23.04.2025 Справа № 363/1673/21
23 квітня 2025 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:
головуючого - судді Рудюка О.Д.,
за участю
секретаря судового засідання Рутьян Я.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вишгороді в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший столичних хлібзавод» про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
встановив:
ОСОБА_1 у квітні 2021 року звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на те, що він є власником автомобілю «VОLKSWAСЕN ТRANSPORTER» державний номерний знак НОМЕР_1 .
07.11.2020 року о 06-51 год. на перетині вул. Велика Кільцева та вул. Мінська в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів «VОLKSWAСЕN ТRANSPORTER» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та «ГАЗ АС-G 3302 АХХ-1» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 . Відповідно до листа ТОВ «ПЕРШИЙ СТОЛИЧНИЙ ХЛІБОЗАВОД» (вих. № 287 від 09.03.2021), вказане підприємство є власником автомобілю «ГАЗ АС-С 3302 АХХ-1» д.н.з. НОМЕР_2 . ОСОБА_2 , станом на 07.11.2020 року працював та працює по теперішній час у ТОВ «ПЕРШИЙ СТОЛИЧНИЙ ХЛІБОЗАВОД» водієм та 07.11.2020 року користувався зазначеним автомобілем у службових цілях. В наслідок ДТП вказані автомобілі отримали механічні пошкодження. Позивач зазначає, що обставини дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася 07.11.2020 року були досліджені Святошинським районним судом м. Києва у справі № 759/21691/20 за результатами розгляду якої, судом встановлено та доведено в повному обсязі вину ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, про що свідчить постанова Святошинського районного суду м. Києва від 15.01.2021 року.
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована у Товаристві з додатковою відповідальністю СК «КРЕДО» відповідно до договору страхування (полісу) № 201075380 від 28.08.2020 року.
19.11.2020 року ОСОБА_1 звернувся до ТДВ СК «КРЕДО» з повідомленням про подію, що має ознаки страхового випадку, а також із заявою про виплату страхового відшкодування.
10.03.2021 року страховим актом № 54-17683308/790 визнано настання цивільно-правової відповідальності водія автомобілю «ГАЗ АС-С 3302 АХХ-1» д.н.з. НОМЕР_2 за спричинення пошкоджень частин та деталей автомобіля «VОLKSWAСЕN ТRANSPORTER» д.н.з. НОМЕР_1 , які сталися 07.11.2020 року страховим випадком та призначено страхове відшкодування у розмірі 129 000,00 грн. та пеня у розмірі 911,83 грн. (за вирахуванням: ПДФО - 164,13 грн. та в/з - 13,68 грн. Вказане страхове відшкодування виплачено ОСОБА_1 10.03.2021року.
Проте, на підставі заяви ОСОБА_1 судовим експертом Диким В.П. було проведений висновок експертного дослідження під час якого було визначено розмір матеріального збитку, завданої ОСОБА_1 в результаті пошкодження належного йому автомобілю «VОLKSWAСЕN ТRANSPORTER» д.н.з. НОМЕР_1 внаслідок ДТП, що сталася 07.11.2020 року
Так, відповідно до висновку експертного дослідження № 2230 від 26.11.2020 року, матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля «VОLKSWAСЕN ТRANSPORTER» д.н.з. НОМЕР_1 в результаті його пошкодження при ДТП складає 402 752,78 грн. (чотириста дві тисячі п'ятсот тридцять шість гривень 35 копійок).
Під час проведення дослідження експертом встановлено, що середня ринкова вартість автомобіля «VОLKSWAСЕN ТRANSPORTER» д.н.з. НОМЕР_1 становить 402 752,78 грн., а вартість відновлювального ремонту буде складати 420 016,02 грн., що є економічно недоцільним. Крім того, позивачем були понесені витрати в сумі 1 300 грн. на замовлення послуг евакуатора для транспортування пошкодженого транспортного засобу. Таким чином, вважає розмір його матеріальної шкоди становить 402 752,78 грн.-129 000 грн.+1 300 грн.=275 052,78 грн.
