюється розподіл майнових прав та обов'язків. При здійсненні поділу в судовому порядку суд має виходити з презумпції рівності часток. При винесенні рішення суд має керуватися "обставинами, що мають істотне значення", якими можуть бути, насамперед, ступінь трудової та (або) фінансової участі кожного з подружжя в утриманні спільного майна, зроблених поліпшеннях, доцільність та обґрунтованість укладених правочинів, спрямованих на розпорядження спільним майном, наявність або відсутність вчинення одним з подружжя дій, що порушують права другого з подружжя, суперечать інтересам сім'ї, матеріальне становище співвласників тощо. Поділ спільного сумісного майна подружжя здійснюється з визначення кола об'єктів спільної сумісної власності подружжя і встановлення їхньої вартості. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи (абзац перший пункту 22 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" від 21 грудня 2007 р. №11).
Зі змісту п.п. 23, 24 постанови Пленуму ВСУ від 21.12.2007 №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вбачається, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу можуть бути будь-які види майна, незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї.
Відповідно до п.30 постанови Пленуму ВСУ від 21.12.2007 №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», рівність прав кожного із подружжя на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності (якщо інше не встановлено домовленістю між ними) та необхідність взаємної згоди подружжя на розпорядження майном, що є об'єктом права його спільної сумісної власності, передбачено ч.1 ст.63, ч.1 ст.65 СК.
Також суд враховує правові висновки, викладені в постанові Великої палати Верховного суду від 21.11.2018 року у справі №372/504/17, зокрема, те що, у статті 60 СК України закріплено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Таке ж положення містить і стаття 368 ЦК України. Частиною першою статті 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Зазначені норми закону свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно (яке включає в себе зокрема майнові права та зобов'язання), яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об'єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.
Така правова позиція викладена також у постанові Верховного Суду України від 24.05.2017 у справі № 6-843цс17 та постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06.02.2018 у справі № 235/9895/15-ц, від 05.04.2018 у справі № 404/1515/16-ц.
Крім того, Верховний Суд України у постанові від 24.05.2017 у справі № 6-843цс17 вказує, що у сімейному праві діє презумпція права спільної сумісної власності майна подружжя, що не потребує доказування та не потребує встановлення інших обставин, крім набуття майна за час шлюбу, та існує поки не спростована.
Таким чином, той з подружжя, хто оспорює презумпцію права спільної сумісної власності, повинен доводити в суді обставини, проти яких заперечує.
Враховуючи вищевикладене, дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі з 04 серпня 2012 року по 15 серпня 2023 року. За час шлюбу подружжям був збудований житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 212,6 кв.м., та 88,9 кв.м. житловою площею, набуто у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд земельну ділянку (присадибну цього ділянку), загальною площе. 0,31 га, кадастровий номер 2123610100:30:002:0054, та придбано транспортний засіб, автомобіль марки Мерседес-Віто, 2006 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 . Тому відповідно вказані об'єкти є об'єктом спільної сумісної власності подружжя.
Щодо підстав для відступу від рівності часток подружжя при його поділі, на наявності яких та відповідно застосуванні, наполягає представниця позивачки, а саме: урахування інтересів неповнолітніх дітей, їх проживання з відповідачем, одноосібне її виховання дітей, недостатність одержуваних аліментів для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування, суд зазначає наступне.
Статтею 70 СК України встановлено, що при вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, ухилявся від участі в утриманні дитини (дітей), приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї. За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.
Як зазначалось вище, відповідно до положень ст.ст. 76, 77, 78, 80, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом враховано, що спільні діти сторін - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 проживають в спірному житловому будинку разом з позивачкою.
Згідно технічного паспорту, загальна площа будинку становить 212,6 кв.м. В разі його поділу на рівні частини в незалежності від того, з ким проживають діти, площа половини будинку буде значно перевищувати нормативи площі на одну особу, встановлену Житловим кодексом України.
Водночас, доказів, що позивачка зверталася до суду з позовом до відповідача з вимогами щодо збільшення розміру аліментів на дітей, суду не надано.
Також доказів звернення позивачкою до суду з позовом до відповідача про стягнення додаткових витрат на утримання дітей, суду не надано.
Крім того, суду не надано доказів звернення позивачкою до суду з позовом про стягнення витрат на утримання майна, стягнення комунальних послуг тощо.
Таким чином, позивачкою не доведено, що розмір аліментів, які вона одержує на дітей за рішенням суду, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про не доведення стороною позивача наявності підстави, передбаченої ч. 3 ст. 70 СК України, для відступлення від засад рівності часток подружжя у праві спільної сумісної власності.
З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову в цій частині, а саме визнання в порядку поділу спільного майна подружжя за кожною із сторін права власності на рівну частину нерухомого майна, придбаного у шлюбі, що є предметом поділу в даній справі, через недоведеність підстав для відступлення від засад рівності часток подружжя у праві спільної сумісної власності.
