Справа №567/422/25
Провадження №1-кс/567/80/25
30.04.2025 м. Острог
Слідчий суддя Острозького районного суду Рівненської області ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю
прокурора ОСОБА_3
підозрюваного ОСОБА_4
захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_5
розглянувши клопотання начальника Острозького відділу Здолбунівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Острог Рівненської області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України
встановив:
29.04.2025 прокурор звернулася до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо ОСОБА_4 .
В обґрунтування клопотання зазначає, що 01.03.2025 близько 16:00 год. ОСОБА_4 , знаходячись по вул.Нечуя Левицького, що у м.Острог Рівненського району Рівненської області, під час спільного вживання алкогольних напоїв, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, наніс множинні удари взутими ногами та дерев'яною палицею по голові та тілу ОСОБА_6 , в результаті чого заподіяв останньому тяжкі тілесні ушкодження у вигляді набряку-набухання та компресії головного мозку, закритої черепно-мозкової травми з переломом кісток лицевого черепа, крововиливів в речовину та під оболонку головного мозку, в результаті яких ІНФОРМАЦІЯ_2 о 17:15 год. настала смерть ОСОБА_6 .
10.03.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України.
В клопотанні ставиться питання про продовження застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 у виді домашнього арешту у зв'язку з тим, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, не буде виконувати покладених на нього процесуальних обов'язків, оскільки є особою, яку за місцем проживання нічого не утримує, останній ніде не працює, не має власних доходів, не має міцних соціальних зв'язків, раніше вчиняв адміністративні правопорушення, а тому з метою уникнення відповідальності за вчинення може покинути своє місце проживання, крім того він буде незаконно впливати на свідка ОСОБА_7 у вказаному кримінальному провадженні, оскільки вони особисто знайомі, проживають по одній вулиці та підтримують дружні стосунки, а тому шляхом вмовляння, чи висловлювання погроз може схилити останнього змінити свої покази в його користь, крім того ОСОБА_4 може вчиняти й інші кримінальні правопорушення, так як, він раніше неодноразово судимий та, будучи неодноразово звільненим на підставі ст.75 КК України від відбування покарання з встановленням іспитового строку, по їх закінченню вчиняв нові умисні кримінальні правопорушення, що свідчить про продовження існування ризиків, передбачених п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.
Просить продовжити застосування відносно підозрюваного вищевказаний запобіжний захід.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримала з підстав та доводів викладених у ньому та просить продовжити застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту. Крім того вказала, що закінчити досудове розслідування в межах строку дії попередньої ухвали є неможливим у зв'язку з необхідністю проведення ряду процесуальних та слідчих дій.
Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні надати будь-які пояснення відмовився на підставі ст.63 Конституції України.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні щодо продовження застосування щодо його підзахисного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту поклався на розсуд суду.
Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку учасників судового розгляду, слідчий суддя вважає, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
В судовому засіданні з матеріалів кримінального провадження вбачається, що в провадженні СВ ВП №3 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12025181170000051 від 02.03.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України.
Як вбачається із наданих суду матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України.
10.03.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення.
Метою застосування запобіжного заходу є запобігання ризикам, визначеним в ст.177 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Острозького районного суду Рівненської області від 11.03.2025 відносно ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, строк якого закінчується 10.05.2025.
У своєму клопотанні прокурор зазначає, що на даний час продовжують існувати ризики, передбачені п.1, 3 ,5 ч.1 ст.177 КПК України.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відносяться до категорії тяжких злочинів, та за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років, що у відповідності до ч.2 ст.181 КПК України є підставою для застосування такого запобіжного заходу як домашній арешт.
Відповідно до ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що обвинувачений однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити.
Як обов'язковий критерій застосування запобіжного заходу, ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому.
Під час встановлення ризиків кримінального провадження суд застосовує стандарт достатності підстав вважати, що обвинувачений може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню.
При вирішенні клопотання, суд виходить з того, що важкість покарання, яке може бути застосовано до ОСОБА_4 є вагомим елементом при оцінюванні ризиків щодо можливого його переховування від суду.
Водночас тяжкість покарання не визначається як обов'язкова підстава для застосування запобіжного заходу. Разом з тим суд враховує прецедентну практику Європейського суду з прав людини, який у справі "Ілійков проти Болгарії" від 26.07.2001 зазначив, що "суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування".
