Справа № 362/4221/24
Провадження № 2-о/362/93/25
20.03.25 року Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого - судді Кравченко Л.М.,
з участю секретаря судового засідання - Шмагун М.С.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Василькові Київської області в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Гребінківська селищна рада Білоцерківського району Київської області, про встановлення факту проживання однією сім'єю зі спадкодавцем, -
ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, в якій просить встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 разом із ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , у період з 01 вересня 1986 р. по 01 квітня 2009 р.
Свої вимоги мотивує тим, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 її баби ОСОБА_2 відкрилася спадщина, яка складається із житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Позивачка претендує на зазначену спадщину як спадкоємець за законом, оскільки є внучкою померлої, та вважає, що спадщину прийняла фактично, так як до дня смерті баби вони проживали разом однією сім'єю за однією АДРЕСА_1 .
Звернувшись до нотаріуса з метою видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, позивачці було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії та роз'яснено що відповідно ст.1270 ЦК України не подано заяву про прийняття спадщини, яка передбачена ст. 1269 ЦК України, а також не пред'явлено доказів про постійне місце проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини за однією адресою та рекомендовано відповідно приписів ст. 1272 ЦК України звернутися з позовом про визнання додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини.
Представник заявника через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи за відсутності сторони заявника.
Представник заінтересованої особи в судове засідання не прибув, про розгляд справи судом повідомлявся.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши письмові докази, суд вважає, що вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 (паспорт НОМЕР_2 РНОКПП: НОМЕР_3 ), після смерті бабусі відкрилася спадщина на належне їй майно: житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на житловий будинок № НОМЕР_4 від 21.06. 1990 р.
З 1986 р. по 1994 р. ОСОБА_3 (після одруження ОСОБА_4 ) проживала та навчалася в с. Лосятин, де відвідувала Лосятинську середню школу, тобто з 01 вересня 1986 р. (початок навчального року), що підтверджується довідкою №20 від 07.05.2024 р., виданої Міністерством освіти і науки України відділу освіти Гребінківської селищної ради Лосятинської гімназії.
Факт проживання ОСОБА_2 за адресою по АДРЕСА_2 підтверджується довідкою №38/03-09-11 виданою Лосятинсько-Соколівським старостинським округом від 23.01.2024 р.
Факт родинних відносин між ОСОБА_5 і заявницею підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_5 від 27.02.2009 р., родинні відносини між ОСОБА_5 та бабусею ОСОБА_2 підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до ст.ст. 126, 133, 135 СК України від 04.01.24 р.
ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 , відносився до спадкоємців першої черги, але не дожив до спадкування та помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_6 від 05.07.2001 р.
Після одруження прізвище заявниці було змінено з ОСОБА_6 на ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_7 від 10.10.1998 р.
28 грудня 2023 р. заявниця звернулася до Узинської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщину, але було відмовлено та роз'яснено що відповідно ст.1270 ЦК України не подано заяву про прийняття спадщини, яка передбачена ст. 1269 ЦК України, а також не пред'явлено доказів про постійне місце проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини за однією адресою та рекомендовано відповідно приписів ст. 1272 ЦК України звернутися з позовом про визнання додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини.
В порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов'язується із наступним вирішенням спору про право.
Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтереси інших осіб. У випадку останнього між цими особами виникає спір про право.
Постановою Пленуму Верховного суду України за № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз'яснено, що суд вправі розглядати справи про встановлення юридичних фактів, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки. Тобто, від встановлення такого факту залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян та встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Так, у порядку окремого провадження суд може вирішити спір про факт, про стан, але не спір про право цивільне, так як метою такого судового розгляду є лише встановлення наявності або відсутності самого факту, і факт, що встановлюється судом у порядку окремого провадження, повинен мати юридичне значення, і мати безспірний характер, оскільки якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд повинен залишити заяву без розгляду і роз'яснити заявнику право подачі позову на загальних підставах.
Справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.
Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 01 січня 2004 року, тощо.
Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
У статті 1218 ЦК України зазначено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою (статті 1220, 1222 ЦК України).
Відповідно до частини 1 статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина 1 статті 1270 ЦК України).
За змістом частини 3 статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Якщо проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку з чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Частина 3 статті 1268 ЦК України вимагає наявність фактичного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не лише реєстрацію місця проживання за адресою спадкодавця, що можуть бути відмінними один від одного.
Для вирішення питання щодо наявності підстав для застосування до спірних правовідносин положень частини третьої статті 1268 ЦК України є необхідним встановлення місця проживання спадкодавця і спадкоємця.
Місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово (частина перша статті 29 ЦК України).
Положення статті 29 ЦК України не ставлять місце фактичного проживання особи в залежність від місця її реєстрації.
Право на вибір місця проживання закріплено у статті 33 Конституції України, відповідно до якої кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Під місцем постійного проживання розуміється місце, де фізична особа постійно проживає. Тимчасовим місцем проживання є місце перебування фізичної особи, де вона знаходиться тимчасово (під час перебування у відпустці, відрядженні, зокрема у готелі чи у санаторії, тощо).
Відповідно до частини другої ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або відсутність не можуть бути умовою реалізації праві свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Відсутність реєстрації місця проживання позивача за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації не є абсолютним підтвердженням того, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини проживання підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані позивачем.
Саме до такого висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 10.01.2019 року у справі № 484/747/17.
Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні показала, що заявник проживала з бабою ОСОБА_2 , вона її доглядала та допомагала по господарству, робила ремонт в хаті та здійснила поховання ОСОБА_2 . Інших спадкоємців немає.
Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні показала, що заявник проживала з бабою ОСОБА_2 , вона її доглядала та допомагала по господарству, здійснила поховання ОСОБА_2 .
За змістом ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому засіданні можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Таким чином, враховуючи, що встановлення даного факту необхідно заявнику для оформлення спадкових прав після смерті бабусі, іншого порядку встановлення даного факту законом не визначено, встановлення даного факту не порушує прав інших осіб, а тому, оцінивши докази в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд вважає, що заявлені вимоги в частині встановлення факту постійного проживання ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 разом із ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , у період з 01 вересня 1986 р. по 01 квітня 2009 р. підлягають задоволенню як законні, обґрунтовані та доведені заявником.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 263 - 265, 315-316 ЦПК України, суд, -
Заяву задовольнити.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , разом із ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , у період з 01 вересня 1986 р. по 01 квітня 2009 р.
Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Л.М. Кравченко