провадження № 1-кп/294/39/25
справа № 294/1641/24
30 квітня 2025 року м. Чуднів
Чуднівський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участі:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12024065470000054 від 11.06.2024 про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Карпівці, Чуднівського району Житомирської області, з повною загальною середньою освітою, робітника Вільшанської сільської ради Житомирського району, не одруженого, на утриманні неповнолітніх осіб немає, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, уродженця с. Карпівці, Чуднівського району Житомирської області, з фаховою передвищою освітою, не працюючого, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей немає, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 249 КК України, -
І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним
10.06.2024 близько 10 год 00 хв ОСОБА_4 , перебуваючи по вул. Вишнева в с Карпівці Житомирського району Житомирської області, в ході розмови з ОСОБА_5 вирішили незаконно зайнятись рибним промислом на річці Тетерів, за попередньою змовою групою осіб.
Так, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за відсутності дозволу на зайняття рибним і добувним промислом, в порушення вимог ст.ст. 27, 52-1 Закону України «Про тваринний світ», п. 1 ч. 1 розділу ІV «Правил любительського і спортивного рибальства», затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №700 від 19.09.2022, близько 21 год 00 хв 10.06.2024, взявши із собою заборонене знаряддя лову, а саме чотири волосяні риболовні сітки, прийшли до річки Тетерів, що поблизу домоволодіння №3 по вул. Набережна в с Карпівці Житомирського району Житомирської області, де за допомогою заздалегідь підготовленого металевого човна вийшли на воду.
Перебуваючи на річці Тетерів в с Карпівці Житомирського району Житомирської області, ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_5 умисно поставили з човна чотири волосяні риболовні сітки, після чого повернулися на берег та стали чекати на улов до наступного дня.
11.06.2024 близько 04 год 30 хв ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , перебуваючи на березі річки Тетерів, що поблизу домоволодіння №3 по вул. Набережна в с Карпівці Житомирського району Житомирської області, де знову за допомогою металевого човна вийшли на воду річки Тетерів, звідки дістали раніше встановлені ними чотири волосяні риболовні сітки із впійманими живими водними біоресурсами у вигляді риби, а саме: линок - 42 шт, плітка - 14 шт, карась - 7 шт, окунь - 4 шт, щука - 1 шт, чим заподіяли істотну шкоду водним біоресурсам держави на суму 116 195 грн.
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 249 КК України, тобто вчиненні умисних дій, які виразились в незаконному зайнятті рибним промислом, що заподіяло істотну шкоду, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
Таким чином, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 249 КК України, тобто вчиненні умисних дій, які виразились в незаконному зайнятті рибним промислом, що заподіяло істотну шкоду, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
ІІ. Позиція учасників судового провадження
Правова позиція сторони обвинувачення відображена в обвинувальному акті, що був складений та затверджений прокурором 23.08.2024.
З огляду на обвинувальний акт прокурор вважає встановленим те, що обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вчинили кримінальний проступок, передбачений ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 249 КК України, а саме незаконне зайняття рибним промислом, що заподіяло істотну шкоду, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
Зважаючи на повне визнання обвинуваченими своєї вини, прокурор в судовому засіданні просив суд здійснювати розгляд кримінального провадження на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинувачених та дослідженням матеріалів справи, що стосуються характеризуючих даних обвинувачених, заподіяної ними шкоди та речових доказів.
В судових дебатах прокурор просив суд призначити ОСОБА_4 покарання у виді одного року пробаційного нагляду з покладанням обов'язків, передбачених ст. 59-1 КК України.
ОСОБА_5 - покарання у виді одного року пробаційного нагляду з покладанням обов'язків, передбачених ст. 59-1 КК України.
На думку прокурора, застосування штрафу до обвинувачених, до яких також пред'явлено цивільний позов про відшкодування завданих збитків, є надмірним тягарем.
Захисник обвинувачених ОСОБА_6 не заперечував щодо неповного дослідження доказів, наявних в матеріалах кримінального провадження, обмежившись допитом обвинувачених та дослідженням інших матеріалів провадження, які характеризують їх особу, та стосуються заявленого позову і речових доказів.
У судових дебатах захисник вважав можливим застосувати до обвинувачених покарання у виді одного року пробаційного нагляду з покладанням обов'язків, передбачених ст. 59-1 КК України.
Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_4 підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті, фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 249 КК України, а також правову кваліфікацію не оспорював.
Обвинуваченого ОСОБА_5 підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті, фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 249 КК України, а також правову кваліфікацію не оспорював.
Показання обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є послідовними, логічними і не викликають сумніву щодо правильності розуміння ними змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності їх позиції.