Вказана позиція суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду (щодо відсутності підстав для відступу від рівності часток) викладеною в постанові ВС від 15.11.2018 року у справі №128/1761/15-ц.
Таким, чином, враховуючи, що набутий сторонами в період шлюбу житловий будинок та набута у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку земельна ділянка є об'єктами спільної сумісної власності подружжя, відсутні підстави для відступлення від засад рівності часток подружжя, а тому суд дійшов висновку про їх поділ між сторонами, виходячи з правил рівності часток подружжя в спільному майні, визнавши за позивачем та відповідачем право власності - по частині вказаного майна за кожним.
Крім того, в період перебування у шлюбі сторонами було придбано автомобіль марки Мерседес-Віто, реєстраційний номер НОМЕР_3 .
Відповідно до вищезазначеного звіту про оцінку майна від 13.02.2024 року, вартість автомобіля марки Мерседес-Віто, реєстраційний номер НОМЕР_3 становить 300 286 гривень. Дата завершення дії звіту - 13.08.2024. Суд бере до уваги вказаний доказ, оскільки на момент звернення позивача до суду з позовом він був актуальним, автомобіль не перебуває у користуванні ОСОБА_1 , вона не несе відповідальність за його збереження чи погіршення стану.
Отже, відповідно до статей 60, 69, 70 СК України спірний транспортний засіб сторонами набутий за час шлюбу за спільні кошти, а тому є спільною сумісною власністю подружжя і підлягає поділу у рівних частках. Але в силу положень ст. 71 СК України, враховуючи що спірний транспортний засіб є річчю неподільною, а також, що ним користується позивач та бажає виплатити компенсацію у розмірі половини ринкової вартості даного транспортного засобу.
Таким чином, у порядку поділу спільного майна подружжя суд приходить до висновку про визнання за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку автомобіля марки Мерседес-Віто, реєстраційний номер НОМЕР_3 , зобов'язавши сплатити ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 компенсацію половину вартості транспортного засобу у розмірі 150 143 гривень.
Таким чином позов підлягає до часткового задоволення.
У відповідності до ч.7 ст.158 ЦПК України, у зв'язку із ухвалення судом рішення про часткове задоволення позову, заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою суду від 20.02.2024 (справа №305/480/24, провадження №2-з/305/6/24), шляхом заборони відчуження в будь-який спосіб транспортного засобу автомобіля Мерседес-Віто, 2006 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , червоного кольору , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 від 27.12.2019 року на ім'я відповідача, ОСОБА_3 , заборони ОСОБА_3 вчиняти будь які дії щодо передачі транспортного засобу Мерседес-Віто, 2006 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , червоного кольору, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 від 27.12.2019 року на ім'я ОСОБА_3 , в користування іншим особам, продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Згідно до ч.7 ст.158 ЦПК України якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як вбачається з матеріалів справи, при зверненні до суду, позивач поніс судові витрати: 1211, 20 гривень судовий збір.
Оскільки суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог (50%), то сплачені ним судові витрати підлягають стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 605,60 гривень (1211, 20*50%). Таким чином, суд приходить до висновку про стягнення витрат зі сплати судового збору в сумі 605,60 гривень з відповідача.
Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 89, 141, 263-265, 273, 274, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позовну заяву адвоката Прокіп'юк Оксани Юріївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , до ОСОБА_3 , про поділ майна подружжя - задовольнити частково.
У порядку поділу спільного сумісного майна подружжя:
визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 212,6 кв.м. та на 1/2 частини земельної ділянки площею 0,031 га з кадастровим номером 2123610100:30:002:0054, що знаходиться по АДРЕСА_2 , цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 212,6 кв.м. та на 1/2 частини земельної ділянки площею 0,031 га з кадастровим номером 2123610100:30:002:0054, що знаходиться по АДРЕСА_2 , цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
У порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частини автомобіля марки Мерседес-Віто, 2006
року випуску, номер кузова НОМЕР_2 , червоного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_4 .
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості 1/2 частки автомобіля марки Мерседес-Віто, 2006
року випуску, номер кузова НОМЕР_2 , червоного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_4 , у розмірі 150 143 (сто п'ятдесят тисяч сто сорок три) гривен.
Стягнути ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійки.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Рахівського районного суду Закарпатської області від 20.02.2024 (справа №305/480/24, провадження №2-з/305/6/24), продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_7 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_1
Представник позивача: адвокат Прокіп'юк Оксана Юріївна, місцезнаходження: м. Рахів, вул. Карпатська, буд. 8а Закарпатської області.
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 .
Представник відповідача: адвокат Поштак Юстина Степанівна, місцезнаходження: м. Рахів, вул. Шевченка, буд. 45/в Рахівського району Закарпатської області.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Рахівського районного суду
Закарпатської області Дочинець С.І.