Рішення від 30.04.2025 по справі 293/134/25

ПУЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 293/134/25

Номер провадження 2/292/255/25

ЗАОЧНЕРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2025 року с-ще Пулини

Пулинський районний суд Житомирської області в складі - головуючого судді Лотуги В.Ф., з участю секретаря судового засідання Риданової Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2025 року позивач ТОВ "Споживчий центр" звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №18.12.2023-100002674 від 18.12.2023 у розмірі 8032,45 грн. та судового збору.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 18.12.2023 між позивачем та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №18.12.2023-100002674, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 6000 грн., строком на 70 днів, зі сплатою процентів у розмірі 1,35 % за 1 день, а також комісії за надання кредиту - 900 грн.

14.02.2024 з відповідачем укладення додатковий договір про продовження строку кредитування.

Строк, на який надається кредит - 87 днів з дати його надання, дата повернення (виплати) кредиту - 13.03.2024, сума кредиту сплачується 2 платежами: 1-й в розмірі 3764,59 грн., 2-й в розмірі 3764,58 грн.

ТОВ "Споживчий центр" свої зобов"язання за договором виконало в повному обсязі, відповідачу перераховано кошти на його банківський рахунок - 5138-75ХХ-ХХХХ-6374.

В свою чергу ОСОБА_1 свої зобов"язання за договором належним чином не виконує, у зв"язку з чим, станом на 13.03.2024, утворилася заборгованість у розмірі 8032,45 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту та процентам.

Ухвалою суду від 24.03.2025 відкрито провадження у справі, розгляд її призначено у порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, в позовній заяві просить розгляд справи проводити за його відсутності. Проти заочного розгляду справи не заперечує.

У судове засідання, призначене на 15.04.2025 та 30.04.2025, відповідач не з'явився, про місце та час розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується відстеженням рекомендованих листів "Укрпошта", згідно яких судові повістки, ухвалу про відкриття провадження у справі він отримав особисто 02.04.2025 та 23.04.2025.

З викладених обставин суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів з ухваленням заочного рішення на підставі ст.280 ЦПК України, оскільки представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно ч.3 ст.211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 18.12.2023 між ТОВ "Споживчий центр" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферта) №18.12.2023-100002674 шляхом підписання заявки та пропозиції про укладення кредитного договору (оферта) одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до умов договору відповідачу надано кредит в сумі 6000 грн., строком на 70 днів, дата повернення (виплати) кредиту - 25.02.2024, зі сплатою процентів у розмірі 1,35% за 1 день користування кредитом, а також комісією за надання кредиту - 900 грн. Сума кредиту сплачується 5 платежами не пізніше останнього дня кожного чергового періоду у наступних розмірах: 1, 2, 3, 4 платежі у розмірі по 2204 грн. 93 коп., 5 платіж у розмірі 2204 грн. 89 коп. Комісія сплачується 1 платежем не пізніше останнього дня кожного чергового періоду у наступних розмірах: 1 платіж у розмірі 900 грн.

Згідно паспорту споживчого кредиту від 18.12.2024, який підписаний ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором, останньому надано фінансовий кредит в розмірі 6000 грн., строком на 70 днів, процентна ставка, відсотків річних - 492,75% річних, комісія пов"язана з наданням кредиту - 900 грн., загальні витрати за кредитом - 5024,61 грн., орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом (у т.ч. тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі) - 11024,61 грн.

Долученою електронною квитанцією про переказ коштів від 18.12.2023, ID платежу: 2405308827, підтверджується надання відповідачу кредиту на суму 6000 грн. за договором №18.12.2023-100002674.

