Справа № 350/399/25
Номер провадження 2-о/350/125/2025
25 квітня 2025 року селище Рожнятів
Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області
у складі головуючого судді Пулика М.В.,
секретаря судового засідання Юречко Т.Б.,
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин, -
установив:
у своїй заяві, ОСОБА_1 , просить суд ухвалити рішення, яким встановити, що він доводиться сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В основу своїх вимог заявник зіслався на те, що після смерті Батька ОСОБА_3 відкрилася спадщина на спадкове майно. З метою прийняття спадщини він, звернувся до нотаріальної контори, де його повідомлено, що не підтверджено родинний зв'язок із спадкодавцем. У його свідоцтві про народження, батьком записаний ОСОБА_3 . Таким чином є необхідність у встановленні факту родинних відносин між ним та батьком. Встановлення даного факту для нього має юридичне значення, бо є необхідним для прийняття спадщини, а оскільки встановити факт родинних відносин в позасудовому порядку неможливо тому він, змушений звернутися за захистом своїх законних прав та інтересів до суду.
Ухвалою судді Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 13 березня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено її для розгляду по суті.
У судове засідання заявник не прибув, подав заяву в якій просить справу розглянути у його відсутності.
Заінтересована особа в судове засідання не прибув, подав заяву в якій просить справу розглянути у його відсутності.
Дослідивши письмові докази, суд дійшов до наступних висновків.
Відповідно до ст.ст.1-4 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Нормами статті 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
В п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз'яснено, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, повинні розглядатися за участю заявників та заінтересованих осіб. Заявники та залучені до участі у справі заінтересовані особи, зокрема, вправі відповідно подавати докази на підтвердження обґрунтованості чи необґрунтованості заяви по встановлення факту, що розглядається судом, брати участь у дослідженні обставин справи.
Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України, відповідно до ст.81 ЦПК України. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною 1 статті 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч.2 ст.77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч.2 ст.293 та ч.1 ст.315 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами та встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо:
- згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян;
- чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення;
- заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення;
- встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Копією свідоцтва про народження (а.с.8) підтверджено, що батьком заявника вказаний ОСОБА_4 , а згідно копії свідоцтва про смерть (а.с.6) прізвище батька заявника вказано ОСОБА_5 .
Довідкою №174 від 10.03.2025 підтверджено, що ОСОБА_1 , 1962 року народження є сином ОСОБА_3 , 1938 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Досліджені в судовому засіданні докази дають підстави суду дійти до висновку, що факт родинних відносин між заявником та ОСОБА_3 повністю знайшов своє підтвердження.
Встановлення даного факту має для заявника юридичне значення, оскільки є необхідним для оформлення спадщини, а тому його необхідно встановити у судовому порядку.
Керуючись ст. ст.12, 13, 18, 81, 247, 263-265 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Заяву задовольнити.
Встановити факт, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , доводилася батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
На рішення може бути подана апеляція до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 30.04.2025.
Суддя: