Справа № 357/5946/25
1-кс/357/843/25
про тимчасовий доступ
29 квітня 2025 року слідчий суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши в м. Біла Церква, у відкритому судовому засіданні, клопотання старшого слідчого відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров'я особи слідчого відділу Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області капітана поліції ОСОБА_3 , про тимчасовий доступ до речей та документів, у кримінальному провадженні № 12024111030003893, яке внесене до ЄРДР 08 грудня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 271 КК України,
згідно з клопотанням, старший слідчий ОСОБА_3 просив: надати йому дозвіл на тимчасовий доступ до медичної карти амбулаторного хворого, включаючи, за наявності, рентген знімки, МРТ-, КТ-знімки із лікарськими заключеннями на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка перебуває у володінні Комунального некомерційного підприємства Білоцерківської міської ради « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , з можливістю вилучення оригіналів вказаних документів.
Свої вимоги мотивував тим, що Білоцерківським районним управлінням поліції Головного управління Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування за повідомленням з Комунального некомерційного підприємства Білоцерківської міської ради « ІНФОРМАЦІЯ_2 » про те, що 08 грудня 2024 року до вказаного закладу доставлено ОСОБА_5 , з діагнозом термічні опіки 85% поверхні тіла та ОСОБА_4 , з діагнозом термічні опіки 45% поверхні тіла. Вказані тілесні ушкодження останні отримали близько 08:30 год. на заводі « ІНФОРМАЦІЯ_3 » в результаті пожежі.
Відомості за вказаним повідомленням внесені до ЄРДР та розпочате досудове розслідування за частиною другою статті 271 КК України.
У ході досудового розслідування 06 лютого 2025 року проведений тимчасовий доступ та з Комунального некомерційного підприємства Білоцерківської міської ради « ІНФОРМАЦІЯ_2 » вилучена медична карта стаціонарного хворого № 15454 від 08 грудня 2024 року на ім'я ОСОБА_4 .
Водночас, слідством встановлено, що ОСОБА_4 має другу картку амбулаторного хворого, відповідно до якої він знаходився на амбулаторному лікуванні Комунального некомерційного підприємства Білоцерківської міської ради « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в період з 19 грудня 2024 року до 06 січня 2025 року з діагнозом «Термічний опік обличчя спини, обох передпліч S п.т. 15%. Виробнича травма».
Зараз у слідства є необхідність визначити ступінь тяжкості тілесних ушкоджень потерпілого.
Для цього необхідна медична документація, яка сформована під час лікування ОСОБА_4 в Комунальному некомерційному підприємстві Білоцерківської міської ради « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в період з 19 грудня 2024 року до 06 січня 2025 року.
Іншим способом, аніж через тимчасовий доступ, здобути її неможливо, оскільки вона є предметом охорони лікарської таємниці.
Вказані документи потім можуть бути використані як доказ у кримінальному провадженні та їх оригінали необхідні для проведення судово-медичної експертизи.
Слідчий суддя розглянув клопотання слідчого ОСОБА_3 за відсутності учасників справи, адже він звернувся із заявою про розгляд справи без його участі.
Своєю чергою, Комунальне некомерційне підприємство Білоцерківської міської ради « ІНФОРМАЦІЯ_2 » будучи повідомленим про дату, час та місце розгляду, свого представника до суду не направило.
Згідно з ч. 4 ст. 163 КПК України, неприбуття за судовим викликом особи, у володінні якої знаходяться речі і документи, без поважних причин або неповідомлення нею про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду клопотання.
Отже, керуючись вказаною нормою, слідчий суддя розглядав клопотання за відсутності володільця речей та документів.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходами забезпечення кримінального провадження є: тимчасовий доступ до речей і документів.
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що:
1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора;
3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Згідно з ч. 6 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до ч. 1 ст. 159 КПК України, тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку).
Тимчасовий доступ до електронних інформаційних систем, комп'ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку здійснюється шляхом зняття копії інформації, що міститься в таких електронних інформаційних системах, комп'ютерних системах або їх частинах, мобільних терміналах систем зв'язку, без їх вилучення.
Згідно з ч. 5 ст. 163 КПК України, слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи:
1) перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи;
2) самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв'язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні;
3) не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.
Відповідно до ч. 6 ст. 163 КПК України, слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених частиною п'ятою цієї статті, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 162 КПК України, до охоронюваної законом таємниці, яка міститься в речах і документах, належать: відомості, які можуть становити лікарську таємницю.
Відповідно до ч. 1 ст. 286 ЦК України, фізична особа має право на таємницю про стан свого здоров'я, факт звернення за медичною допомогою, діагноз, а також про відомості, одержані при її медичному обстеженні.