Також позивач зазначає, що крім матеріальних збитків йому було завдано моральної шкоди, яка полягає у завданні йому негативних наслідків в результаті ДТП як безпосередньо під час вчинення адміністративного правопорушення, так і після нього. Під час ДТП він пережив нервовий стрес, протягом тривалого часу після ДТП він не міг вночі спокійно спати. Йому довелося користуватися громадським транспортом, що виникало суттєві незручності у пересуванні. Пошкоджений автомобіль він використовував для роботи, оскільки являється приватним підприємцем та займався закупівлею та доставкою продуктів харчування до магазинів, Багато справ, запланованих раніше, що потребували пересування автотранспортом йому довелося відкласти, а від деяких з них взагалі довелося відмовитися. Зазначені обставини негативно вплинули на його заробіток, який суттєво знизився. Розмір душевних страждань позивач оцінює в 20 000 грн.
На підставі вищевикладеного просить суд стягнути з відповідача матеріальну шкоду в сумі 275 052,78 грн., відшкодування моральної в сумі 20 000 грн., та судові витрати, зокрема, 4 000 грн. за проведення експертного дослідження від 26.11.2020 року № 2230.
Ухвалою суд від 27.04.2021 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження з проведенням підготовчого судового засідання.
19.15.2021 року до суду надійшов відзив від представника відповідача - адвоката Білана Р.О. на позовну заяву, мотивуючи тим, що постановою Святошинського районного суду м. Києва по справі № 759/21691/20 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП ОСОБА_2 . Разом з тим, позов пред'явлений до ТОВ «Перший столичний хлібозавод», особи яка не брала участі у справі № 759/21691/20. Відповідач є зацікавленою особою в результатах дослідження і, оскільки до нього, як власника транспортного засобу, що спричинив дорожньо-транспортну пригоду планувалось висування майнових претензій щодо відновлення стану автомобіля позивача, то позивач (замовник дослідження) повинен був викликати представника відповідача для уникнення претензій з його боку стосовно інформованості про характер, вид та вартість пошкоджень автомобіля позивача та складання об'єктивного і неупередженого звіту про пошкодження.
Ані відповідач, ані водій відповідача ОСОБА_2 не були викликані для такого проведення експертного дослідження та не мали змоги слідкувати за об'єктивністю дослідження та обґрунтованості його результатів, та не були проінформовані про результати дослідження. Також позивачем не було додано до позовної заяви висновок експертного дослідження № 2230 від 26.11.2020 року.
Крім того зазначає, що у разі задоволення позовних вимог до відповідача, постане питання про передачу майна, що не може використовуватися за призначенням, а саме залишків автомобіля «VОLKSWAСЕN ТRANSPORTER» д.н.з НОМЕР_1 (або визначення їх остаточної вартості для вирахування з суми завданого майнового збитку). Однак, у матеріалах справи відсутній перелік такого майна (складових частин пошкодженого авто) та відомості про вартість такого майна, що унеможливлює винесення обґрунтованого судового рішення.
