Справа № 350/247/25
Номер провадження 2/350/241/2025
(заочне)
29 квітня 2025 року селище Рожнятів
Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області
в складі :
головуючого судді Бейка А.М.,
секретаря судового засідання Маєвської С.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
І. Стислий виклад позицій сторін:
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області із позовною заявою до відповідача, у якій просила розірвати шлюб зареєстрований між нею та відповідачем 29.02.2016 у виконавчому комітеті Лугівської сільської ради Рожнятівського району Івано-Франківсьої області за актовим записом № 1; малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 залишити з нею на проживанні; після розірвання шлюбу прізвище не змінювати; стягнути з відповідача понесені нею судові витрати.
В основу своїх позовних вимог позивачка зіслалася на те, що з відповідачем по справі вона перебуває у зареєстрованому шлюбі. Від спільного подружнього життя у них є двоє малолітніх дітей. Спільне сімейне життя з відповідачем не склалося і їхній шлюб має формальний характер з причин відсутності взаєморозуміння між ними, відсутності спільних поглядів на життя, шлюб та сім'ю, тощо. На даний час вони не підтримують жодних відносин, спільно не проживають, а шлюб існує тільки формально. Майнового спору, як і спору щодо визначення місця проживання дітей між ними немає. Подальше проживання та збереження шлюбу є неможливим, що суперечило б їхнім інтересам.
У судове засідання позивачка та її представник не прибули, однак останній подав заяву у якій просив розглянути справу без участі сторони позивача, а також зазначив, що позов підтримує та не заперечує проти ухвалення заочного рішення у справі.
Відповідач у судове засідання не прибув, причин неявки суд не повідомив, хоча був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку. Відзиву на позов та будь-яких заяв та клопотань щодо процесуальних питань суду не подавав.
ІІ. Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі:
Ухвалою Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 17.02.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, відкрив провадження у справі та призначив відкрите судове засідання з повідомленням учасників справи.
29.04.2025 до Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від представника позивачки поступила заява про розгляд справи без участі сторони позивача, а також зазначив, що позов підтримує та не заперечує проти ухвалення заочного рішення у справі.
Ухвалою Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 29.04.2025 суд постановив провести заочний розгляд цієї цивільної справи.
Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дотримуючись вимог вищезазначених норм процесуального закону, розгляд справи проводиться у відсутності сторін без фіксування звукозаписувальним технічним засобом на підставі письмових доказів, наявних в матеріалах справи.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:
Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 29.02.2016 (а.с. 3), сторони по справі зареєстрували шлюб 29.02.2016 у виконавчому комітеті Лугівської сільської ради Рожнятівського району Івано-Франківсьої області, про що зроблено відповідний актовий запис № 1. Після реєстрації шлюбу дошлюбне прізвище позивачки « ОСОБА_1 » змінено на « ОСОБА_1 ».
Копіями свідоцтв про народження серії НОМЕР_2 від 18.08.2016, серії НОМЕР_3 від 03.06.2021 (а.с. 5, 6) підтверджено, що від спільного подружнього життя у сторін є малолітні діти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Відповідно до довідки №2 від 03.01.2025, яка видана виконавчим комітетом Спаської сільської ради Калуського району Івано-Франківсьої області (а.с. 7), ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .
Між сторонами виник спір з приводу розірвання шлюбу, який вони, враховуючи наявність малолітніх дітей не можуть розірвати в позасудовому порядку.
ІV. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування:
Проаналізувавши матеріали цивільної справи, дослідивши та оцінивши в судовому засіданні письмові докази в їх сукупності, встановивши таким чином фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задоволити з таких підстав.
Щодо позовної вимоги про розірвання шлюбу суд зазначає таке.
Частиною першою ст.15, частиною 1 ст.16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно зі ч.1 ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Статтею 5 Протоколу №7 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та щодо його розірвання.
Частиною 3 статті 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.
Згідно з ч.3 ст.105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 110 СК України встановлено, що позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Стаття 112 СК України передбачає, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Як визначено ч.2 ст.114 СК України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
З матеріалів справи встановлено, що між сторонами по справі склалися такі стосунки, які призвели до припинення між ними сімейних відносин, розпаду їх сім'ї. Позивачка не бажає зберегти сім'ю, оскільки вона та відповідач не підтримують шлюбні відносини, не ведуть спільного побуту, їх сім'я розпалася, шлюб існує формально. Збереження шлюбу суперечило б її інтересам, у зв'язку з чим вона просить розірвати шлюб із відповідачем, а строк для примирення не давати.
Суд вважає, що оскільки позивачка наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в задоволенні такої вимоги буде примушенням до шлюбу та шлюбних відносин, що є неприпустимим.
Небажання відповідача зберегти шлюб на думку суду підтверджується його неприбуттям у судове засідання та не запереченням щодо позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до переконання, що збереження шлюбу суперечило б інтересам сторін у цій справі, а тому шлюб між ними необхідно розірвати.
Вирішуючи вимогу позивачки про залишення дитини на проживанні із нею, суд враховує таке.
Від спільного подружнього життя у сторін є малолітні діти ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає (ч. 4 ст. 29 ЦК України).
У разі спору місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років визначається органом опіки та піклування або судом (ч. 3 ст. 29 ЦК України).
Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом (ч. 2 ст. 29 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дітей.
Згідно із ч.2 ст.160 СК України, місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Крім цього, за правилом ч.1 ст.161 Сімейного кодексу України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання неповнолітніх дітей беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дітей до кожного з них, вік дітей, стан їх здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Заперечень щодо залишення малолітньої дитини після розірвання шлюбу проживати разом з матір'ю - позивачкою по справі, відповідач не висловив, оскільки не прибув в судове засідання та не надав суду жодних заяв чи документів.
У постанові від 15 січня 2020 року у справі № 200/952/18 (провадження №61-14859св19) Верховний Суд зазначив, що за загальним правилом за відсутності спору щодо того, з ким із батьків будуть проживати неповнолітні діти, суд може вирішити питання про залишення проживання дитини разом із матір'ю чи батьком одночасно з вимогою про розірвання шлюбу. У разі наявності такого спору між батьками суд повинен роз'яснити сторонам порядок вирішення питання про визначення місця проживання дитини.
З огляду на вищенаведене, керуючись принципом рівності прав та обов'язків батька й матері щодо своєї дитини, при цьому враховуючи інтереси дитини, а також те, позивачка просила залишити малолітніх дітей на проживанні з нею, а відповідач про інше не заявляв, суд приходить до переконання, що найбільш доцільним буде визначити місце проживання малолітніх дітей сторін із їх матір'ю - позивачкою ОСОБА_1 .
Таке рішення суду не позбавляє можливості та обов'язку кожного з батьків брати участь у вихованні, спілкуванні та матеріальному утриманні дитини.
Водночас, суд звертає увагу на те, що зазначення у резолютивній частині рішення суду про залишення на проживанні дитини з одним з батьків не свідчить, що суд вирішив позов про визначення місця проживання дітей, оскільки у такому разі суд лише констатує, з ким залишається проживати дитина після розірвання шлюбу, не змінюючи при цьому її місце проживання.
Відповідно до ст.113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Оскільки позивачка у позовній заяві просила не змінювати її прізвище та залишити прізвище « ОСОБА_1 », суд вважає її вимогу такою, що відповідає вимогам закону.
V. Розподіл судових витрат.
У позовній заяві позивачка зазначила, що понесла судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, а також витрати на правову допомогу, які просила стягнути з відповідача.
Згідно із ч.1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Пунктом 1 частини 3 статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Квитанцією від 13.02.2025 (а.с.13) підтверджено, що за подання до суду позовної заяви позивачка сплатила до державного бюджету судовий збір у розмірі 1211,60 грн.
На підтвердження понесення судових витрат позивачка подала також до суду квитанцію №1-15/01/25 від 15.01.2025 (а.с.11), якою підтверджено, що позивачка оплатила адвокату гонорар за надання правової допомоги в сумі 2000 грн.
Враховуючи те, що суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позову в повному обсязі, тому понесені позивачкою судові витрати зі сплати судового збору та витрат на професійну правничу допомогу на підставі ст. 141 ЦПК України слід стягнути з відповідача у її користь.
На підставі викладеного, ст.ст.24, 56, 105, 110, 112, 114, 141, 160 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст.258, 259, 263, 265, 268, 280-283 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задоволити.
Шлюб, зареєстрований 29.02.2016 у виконавчому комітеті Лугівської сільської ради Рожнятівського району Івано-Франківсьої області за актовим записом № 1 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - розірвати.
Малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - залишити проживати з матір'ю ОСОБА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок сплаченого нею судового збору та 2000 (дві тисячі) гривень понесених нею витрат на професійну правничу допомогу.
Копію рішення направити в Рожнятівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції для проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуто Рожнятівським районним судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , жителька АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , житель АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .
Суддя А.М. Бейко