Згідно з ч. 1 ст. 40 Закону України «Про основи законодавства України про охорону здоров'я» від 19 листопада 1992 року № 2801-XII, медичні працівники та інші особи, яким у зв'язку з виконанням професійних або службових обов'язків стало відомо про хворобу, медичне обстеження, огляд та їх результати, інтимну і сімейну сторони життя громадянина, не мають права розголошувати ці відомості, крім передбачених законодавчими актами випадків.
Отже, інформація про стан здоров'я особи, факт звернення за медичною допомогою, діагноз, а також про відомості, одержані при її медичному обстеженні є відомостями, які становлять лікарську таємницю.
Отож, надаючи тимчасовий доступ до документів, які містять лікарську таємницю, слідчий суддя зобов'язаний, пересвідчитись:
(1) в існуванні обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
(2) що ці документи перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи;
(3) що ці документи самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні;
(4) що відомості в цих документах можуть бути використані як докази та немає можливості іншими способами довести обставини, які передбачається довести за їх допомогою.
Слідчим суддею установлено, що досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснюється за ч. 2 ст. 271 КК України.
Вказана норма передбачає відповідальність за порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорону праці службовою особою підприємства, установи, організації або громадянином, якщо воно спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки.
Під «іншими тяжкими наслідками» слід розуміти випадки запо¬діяння тяжких тілесних ушкоджень хоча б одній людині або середньої тяжкості тілес¬них ушкоджень двом і більше особам.
Отож, розслідуючи вказаний злочин, слідчий має збирати докази, які підтверджують, або спростовують наявність тяжких тілесних ушкоджень або середньої тяжкості тілес¬них ушкоджень.
З копії витягу з ЄРДР з'ясовано, що предметом досудового розслідування є повідомлення з Комунального некомерційного підприємства Білоцерківської міської ради « ІНФОРМАЦІЯ_2 » про те, що 08 грудня 2024 року до вказаного закладу доставлено ОСОБА_5 , з діагнозом термічні опіки 85% поверхні тіла та ОСОБА_4 , з діагнозом термічні опіки 45% поверхні тіла. Вказані тілесні ушкодження останні отримали близько 08:30 год. на заводі « ІНФОРМАЦІЯ_3 » в результаті пожежі.
З копії висновку про причини виникнення пожежі від 10 грудня 2024 року видно, що можливими причинами виникнення пожежі на заводі « ІНФОРМАЦІЯ_3 » є порушення правил пожежної безпеки під час експлуатації газових балонів (приладів) або виникнення горіння внаслідок необережного поводження з вогнем або коротке замкнення електронної мережі.
З копії виписки із медичної карти амбулаторного хворого на ОСОБА_4 слідчим суддею з'ясовано, що він проходив лікування в Комунальному некомерційному підприємстві Білоцерківської міської ради « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в період з 19 грудня 2024 року до 06 січня 2025 року з діагнозом «Термічний опік обличчя спини, обох передпліч S п.т. 15%. Виробнича травма».
Слідчий суддя вважає, що вказані обставини можуть свідчити, про наявність злочину, передбаченого ч. 2 ст. 271 КК України та потребують подальшої перевірки під час досудового розслідування, а документи до яких слідчий має намір отримати тимчасовий доступ можуть знаходитися в Комунальному некомерційному підприємстві Білоцерківської міської ради « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».
У клопотанні слідчий стверджував, що документи стосовно лікування потерпілого зможуть підтвердити наявність у нього тяжких тілесних ушкоджень або середньої тяжкості тілесних ушкоджень.
Згідно з пп. 4.1 п. 4 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених Наказом Міністерства охорони здоров'я України № 6 від 17 січня 1995 року, судово-медична експертиза з метою встановлення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень проводиться судово-медичним експертом шляхом медичного обстеження потерпілих, Проведення цієї експертизи тільки за медичними документами (історії хвороби, індивідуальній карті амбулаторного хворого тощо) допускається у виняткових випадках і лише за наявності справжніх повноцінних документів, що містять вичерпні дані про характер ушкоджень, їх клінічний перебіг та інші необхідні відомості.
Відповідно до пп. 4.2 п. 4 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених Наказом Міністерства охорони здоров'я України № 6 від 17 січня 1995 року, судово-медичний експерт встановлює особу обстежуваного за паспортом чи іншим документом, що його замінює, з'ясовує у нього обставини заподіяння ушкоджень, скарги та, за потребою, інші відомості; ознайомлюється з матеріалами справи і наявними медичними документами. Всі отримані відомості фіксуються у висновку експерта (акті судово-медичного обстеження - надалі акт).
