Справа № 545/813/25
Провадження № 3/545/457/25
"30" квітня 2025 р. суддя Полтавського районного суду Полтавської області Стрюк Л.І., розглянувши справу про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не працюючого, інші відомості суду не відомі,
за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, -
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , 12.02.2025 року о 13-17 год за адресою: АДРЕСА_2 , умисно висловлював образи в сторону дружини ОСОБА_2 , при конфлікті присутні діти, а саме ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру, що передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП України
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про час і місце судового розгляду справи, про причини неявки не повідомив, заяви про розгляд справи без його участі не надав.
Потерпіла у судове засідання не з'явилася, будучи належним чином повідомленою про час і місце судового розгляду справи, про причини неявки не повідомила, заяви про розгляд справи без її участі не надала.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.173-2 КУпАП, з таких підстав.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Адміністративна відповідальність за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП настає за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.
Адміністративне стягнення за правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, складає штраф від тридцяти до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до п'ятдесяти годин, або адміністративний арешт на строк від двох до десяти діб.
Як вбачається з матеріалів справи, 12.02.2025 щодо ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, за якими потерпілими визнано дружину ОСОБА_2 та дітей ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Разом з тим, 12,02.2025 щодо ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП з аналогічним змістом протоколу та складом потерпілих.
Постановою Полтавського районного суду Полтавської області від 27 березня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 340 грн на користь держави.
Відповідно до статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законів України у зв'язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про запобігання насильству та боротьбу з цими явищами» № 3733-ІХ від 22.05.2024 було внесено зміни до ст. 269 КУпАП, відповідно до якої якщо адміністративне правопорушення, передбачене статтею 173-2 або 173-6 цього Кодексу, було вчинено у присутності малолітньої чи неповнолітньої особи, така особа також визнається потерпілим, незалежно від того, чи було їй заподіяно шкоду таким правопорушенням, і на неї поширюються права потерпілого, крім права на відшкодування майнової шкоди.
Тобто, якщо ймовірне правопорушення вчинено не відносно неповнолітньої дитини, а тільки у її присутності, то вказана дитина визнається потерпілою за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а відтак необхідність складати окремий протокол з приводу вчинення правопорушення відносно дитини відсутня, задля уникнення подвійного притягнення особи за одне й те саме правопорушення.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що у зв'язку з тим, що відносно ОСОБА_6 складено протокол за частиною 1 ст. 173-2 КУпАП, який охоплює і кваліфікує діяння особи, склад вчиненого правопорушення та визначає коло потерпілих, зокрема, і малолітню дитину, то притягнення особи за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП за цим же фактом не допускається.
Окрім того, протокол про адміністративне правопорушення не містить в описі суті вчиненого адміністративного правопорушення дій ОСОБА_1 саме стосовно неповнолітніх дітей, як це передбачено диспозицією ч. 2 ст. 173-2 КУпАП. У матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство безпосередньо щодо неповнолітніх дітей, які були присутні при конфлікті. Тому суд приходить до висновку, що в діях особи, що притягається до адміністративної відповідальності, відсутній склад правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, приходжу до висновку, що провадження у справі слід закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Керуючись ч.2 ст.173-2, ст.ст. 247, 283, 284 КУпАП,
Провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Полтавський районний суд Полтавської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: Л. І. Стрюк