справа № 361/2923/25
провадження № 3/361/1022/25
29.04.2025 м. Бровари
Суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Сіренко Н.С., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , керівника ТОВ «УКРОП» (ЄДРПОУ 39445329), громадянина України, місце проживання : АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП,
19.03.2025 до Броварського міськрайонного суду Київської області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.
З протоколу про адміністративне правопорушення №88/31-00-04-01-04-30 від 28.02.2025 вбачається, що за результатами проведеної камеральної перевірки ТОВ «УКРОП» (ЄДРПОУ 39445329) встановлено, що посадова особа ОСОБА_1 , керівник ТОВ «УКРОП», «вчинив правопорушення п. 199.2., п. 199.4. ст. 199, п. 200.1, 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ та п.п.5 п. 3 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, що призвело до завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на 21034825 грн.» Дата порушення зазначена 19.02.2025, місце вчинення правопорушення : Київська область, Броварський район, с. Квітневе, вул. Димитрова, 2-В. Відповідальність передбачена ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.
Відповідно до ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Суд використав два офіційних способи письмового повідомлення: за місцем роботи (ТОВ) і особисто (за місцем реєстрації).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25.04.2025 по справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18) зазначає, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення «належним». При цьому отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника (в даному випадку суду). Обов'язок суду «повідомити» полягає у тому, щоб інформувати учасника про засідання, а не забезпечити його участь в цьому засіданні.
Про дату, час і місце судового розгляду ОСОБА_1 повідомлявся належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за місцем реєстрації, однак в судове засідання не з'явився, причини своєї неявки суду не повідомив, заяв чи клопотань не надходило.
Враховуючи, що згідно ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення, передбачена ст. 163-1 КУпАП не відноситься до категорії справ, при розгляді якої присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності є обов'язковою вважаю за необхідне провести розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 , оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП про адміністративні правопорушення.
При цьому неявка ОСОБА_1 в даному випадку не перешкоджає суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, оскільки на підставі ст. 129 Конституції України, суд, здійснюючи правосуддя, повинен це зробити в розумні строки.
З урахуванням викладеного, а також враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, приходжу до висновку про наявність підстав для розгляду справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення та тягне за собою необґрунтовані процесуальні витрати.
Відповідно до вимог статті 245 КпАП України, завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Відповідно до вимог статті 280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення, визначеного приписами ч. 1 ст. 9 КпАП України.
За змістом ст. 254, 256 КпАП України протокол про адміністративне правопорушення є важливим процесуальним документом, у якому фіксується сутність вчиненого правопорушення і лише який є підставою для подальшого провадження справи у суді. Для протоколу про адміністративне правопорушення передбачена як спеціальна його форма, так і вимоги, які регламентують його зміст, а саме: викладення об'єктивної сторони вчиненого адміністративної правопорушення із зазначенням усіх складових, які утворюють об'єктивну сторону цього правопорушення, в тому числі часу, місця і способу вчинення адміністративного правопорушення; зазначення обставин, які дають можливість характеризувати суб'єктивну сторону правопорушення, із зазначенням усіх її складових, необхідних для розгляду справи даних, зокрема щодо особи, яка притягається до відповідальності, потерпілих, свідків; фіксуються вчиненні процесуальні дії, у тому числі і ті, які гарантують забезпечення процесуальних прав особи, яка притягається до відповідальності.
Складом правопорушення є наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням.
Пункт 22 частини 1 статті 92 Конституції України гарантує, що виключно законами України визначаються діяння, які є адміністративними правопорушеннями та відповідальність за них. Зокрема, частиною 1 статті 163-1 КУпАП передбачено, що відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України є адміністративним правопорушенням.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, є : а) відсутність податкового обліку; б) порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, зокрема, неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.
Перше правопорушення вчинюється у формі бездіяльності і полягає у нездійсненні передбачених законодавством України заходів щодо ведення податкового обліку.
Друге правопорушення вчинюється у формі активних дій, які порушують встановлений законом порядок ведення податкового обліку або у формі бездіяльності шляхом неподання аудиторських висновків.
При вирішенні справи про адміністративне правопорушення суд може виходити лише з обставин, зазначених в протоколі, зокрема у сформульованому в ньому обвинуваченні.
При цьому, суд звертає увагу на те, що дані про подію є істотними складовими формулювання обставин правопорушення, що ставляться у вину особі, та є частинами складу адміністративного правопорушення, що, відповідно, підлягає обов'язковому доказуванню.
Обставини, які мали місце і стали підставою для складення протоколу про адміністративне правопорушення, повинні бути достатніми для повного розуміння суті правопорушення.
Конкретність пред'явленого особі складу адміністративного правопорушення забезпечує можливість організувати ефективний захист своїх інтересів та дозволяє суду належним чином перевірити твердження органу, який склав протокол, про вчинення особою адміністративного правопорушення.
Разом з тим, протокол про адміністративне правопорушення містить лише посилання на акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки від 19.02.2025 №555/ж5/31-00-04-01-04-22/39445329, а при викладі у протоколі суті вчиненого адміністративного правопорушення, у ньому зазначено лише перелік норм податкового законодавства та не вказано, які саме дії або бездіяльність у розумінні диспозиції ч. 1 ст. 163-1 КУпАП та в який період були допущені ОСОБА_1 та якими доказами це підтверджено, при тому, що ст. 163-1 КУпАП, є бланкетною.
В протоколі не розкрита об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, у зв'язку з чим суд позбавлений можливості пересвідчитися в наявності чи відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема у справі "Малофєєва проти Росії" та справі "Карелін проти Росії", у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу, оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом.
Таким чином, судом було встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення, в якому повинні бути відображені основні ознаки обвинувачення особи у вчиненні інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, не містить опису об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, а відсутність однієї з обов'язкових ознак складу правопорушення, в даному випадку об'єктивної сторони, вказує на відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст. 163-1 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
Згідно ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушення інакше як на підставах і в порядку встановлених законом. Провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
З урахуванням викладеного, суддя приходить до висновку щодо закриття провадження по справі про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 247, 283, 284 КУпАП, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст.163-1 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області в 10-денний строк з дня її винесення.
Суддя Н.С.Сіренко