Справа № 344/7511/25
Провадження № 1-кс/344/3329/25
29 квітня 2025 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , його захисника ОСОБА_5 , розглянувши в судовому засіданні клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , в межах кримінального провадженя № 12023090000000177 від 10.04.2023, -
Слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся з клопотанням про продовження строків запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , в обґрунтування якого покликався на те, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023090000000177 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , не маючи законних джерел доходу, керуючись корисливим мотивом, переслідуючи мету особистого незаконного збагачення шляхом вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, у порушення Закону України "Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних заходів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними", обрав в якості джерела доходу діяльність, пов'язану з незаконним виготовленням, придбанням, зберіганням, пересиланням з метою збуту, а також незаконним збутом наркотичних засобів та психотропних речовин, з цією метою останній вступив у попередню змову з ОСОБА_6 , при цьому розподіливши ролі між собою.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_6 , у період з 01.03.2025 по 05.03.2025 перебуваючи в АДРЕСА_1 , в порушення вимог Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів» та Закону України «Про наркотичні засоби та психотропні речовини», діючи умисно, з корисливих мотивів, використовуючи заздалегідь підготовлені предмети, незаконно виготовив психотропну речовину таблиці 2 списку 2 «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» - амфетамін, з метою подальшого незаконного зберігання та збуту.
Зазначено, що 05.03.2025 ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, пов'язаних із порушенням правил обігу наркотичних засобів, в порушення ст. 7 Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їхніх аналогів і прекурсорів» від 15.02.1995 та ст. 3 Закону України «Про засади протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та зловживання ними» від 15.02.1995, діючи умисно, отримав незаконно виготовлену ОСОБА_4 психотропну речовину амфетамін, яку перевіз до комерційного приміщення за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Гординського С., 8, де зберігав з метою збуту.
05 березня 2025 року, в ході проведення обшуку комерційного приміщення за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Гординського С., 8 за участю ОСОБА_6 , було виявлено та вилучено полімерний пакет із речовиною, що є психотропною речовиною, обіг якої обмежено, амфетаміном, в кількості 3,8 кг, яку ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_4 , зберігав з метою збуту, що згідно Таблиці № 2 «Невеликі, великі та особливо великі розміри психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу», затвердженої Наказом МОЗ України № 188 від 01.08.2000, є особливо великим розміром.
Окрім цього, як вказано у клопотанні, ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_6 , у період з 01.03.2025 по 05.03.2025 перебуваючи в АДРЕСА_1 , в порушення вимог Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів» та Закону України «Про наркотичні засоби та психотропні речовини», діючи умисно, з корисливих мотивів, використовуючи заздалегідь підготовлені предмети, незаконно виготовив психотропну речовину таблиці 2 списку 2 «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» - амфетамін, з метою подальшого незаконного зберігання та збуту.
05 березня 2025 року, в ході проведення обшуку домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , за участю ОСОБА_4 , було виявлено та вилучено згорток тканини із речовиною, що є психотропною речовиною, обіг якої обмежено, амфетаміном, в кількості 4 грама, яку ОСОБА_4 зберігав з метою збуту, що згідно Таблиці № 2 «Невеликі, великі та особливо великі розміри психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу», затвердженої Наказом МОЗ України № 188 від 01.08.2000, є великим розміром.
Матеріалами клопотання зазначається, що 06.03.2025 ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
06.03.2025 о 00 год 13 хв ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України.
07.03.2025 Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області ОСОБА_4 обрано міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, до 04 травня 2025 року.
Сторона кримінального провадження, яка звернулася з даним клопотанням зазначає, що двомісячний строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні закінчується 05.05.2025, однак завершити досудове розслідування та прийняти законне процесуальне рішення у кримінальному провадженні до закінчення визначеного строку неможливо внаслідок особливої складності кримінального провадження, необхідністю встановлення інших осіб, причетних до вчинення кримінальних правопорушень, необхідності проведення низки додаткових слідчих (розшукових) та процесуальних дій, спрямованих на збір доказів з метою повного, всебічного і неупередженого з'ясування всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення, а саме: отримати п'ять висновків судових молекулярно-генетичних експертиз; отримати два висновки судових експертиз наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів; провести тимчасовий доступ до документів, які знаходяться у операторів мобільного зв'язку ТОВ «Лайфселл» та ПрАТ «Київстар»; здійснити огляд інформації отриманої у ході тимчасових доступів до речей і документів операторів мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар», ТОВ «Лайфселл» та ПрАТ «ВФ Україна» щодо з'єднань телефонних дзвінків можливих співучасників злочину; отримати тимчасові доступи до речей та документів банківських установ; оглянути інформацію, отриману в ході тимчасових доступів до речей та документів банківських установ; розсекретити матеріали негласних слідчих (розшукових) дій; призначити судові експертизи відео-, звукозапису; з урахуванням зібраних доказів визначитися з остаточною правовою кваліфікацією дій підозрюваних та у випадку наявності підстав вирішити питання про зміну раніше повідомленої підозри чи повідомлення про нову підозру; виконати інші слідчі та процесуальні дії, проведення у яких може виникнути необхідність під час здійснення досудового розслідування.