Що стосується відшкодування моральної шкоди позивач не надав жодних доказів наявності фізичних та моральних страждань, які наступили внаслідок саме діяльності (бездіяльності) Відповідача, а лише голослівно описує уявне завдання моральної шкоди. Посилання позивача на втрату ним доходів від підприємницької діяльності нічим не підтверджено, не надано доказів реєстрації позивача як суб'єкта підприємницької діяльності, факту зайняття господарською діяльністю (укладені договори, тощо), не має доказів використання транспортного засобу з господарською метою, та не має доказів взаємозв'язку між пошкодженням транспортного засобу та неотриманням прибутку. Не надано доказів понесених судових витрат, а саме витрат на проведення експертного дослідження на суму 4 000,00 гри. А тому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
02.11.2021 року до суду надійшла відповідь на відзив від представника позивача- адвоката Забуги В.В., мотивуючи тим, що вина ОСОБА_2 у вчиненні ДТП в повному обсязі встановлена Святошинським районним судом м. Києва у справі № 759/21691/20 за результатами розгляду якої ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Вказане рішення набрало законної сили 26.01.2021 року. Копія постанови Святошинського районного суду м. Києва від 15.01.2021 року не була направлена разом з позовною заявою оскільки, відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, яке опубліковано і офіційно або внесено до Реєстру. Зазначену постанову опубліковано в Єдиному реєстрі судових рішень і вона доступна за посиланням https://геуеstr/соurt/gov/ua/ Review/94174964
Наявність та розмір шкоди, завданої позивачу неправомірними діями ОСОБА_2 визначена висновком експертного дослідження № 2230 від 26.11.2020 року, відповідно до якого матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля «VОLKSWAСЕN ТRANSPORTER» д.н.з. НОМЕР_1 в результаті його пошкодження при ДТП складає 402 752,78 грн. Таким чином, існує причинний зв'язок між протиправною поведінкою ОСОБА_2 та шкодою, завданою ОСОБА_1 .
Слід також зазначити, що копія свідоцтва про реєстрацію автомобіля «VОLKSWAСЕN ТRANSPORTER» д.н.з. НОМЕР_1 міститься на 17 арк. висновку експертного дослідження № 2230 від 26.11.2020 року. Також зазначив, відповідно до договору купівлі-продажу транспортного засобу № 7221/20/013266 від 08.12.2020 року автомобіль «VОLKSWAСЕN ТRANSPORTER»» д.н.з. НОМЕР_1 (у пошкодженому стані) був проданий ТОВ «ТРАНСМЕХБУД-2015» за 50 000 (п'ятдесят тисяч) грн. Також Відповідачем зазначено, що відсутній документ, який підтверджує оплату проведення експертного дослідження № 2230 від 26.11.2020 року. Разом з тим копія квитанції до прибуткового касового ордеру № 81 від 26.11.2020 року надсилалася до суду через систему «Електронний суд». На підставі викладеного, просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Протокольною ухвалою суду від 04.07.2022 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі. Просить суд задовольнити позов у повному обсязі, з підстав викладених в позовній заяві та відповіді на відзив та долучених до матеріалів справи доказів.
У судовому засіданні 22.09.2022 року представник відповідача - адвокат Білан Р.О. заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав викладених у відзиві на позов та просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
23.04.2025 року у судове засідання представник відповідача не з'явився, однак 17.03.2025 року від представника відповідача до суду надійшли письмові пояснення в яких вказує, що на підставі проведеної судової транспортно-товарознавчої експертизи від 15.01.2025 року № 21038/23-54 можливий розмір компенсації, що може бути отримано позивачем складає 89 252,16 грн. Інші позовні вимоги не підтверджені доказами позивача.
Заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за звернення особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Статтею 12 ЦПК України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
07.11.2020 року о 06-51 год. на перетині вул. Велика Кільцева та вул. Мінська в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів «VОLKSWAСЕN ТRANSPORTER» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та «ГАЗ АС-G 3302 АХХ-1» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 .
Відповідно до листа № 287 від 09.02.2021 року ТОВ «ПЕРШИЙ СТОЛИЧНИЙ ХЛІБОЗАВОД» є власником автомобілю «ГАЗ АС-С 3302 АХХ-1» д.н.з. НОМЕР_2 . ОСОБА_2 , станом на 07.11.2020 року працював та працює по теперішній час у ТОВ «ПЕРШИЙ СТОЛИЧНИЙ ХЛІБОЗАВОД» на посаді водія та 07.11.2020 року користувався зазначеним автомобілем у службових цілях.
В наслідок ДТП вказані автомобілі отримали механічні пошкодження. Обставини дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася 07.11.2020 року були досліджені Святошинським районним судом м. Києва у справі № 759/21691/20 за результатами розгляду якої, судом встановлено та доведено в повному обсязі вину ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, про що свідчить постанова Святошинського районного суду м. Києва від 15.01.2021 року.
Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
З огляду на викладене та відповідно до положення статті 82 Цивільного процесуального кодексу України, суд не піддає сумніву та доказуванню обставини, встановлені постановою Святошинського районного суду м. Києва від 15.01.2021 року, згідно засад інституту доказування у цивільному судочинстві, яка набрала законної сили, відповідно до яких відповідача визнано винуватим у дорожньо-транспортній пригоді.
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована у Товаристві з додатковою відповідальністю СК «КРЕДО» відповідно до договору страхування (полісу) № 201075380 від 28.08.2020 року.
19.11.2020 року ОСОБА_1 звернувся до ТДВ СК «КРЕДО» з повідомленням про подію, що має ознаки страхового випадку, а також із заявою про виплату страхового відшкодування.
10.03.2021 року страховим актом № 54-17683308/790 визнано настання цивільно-правової відповідальності водія автомобілю «ГАЗ АС-С 3302 АХХ-1» д.н.з. НОМЕР_2 за спричинення пошкоджень частин та деталей автомобіля «VОLKSWAСЕN ТRANSPORTER» д.н.з. НОМЕР_1 , які сталися 07.11.2020 року страховим випадком та призначено страхове відшкодування у розмірі 129 000,00 грн. Вказане страхове відшкодування виплачено ОСОБА_1 10.03.2021року.
Проте, на підставі заяви ОСОБА_1 судовим експертом Диким В.П. було проведений висновок експертного дослідження під час якого було визначено розмір матеріального збитку, завданої ОСОБА_1 в результаті пошкодження належного йому автомобілю «VОLKSWAСЕN ТRANSPORTER» д.н.з. НОМЕР_1 внаслідок ДТП, що сталася 07.11.2020 року (а.с. 85-108 т. 1).
Так, відповідно до висновку експертного дослідження № 2230 від 26.11.2020 року, матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля «VОLKSWAСЕN ТRANSPORTER» д.н.з. НОМЕР_1 в результаті його пошкодження при ДТП складає 402 752,78 грн., середня ринкова вартість автомобіля «VОLKSWAСЕN ТRANSPORTER» д.н.з. НОМЕР_1 становить 402 752,78 грн., а вартість відновлювального ремонту буде складати 420 016,02 грн., що є економічно недоцільним.
Відповідно до договору купівлі-продажу транспортного засобу № 7221/20/013266 від 08.12.2020 року автомобіль «VОLKSWAСЕN ТRANSPORTER»» д.н.з НОМЕР_1 (у пошкодженому стані) був проданий ТОВ «ТРАНСМЕХБУД-2015» за 50 000 грн. (а.с. 73 т. 1).
Заперечуючи проти сум, визначених відповідно до висновку експертного дослідження № 2230 від 26.11.2020 року представником відповідача було заявлено клопотання про призначення судової експертизи з цих питань.
Ухвалою Вишгородського районного суду від 27.06.2023 року по даній справі призначено судову автотоварознавчу експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.
Відповідно до висновку судової транспортно-товарознавчої експертизи від 15.01.2025 року № 21038/23-54:
- вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «VОLKSWAСЕN ТRANSPORTER» д.н.з. НОМЕР_1 станом на дату ДТП. Що сталась 07.11.2020 року з урахуванням зносу транспортного засобу і наявних пошкоджень, які мали місце до ДТП, складає 388 005,01 грн.;
- вартість відновлювального ремонту автомобіля «VОLKSWAСЕN ТRANSPORTER» д.н.з. НОМЕР_1 , в результаті його пошкодження в ДТП, станом на 26.11.2020 року з урахуванням фізичного зносу складників (деталів) автомобіля, складала 421 298,85 грн.;
- ринкова вартість автомобіля «VОLKSWAСЕN ТRANSPORTER» д.н.з. НОМЕР_1 в пошкодженому стані, станом на 26.11.2020 року в цінах на дату ДТП складає 169 752,85 грн.
Спірні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України (далі ЦК України), Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Законом України Про страхування.
