Справа № 568/668/25
Провадження № 1-кп/568/86/25
"30" квітня 2025 р. м.Радивилів
Радивилівський районний суд Рівненської області
Суддя ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у спрощеному провадженні обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12025186210000022 (від 16.04.2025 р.) по обвинуваченню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка с. Боратин, Луцького району, Волинська обл., жителька АДРЕСА_1 , не працююча, одружена, на утриманні перебуває вісім неповнолітніх дітей, несудима, у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.190 КК України
04.04.2025 р. близько 12:00 год. ОСОБА_3 перебуваючи на подвір'ї господарства ОСОБА_4 ( АДРЕСА_2 ), умисно, з корисливих мотивів, з метою збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, шляхом обману, під приводом необхідності проведення хірургічної операції неіснуючій онкохворій племінниці, попросила у ОСОБА_4 грошові кошти. Сприймаючи слова ОСОБА_3 за правду, потерпілий передав останній грошові кошти в сумі 10000 грн., якими ОСОБА_3 розпорядилася на власний розсуд.
Дії обвинуваченої ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 1 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).
Прокурор звернувся до суду з клопотанням про розгляд обвинувального акту у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Підозрювана в присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 , надала письмову заяву, відповідно до якої беззаперечно визнала свою винуватість у вчиненні інкримінованого їй кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України, згідна із встановленими досудовим розслідуванням обставинами та розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні за відсутності учасників судового провадження, ознайомлена з обмеженнями права апеляційного оскарження вироку, передбаченими ч. 2 ст. 302 КПК України. У своїй заяві вказала також, що не заперечує проти застосування відносно неї покарання у виді мінімального строку громадських робіт в межах санкції статті.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 є кримінальним проступком.
Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту.
Сторони кримінального провадження, відповідно до вимог ч. 2 ст. 381 КПК України, в судове засідання не викликалися.
Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали в їх сукупності, перевіривши встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, знайшла своє підтвердження та доведена повністю.
Згідно ч. 2 ст. 50 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
При визначенні обвинуваченій міри покарання, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує характер та ступінь тяжкості скоєного, що вчинене нею правопорушення, передбачене ч.1 ст. 190 КК України є кримінальним проступком, дані про особу обвинуваченої, яка раніше не судима, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, характеризується посередньо, на утриманні 8 дітей.
У відповідності до ст. 66 КК України в якості обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого, суд враховує щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та добровільне відшкодування завданого збитку.
У відповідності до ст. 67 КК України обставини, які обтяжують покарання обвинуваченої - вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.
З урахуванням усіх обставин у справі, враховуючи, що обвинувачена ОСОБА_3 офіційно непрацевлаштована, суд не вбачає підстав для застосування такого виду покарання, як штраф, а вважає за доцільне призначити покарання в межах санкції ч. 1 ст. 190 КК України, а саме: громадські роботи.
Суд вважає, що таке покарання відповідатиме тяжкості правопорушення та не буде становити особистий надмірний тягар для обвинуваченої та відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства вимогам захисту основоположних прав особи.
Саме виконання громадських робіт (виконання суспільно-корисних робіт, безоплатно у вільний час) на благо суспільства, зможуть змусити обвинувачену усвідомити необхідність правомірної поведінки.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Питання щодо речових доказів у справі належить вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Цивільний позов не заявлено.
Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.
На підставі викладеного та відповідно до ст.ст. 370, 373, 374, 381, 382, 394 КПК України, ст.ст. 12, 53, 358 КК України, суд
ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України та призначити їй покарання у виді 200 (двохсот) годин громадських робіт.
Речові докази: грошові кошти в сумі 10000 грн. - залишити власнику.
На вирок суду може бути подано апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду протягом 30 днів з дня оголошення вироку.
На підставі ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Суддя ОСОБА_1