В судових дебатах обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не заперечували щодо застосування відносно них такого виду покарання як пробаційний нагляд.
ІІІ. Межі судового розгляду кримінального провадження
Положенням ч. 3 ст. 349 КПК України визначено, що суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
За приписами ч. 2 ст. 349 КПК України обсяг доказів, які будуть досліджуватися, та порядок їх дослідження визначаються ухвалою суду і в разі необхідності можуть бути змінені.
Обов'язковими передумовами можливості здійснення розгляду провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України є: повне визнання вини обвинуваченим, не заперечення фактичних обставин кримінального провадження, кваліфікації дій, правильне розуміння та усвідомлення змісту обставин кримінального правопорушення, в якому обвинувачується особа, правові наслідки розгляду за спрощеною процедурою, а також відсутність сумнівів у добровільності позиції щодо усвідомлення обвинуваченим цих обставин.
Враховуючи той факт, що обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 визнали свою вину у повному обсязі та не оспорювали фактичні обставини скоєного кримінального правопорушення, як вони встановлені в обвинувальному акті, кваліфікацію дій, вислухавши думку прокурора, обвинувачених, які надали згоду на розгляд кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд дійшов висновку про недоцільність дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
При цьому судом з'ясовано в учасників судового провадження, що вони правильно розуміють зміст фактичних обставин, викладених в обвинувальному акті, сумнівів у добровільності їх позиції немає, на виконання вимог ч. 3 ст. 349 КПК України судом роз'яснено, що у такому випадку учасники будуть позбавлені права оскаржити визнані ними обставини, які не досліджувались в судовому засіданні, в апеляційному порядку.
При цьому, суд вважає за можливе розглянути кримінальне провадження, обмежившись допитом обвинувачених та дослідженням матеріалів кримінального провадження, що стосуються характеризуючих даних обвинувачених, завданих ними матеріальних збитків та речових доказів.
Інші докази, здобуті в ході досудового розслідування, під час судового розгляду в суді першої інстанції не досліджувались.
ІV. Висновки суду
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що своїми умисними та протиправними діями, які виразились в незаконному зайнятті рибним промислом, що заподіяло істотну шкоду, вчиненими за попередньою змовою групою осіб, обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вчинили кримінальне правопорушення (проступок), передбачений ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 249 КК України.
V. Мотиви суду при призначенні покарання
Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено, що він має повну загальну середню освіту, на обліку у лікаря нарколога не перебуває, однак з 2018 року перебуває на обліку у лікаря психіатра з діагнозом F70.1, неодружений, дітей та непрацездатних осіб на утриманні не має, працює робітником Вільшанської сільської ради Житомирського району Житомирської області, має постійне місце проживання разом з родиною, за місцем мешкання характеризується позитивно, раніше не судимий.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 відповідно до вимог, передбачених п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 66 КК України, є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, які б відповідно до ст. 67 КК України, обтяжували покарання ОСОБА_4 , судом не встановлено.
Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_5 встановлено, що він має фахову передвищу освіту, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, неодружений, дітей та непрацездатних осіб на утриманні не має, офіційно не працює, має постійне місце проживання, за місцем мешкання характеризується позитивно, раніше не судимий.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_5 відповідно до вимог, передбачених п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 66 КК України, є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, які б відповідно до ст. 67 КК України, обтяжували покарання ОСОБА_5 , судом не встановлено.
Відповідно до вимог статтей 50, 65 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а при його призначенні суд повинен ураховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Згідно з принципами співмірності та індивідуалізації покарання за своїм видом та розміром повинно бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій.
Виходячи з указаної мети й вищезазначених принципів, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Призначаючи покарання обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , суд виходить із положень ст.ст. 50, 65 КК України, враховує принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, характер і ступінь тяжкості вчиненого ними кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України є кримінальним проступком, наявність пом'якшуючих покарання обставин та відсутність обтяжуючих обставин, а також дані про особу кожного обвинуваченого.
За таких обставин, суд вважає, що покарання обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 необхідно призначити у межах санкції ч. 1 ст. 249 КК України у виді пробаційного нагляду, оскільки таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинувачених та попередження вчинення ними нових кримінальних правопорушень.
Саме таке покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинувачених та запобігання нових кримінальних правопорушень, таке покарання повністю досягне мети його призначення та призведе до позитивних змін в особистості обвинувачених, які створять у них готовність до самокерованої правослухняної поведінки.
VI. Правова оцінка цивільного позову
23.08.2024 прокурором в інтересах Вільшанської сільської ради Житомирського району Житомирської області до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в рамках кримінального провадження пред'явлено цивільний позов, у якому ставиться питання про стягнення з обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 шкоди, завданої навколишньому природному середовищу, в сумі 116 195 грн.
