Справа № 276/700/25
Провадження по справі № 3/276/276/25
29 квітня 2025 року с-ще Хорошів
Суддя Хорошівського районного суду Житомирської області Бобер Д.О., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від відділення поліції №3 Житомирського РУП №2 ГУНП України в Житомирській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , не працюючого, за ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
21.04.2025 року близько 13 год. 30 хв. в АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_2 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї дружини, а саме ображав словами нецензурної лайки, чим завдав шкоди її психічному здоров'ю.
Дії ОСОБА_2 кваліфіковано за частиною 1 статті 173-2 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_2 не з'явився, про дату та час судового розгляду був повідомлений належним чином, про причину неявки суд не повідомив. Він достеменно знав про складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення та розгляд його судом, що засвідчив своїм підписом у протоколі, однак, незважаючи на викладене, у судове засідання не з'явився, будь-яких заяв та клопотань не подавав, до суду за інформацією щодо стану розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності не звертався.
У своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об'єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
З метою недопущення необгрунтованого порушення строків розгляду справ про адміністративні правопорушення, встановлених ст.277 КУпАП, а також строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст.38 КУпАП, суд визнає причину неявки ОСОБА_2 у судове засідання неповажною і розцінює його неявку як затягування строків розгляду справи, у зв'язку з цим суд розглядає справу у його відсутність.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП, одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи. При розгляді справи необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами тощо.
Вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП, підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ №043825 від 21.04.2025 року, рапортом поліцейського від 24.04.2025 року, протоколом про прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 21.04.2025 року, письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 21.04.2025 року.
За загальними правилами накладення стягнення за адміністративне правопорушення, встановленими ст. 33 КУпАП стягнення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України (ч.1 ст.33 КУпАП). При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі (ч. 2 ст. 33 КУпАП).
При обранні міри адміністративного стягнення, враховуючи обставини вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, суд приходить до переконання про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення у межах санкції ч.1 ст.173-2 КУпАП у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340,00 гривень.
Коім того, згідно ст. 39-1 КУпАП, у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої Законом України «Про запобіганнята протидіюдомашньому насильству» чи Законом України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків».
Враховуючи характер та форму вчиненого домашнього насильства, відсутність ризиків повторного чи систематичного вчинення домашнього насильства, а також, те, що ОСОБА_2 вперше притягується до адміністративної відповідальності, вважаю, що необхідність направлення ОСОБА_2 на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство, відсутня.
Окрім того, в порядку ст. 40-1 КУпАП, з правопорушника ОСОБА_2 на користь держави підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 605,60 грн.
Керуючись статями 33, 40-1, 173-2 ч.1, 251, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок в дохід держави.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення постанови через Хорошівський районний суд Житомирської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Роз'яснити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, що штраф має бути сплачений добровільно не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу після набрання нею законної сили, а в разі оскарження постанови, не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у добровільному порядку у встановлений строк, в порядку ст.308 КУпАП копія постанови буде направлена до відділу державної виконавчої служби для примусового виконання. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з моменту набрання нею законної сили.
Суддя Бобер Д.О.