Справа № 638/10988/24
Провадження № 2-з/638/70/25
Іменем України
30 квітня 2025 року м. Харків
Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:
Головуючого судді Шишкіна О.В.,
за участі секретаря судових засідань Комлєвої К.С.,
за участю представника позивача Москаленко І.Б.,
за участю представників відповідача ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Харкові заяву представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Барбашина С.В. від 08.04.2025 року про забезпечення доказів в рамках цивільної справи за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики та 3% річних, зустрічної позовної заяви ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , третя особа - ОСОБА_5 про визнання недійсним договору позики, оформленого розпискою, -
Цивільна справа знаходиться на стадії підготовчого судового засідання.
Представник відповідача за первинним позовом звернувся до суду із заявою про забезпечення доказів шляхом витребування у ОСОБА_4 оригіналу договору позики від 09.05.2023 року, мобільного терміналу, на який був здійснений відеозапис складання розписки від 09.05.2023 року, оригіналу договору позики від 08.10.2023 року.
Вислухавши думку представників сторін, вивчивши матеріали заяви, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.1, 2 ст.116ЦПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.
Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.
Положеннями ст.117ЦПК України передбачені вимоги, яким має відповідати заява про забезпечення доказів.
Відповідно до п.5 ч.1ст.117ЦПК України у заяві повинно бути зазначено обґрунтування необхідності забезпечення доказів.
З приводу цього, суд зазначає наступне.
Процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема шляхом їх витребування, призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено.
Тобто це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмету доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх ймовірній втраті в майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об'єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.
Такий правовий висновок щодо забезпечення доказів висловлений в постановах Великої Палати Верховного Суду від: 03 липня 2019 року у справі № 9901/845/18; 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/385/19; 11 березня 2020 року у справі № 9901/608/19, в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 квітня 2020 року у справі № 367/6751/18-ц (провадження № 61-23322св19).
Проте, в порушення вимог ЦПК України, заявником не наведено жодного об'єктивного факту на підтвердження того, що зазначені в заяві документи та предмети можуть бути втрачені або їх збирання чи подання стане згодом неможливим чи утрудненим.
З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що вказана заява про забезпечення доказів подана без додержання вимог ч.1ст. 117 ЦПК України, у зв'язку з чим підлягає поверненню заявникові.
Відповідно до ч. 4 ст. 117 ЦПК України, суд, встановивши, що заяву про забезпечення доказів подано без додержання вимог цієї статті, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Керуючись ст.116, 117, 260, 261, 353 ЦПК України, суд, -
Заяву представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Барбашина С.В. від 08.04.2025 року про забезпечення доказів - повернути заявнику.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Головуючий: суддя О.В. Шишкін