Стаття 1166 ЦК України передбачає, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно із ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
У ч. 1 ст. 22 ЦК України зазначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Частиною 1 статті 1188 ЦК України встановлено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Згідно зі ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Згідно роз'яснень, які містяться в пункті 4 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» від 01.03.2013 № 4, обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у особи, яка її заподіяла, за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.
Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Відповідно до частини першої статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Обов'язок відшкодувати завдану шкоду, завдану внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 426/16825/16-ц (провадження № 14-497цс18) сформульовано висновок, що аналіз норм статей 1172 та 1187 ЦК України дає підстави стверджувати, що особа, яка керує транспортним засобом у зв'язку з виконанням своїх трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб'єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб'єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки - роботодавець. Отже, шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, що на відповідній правовій підставі керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.
Для покладення на юридичну особу відповідальності, передбаченої статтею 1172 ЦК України, необхідна наявність як загальних умов деліктної відповідальності (протиправна поведінка працівника; причинний зв'язок між такою поведінкою і шкодою; вина особи, яка завдала шкоду), так і спеціальних умов (перебування у трудових відносинах з юридичною особою або фізичною особою - роботодавцем незалежно від характеру таких відносин; завдання шкоди під час виконання працівником своїх трудових (службових) обов'язків).
Під володільцем джерела підвищеної небезпеки необхідно розуміти юридичну або фізичну особу, які здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав. Не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки на підставі трудових відносин з володільцем цього джерела (постанова Верховного Суду від 25 липня 2018 року у справі № 914/820/17).
Відповідно до висновків проведеної експертизи від 15.01.2025 року № 21038/23-54 вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля «VОLKSWAСЕN ТRANSPORTER» д.н.з. НОМЕР_1 станом на дату ДТП складає 388 005,01 грн., а вартість відновлювального ремонту складає 421 298,85 грн.
У постанові від 19 вересня 2019 року у справі № 643/4161/15-ц, Верховний Суд дійшов висновку про те, що відповідно до статті 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до ДТП. Якщо транспортний засіб вважається знищеним. Його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця ДТП.
Тобто транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим, а власник транспортного засобу згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з експертизою, проведеною відповідно до вимог законодавства, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують його вартість до ДТП.
Таким чином, транспортний засіб вважається знищеним, та для розрахунку компенсації завданого матеріального збитку має враховуватися ринкова вартість
Згідно з проведеною експертизою, ринкова вартість автомобіля «VОLKSWAСЕN ТRANSPORTER» д.н.з. НОМЕР_1 в пошкодженому стані, тобто, вартість придатних залишків автомобіля станом на дату ДТП складає 169 752,94 грн.
Оскільки позивачем не може бути передано залишки пошкодженого автомобіля відповідачу при компенсації вартості матеріально збитку знищеного автомобіля, із сум и компенсації має бути вирахувана ринкова вартість автомобіля «VОLKSWAСЕN ТRANSPORTER» д.н.з. НОМЕР_1 в пошкодженому стані в сумі 169 752,94 грн. Також, позивачем було отримано страхове відшкодування в розмірі 129 000,00 грн.
Таким чином, розмір компенсації, що може бути отримано позивачем складає 388 005,10 грн. - 169 752,94 грн. - 129 000,00 грн.=89 252,16 грн.
У свою чергу, суд не приймає до уваги висновок експертного дослідження № 2230 від 26.11.2020 року, як належний та допустимий доказ, виходячи з наступного.
Згідно ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
За положеннями частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.
Згідно з матеріалами справи позивач обґрунтував свої вимоги, як доказом розміру завданої шкоди, висновком експертного дослідження № 2230 від 26.11.2020 року.
У висновку вказано, що проведено автотоварознавче дослідження, виконане на замовлення ОСОБА_1 .
Наказом МЮ України № 53/5 від 08.10.1998 (у редакції від 26.12.2012 № 1950/5) затверджено Інструкцію про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень.
