Справа № 545/5197/24
Провадження № 1-кп/545/317/25
30.04.2025 року колегія суддів Полтавського районного суду Полтавської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі - ОСОБА_4 ,
прокурора - ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7
розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12024170420000910 від 27.05.2024 року за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бердичів, Житомирської області, громадянина України, українця, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого в силу ст. 89 КК України,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 153, ч.4 ст. 301-1, ч. 3 ст. 146, ч. 6 ст. 152, п.п.2,3,9 ч. 2, ст. 115 КК України, -
В провадженні Полтавського районного суду Полтавської області знаходиться кримінальне провадження відносно ОСОБА_7 обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 153, ч. 4 ст. 301-1, ч. 3 ст. 146, ч. 6 ст. 152, п.п.2,3,9 ч. 2, ст. 115 КК України.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, без визначення розміру застави, оскільки останній обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, що свідчить про наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання в повному обсязі та просив його задовольнити з підстав у ньому наведених. Наголосив на тому, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, з огляду на тяжкість інкримінованих ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, їх характер та фактичні обставини не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого й не будуть достатніми для запобігання вищезазначеним ризикам.
Обвинувачений ОСОБА_7 не заперечував щодо задоволення клопотання прокурора.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_6 підтримав думку свого підзахисного.
Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, колегія суддів приходить до такого висновку.
Згідно ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 60 діб.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Положеннями ч.2 ст.29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Відповідно до вимог п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Згідно п. 7 Постанови Пленуму ВССУ № 14 від 19.12.2014 року «Про узагальнення судової практики застосування судами першої та апеляційної інстанцій процесуального законодавства щодо обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою» у ч. 1 ст. 197 КПК України визначено, що строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Судам під час визначення строку закінчення дії ухвали про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід враховувати, що в разі продовження тримання під вартою попередня ухвала втрачає свою силу. Такий підхід відповідає загальній засаді законності кримінального провадження і унеможливлює випадки визначення в ухвалі строку тримання під вартою понад 60 днів.
Враховуючи, що ОСОБА_7 обвинувачується у скоєнні особливо тяжких злочинів ч. 4 ст. 153, ч.4 ст. 301-1, ч. 3 ст. 146, ч. 6 ст. 152, п.п.2,3,9 ч. 2, ст. 115КК України, що свідчить про наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів».
При цьому інших об'єктивних даних щодо спростування характеристики особи обвинуваченого ОСОБА_7 суду не представлено.
Враховуючи встановлені обставини і ризики, суд вважає, що вони в даний час свідчать про необхідність продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, та об'єктивну неможливість застосування відносно обвинуваченого більш м'яких видів запобіжного заходу, що передбачені ч.1 ст.176 КПК України, так як жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вище зазначеним ризикам, а тому клопотання прокурора підлягає задоволенню.
Згідно п.5 ч.2ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Відповідно до положень ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; 4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України.
Беручи до уваги те, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, який спричинив загибель людини, судом розмір застави не визначається.
З огляду на встановлені обставини клопотання прокурора слід задовільнити та підлягає продовженню запобіжний захід щодо обвинуваченого у виді тримання під вартою тривалістю 60 діб.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.114-116, 176-178, 182, 183 КПК України, колегія суддів, -
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою тривалістю 60 діб, а саме: з 30.04.2025 року до 28.06.2025 року включно.
Копію ухвали про продовження запобіжного заходу вручити обвинуваченому негайно після її проголошення.
Копію ухвали направити до Державної установи «Полтавська установа виконання покарань (№ 23)» - для виконання.
Ухвала щодо продовження запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3