Згідно з пп. 4.3 п. 4 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених Наказом Міністерства охорони здоров'я України № 6 від 17 січня 1995 року, якщо необхідні медичні документи експерту не подані, він заявляє особі чи органу, що призначив експертизу, клопотання про надання відповідних документів.
Відповідно до пп. 4.4 п. 4 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених Наказом Міністерства охорони здоров'я України № 6 від 17 січня 1995 року, при проведенні судово-медичної експертизи експерт повинен використовувати оригінали медичних документів. У виняткових випадках дозволяється використання копій і виписок, за умови відображення в останніх вичерпних відомостей про ушкодження та їх клінічний перебіг. Ці документи мають бути засвідчені підписом лікаря і печаткою лікувального закладу.
Отже, медичні документи потерпілого необхідні, для проведення судово-медичної експертизи, щоб визначити ступінь тяжкості тілесних ушкоджень.
За таких обставин, слідчий суддя погоджується зі слідчим, що медична документація стосовно потерпілого має суттєве значення для кримінального провадження.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 242 КПК України, слідчий або прокурор зобов'язані забезпечити проведення експертизи щодо: встановлення тяжкості та характеру тілесних ушкоджень.
Отже, виключно на основі експертизи, проведеної, у тому числі на основі медичної документації, можна встановити тяжкість та характер тілесних ушкоджень.
Отож, слідчий суддя погоджується, що іншими доказами, довести ті обставини, на які посилається слідчий, неможливо.
За таких обставин, слідчий суддя, дійшов висновку про наявність підстав для надання дозволу на тимчасовий доступ до документів, які містять лікарську таємницю.
Своєю чергою, згідно з ч. 7 ст. 163 КПК України, слідчий суддя, суд в ухвалі про надання тимчасового доступу до речей і документів може дати розпорядження про надання можливості вилучення речей і документів, якщо сторона кримінального провадження доведе наявність достатніх підстав вважати, що без такого вилучення існує реальна загроза зміни або знищення речей чи документів, або таке вилучення необхідне для досягнення мети отримання доступу до речей і документів.
Отже, за вимогами вказаної норми, для отримання можливості вилучити оригінали документів, слідчий має довести одну з двох обставин:
(1) є достатні підстави вважати, що без такого вилучення існує реальна загроза зміни або знищення речей чи документів;
(2) вилучення необхідне для досягнення мети отримання доступу до речей і документів.
Вказаний обов'язок кореспондується з п. 7 ч. 2 ст. 160 КПК України, згідно з якою у клопотанні про тимчасовий доступ зазначаються: обґрунтування необхідності вилучення речей і оригіналів або копій документів, якщо відповідне питання порушується стороною кримінального провадження.
Слідчий суддя вважає, що слідчим доведена необхідність вилучення оригіналів медичної документації стосовно потерпілого, оскільки, згідно з пп. 4.4 п. 4 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених Наказом Міністерства охорони здоров'я України № 6 від 17 січня 1995 року, для проведення судово-медичної експертизи необхідні їх оригінали.
За таких обставин, керуючись, ст. 159, 163, 309-310 КПК України, слідчий суддя
клопотання старшого слідчого відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров'я особи слідчого відділу Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області капітана поліції ОСОБА_3 , про тимчасовий доступ до речей та документів, - задовольнити.
Надати старшому слідчому відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров'я особи слідчого відділу Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області капітану поліції ОСОБА_3 , дозвіл на тимчасовий доступ до медичної карти амбулаторного хворого, включаючи, за наявності, рентген знімки, МРТ-, КТ-знімки із лікарськими заключеннями на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка перебуває у володіння Комунального некомерційного підприємства Білоцерківської міської ради « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , з можливістю вилучення оригіналів вказаних документів.
Строк дії ухвали тривалістю - 2 (два) місяці, з дня її постановлення.
Роз'яснити, що особа, яка зазначена в ухвалі слідчого судді, суду про тимчасовий доступ до речей і документів як володілець речей або документів, зобов'язана надати тимчасовий доступ до зазначених в ухвалі речей і документів особі, зазначеній у відповідній ухвалі слідчого судді, суду.
У разі невиконання ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів слідчий суддя, суд за клопотанням сторони кримінального провадження, якій надано право на доступ до речей і документів на підставі ухвали, має право постановити ухвалу про дозвіл на проведення обшуку згідно з положеннями цього Кодексу з метою відшукання та вилучення зазначених речей і документів.
Ухвала слідчого судді не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Слідчий суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_6