Відповідно до п. 1.8 Інструкції: «Підставою для проведення експертизи відповідно до чинного законодавства є процесуальний документ про призначення експертизи, складений уповноваженою на те особою (органом), або договір з експертом чи експертною установою, укладений за письмовим зверненням особи у випадках, передбачених законом, в якому обов'язково зазначаються її реквізити, номер справи або кримінального провадження або посилання на статтю закону, якою передбачено надання висновку експерта, перелік питань, що підлягають вирішенню, а також об'єкти, що підлягають дослідженню. В інших випадках проводиться експертне дослідження, підставою для якого є договір з експертом чи експертною установою, укладений за письмовою заявою (листом) замовника (юридичної або фізичної особи), з обов'язковим зазначенням його реквізитів, з переліком питань, які підлягають розв'язанню, а також об'єктів, що надаються. Результати проведення експертиз та експертних досліджень викладаються у письмовому документі - висновку експерта».
Згідно ст. 102 ЦПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи. У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (ім'я, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом - також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
Натомість у висновку експертного дослідження № 2230 від 26.11.2020 року не вказано про попередження (обізнаність) експерта про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку за статтею 384 Кримінального кодексу України або за відмову від надання висновку за статтею 385 Кримінального кодексу України.
Відповідно до ст. 103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі за сукупності умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Таким чином, суд не бере до уваги висновок експертного дослідження № 2230 від 26.11.2020 року, оскільки, його виконано з порушенням вимог чинного законодавства про проведення судових експертиз, що вплинули на об'єктивність та достовірність висновку експерта.
Розглядаючи вимоги про відшкодування 20 000 грн. моральної шкоди, то такі, на думку суду, не підлягають задоволенню, з огляду на їх недоведеність.
Згідно із частиною 1 статті 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Положеннями статті 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами рівності, поміркованості, розумності, справедливості. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш, а ніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її збагачення. Розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин
Позивач обґрунтовує моральну шкоду самим фактом ДТП та її наслідками, що призвели до пошкодження транспортного засобу, втратою доходу від підприємницької діяльності.
Оцінюючи наведені обставини, суд дійшов переконання, що, такі є надуманими оскільки посилання позивача на втрату ним доходів від підприємницької діяльності нічим не підтверджено, не надано доказів того, що позивач є суб'єктом підприємницької діяльності, немає доказів використання транспортного засобу з господарською метою.
Нанесення моральної шкоди внаслідок переходу на такий вид пересування, як громадський транспорт також не доведено відповідними доказами.
Також, позивачем заявлено про відшкодування за рахунок відповідача витрат на оплату висновку експертного дослідження в сумі 4 000 грн.
У відповідності до частин 1, 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи до яких належать зокрема витрати пов'язані з проведенням експертизи.
За умовами ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог та у разі відмови у позові на позивача.
З огляду на те, що позивач за вимогами про відшкодування матеріальної шкоди посилався на висновок експертного дослідження № 2230 від 26.11.2020 року, який суд визнав неналежним доказом, в задоволенні вимог щодо відшкодування витрат на проведення експертизи слід відмовити.
Згідно ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позову суд покладає судові витрати на відповідачів пропорційно до задоволених сум позову.
Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 950 грн., який підлягає до стягнення на користь позивача пропорційно до задоволених вимог в розмірі 892,36 грн.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 16, 22, 23, 1166, 1167, 1172, 1187, 1188, 1191, 1192 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 12, 13, 15, 76-81, 89, 95, 102, 141, 177, 229, 258, 259, 263-266, 268, 273-279 ЦПК України, суд,-
вирішив:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший столичних хлібзавод» на користь ОСОБА_1 відшкодування майнової шкоди у розмірі 89 752,85грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 892,36грн.
В решті заявлених позовних вимог - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ).
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Перший столичних хлібзавод» (ЄДРПОУ 31484879, 07354, Київська область, Вишгородський район, с. Нові Петрівці, вул. Соборна, 85).
Повний текст рішення складено 30.04.2025 року.
Суддя О.Д. Рудюк