14 лютого 2024 року між ТОВ "Споживчий центр" та ОСОБА_1 укладено додатковий договір до кредитного договору (оферта) шляхом підписання одноразовим ідентифікатором, згідно якого сторони домовилися продовжити строк, на який надається кредит та строк дії договору, внести зміни в заявку та акцепт, та з дати укладення даного додаткового договору викласти норми, встановлюючі строк, на який надається кредит, дату повернення (виплати) кредиту, графік платежів, строк дії договору: строк, на який надається кредит - 87 днів з дати його надання, дата повернення (виплати) кредиту - 13.03.2024, сума кредиту сплачується 2 платежами не пізніше останнього дня кожного чергового періоду: 1-й платіж у розмірі 3764 грн. 59 коп., 2-й платіж у розмірі 3764 грн. 58 коп.

З довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором №18.12.2023-100002674 від 18.12.2023, вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 складає: 5829,07 грн. - основний борг, 2203,38 грн. - проценти, разом 8032,45 грн. Проценти по кредиту нараховані за період з 18.12.2023 по 13.03.2024.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Визначення поняття зобов"язання міститься у ч.1 ст.509 ЦК України - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов"язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов"язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

З положень частини першої та другої ст.1056-1 ЦК України вбачається, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов"язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ст.610 ЦК України порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст.1048 ЦК України).

Згідно із ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однією зі сторін має бути досягнуто згоди.

У справі встановлено, що кредитний договір та додатковий договір між сторонами укладені в електронній формі.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

У статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.

Згідно частин 1, 2 статті 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п.6 частини першоїст.3 Закону України "Про електронну комерцію").

У ч.1 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію" зазначено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.

Відповідно до ч.3 ст.11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону).

Згідно з ч.6 ст.11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.

За правилом ч.8 ст.11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст.12 Закону України "Про електронну комерцію").

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду у справі №524/5556/19 від 12.01.2021 дійшов висновку, що "Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами".

Таким чином, підписання відповідачем договорів, шляхом зазначення одноразового ідентифікатора відповідає вимогам чинного законодавства.

ТОВ "Споживчий центр" свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме відповідачу надано кредит в розмірі 6000 грн, шляхом перерахування на його картковий рахунок.

У той же час, з матеріалів справи вбачається, що відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання за кредитним договором в повному обсязі, а саме - не повернув кредит та не сплатив відсотки за його використання, внаслідок чого згідно з наданим розрахунком заборгованість ОСОБА_1 за договором становить 8032,45 грн., яка складається із заборгованосте: по тілу кредиту в розмірі 5829,07 грн. та відсотками - 2203,38 грн.

Оскільки ОСОБА_1 не виконав умови кредитного договору та не сплатив заборгованість в добровільному порядку, суд вважає стягнути з нього на користь позивача примусово заборгованість в сумі 8032,45 грн.

Згідно ст.141 ЦПК України, судовий збір сплачений позивачем у розмірі 2422 грн. 40 коп., покласти на відповідача.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 76, 211, 247, 258, 259, 263-265, 273, 280-289, 352, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого по АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" (місцезнаходження: вул.Саксаганського, 133-А, м.Київ, 01032, код ЄДРПОУ - 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_2 ) заборгованість за кредитним договором №18.12.2023-100002674 від 18 грудня 2023 року в розмірі 8032 (вісім тисяч тридцять два) грн. 45 (сорок п"ять) коп. та судовий збір в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять два) грн. 40 (сорок) коп.

Відповідачу, який не з"явився в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 цього Кодексу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення. Заочне рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр", знаходиться за адресою: вул.Саксаганського, 133-А, м.Київ, 01032, код ЄДРПОУ - 37356833.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .

Суддя В. Ф. Лотуга

Попередній документ
126963115
Наступний документ
126963117
Інформація про рішення:
№ рішення: 126963116
№ справи: 293/134/25
Дата рішення: 30.04.2025
Дата публікації: 01.05.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Пулинський районний суд Житомирської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (04.06.2025)
Дата надходження: 19.03.2025
Предмет позову: про стягнення заборгованості за кредитним договором
Розклад засідань:
15.04.2025 10:30 Червоноармійський районний суд Житомирської області
30.04.2025 09:45 Червоноармійський районний суд Житомирської області