Крім того, ОСОБА_4 є особою, яку за місцем проживання нічого не утримує, так як ніде не працює, не має власних доходів, не має утриманців, міцних соціальних зв'язків не має, а тому з метою уникнення відповідальності за вчинення може покинути своє місце проживання та може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, не буде виконувати покладених на нього процесуальних обов'язків, Таким чином, слідчий суддя вважає, що на даний час продовжує існувати ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України.
Окрім того, слідчий суддя вважає, що прокурором в судовому засіданні доведено продовження існування ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме що обвинувачений може незаконно впливати на свідка ОСОБА_7 шляхом вмовляння, чи висловлювання погроз з метою схилити останнього змінити свої покази в свою користь, оскільки він його знає особисто, проживає по одній вулиці, та вони підтримують дружні стосунки.
Водночас слідчий суддя виходить з того, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише показаннями, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст.225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею і не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч.4 ст.95 КПК України).
За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду - безпосереднього отримання судом показань від потерпілих і свідків та дослідження їх судом.
Крім того слідчий суддя вважає, що продовжує існувати ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, що ОСОБА_4 може вчиняти й інші кримінальні правопорушення, оскільки досудовим розслідуванням встановлено, що він раніше неодноразово судимий та, будучи неодноразово звільненим, на підставі ст.75 КК України, від відбування покарання з встановленням іспитового строку, по їх закінченню вчиняв нові умисні кримінальні правопорушення.
Одночасно при вирішенні питання про продовження застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 слідчий суддя враховує, що прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, а також наявність ризиків, передбачених п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.
Окрім того, в ході досудового розслідування було встановлено, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні насильницького злочину проти життя та здоров'я особи, під час встановленого адміністративного нагляду, неодноразово притягався до адміністративної відповідальності, в тому числі за порушення встановленого адміністративного нагляду.
При вирішенні клопотання слідчий суддя враховує й те, що перебуваючи під домашнім арештом ОСОБА_4 його умови не порушував.
Одночасно, розглядаючи можливість застосування альтернативних запобіжних заходів, суд, з урахуванням вищенаведених обставин, вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_4 та є недостатніми для запобігання ризикам, встановленим ст.177 КПК України.
З огляду на вищевикладене, врахувавши вагомість наявних доказів обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, можливість призначення йому покарання у виді позбавлення волі, наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, суд вважає за необхідне продовжити застосування щодо ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, оскільки даний запобіжний захід є співрозмірним з тяжкістю інкримінованого йому кримінального правопорушення та існуючим ризикам, відповідає особі обвинуваченого, є виправданим та достатнім засобом, здатним забезпечити гарантії його належної процесуальної поведінки та виключає собою можливість застосування відносно останнього більш м'якого запобіжного заходу, а тому виправдовує таке втручання у його права та інтереси.
Згідно до ч.6 ст.181 КПК України, строк дії ухвали про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування.
29.04.2025 постановою керівника Здолбунівської окружної прокуратури строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженню було продовжено до 10.06.2025.
Керуючись ст.176-178, 183, 193-196, 369-372 КПК України
ухвалив:
клопотання задоволити.
Продовжити застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 в межах строку досудового розслідування - до 10.06.2025.
Заборонити підозрюваному ОСОБА_4 цілодобово залишати житло - будинок АДРЕСА_1 протягом строку дії домашнього арешту, без дозволу слідчого, прокурора чи суду, залежно від стадії кримінального провадження.
Зобов'язати ОСОБА_4 :
-прибувати до слідчих СВ ВП №3 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області, які перебувають у групі слідчих по розслідуванню вказаного кримінального провадження, до прокурорів Острозького відділу Здолбунівської окружної прокуратури, які здійснюють процесуальне керівництво у вказаному кримінальному провадженні, та до Острозького районного суду Рівненської області за першою вимогою;
-не відлучатися із населеного пункту в якому фактично проживає, а саме АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора, або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд, про зміну свого місця проживання;
-утримуватися від спілкування із свідком у кримінальному провадженні ОСОБА_7 ;
-носити електронний засіб контролю.
Визначити строк дії покладених на підозрюваного цією ухвалою обов'язків до 10.06.2025.
Копію ухвали направити до ВП №3 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області для виконання та здійснення контролю за поведінкою ОСОБА_4 .
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддяОСОБА_1