Справа № 562/1322/25
29.04.2025 року Здолбунівський районний суд Рівненської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши в порядку спрощеного провадження кримінальне провадження, внесене в єдиний реєстр досудових розслідувань за №12025186130000040 від 16 квітня 2025 року по обвинуваченню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Здолбунів, Рівненського району Рівненської області, з вищою освітою, не одруженого, офіційно не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,
ОСОБА_3 , 15.04.2025 приблизно о 19:00 год., (точного часу досудовим розслідуванням не встановлено), перебуваючи у будинку АДРЕСА_2 , усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків,в ході словесного конфлікту з потерпілим, умисно наніс ОСОБА_4 не менше одного удару кулаком правої руки в ділянку обличчя, в результаті чого спричинив потерпілому ОСОБА_4 , тілесне ушкодження у вигляді: припухлості м'яких тканин верхньої та нижньої повік лівого ока на тлі яких наявні синці, що відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень.
Дії обвинуваченого ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 1 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.
Обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 надійшов до Здолбунівського районного суду Рівненської області в порядку ст. 302 КПК України, з клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Частинами 2, 3 ст. 381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.
Із змісту заяви обвинуваченого ОСОБА_3 , яка була складена у присутності захисника ОСОБА_5 , вбачається, що останній беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, тобто у спричиненні умисного легкого тілесного ушкодження ОСОБА_4 , погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та надав свою згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.
Потерпілий ОСОБА_4 , відповідно до поданої заяви, ознайомлений із обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та надав свою згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду у судовому засіданні.
Суд має право призначити розгляд у судовому засіданні обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку та викликати для участі в ньому учасників кримінального провадження, якщо визнає це за необхідне.
Відповідно до частин 2, 3 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Враховуючи викладене, положення підпункту 6 пункту 4 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2617-VIII, те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, заяву ОСОБА_3 в якій він зазначає, що не оспорює встановлені під час досудового розслідування обставини і згоден з розглядом обвинувального акта у спрощеному порядку, заяву потерпілого ОСОБА_4 , який не заперечував проти розгляду обвинувального акта у спрощеному порядку, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.
При цьому, у відповідності до частини 4 ст. 107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Суд, вивчивши обвинувальний акт та матеріали кримінального провадження, вважає доведеним, що ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 125 КК України, а саме заподіяв умисне легке тілесне ушкодження.
Органом досудового розслідування встановлено обставини вчинення кримінального проступку, які підтверджують обставини, встановлені судом.
У поданій заяві ОСОБА_3 зазначені обставини не оспорює, вважає, що органом досудового розслідування вони встановлені у повному обсязі, свою вину у вчиненні вказаного кримінального правопорушення беззаперечно визнає у повному обсязі, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.
Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акту підтверджено факт вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.
Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.
Згідно зі ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 125 КК України, згідно ст.12 КК України класифікується, як кримінальний проступок.
Характеризуючи особу обвинуваченого ОСОБА_3 , суд враховує те, що він раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога та у лікаря психіатра не перебуває, за місцем проживання компрометуючі матеріали відсутні.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_3 відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 , відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Також, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_3 , раніше не судимий, відношення обвинуваченого до вчиненого, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а саме: його класифікацію за ст. 12 КК України, особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; його поведінку під час та після вчинення неправомірних дій та вважає за необхідне призначити покарання у межах санкції ч. 1 ст. 125 КК України у виді штрафу, оскільки суд переконаний в тому, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 вказаного Кодексу, визначена даним вироком міра покарання є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень.
Цивільний позов по кримінальному провадженні не заявлено.
Питання щодо речових доказів, суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.
Заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, до обвинуваченого не застосовувались.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.368-371, 373-374, 376, 381-382 КПК України, суд,-
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу не обирати.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Рівненського апеляційного суду через Здолбунівський районний суд Рівненської області.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя: ОСОБА_1