Як вказується у клопотанні, обставини, що перешкоджали здійсненню вищезазначених процесуальних дій раніше, це значна кількість попередньо проведених першочергових невідкладних слідчих та процесуальних дій, заходів забезпечення кримінального провадження, спрямованих на отримання доказів злочинної діяльності, їх аналізі та оцінці.
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав, покликаючись на викладені у ньому обставини, просив клопотання задовольнити.
Захисник підозрюваного в судовому засіданні вказала на необґрунтованість наведених у клопотанні ризиків, оскільки ОСОБА_4 не має наміру покладені на нього обов'язки. Зважаючи на наявність у підозрюваного постійного місця проживання, просить застосувати щодо нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. У випадку застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просить визначити як альтернативний запобіжний захід підозрюваному у вигляді застави у мінімальному розмірі.
Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку захисника.
Заслухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.
Як слідує з матеріалів клопотання, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України підозрюється ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, уродженець с. Требухівці Летичівського району Хмельницької області, зареєстрований та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий, не працюючий.
Обґрунтованість підозр, пред'явлених ОСОБА_4 , підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколом обшуку комерційного приміщення за адресою АДРЕСА_3 , протоком обшуку домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , протоколом за результатами НСРД - аудіо, відеоконтроль місця, висновками експертів за результатами проведених судових експертиз наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, матеріалами НСРД та матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Злочин, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 , у відповідності до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, максимальне покарання згідно санкції статті - дванадцять років позбавлення волі із конфіскацією майна.
Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.
У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).
При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об'єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».
У справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Прокурором в судовому засіданні наведено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема можливість підозрюваного:
переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Даний ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, є реальним, оскільки ОСОБА_4 , враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення ним злочинів, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винним у вчиненні злочинів, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду;
знищити, сховати або спотворити будь-які із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Даний ризик, передбачений п.2 ч.1 ст.177 КПК України, є реальним, оскільки ОСОБА_4 , достовірно відомі місця, де здійснювалось виготовлення психотропних речовин, тому маючи доступ до обладнання, прекурсорів та інших інгредієнтів, які використовувались під час виготовлення, може їх знищити, сховати або спотворити;
незаконно впливати на інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні. Даний ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України є реальним, оскільки, ОСОБА_4 знайомий із ОСОБА_6 , які були об'єднанні спільним злочинним умислом, тому останній, шляхом вмовляння, погроз зможе впливати на їх покази, що в свою чергу може зашкодити проведенню досудового розслідування;
вчинити інше кримінальне правопорушення. Даний ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України є реальним, оскільки ОСОБА_4 , постійного джерела прибутку не має, вчинив ряд особливо тяжких злочинів у сфері обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, тому є підстави вважати, що він з метою одержання доходів продовжить вчиняти кримінальні правопорушення пов'язані з незаконним виготовленням, придбанням, перевезенням з метою збуту психотропних речовин.
Вказані ризики існують та не зменшились, оскільки на даний час у зазначеному провадженні не встановлено всіх фактичних обставин.
При вирішенні клопотання, слідчим суддею окрім норм КПК України, враховується практика Європейського суду з прав людини, яка сформульована зокрема у рішенні "Лабіта проти Італії" від 06.04.2000 року та свідчить про те, що тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи.
Такими обставинами у кримінальному провадженні є тяжкість злочину, який інкримінуються підозрюваному та міра покарання, яка йому загрожує у разі доведення вини, і саме наведені вище обставини у їх сукупності, а також дані про особу підозрюваного підтверджують існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та дають можливість зробити висновок, що виключно запобіжний захід у виді тримання під вартою може забезпечити уникненню цих ризиків та забезпечити процесуальну поведінку підозрюваного.
У рішенні "Марченко проти України" Європейський суд з прав людини повторює, що при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернатиних) запобіжних заходів.
Вирішуючи питання про можливість застосування альтернативних запобіжних заходів, слідчий суддя бере до уваги вищезазначену правову позицію Європейського суду з прав людини, і приходить до висновку, що жоден із інших-альтернативних запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Застосування більш м'якого запобіжного заходу неможливе, оскільки такі запобіжні заходи не виключатимуть ризики впливу підозрюваного на потерпілого та свідків у ході спілкування з останніми та не буде співмірним тяжкості інкримінованим злочинам.
Разом із тим, відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя має право при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Відповідно слідчий суддя приходить до переконання, що в засіданні доведено відсутність можливості застосування більш м'якого запобіжного заходу, а тому клопотання підлягає задоволенню без визначення розміру застави.
Виходячи з викладеного, керуючись ст. ст. 131, 132, 176, 177, 178, 183, 184, 193, 194, 197, 309, 395 Кримінального процесуального Кодексу України, -
Клопотання задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на строк 60 днів, в межах строку досудового розслідування - до 27 червня 2025 року включно, без визначення розміру застави.
Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 здійснювати у державній установі «Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)».
Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Повний текст ухвали складено 29.04.2025 року.