Підставою цивільного позову є те, що протиправними діями обвинувачених, які виразились в незаконному вилові риби, порушено природний баланс популяції тваринного світу, який є одним з компонентів навколишнього природного середовища, чим було завдано збитків Українському народу, від імені якого права власника здійснює Вільшанська сільська рада Житомирського району Житомирської області.
Положеннями ч. 2 ст. 127 КПК України встановлено, що шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Згідно з ч. 1 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Згідно з вимогами п. 3 ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Положеннями ч. 1 ст. 129 КПК України визначено, що суд, ухвалюючи обвинувальний вирок, залежно від доведеності підстав і розміру позову, задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє у ньому. Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України, за умови, якщо вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Згідно до положень ч.1 ст.22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями особистим немайновим правам фізичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала.
Сума збитків в розмірі 116 195 грн, яку заявлено прокурором до відшкодування у цивільному позові, підтверджується висновком експерта № СЕ-19/106-24/9618-ФХЕД від 31.07.2024.
За правилами частини 1 статті 1190 ЦК України особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.
Згідно зі статтею 541 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.
Солідарний обов'язок осіб, які заподіяли шкоду, полягає в тому, що потерпілий має право вимагати відшкодування збитків частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
У абзаці 2 пункту 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1989 року № 3 «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна», згідно з яким солідарну відповідальність по відшкодуванню шкоди несуть особи, діяння яких були об'єднані спільним злочинним наміром, а заподіяна ними шкода стала наслідком їх спільних дій.
Так як дії обвинувачених знаходяться у прямому причинному зв'язку з настанням події кримінального правопорушення та наслідками у вигляді збитків, обвинувачені розмір заявлених вимог не оспорювали, суд вважає, що позовні вимоги потерпілої юридичної особи - Вільшанської сільської ради Житомирського району Житомирської області, підлягають задоволенню.
VII. Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку
Речові докази у виді заборонених знарядь кримінального правопорушення, а саме чотири риболовні сітки підлягають спеціальній конфіскації у відповідності до вимог ст.ст. 96-1, 96-2 КК України, ст.100 КПК України. При цьому, суд не вважає за доцільне застосовувати спеціальну конфіскацію до металевого човна, оскільки, зі слів обвинувачених, вони отримали човен від знайомого, який не знав про цілі його використання.
На підставі ч. 2 ст.124 КПК України з обвинувачених на користь держави підлягають стягненню судові витрати на залучення експерта в розмірі 9 087 грн. 36 коп. Оскільки в даному кримінальному провадженні кримінальне правопорушення було вчинене за попередньою змовою, а стягнення витрат на залучення експерта не є шкодою в розумінні вимог Цивільного кодексу України, стягнення відповідних витрат повинно відбуватись в рівних частинах з кожного з обвинувачених.
Арешт на майно не накладався.
Запобіжний захід стосовно обвинувачених не обирався і підстав для його обрання не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 65-67, 70, 72, 75, 76, 368-371, 373-374 КПК України, суд,-
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 249 КК України, та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року пробаційного нагляду.
На підставі ст.59-1 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 249 КК України, та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року пробаційного нагляду.
На підставі ст.59-1 КК України покласти на ОСОБА_5 наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Цивільний позов прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Чуднівської окружної прокуратури ОСОБА_3 в інтересах Вільшанської сільської ради Житомирського району Житомирської області до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про стягнення в солідарному порядку шкоди, завданої навколишньому природному середовищу, в сумі 116 195 грн - задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь держави в особі Вільшанської сільської ради Житомирського району Житомирської області (UA768999980333179331000006793, код доходу 24062100, отримувач ГУК у Житомирській обл/ТГ с. Вільшанка, 24062100, код ЄДРПОУ 37976485) шкоду, завдану навколишньому природному середовищу, в розмірі 116 195 грн.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення експерта в розмірі 4 543 (чотири тисячі п'ятсот сорок три) гривні 68 копійок.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави витрати на залучення експерта в розмірі 4 543 (чотири тисячі п'ятсот сорок три) гривні 68 копійок.
В порядку ч. 9 ст. 100 КПК України, ст.ст. 96-1, 96-2 КК України застосувати спеціальну конфіскацію та конфіскувати в дохід держави речові докази у кримінальному проваджені, а саме: чотири риболовні сітки, які знаходяться на зберіганні у відділенні поліції № 2 Житомирського РУП № 1 ГУНП у Житомирській області; металевий човен з двома веслами повернути власнику.
Міру запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили не обирати.
Вирок може бути оскаржений в порядку статті 394 КПК України до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Чуднівський районний суд Житомирської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його оголошення.
Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.
Копія вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_7