Справа № 357/5151/25
3/357/2613/25
29.04.2025 cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Гавенко О.Л. матеріали, що надійшли з Національної поліції України Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Київській області полку патрульної поліції в м. Біла Церква та Білоцерківському районі батальйону №1 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця НОМЕР_1 - солдат, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , ІНП: НОМЕР_2 , у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,-
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №287241 від01.04.2025, 29.04.2025 о 00 год.22 хв. в м.Біла Церква Сквирське шосе (30 річчя Перемоги)220 водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 керував транспортним засобом «Audi A6» д.н.з. НОМЕР_3 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився у встановлекному законодавством порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Алкотест Драгер АRMF 0338», результат огляду позитивний 0,30 проміле. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку на місці зупинки транспортного засобу к найближчому медичному закладі, водій категорично відмовився, чим порушив п.2.9 а Правил Дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
В судовому засіданні правопорушник ОСОБА_1 вину не визнав, зазначив, що з даним протоколом він не згоден, оскільки поліцейськими не було всебічно, повно і об'єктивно з'ясовано обставини справи, зазначив, що напередодні погано себе почував, а саме боліла голова, головокружіння було присутнє, тому звернувся до медчастини де йому встановили діагноз гіпертонія, та надано допомогу та призначені певні ліки, які містять спирт, а саме корвалол та каптопрес, про що надав копію витягу із медичного призначення, просив протокол складений відносно нього, за ч.1 ст.130 КУпАП закрити в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення, заслухавши позицію правопоршника ОСОБА_1 та додані до протоколу докази суд приходить до наступного.
У відповідності до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, зокрема, є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З протоколу про адміністративне правопорушення, вбачається, що 29.04.2025 о 00 год.22 хв. в м.Біла Церква Сквирське шосе (30 річчя Перемоги)220 водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 керував транспортним засобом «Audi A6» д.н.з. НОМЕР_3 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився у встановлекному законодавством порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Алкотест Драгер АRMF 0338», результат огляду позитивний 0,30 проміле. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку на місці зупинки транспортного засобу к найближчому медичному закладі, водій категорично відмовився, чим порушив п.2.9 а Правил Дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП
Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 130 КУпАП, об'єктивна сторона правопорушення полягає як в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а так само і ухилення осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Згідно із п. 2.9 а «Правил дорожнього руху України» водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За змістом зазначених положень особу може бути притягнуто до адміністративної відповідальності, коли вона керувала транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, що визначається лише у встановленому чинним законодавством порядку, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Відповідно до положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Найважливішим джерелом доказів у справах про адміністративні правопорушення є протокол про вчинення адміністративного правопорушення. Кодекс України про адміністративні правопорушення, а саме ст. 256, детально регламентує питання, що пов'язані зі складанням протоколу про адміністративне правопорушення. Також ці питання врегульовані і галузевими нормативно-правовими актами, органу які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення, у даному випадку Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена Наказом МВС України 07.11.2015 року N 1395, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за N 1408/27853.
Відповідно до положень ст. 255 КУпАП складання протоколів про адміністративні правопорушення за ст. 130 КУпАП, віднесено до компетенції органів внутрішніх справ (Національної поліції), які на виконання вимог ст. 256 КУпАП, повинні перевірити та зазначити в протоколі відомості, необхідні для вирішення справи.
Згідно роз'яснень п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2003 року N 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" із змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 19 грудня 2008 року N 18, судам при розгляді справ необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у ст. ст. 247 і 280 КУпАП.
Сам протокол про адміністративне правопорушення серії серії ЕПР 1 №287241 від 01.04.2025 не може бути визнаний належними доказами по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійними беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви.
Ознайомившись з наданими доказами, суддя вважає, що об'єктивно факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння не доведений, належні докази в матеріалах справи відсутні та не здобуті судом в ході розгляду справи, зокрема під час перегляду відеозапису події, який долучено до протоколу про адміністративне правопорушення.
Порядок проходження огляду на визначення стану сп'яніння, визначено чинним законодавством України, а саме - ст. 266 КУпАП, а також відомчими та міжвідомчими нормативними актами, прийнятими у встановленому порядку, зокрема Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за N 1413/27858 та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМ України N 1103 від 17.12.2008.
Зокрема, ст. 266 КУпАП передбачено, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Згідно з п. 7 ч. II Інструкції № 1452/735 установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієїІнструкціїполіцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Згідно з доданим до протоколу чеком тесту від 01.04.2025 за допомогою приладу "ALCOTEST 7510 АRMF 0338, тест № 1212 у ОСОБА_1 виявлено 0,30 %. проміле алкоголю, що не в значній мірі перевищує допустиму норму алкоголю. Відповідно до технічних характеристик приладу "Drager" абсолютна похибка для масової концентрації алкголю в крові в діапазоні від 0 до 0,8 становить 0,06 проміле. Згідно до технічних характеристик приладу «Drager Alkotest», границі допустимої похибки під час експлуатування приладу можуть складати +/ - 0,06 проміле - у діапазоні від 0 до 0,8 проміле. Статтею 8 пунктом 5 Венської Конвенції про дорожній рух від 08.11.1968, яка ратифікована Українською СРСР 25.04.1974, визначено, що в національному законодавстві повинні бути передбачені спеціальні положення, які стосуються керування під впливом алкоголю, а також допустимий законом рівень алкоголю в крові, а у відповідних випадках у повітрі, що видихається, перевищення якого є несумісним з керуванням транспортним засобом. У всіх випадках максимальний рівень алкоголю в крові у відповідності до національного законодавства не повинен перевищувати 0,50 грама чистого алкоголю на літр крові або 0,25 мг. на літр повітря, що видихається. Таким чином, мінімальна межа вмісту алкоголю для визначення стану алкогольного сп'яніння, згідно норм міжнародного права повинна становити 0,25 мг. на літр повітря, що видихається, і, у перерахунку одиниць виміру алкоголю в крові і повітрі, що видихається, становить 0,5 проміле.
Таким чином, з урахуванням допустимої похибки під час експлуатації технічного приладу, вміст алкоголю, у повітрі, що видихав водій ОСОБА_1 не перевищував гранично допустиму норму, передбачену нормами міжнародного права, тому що згідно норм міжнародного законодавства є природною нормою алкоголю у повітрі, що видихається, винуватість водія у порушенні п. 2.9 а Правил дорожнього руху є недоведеною поза розумним сумнівом.
З відеозапису, долученого до матеріалів адміністративної справи, у водія ОСОБА_1 не вбачаються ознаки алкогольного сп'яніння, поведінка водія спокійна та адекватна, вимоги працівників поліції він виконує без будь-яких заперечень. Відтак, суд повинен встановити про порушення працівниками поліції порядку проходження процедури на стан сп'яніння, передбаченої Інструкцією.
Крім того, з відеофіксації, вбачається, що поліцейські не надали ОСОБА_1 сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Таким чином, вважає, що по даній справі про адміністративне правопорушення не доведено поза всяким розумним сумнівом перебування ОСОБА_1 під час керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, а тому в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі "Кобець проти України" (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі "Авшар проти Туреччини" доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
У рішенні від 21 липня 2011 року у справі "Коробов проти України" ЄСПЛ указав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення "поза розумним сумнівом".
Проте така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.
Згідно зі ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно зі ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю при відсутності складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин вважаю за необхідне закрити провадження у справі у зв'язку з відсутності складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 7,9, 33, ч. 1 ст. 130, 245, 251, 252, 280,283, 284 КУпАП, суд, -
Провадження по справі відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності та потерпілим, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.
Суддя:О.Л. ГАВЕНКО